Позначка: безпілотники

  • Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія пояснила позицію щодо України

    Болгарія вважає, що завершення війни Росії проти України можливе лише за поєднання військової підтримки, економічного тиску на Москву та активної дипломатії. Саме дипломатичний напрямок, на думку офіційної Софії, досі використовувався недостатньо. Про це під час пресконференції в Києві 15 липня заявила міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова.

    Коментуючи рішення Болгарії вийти з так званої “коаліції охочих”, Петрова наголосила, що позиція її країни не означає відмову від підтримки України. За її словами, Софія переконана, що для досягнення справедливого та тривалого миру необхідно одночасно працювати в кількох напрямках.

    Міністерка зазначила, що Болгарія підтримує подальшу допомогу Україні, виступає за збереження економічного тиску на Росію через санкції та вважає важливим активізувати дипломатичні зусилля, які можуть створити умови для переговорного процесу.

    “Ми вважаємо, що третій напрям використовувався недостатньо”, – заявила Петрова, маючи на увазі дипломатичний трек.

    Вона підкреслила, що Болгарія й надалі підтримуватиме всі міжнародні дипломатичні ініціативи, спрямовані на припинення війни, а також залишатиметься прихильницею санкційної політики Європейського Союзу щодо Росії.

    Окрему увагу під час зустрічі приділили питанням енергетичної безпеки України. За словами очільниці болгарського МЗС, Софія готова продовжувати допомогу українській стороні напередодні нового опалювального сезону, використовуючи власне стратегічне розташування на перетині ключових енергетичних маршрутів.

    Петрова зазначила, що Болгарія має можливість сприяти постачанню природного газу та інших енергетичних ресурсів до України, і саме цей напрямок зараз активно опрацьовується між двома державами.

    Також міністерка позитивно оцінила оголошену 15 липня співпрацю України та Європейського Союзу у сфері виробництва безпілотників. За її словами, Болгарія зацікавлена у розвитку цього напряму та готова брати участь у відповідних європейських ініціативах.

    Вона наголосила, що Софія розглядає розвиток оборонних технологій як перспективний напрямок співпраці як на двосторонньому рівні, так і в межах загальноєвропейських програм.

    Заяви глави болгарського МЗС пролунали на тлі нещодавніх дискусій навколо позиції Софії щодо підтримки України. Напередодні прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив про вихід країни з коаліції охочих та припинення військової й фінансової допомоги Україні. Його позиція викликала значний резонанс серед європейських партнерів.

    Раніше Радев також неодноразово висловлював думку, що Захід не зможе перемогти Росію виключно конвенційними засобами, а подальше нарощування військової підтримки України, на його переконання, може підвищити ризик масштабної ескалації та навіть ядерного протистояння.

    Крім того, Болгарія вже привертала увагу під час ухвалення санкційних пакетів Європейського Союзу. Зокрема, саме позиція Софії стала одним із факторів, через які російський патріарх Кирило вкотре не потрапив до санкційних списків ЄС.

    Попри різні підходи до окремих аспектів підтримки України, офіційна Софія запевняє, що залишається прихильницею європейської санкційної політики, продовжить співпрацю у сфері енергетичної безпеки та готова долучатися до спільних європейських проєктів, спрямованих на зміцнення обороноздатності України.

  • У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У Севастополі масштабні перебої зі світлом: окупаційна влада заявила про удар по енергетичній інфраструктурі

    У тимчасово окупованому Севастополі вранці 14 липня сталися масштабні перебої з електропостачанням. Окупаційна адміністрація заявила про атаку Сил оборони України на об’єкти енергетичної інфраструктури, після якої частина міста залишилася без світла. Водночас місцеві моніторингові ресурси припускають, що удар міг припасти по Балаклавській теплоелектростанції, яка є одним із ключових енергетичних об’єктів міста.

    Про це повідомив призначений Росією “губернатор” Севастополя Михайло Развожаєв, а також моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер”.

    За словами Развожаєва, після нічної атаки в окремих районах Севастополя було порушено електропостачання. Він підтвердив, що пошкодження зазнала енергетична інфраструктура міста, однак не уточнив, який саме об’єкт постраждав, а також не повідомив про масштаби руйнувань.

    Крім того, окупаційний очільник міста оголосив про запровадження “особливого режиму” на енергетичних об’єктах. Водночас він не пояснив, що саме передбачає цей режим і які додаткові заходи безпеки були введені після атаки.

    На тлі перебоїв з електропостачанням Развожаєв звернувся до жителів Севастополя із закликом економно використовувати електроенергію та заряд мобільних телефонів. Він порадив містянам користуватися гаджетами лише у разі нагальної потреби для екстреного зв’язку, а також максимально обмежити використання побутових електроприладів, щоб не створювати додаткового навантаження на пошкоджену енергосистему.

    Водночас моніторинговий Telegram-канал “Крымский ветер” повідомив, що найбільш імовірною ціллю атаки могла стати Балаклавська теплоелектростанція. Такий висновок автори каналу зробили, проаналізувавши повідомлення місцевих жителів, характер пошкоджень та події, що передували знеструмленню міста.

    За їхніми даними, у напрямку теплоелектростанції перед вибухом було помічено реактивний безпілотник або ракету. Близько 04:10 у районі ТЕС пролунав потужний вибух, після чого над об’єктом піднялася велика біла хмара. Практично одразу після цього в частині Севастополя зникло електропостачання.

    Автори каналу припускають, що удар міг пошкодити технологічне обладнання, яке відповідає за виробництво, подачу або відведення пари. Саме цим, на їхню думку, пояснюється поява густої білої хмари над територією електростанції, яка могла складатися з великої кількості пари, що вирвалася після пошкодження обладнання.

    Ще одним непрямим підтвердженням можливого удару по Балаклавській ТЕС називають зміни у роботі громадського транспорту. Зокрема, автобусні маршрути №91 та №103, які проходять поблизу електростанції, тимчасово змінили схему руху та пустили в об’їзд. На думку авторів “Крымского ветра”, це може свідчити про спроби окупаційної влади обмежити доступ до району та приховати наслідки атаки.

    Офіційного підтвердження того, що саме Балаклавська ТЕС стала ціллю удару, наразі немає. Українська сторона також поки не коментувала повідомлення окупаційної адміністрації та інформацію, яка поширюється в місцевих Telegram-каналах.

    Балаклавська теплоелектростанція є одним із найважливіших енергетичних об’єктів тимчасово окупованого Севастополя. Вона забезпечує значну частину міста електроенергією, а її можливе пошкодження може вплинути на стабільність енергопостачання як самого Севастополя, так і окремих районів окупованого Криму.

    Останніми місяцями на території тимчасово окупованого півострова регулярно повідомляють про вибухи, атаки безпілотників та ураження військової й енергетичної інфраструктури. Російська окупаційна влада дедалі частіше визнає перебої в роботі критично важливих об’єктів, однак деталей про наслідки таких атак зазвичай не розкриває.

  • Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Берлін замовив 50 тисяч українських FPV-дронів

    Уряд Німеччини профінансує закупівлю 50 тисяч українських ударних FPV-дронів Shrike для потреб Сил оборони України. За даними Reuters, вартість контракту становить близько 90 млн євро, а сама угода є однією з найбільших від початку повномасштабної війни, коли західна держава закуповує безпілотники українського виробництва.

    Замовлення стосується FPV-дронів Shrike, які виробляє українська компанія SkyFall. Безпілотники оснащуються програмним забезпеченням американської оборонно-технологічної компанії Auterion, що забезпечує автономне супроводження та ураження рухомих цілей на фінальному етапі польоту. Такі можливості суттєво підвищують ефективність дронів в умовах активної роботи російських систем радіоелектронної боротьби.

    Масштабне фінансування від Берліна

    Про контракт офіційно не повідомляли ані уряд Німеччини, ані Міністерство оборони України. Однак генеральний директор Auterion Лоренц Майєр підтвердив Reuters існування угоди, її обсяг та вартість.

    За його словами, фінансування забезпечує одна з європейських держав, а частину безпілотників уже передали українській стороні. Решту планують поставити до кінця 2026 року.

    У компанії SkyFall також підтвердили участь Німеччини у фінансуванні закупівлі, однак відмовилися коментувати деталі контракту, посилаючись на умови конфіденційності. Міністерства оборони України та Німеччини також не надали офіційних коментарів.

    Що відомо про дрони Shrike

    Shrike — один із наймасовіших українських FPV-дронів, який активно використовується на фронті. Його головною особливістю є інтеграція програмного забезпечення Auterion, що дозволяє безпілотнику автоматично супроводжувати ціль навіть на завершальному етапі атаки.

    Такі технології зменшують залежність від ручного керування оператором, підвищують точність ударів та допомагають долати вплив засобів радіоелектронної боротьби.

    Останнім часом дрони цього сімейства привернули увагу не лише європейських союзників України, а й Пентагону. Версія Shrike 10-F, створена SkyFall у співпраці з британською компанією Skycutter, стала одним із лідерів першого етапу американської програми із закупівлі великої кількості ударних безпілотників.

    Українські виробники виходять на світовий ринок

    Контракт із Німеччиною став ще одним підтвердженням того, що українська оборонна промисловість дедалі активніше інтегрується у міжнародні програми озброєння.

    За словами Лоренца Майєра, Auterion загалом допомагає забезпечити поставки близько 100 тисяч безпілотників для України протягом 2026 року в партнерстві з різними виробниками. Частина цих проєктів фінансується урядами західних країн, ще один контракт реалізується за підтримки Пентагону.

    Раніше також повідомлялося, що США та Катар проявляли інтерес до українських технологій виробництва дронів-перехоплювачів SkyFall, що свідчить про зростаючий попит на українські розробки у світі.

    Допомога Заходу переходить на новий рівень

    Закупівля 50 тисяч FPV-дронів відбувається на тлі загального нарощування військової підтримки України союзниками.

    У червні Велика Британія оголосила про передачу Україні до кінця року 150 тисяч безпілотників, а також сотень ракет і радарів для систем протиповітряної оборони.

    Під час саміту НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп також заявив, що Сполучені Штати зацікавлені у закупівлі українських безпілотників, відзначивши їхню ефективність у сучасній війні.

    Чому ця угода важлива

    Закупівля Німеччиною 50 тисяч українських FPV-дронів має не лише військове, а й економічне значення. Вона демонструє довіру одного з ключових союзників України до вітчизняного оборонного виробництва та відкриває нові можливості для масштабування української індустрії безпілотних систем.

    Фактично йдеться про одну з найбільших відомих закупівель українських ударних дронів, профінансовану західною державою. Якщо поставки будуть виконані у повному обсязі до кінця року, це значно посилить можливості Сил оборони України на фронті та стане ще одним прикладом переходу міжнародної підтримки від постачання готового озброєння до інвестицій у виробництво українських військових технологій.

  • Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія готується до нових загроз: військових і призовників навчатимуть боротьби з дронами

    Фінляндія продовжує масштабну модернізацію власних Збройних сил, адаптуючи їх до нових викликів сучасної війни. На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій та зростання ролі дронів у військових конфліктах Сили оборони країни запускають комплексну програму підготовки особового складу до використання сучасних протидронових систем. Уже цієї осені спеціальне навчання розпочнуть кадрові військовослужбовці, а з наступного року нову програму інтегрують у підготовку призовників. Таким чином Фінляндія прагне створити багаторівневу систему захисту від безпілотників, які дедалі частіше стають одним із головних інструментів ведення війни. Про це повідомляє Yle.

    У фінських Силах оборони зазначають, що досвід останніх років кардинально змінив підходи до забезпечення національної безпеки. Безпілотники вже давно перестали бути допоміжним елементом бойових дій і сьогодні використовуються практично для всіх видів військових операцій — від розвідки та коригування артилерійського вогню до високоточних ударів по техніці, складах боєприпасів, командних пунктах і критичній інфраструктурі.

    Особливо уважно у Фінляндії аналізують перебіг повномасштабної війни Росії проти України, яка фактично стала найбільшим полігоном для випробування сучасних безпілотних технологій. Саме український досвід переконав багато європейських держав у тому, що захист від дронів необхідно розвивати так само активно, як і традиційну систему протиповітряної оборони.

    У зв’язку з цим фінське військове командування ухвалило рішення розгорнути системну програму підготовки військових до використання спеціальних засобів боротьби з безпілотними літальними апаратами.

    Як пояснюють у Силах оборони Фінляндії, нові протидронові комплекси мають низку важливих переваг. Вони порівняно прості в експлуатації, швидко освоюються військовослужбовцями, можуть застосовуватися без тривалої спеціальної підготовки та водночас залишаються значно дешевшими, ніж використання класичних систем протиповітряної оборони для боротьби з невеликими безпілотниками.

    Саме економічна ефективність сьогодні стає одним із ключових критеріїв. Знищення недорогого безпілотника дорогою ракетою ППО дедалі частіше визнається невиправданим, тому військові різних країн шукають альтернативні засоби нейтралізації таких цілей.

    За словами інспектора протиповітряної оборони полковника Мано-Мікаеля Нокелайнена, перший етап навчань стартує вже восени цього року.

    Насамперед новітні комплекси почнуть освоювати кадрові військовослужбовці, які проходитимуть практичну підготовку із застосування різних засобів боротьби з безпілотниками.

    Під час навчань військові відпрацьовуватимуть повний цикл протидії дронам — від їхнього виявлення та ідентифікації до придушення або фізичного знищення залежно від типу загрози.

    Після завершення початкового етапу програму значно розширять.

    Вже наступного року навчання проходитимуть також призовники, які щороку поповнюють фінську армію. Це дозволить сформувати значний резерв військовослужбовців, які володітимуть сучасними навичками боротьби з безпілотниками ще до завершення строкової служби.

    У перспективі елементи протидронової підготовки можуть стати обов’язковою частиною навчання значної кількості військових спеціальностей.

    Нові комплекси насамперед отримають спеціальні батареї протидронової оборони, які зараз створюються у складі фінських Збройних сил.

    Очікується, що вони працюватимуть у взаємодії із традиційними підрозділами протиповітряної оборони, засобами радіоелектронної боротьби, системами раннього виявлення та військовою розвідкою.

    Таким чином формується багаторівнева система захисту повітряного простору, здатна реагувати як на масштабні ракетні атаки, так і на масове застосування безпілотників різних типів.

    Особливу увагу фінські військові приділяють саме малим дронам, які останніми роками стали однією з найнебезпечніших загроз на полі бою.

    Такі апарати можуть виконувати розвідувальні місії, коригувати вогонь артилерії, переносити вибухівку або діяти як дрони-камікадзе. Крім того, розвиток технологій дозволяє застосовувати їх масовано, що значно ускладнює роботу класичних систем ППО.

    Керівник дослідницького напряму фінської компанії Sensofusion, яка спеціалізується на розробці систем боротьби з безпілотниками, Мікко Хюппьонен зазначив, що розвиток технологій нагадує постійну “гру в кота й мишу”.

    За його словами, виробники ударних дронів безперервно вдосконалюють свої розробки, тоді як інженери, які створюють засоби захисту, змушені практично щодня знаходити нові способи їх нейтралізації.

    Експерт наголосив, що цей процес пришвидшується настільки стрімко, що військові змушені регулярно оновлювати обладнання та змінювати тактику боротьби з безпілотниками.

    Окремо Хюппьонен звернув увагу на розвиток штучного інтелекту.

    На його переконання, вже найближчим часом бойові дрони отримають можливість самостійно аналізувати обстановку, визначати цілі та ухвалювати рішення щодо застосування зброї практично без участі оператора.

    За словами експерта, питання полягає не в тому, чи станеться це взагалі, а лише в тому, коли саме такі технології почнуть масово використовуватися.

    Він попередив, що автономні системи озброєння можуть створити абсолютно нові ризики для міжнародної безпеки, оскільки рішення про життя і смерть людини потенційно зможуть ухвалювати алгоритми штучного інтелекту.

    Фінляндія вже сьогодні готується не лише до військових, а й до цивільних аспектів нової безпекової реальності.

    Раніше уряд країни повідомив про підготовку спеціальної пам’ятки для населення, у якій громадянам пояснюватимуть, як діяти у разі появи безпілотників, повітряної тривоги чи інших сучасних загроз.

    Документ міститиме рекомендації щодо особистої безпеки, інформування екстрених служб та алгоритмів поведінки під час кризових ситуацій.

    Паралельно Гельсінкі активно модернізує систему протиповітряної оборони.

    Нещодавно уряд ухвалив рішення закупити сучасні комплекси ППО малої дальності шведської компанії Saab, які мають суттєво посилити можливості країни із захисту від літаків, крилатих ракет та безпілотних літальних апаратів.

    Посилення оборонного потенціалу Фінляндії відбувається після вступу країни до НАТО та на тлі суттєвого погіршення безпекової ситуації у Європі.

    Фінляндія має найдовший серед країн Альянсу сухопутний кордон із Росією — понад 1 300 кілометрів, тому питання захисту повітряного простору, розвитку систем раннього попередження, засобів радіоелектронної боротьби та протидії безпілотникам стали одним із головних напрямків розвитку національної оборони.

    Експерти зазначають, що рішення фінської влади вкотре підтверджує загальноєвропейську тенденцію: сучасні армії дедалі більше інвестують саме у технології боротьби з дронами, які вже стали одним із ключових факторів успіху на полі бою. В умовах стрімкого розвитку безпілотних систем країни НАТО намагаються не лише нарощувати виробництво власних дронів, а й створювати ефективні засоби їхнього виявлення, придушення та знищення, готуючи свої війська до нової реальності сучасних воєн.

  • «Технології, яких немає ніде у світі»: сенатор Ліндсі Грем відвідав виробництво українських дронів SkyFall

    «Технології, яких немає ніде у світі»: сенатор Ліндсі Грем відвідав виробництво українських дронів SkyFall

    Американський сенатор Ліндсі Грем відвідав виробничий комплекс української miltech-компанії SkyFall, де ознайомився з розробкою та виготовленням сучасних бойових безпілотників, які вже активно застосовуються українськими військовими на фронті. Після візиту він заявив, що був вражений рівнем українських технологій та наголосив, що для Сполучених Штатів було б серйозною помилкою не розвивати співпрацю з Україною у сфері безпілотних систем. За словами сенатора, українські інженери сьогодні створюють технології, які випереджають багато світових аналогів, а досвід, отриманий під час війни, є унікальним для всього світу.

    Про це повідомила пресслужба української оборонної компанії SkyFall.

    Під час візиту Ліндсі Грем детально ознайомився з роботою підприємства, яке спеціалізується на створенні бойових безпілотних комплексів для потреб Сил оборони України.

    Представники компанії продемонстрували американському сенатору повний цикл виробництва — від інженерних розробок та проєктування до складання готових безпілотників і тестування нових зразків техніки.

    Особливу увагу під час екскурсії приділили ударному важкому дрону Vampire, який широко відомий серед українських військових та отримав від російських окупантів неофіційну назву “Баба Яга”.

    Саме ці безпілотники стали одним із символів сучасної української дронової війни.

    Завдяки великій вантажопідйомності вони здатні переносити значні боєприпаси, працювати вночі, виконувати складні місії далеко за лінією фронту та ефективно знищувати бронетехніку, укріплення, склади боєприпасів, логістичні вузли та живу силу противника.

    Крім Vampire, сенатор ознайомився із сімейством FPV-дронів Shrike.

    Компанія представила різні модифікації цих безпілотників, адаптовані під виконання різноманітних бойових завдань.

    FPV-дрони стали одним із найважливіших елементів сучасної війни, адже дозволяють відносно недорогими засобами уражати дороговартісну бронетехніку, артилерійські системи, засоби ППО та інші військові цілі.

    Окремо американському політику продемонстрували безпілотні комплекси P1-SUN, створені для боротьби з російськими ударними дронами типу Shahed.

    Такі перехоплювачі є одним із найновіших напрямів розвитку української оборонної промисловості.

    Їхнє головне завдання — виявлення та знищення ворожих безпілотників ще до того, як вони досягнуть своїх цілей.

    На тлі регулярних масованих російських атак саме розвиток подібних систем набуває дедалі більшого значення для захисту українських міст та об’єктів критичної інфраструктури.

    Окрім уже серійних виробів, команда SkyFall представила Ліндсі Грему новітні технологічні рішення, які наразі перебувають на завершальних етапах розробки.

    У компанії зазначили, що частина цих технологій найближчим часом може бути передана українським військовим і вперше застосована безпосередньо на полі бою.

    З міркувань безпеки деталі нових проєктів не розголошуються.

    Важливою частиною візиту стало знайомство із Академією SkyFall.

    Це спеціалізований навчальний центр, який займається підготовкою операторів безпілотників, інструкторів, технічних спеціалістів та інженерів.

    Там військові проходять навчання роботі з різними типами безпілотних комплексів, опановують сучасні методики ведення бойових дій із використанням дронів та вивчають технічне обслуговування безпілотних систем.

    У компанії наголошують, що навіть найсучасніша техніка не може бути ефективною без якісно підготовлених операторів, тому навчальний напрям є одним із ключових елементів діяльності SkyFall.

    Під час зустрічі сторони також обговорили перспективи поглиблення українсько-американської співпраці у сфері військових технологій.

    Йшлося про можливість реалізації спільних інноваційних проєктів, розвиток виробничої кооперації, обмін досвідом між українськими та американськими інженерами, а також залучення інвестицій до українського сектору оборонних технологій.

    Особливу увагу приділили перспективам розвитку безпілотних систем нового покоління, які вже сьогодні визначають характер сучасної війни.

    Коментуючи результати візиту, Ліндсі Грем не приховував захоплення побаченим.

    За словами американського сенатора, рівень українських технологій перевершив його очікування.

    Він наголосив, що Україна фактично стала світовою лабораторією розвитку безпілотних систем, а її інженери створюють рішення, аналогів яким сьогодні майже немає.

    “Вважаю, що для Америки було б величезною помилкою не співпрацювати з Україною у сфері безпілотників. Вони готові допомагати нам, тому що ми були готові підтримувати Україну в найважчі часи”, — заявив Грем.

    За словами сенатора, підприємство, яке він відвідав, є одним із найсучасніших виробництв, які йому доводилося бачити.

    Він відзначив масштаб виробничих потужностей, високий рівень автоматизації та швидкість, із якою українські інженери впроваджують нові технологічні рішення.

    “Сьогодні я побачив надсучасне підприємство, яке має величезні виробничі можливості та виробляє технології, набагато передовіші, ніж у будь-кого на планеті. Адже необхідність — це мати всіх винаходів”, — наголосив сенатор.

    Грем зазначив, що саме повномасштабна війна змусила Україну максимально швидко адаптуватися до нових викликів, що стало потужним стимулом для розвитку оборонних технологій.

    На його думку, український досвід сьогодні є безцінним не лише для самої України, а й для всіх союзників по демократичному світу.

    У SkyFall наголошують, що компанія є одним із провідних українських виробників безпілотних систем.

    До її структури входять великий науково-дослідний центр, сучасні виробничі потужності та сертифікована Академія SkyFall.

    Інженери компанії займаються не лише виробництвом готових дронів, а й створенням систем зв’язку, електроніки, програмного забезпечення та інших компонентів, необхідних для роботи сучасних безпілотних комплексів.

    Флагманською розробкою компанії залишається важкий ударний дрон Vampire.

    Саме він став одним із найефективніших засобів ураження російських військ та отримав серед окупантів назву “Баба Яга”.

    Окрім нього підприємство серійно виробляє FPV-дрони Shrike, безпілотники-перехоплювачі P1-SUN, сучасні системи управління, захищеного зв’язку та інші високотехнологічні рішення.

    За даними компанії, завдяки використанню безпілотників SkyFall українські військові вже знищили російську техніку, озброєння, логістичні об’єкти та особовий склад на десятки мільярдів доларів.

    Водночас компанія продовжує активно розширювати виробництво та збільшувати обсяги випуску безпілотних систем.

    Візит Ліндсі Грема став ще одним підтвердженням зростаючої уваги американських політиків до української оборонної промисловості.

    Останнім часом представники США дедалі частіше наголошують, що саме Україна сьогодні формує нові стандарти ведення сучасної війни із застосуванням безпілотних систем.

    Раніше сенатор уже заявляв, що Україна та Сполучені Штати мають не просто співпрацювати у сфері безпілотників, а будувати повноцінне технологічне партнерство.

    На його думку, поєднання українського бойового досвіду, інженерних розробок та американських фінансових і виробничих можливостей може стати одним із найпотужніших оборонних союзів у світі.

    Саме тому, переконаний Грем, розвиток співпраці між Києвом і Вашингтоном у сфері безпілотних технологій буде однаково важливим як для безпеки України, так і для майбутньої обороноздатності Сполучених Штатів та всього Північноатлантичного альянсу.

  • Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    Кремль обмежив інтернет у Санкт-Петербурзі

    У російському Санкт-Петербурзі та Ленінградській області ввечері 10 липня відбулося масштабне відключення мобільного інтернету, яке супроводжувалося безпрецедентними обмеженнями доступу до онлайн-ресурсів. Тисячі користувачів втратили можливість користуватися популярними сайтами, месенджерами та іншими цифровими сервісами. За інформацією російських ЗМІ, мережу фактично перевели на роботу за системою так званих “білих списків”, коли доступ зберігається лише до ресурсів, попередньо схвалених російською владою. Офіційною причиною обмежень назвали необхідність захисту від атак українських безпілотників, однак експерти вважають, що Кремль дедалі активніше використовує тему війни як привід для посилення цифрової цензури та контролю над населенням.

    Про масові перебої повідомили російські видання “Фонтанка” та The Moscow Times.

    Згідно з даними сервісу Downdetector, який відстежує роботу інтернет-сервісів та мобільних операторів, станом на 21:50 за московським часом лише протягом однієї години було зафіксовано понад 600 скарг від користувачів. Загалом за добу кількість звернень перевищила 4,5 тисячі, що свідчить про масштабність проблеми. Росіяни повідомляли про повну або часткову відсутність мобільного інтернету, неможливість відкрити більшість сайтів, а також про перебої у роботі популярних месенджерів, банківських застосунків, навігаційних сервісів і платформ для онлайн-платежів.

    За словами користувачів, інтернет не був повністю відключений, однак працював у режимі жорсткої фільтрації. Фактично відкривалися лише окремі державні ресурси та сервіси, які входили до спеціального переліку дозволених сайтів. Решта інтернету виявилася недоступною. Такий принцип роботи відповідає концепції так званих “білих списків”, коли користувач може відвідувати виключно ті ресурси, доступ до яких санкціонувала держава. Подібна система значно відрізняється від традиційного блокування окремих сайтів, оскільки передбачає повне закриття мережі з можливістю користування лише вузьким колом дозволених ресурсів.

    Читачі “Фонтанки” повідомили, що найсуворіші обмеження були зафіксовані у Центральному, Василеостровському та Виборзькому районах Санкт-Петербурга. Водночас перебої фіксувалися і в інших районах міста, а також у населених пунктах Ленінградської області. За словами очевидців, проблеми виникли одночасно у абонентів різних мобільних операторів, що свідчить про централізований характер запроваджених обмежень.

    Незадовго до початку масштабного відключення оператор мобільного зв’язку МТС розіслав своїм клієнтам повідомлення із попередженням про можливі перебої у роботі мобільного інтернету. У компанії пояснили це “необхідністю забезпечення безпеки”, не надаючи жодних додаткових деталей щодо термінів або характеру обмежень.

    Згодом губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив, що відключення мобільного інтернету пов’язане із заходами безпеки на тлі загрози атак українських безпілотників. Російські чиновники вже не вперше використовують саме таке пояснення для масових перебоїв у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Подібна практика останнім часом дедалі частіше застосовується у різних регіонах Росії, особливо після атак українських дронів на військові аеродроми, підприємства оборонно-промислового комплексу, нафтобази та інші стратегічні об’єкти.

    Сам російський правитель Володимир Путін раніше публічно заявляв, що тимчасове відключення мобільного інтернету є одним із необхідних заходів для протидії українським безпілотникам. За його словами, такі рішення мають забезпечити безпеку населення та ускладнити роботу дронів під час атак.

    Втім, міжнародні аналітики переконані, що реальні цілі Кремля виходять далеко за межі боротьби з безпілотниками. В Інституті вивчення війни (ISW) наголошували, що російська влада свідомо використовує українські удари по військових об’єктах як зручне політичне виправдання для подальшого згортання цифрових свобод усередині країни. На думку експертів, Кремль послідовно будує систему тотального контролю над інформаційним простором, яка дозволить державі у будь-який момент обмежувати доступ громадян до незалежних джерел інформації, соціальних мереж, месенджерів та міжнародних платформ.

    Аналітики зазначають, що система “білих списків” є одним із найрадикальніших інструментів інтернет-цензури. Якщо раніше Росія переважно блокувала окремі небажані сайти або соціальні мережі, то тепер модель змінюється на протилежну: за замовчуванням блокується практично весь інтернет, а працювати можуть лише ресурси, які держава внесла до спеціального дозволеного переліку. Таким чином влада отримує можливість практично миттєво ізолювати населення від будь-якої небажаної інформації.

    Ще раніше Володимир Путін доручив Федеральній службі безпеки організувати функціонування російського сегмента інтернету саме за принципом “білих списків”. Фактично це означає поступовий перехід до моделі закритої мережі, яку багато експертів уже порівнюють із цифровою ізоляцією Північної Кореї, де громадяни мають доступ лише до внутрішніх державних ресурсів, а вихід у глобальний інтернет суворо контролюється владою.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Кремль завчасно створює механізми для максимально жорсткого контролю над інформаційним простором напередодні можливої нової хвилі мобілізації. За його словами, російське керівництво побоюється масових протестів у великих містах, насамперед у Москві та Санкт-Петербурзі, де невдоволення населення може бути значно вищим, ніж у віддалених регіонах країни.

    Український президент також зазначав, що саме мешканці найбільших міст можуть стати основним резервом для нової масштабної мобілізаційної кампанії. В умовах суворих обмежень мобільного інтернету владі буде значно простіше перешкодити швидкому поширенню інформації про мобілізацію, унеможливити координацію протестів та ускладнити спроби громадян оперативно залишити країну.

    За інформацією українських журналістів та військових аналітиків, Кремль розглядає можливість мобілізації додаткових сотень тисяч осіб для поповнення резервів російської армії та підготовки до нових наступальних операцій. Експерти вважають, що в такому сценарії контроль над цифровим простором стане одним із ключових інструментів утримання внутрішньої стабільності та придушення будь-яких проявів невдоволення.

    Останні події у Санкт-Петербурзі свідчать про те, що російська влада продовжує розширювати практику локальних відключень мобільного інтернету та одночасно тестує механізми функціонування мережі в умовах максимально жорсткого державного контролю. На думку експертів, подібні обмеження можуть поступово стати звичною практикою для різних регіонів Росії, особливо у періоди підвищеної військової активності або внутрішньополітичної напруги.

  • У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    У Росії визнали дефіцит пального через удари українських дронів по НПЗ

    Російська влада вперше фактично визнала, що масовані удари українських безпілотників по нафтопереробній інфраструктурі країни вже мають відчутний вплив на внутрішній ринок пального. Віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак заявив, що в окремих регіонах спостерігається дефіцит бензину та дизельного пального, виникають черги на автозаправних станціях, а частина нафтопереробних заводів працює нестабільно через вимушені ремонти після атак українських дронів.

    Про це повідомляє російське видання Lenta.ru з посиланням на державне інформаційне агентство ТАСС.

    За словами Новака, російський уряд уже не може ігнорувати проблеми, які виникли на паливному ринку країни. Він визнав, що дефіцит пального вже відчувається в окремих регіонах Росії, а ситуація позначається на роботі автозаправних станцій і логістиці постачання.

    «Треба визнати, що зараз на ринку є проблеми і є дефіцит, через який ми спостерігаємо черги», – заявив російський віцепрем’єр.

    За його словами, уряд уважно стежить за ситуацією та намагається стабілізувати забезпечення внутрішнього ринку паливом.

    Новак також визнав, що значна частина труднощів виникла через порушення роботи російських нафтопереробних підприємств.

    Він пояснив, що низка НПЗ змушена працювати з обмеженнями або тимчасово зупиняти окремі виробничі процеси через необхідність проведення ремонтних робіт після ударів українських безпілотників.

    «Причини зрозумілі — нафтопереробні заводи частково виходять з ладу на ремонт», – зазначив посадовець.

    Хоча Новак прямо не деталізував масштаби пошкоджень, його слова фактично підтвердили, що українська кампанія ударів по російській паливній інфраструктурі має відчутний економічний ефект.

    Заява російського віцепрем’єра стала однією з найвідвертіших оцінок ситуації від представників федеральної влади.

    Ще кілька тижнів тому офіційна риторика Кремля була зовсім іншою.

    Зокрема, 26 червня сам Новак запевняв, що Росія має достатній запас бензину та дизельного пального для повного забезпечення внутрішнього ринку.

    Тоді він заявляв, що дефіциту не існує, а паливна система працює у штатному режимі.

    Тепер же урядовець фактично визнав протилежне, повідомивши про наявність дефіциту та черг на автозаправних станціях.

    Раніше президент РФ Володимир Путін також коментував ситуацію на паливному ринку.

    Очільник Кремля називав труднощі тимчасовими та заявляв, що вони пов’язані, зокрема, зі спробами зірвати літній сезон відпусток росіян.

    За словами Путіна, уряд має всі необхідні інструменти для стабілізації ситуації.

    Втім останні заяви Новака свідчать, що проблеми виявилися значно серйознішими, ніж визнавалося раніше.

    Ще на початку червня російський віцепрем’єр повідомляв про скорочення видобутку нафти у 2026 році.

    Тоді він пояснював падіння виробництва так званими «позаплановими ремонтами» на нафтопереробних заводах.

    Фактично вже тоді йшлося про наслідки регулярних українських ударів по енергетичній інфраструктурі Росії, однак російська влада уникала прямого зв’язку між атаками безпілотників та проблемами паливної галузі.

    Тепер цей зв’язок був озвучений відкрито.

    Протягом останніх місяців Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу Росії.

    Основними цілями стали великі нафтопереробні заводи, нафтобази, резервуарні парки, насосні станції, логістичні вузли та інша інфраструктура, яка забезпечує функціонування російської економіки та постачання пального для збройних сил РФ.

    Українська сторона неодноразово наголошувала, що такі об’єкти є законними військовими цілями, адже саме вони забезпечують російську армію паливом, необхідним для ведення бойових дій проти України.

    Унаслідок численних атак різного ступеня пошкоджень зазнали десятки підприємств паливної галузі.

    Частина заводів була змушена скоротити виробництво, інші тимчасово припиняли роботу окремих технологічних ліній або переходили на обмежений режим роботи для проведення аварійних ремонтів.

    Це, своєю чергою, призвело до скорочення виробництва бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.

    Проблеми почали позначатися не лише на промисловості, а й на звичайних споживачах.

    У різних регіонах Росії місцеві жителі повідомляли про перебої з постачанням окремих видів пального, обмеження продажу та черги на автозаправних станціях.

    На тлі погіршення ситуації російський уряд був змушений вдатися до додаткових обмежувальних заходів.

    Так, 8 липня Росія повністю заборонила експорт дизельного пального.

    Влада пояснила це необхідністю забезпечити внутрішній ринок достатніми обсягами пального та уникнути подальшого загострення дефіциту.

    Крім того, російські посадовці повідомили про можливість початку імпорту окремих видів нафтопродуктів.

    Для країни, яка десятиліттями залишалася одним із найбільших світових експортерів дизельного пального, така перспектива є доволі незвичною.

    Експерти вважають, що необхідність обмежувати експорт та одночасно розглядати можливість імпорту свідчить про серйозний тиск на російську паливну галузь.

    Додатковим фактором стало скорочення обсягів видобутку нафти, про яке російська влада повідомляла раніше.

    Зниження виробництва на тлі пошкодження нафтопереробних потужностей поступово впливає не лише на внутрішній ринок, а й на експортні можливості Росії, які залишаються одним із головних джерел наповнення федерального бюджету.

    Попри це Кремль продовжує запевняти, що ситуація перебуває під контролем, а всі труднощі мають тимчасовий характер.

    Однак офіційне визнання дефіциту пального, появи черг на автозаправках і проблем із роботою нафтопереробних заводів свідчить, що наслідки регулярних ударів українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі вже мають системний характер і дедалі сильніше позначаються як на паливному секторі, так і на повсякденному житті всередині Росії.

  • Москву вночі атакували дрони: ППО заявила про збиття десяти безпілотників

    Москву вночі атакували дрони: ППО заявила про збиття десяти безпілотників

    У ніч проти 10 липня Москва зазнала чергової атаки безпілотників. У російській столиці та Московській області протягом кількох годин працювали сили протиповітряної оборони, а мер міста Сергій Собянін регулярно повідомляв про нібито успішне знищення дронів, які прямували в бік столиці Росії. Через повітряну загрозу тимчасово призупиняв роботу один із найбільших аеропортів країни – Домодєдово, а на місцях падіння уламків працювали екстрені служби.

    Про це повідомив мер Москви Сергій Собянін у своїх соціальних мережах. Інформацію про атаку також поширювали російські моніторингові Telegram-канали, які повідомляли про вибухи та роботу систем протиповітряної оборони в різних районах Московської області.

    За словами Собяніна, повітряна атака розпочалася приблизно о 22:13. Спочатку він повідомив про знищення одного безпілотника, який, за його словами, летів у напрямку Москви. Через деякий час мер заявив про ліквідацію ще одного дрона, після чого повідомлення про роботу ППО почали надходити практично безперервно.

    Упродовж ночі кількість збитих безпілотників, про які заявляла російська влада, поступово зростала. Спочатку йшлося про два апарати, пізніше – про кілька нових цілей, а згодом Собянін повідомив, що сили протиповітряної оборони нібито збили вже десять безпілотників, які намагалися атакувати російську столицю.

    «На місцях падіння уламків працюють фахівці екстрених служб», – зазначив мер Москви, не уточнивши, в яких саме районах були виявлені уламки та чи завдали вони пошкоджень цивільній або критичній інфраструктурі.

    Офіційної інформації про загиблих або постраждалих унаслідок атаки російська влада не оприлюднювала. Також не повідомлялося про масштабні руйнування чи пожежі на території Москви або Московської області.

    Водночас російські моніторингові канали повідомляли про численні вибухи, які чули жителі окремих районів Московської області. У соціальних мережах з’явилися відеозаписи, на яких, як стверджується, видно роботу систем протиповітряної оборони та чути звуки вибухів. Незалежного підтвердження автентичності цих відео наразі немає.

    Через повітряну загрозу Росавіація запровадила тимчасові обмеження на роботу міжнародного аеропорту Домодєдово. Повітряна гавань на певний час припинила приймання та відправлення літаків для забезпечення безпеки польотів. Подібні обмеження російська влада регулярно вводить під час атак безпілотників на Московський регіон.

    Домодєдово є одним із трьох основних міжнародних аеропортів Москви та входить до числа найбільших авіаційних вузлів Росії. Навіть короткочасне припинення його роботи впливає на розклад внутрішніх і міжнародних рейсів та може спричиняти затримки авіасполучення.

    Останніми місяцями Москва дедалі частіше стає ціллю атак безпілотників. Російська влада майже після кожної такої атаки повідомляє про успішну роботу засобів протиповітряної оборони та знищення всіх повітряних цілей. Водночас незалежно перевірити інформацію про кількість дронів, їхні маршрути та реальні наслідки ударів у більшості випадків неможливо через обмежений доступ до місць подій.

    На тлі регулярних атак російська влада також посилює заходи безпеки навколо стратегічних об’єктів у Москві та інших регіонах країни. Під час повітряних тривог тимчасово обмежується робота аеропортів, а екстрені служби переводяться у режим підвищеної готовності.

    Нічна атака на Москву відбулася менш ніж через добу після повідомлень про наслідки ударів по Саратовському нафтопереробному заводу. Напередодні стало відомо, що підприємство повністю зупинило переробку нафти після пошкоджень, отриманих унаслідок атаки безпілотників. Саратовський НПЗ є одним із важливих елементів російської нафтопереробної галузі, а його зупинка стала черговим випадком, коли удари дронів вплинули на роботу стратегічної інфраструктури Росії.

    Від початку повномасштабної війни кількість атак безпілотників на території РФ суттєво зросла. Під ударами регулярно опиняються військові аеродроми, склади боєприпасів, об’єкти паливно-енергетичного комплексу, підприємства оборонної промисловості та логістична інфраструктура. Російська сторона традиційно заявляє про ефективну роботу ППО, однак періодично визнає пошкодження окремих об’єктів.

    Офіційний Київ традиційно не коментує повідомлення про атаки безпілотників на території Російської Федерації.

  • 35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    35 суден за 96 годин: Мадяр розкрив деталі операції

    Сили безпілотних систем Збройних сил України провели одну з наймасштабніших морських операцій від початку повномасштабної війни. За останні чотири доби українські безпілотники уразили 35 російських суден, які використовувалися для перевезення пального, нафтопродуктів і військової логістики в Азовському морі та поблизу тимчасово окупованого Криму. Про результати операції повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним «Мадяр».

    За словами Бровді, лише в ніч на 9 липня українські оператори безпілотників уразили 45 військових цілей у глибокому тилу російських військ на території окупованого Криму та південних районів тимчасово окупованих територій України. Одночасно під удар потрапили ще 14 суден так званого «тіньового флоту» Росії в Азовському морі. У результаті загальна кількість уражених плавзасобів за останні 96 годин зросла до 35.

    Командувач СБС зазначив, що операція координувалася новоствореним Центром глибинного ураження Сил безпілотних систем. Саме цей підрозділ забезпечував синхронізацію ударів по морських і наземних цілях, використовуючи різні типи ударних безпілотників.

    За інформацією «Мадяра», серед цілей у ніч на 9 липня були не лише танкери. Українські дрони також уразили Сакську теплоелектроцентраль, три склади пально-мастильних матеріалів, дві бази матеріально-технічного забезпечення, станцію радіоелектронної боротьби «Житель», вузли зв’язку, паливозаправники та інші військові об’єкти окупаційних військ.

    Найбільший резонанс викликали саме удари по російському «тіньовому флоту». За словами командувача, усі атаковані танкери вже перебували під міжнародними санкціями та використовувалися Росією для обходу західних обмежень на експорт нафти й нафтопродуктів.

    Операція тривала безперервно протягом чотирьох діб. За оприлюдненою хронологією, 6 липня українські безпілотники уразили два танкери — «Капітан Бармін» та «Санар-3». Наступної ночі під удар потрапили ще десять суден, серед яких танкери «Венера-3», «Санар-1», «Санар-17», «Климена», «Теті», «Алексей Саврасов», «Пенелопа», «Іван Черемисінов», а також суховантаж і пором SKS One у Керчі.

    У ніч на 8 липня українські оператори дронів продовжили серію атак. Було уражено ще дев’ять суден, серед яких танкери «Ефросинья В», «Мария», «Санар-4», а також повторно атаковано «Санар-17» і «Климена». Крім того, під удар потрапили суховантажі «Донстар», «Владимир Ярыгин», «Феофан Шохирев» та «Евгения З». Загалом за перші три доби СБС підтвердили ураження 21 судна — 19 танкерів, одного суховантажа та одного порома.

    Наймасштабніша атака відбулася вже 9 липня. За словами Бровді, лише за одну ніч українські дрони уразили ще 14 суден. Серед них танкери «Челси-6», «Аура», «Сонар-1», «Илья Репин», «Венера-3», «Пенелопа», підсанкційний танкер під прапором Панами «Галиаскар Камал», буксир «Альфео» з баржею «Афродита», судно «Меркурий» та ще кілька плавзасобів, ідентифікація яких триває.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що удари по морській логістиці є частиною ширшої кампанії зі зриву постачання пального до тимчасово окупованого Криму та російських військ на півдні України. За словами Бровді, більшість атакованих танкерів перевозили дизельне пальне та бензин із району Таганрога до кримських портів. Частина суден входила до так званого «тіньового флоту», який Росія використовує для обходу міжнародних санкцій.

    Операція відбувається паралельно з масштабними ударами по російській паливній інфраструктурі. Раніше 9 липня Президент Володимир Зеленський підтвердив ураження українськими силами нафтобаз у Тверській області та Ставропольському краї, резервного паливного сховища, нафтоперекачувальної станції в Уфі та нафтоналивного термінала в Ростовській області. За словами глави держави, це частина стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на зниження військово-економічного потенціалу Росії.

    Військові експерти зазначають, що систематичні удари по танкерах і паливній інфраструктурі мають одразу кілька цілей. По-перше, вони ускладнюють забезпечення російських військ пальним на окупованих територіях. По-друге, створюють додаткові проблеми для експорту російської нафти та роботи «тіньового флоту», який Кремль активно використовує після запровадження західних санкцій. По-третє, змушують Росію перекидати додаткові сили для захисту логістичних маршрутів, послаблюючи інші напрямки.

    Станом на 9 липня російська сторона офіційно не підтвердила заявлену кількість уражених суден. Водночас у мережі оприлюднюються відеозаписи ударів безпілотників, а незалежні OSINT-аналітики продовжують ідентифікувати окремі плавзасоби та оцінювати масштаби пошкоджень.

  • Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Україна б’є все глибше: Зеленський підтвердив атаки на стратегічні паливні об’єкти Росії за 1500 км

    Президент України Володимир Зеленський офіційно підтвердив проведення масштабної серії ударів по об’єктах російської нафтової інфраструктури одразу в чотирьох регіонах РФ. За його словами, українські військові продовжують реалізовувати план так званих «далекобійних санкцій», завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують функціонування російської військової економіки та паливної логістики. Відповідну заяву глава держави зробив 9 липня під час звернення, а деталі операції згодом оприлюднила Служба безпеки України.

    За словами Зеленського, цієї доби українські сили успішно уразили одразу кілька стратегічно важливих об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу.

    «Воїни СБУ уразили дві нафтобази – у Ставрополі та Твері. Обидві приблизно за 500 кілометрів від лінії фронту. Також підрозділи Сил оборони України уразили резервне сховище для накопичення та зберігання пального. Відстань від лінії фронту – близько 800 кілометрів. В російській Уфі застосували санкції по нафтоперекачувальній станції майже за 1500 кілометрів від нашого кордону. А також був санкціонований нафтоналивний термінал у Ростовському регіоні, що приблизно за 200 кілометрів від лінії фронту», – заявив Президент.

    Глава держави наголосив, що такі удари є відповіддю на небажання Кремля припиняти війну та на щоденні атаки Росії по українських містах.

    «Ми давно запропонували Росії закінчити цю війну, і кожен день затягування має приносити відчуття війни туди, звідки це все й почалося – в Росію», – зазначив Зеленський.

    У Службі безпеки України уточнили, що спецоперація проводилася на виконання доручення президента щодо зниження військово-економічного потенціалу держави-агресора. За даними спецслужби, першою ціллю стала нафтобаза «Червона зоря» у Тверській області, розташована приблизно за 520 кілометрів від державного кордону України. Українські ударні безпілотники влучили по території підприємства, після чого там виникла пожежа.

    Другим об’єктом стала нафтобаза «Ставропольська» у Ставропольському краї. Вона також розташована більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону. За інформацією СБУ, після удару на території підприємства виникла масштабна пожежа, площа якої швидко збільшувалася. Обидві бази використовуються для приймання, зберігання та відвантаження автомобільного бензину і дизельного пального.

    Крім двох нафтобаз, українські сили уразили резервне паливне сховище приблизно за 800 кілометрів від лінії фронту, а також нафтоперекачувальну станцію в районі Уфи. Цей об’єкт розташований майже за 1500 кілометрів від державного кордону України і є одним із найдальших підтверджених ударів по російській паливній інфраструктурі за останній час. Також під удар потрапив нафтоналивний термінал у Ростовській області, який використовується для перевалки нафтопродуктів.

    Нічні атаки підтверджували й російські регіональні посадовці. Губернатор Ставропольського краю визнав удар по промисловому об’єкту, хоча не уточнив його назву. У Твері місцеві жителі оприлюднили численні відео з густим чорним димом і масштабною пожежею на території нафтобази. Незалежні OSINT-аналітики геолокували відеозаписи та підтвердили, що йдеться саме про паливні об’єкти.

    За інформацією міжнародних агентств, ця операція стала частиною масштабної кампанії України зі знищення російської паливної інфраструктури. Напередодні українські безпілотники атакували нафтопереробні заводи, нафтопровідні вузли та танкери в різних регіонах Росії, що ще більше загострило паливну кризу, яка вже спостерігається в окремих областях РФ. Через перебої з постачанням бензину та дизельного пального у низці регіонів виникли черги на автозаправних станціях, а російський уряд був змушений вводити додаткові обмеження на експорт дизеля.

    Поточна операція також є продовженням затвердженого Президентом України 40-денного плану «далекобійних санкцій», який передбачає систематичне ураження об’єктів, що забезпечують російську військову економіку. Зеленський уже неодноразово підтверджував удари по нафтопереробних заводах, нафтобазах, насосних станціях і логістичних вузлах на території Росії, наголошуючи, що саме паливна інфраструктура залишається одним із ключових джерел фінансування війни проти України.

    У СБУ підкреслюють, що такі операції мають подвійний ефект: вони ускладнюють забезпечення російської армії паливом і водночас зменшують доходи бюджету РФ від експорту нафтопродуктів. Саме тому нафтобази, резервуари, насосні станції та термінали залишаються серед пріоритетних цілей українських далекобійних безпілотників.

    Операція 9 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю підтверджених цілей. Відстань до окремих із них сягала майже 1500 кілометрів, що вкотре демонструє розширення можливостей українських далекобійних ударних систем та здатність уражати критично важливу інфраструктуру далеко в тилу Російської Федерації.