Hronikanovostej.com

Позначка: безпілотники

  • Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Вісім країн НАТО об’єднуються проти дронів: Європа готується до нової фази гібридних атак

    Країни Балтійського моря планують створити спільну оперативну групу з протидії безпілотникам, яка дозволить державам значно швидше обмінюватися інформацією та реагувати на потенційні гібридні атаки.

    Про ініціативу заявив міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт напередодні зустрічі з колегами з країн Балтійського регіону у німецькому Фленсбурзі.

    І хоча формально Росію у зв’язку з конкретними останніми інцидентами Берлін не звинувачує, контекст очевидний: після початку повномасштабної війни РФ проти України Балтійське море стало одним із найбільш напружених регіонів Європи.

    Тут фіксували пошкодження підводних кабелів, інциденти навколо газопроводів, підозри у диверсіях, а тепер дедалі більше уваги привертають невідомі безпілотники.

    Добріндт попередив: гібридні атаки можуть уже найближчими місяцями вийти на новий рівень.

    Вісім країн НАТО і Росія

    Географія Балтійського моря робить ситуацію особливо цікавою. Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО майже все узбережжя Балтики, за винятком російської території, належить країнам Альянсу.

    До Балтійського моря мають вихід вісім членів НАТО: Німеччина, Данія, Швеція, Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща. Дев’ята прибережна держава — Росія. Саме тому після 2022 року Балтійський регіон набув особливого військово-стратегічного значення.

    Через море проходять критично важливі енергетичні та телекомунікаційні маршрути, а на його берегах розташовані великі порти, військові об’єкти й логістичні вузли НАТО.

    Що саме створюють країни

    Наразі мова не йде про нову армію чи окрему систему протиповітряної оборони.

    Ключове завдання майбутньої оперативної групи — максимально швидкий обмін інформацією. Якщо невідомий безпілотник або інша потенційна загроза з’являється в одній країні, дані про неї мають оперативно отримувати сусіди.

    Це дозволить швидше визначати маршрути польоту, потенційні цілі, характер загрози та координувати відповідь. Саме швидкість обміну інформацією Добріндт назвав однією з основних цілей майбутньої групи.

    Європа боїться не лише дронів

    Безпілотники — лише частина значно ширшої проблеми.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Балтійському морі відбулася ціла серія підозрілих інцидентів із критичною інфраструктурою. Особливе занепокоєння викликають підводні телекомунікаційні кабелі та газопроводи.

    Reuters зазначає, що протягом останніх років у регіоні сталося багато інцидентів, які розглядалися як можливі акти саботажу. Саме через це країни НАТО дедалі частіше говорять не про класичний військовий напад, а про гібридні операції.

    Їхня особливість полягає у тому, що межа між випадковою аварією, кримінальним злочином, диверсією та діями іншої держави може бути навмисно розмитою. І це ускладнює відповідь.

    Дрон із вибухівкою біля важливого німецького аеропорту

    Додатковим поштовхом для Німеччини став нещодавній інцидент у районі аеропорту Лейпциг/Галле. На початку серпня там виявили безпілотник із вибухівкою.

    Цей аеропорт має особливе значення, оскільки є великим логістичним вузлом і використовується, зокрема, для військової логістики. Німецька влада офіційно не звинуватила жодну іноземну державу в причетності до інциденту.

    Окремі політики вказували на можливий російський слід, але це не встановлений факт, а Москва відкинула такі звинувачення. Саме тому в інформаційному плані Берлін діє обережно. Але паралельно Німеччина нарощує практичні можливості протидії безпілотникам.

    «Загроза всюдисуща»

    Добріндт попередив, що Європа вже зараз стикається з постійним тиском.

    За його словами, іноземні держави щодня намагаються підірвати демократію, безпеку та економічну силу Європейського Союзу. Особливо показове інше його попередження: такі атаки можуть «набути нового виміру в найближчі місяці», а гібридна загроза є «всюдисущою».

    Саме це пояснює, чому країни Балтійського моря хочуть створити механізм постійної координації зараз, а не чекати великого інциденту.

    Україна вже показала Європі, наскільки змінилася війна

    І тут український досвід має для Європи особливе значення.

    Повномасштабна війна продемонструвала, що безпілотники перестали бути допоміжним інструментом і перетворилися на один із ключових елементів сучасних бойових дій.

    Дешеві апарати можуть вести розвідку, коригувати удари, атакувати техніку та інфраструктуру. Значно складніші системи здатні долати сотні кілометрів. Але для європейських держав проблема ще ширша. Безпілотник необов’язково має здійснити атаку, щоб створити кризу.

    Його поява біля військової бази, аеропорту, електростанції, порту чи іншого критичного об’єкта вже змушує владу реагувати, зупиняти роботу, піднімати сили безпеки та встановлювати походження апарата.

    І якщо оператор або держава, яка стоїть за польотом, залишаються невідомими, виникає саме та «сіра зона», яка є характерною для гібридних операцій.

    Балтика перетворюється на одну з найзахищеніших зон Європи

    Після вступу Фінляндії та Швеції до НАТО стратегічна ситуація в регіоні кардинально змінилася.

    Тепер Альянс має значно більше можливостей для координації оборони практично по всьому периметру Балтійського моря. А створення спільної антидронової оперативної групи може стати ще одним елементом цієї нової архітектури.

    Йдеться не про «європейський купол», який автоматично збиватиме все над Балтійським морем. На нинішньому етапі завдання значно практичніше: побачити загрозу раніше, швидше зрозуміти, що відбувається, негайно передати інформацію сусідам і скоординувати реакцію.

    І саме це може стати моделлю для інших регіонів Європи.

    Бо після чотирьох років великої війни в Україні європейські столиці дедалі більше готуються не тільки до класичного військового протистояння.

    Вони готуються до ситуації, коли атака може початися без оголошення війни, без військової форми і навіть без можливості одразу встановити, хто саме її здійснив.

    Саме для такого сценарію країни Балтійського моря тепер і створюють спільний механізм реагування.

  • «Попереду навіть армії США»: американський сенатор після візиту до Києва зробив гучну заяву про українські дрони

    «Попереду навіть армії США»: американський сенатор після візиту до Києва зробив гучну заяву про українські дрони

    Українські військові вже випереджають армії інших держав, зокрема й Сполучених Штатів, у використанні безпілотних систем на полі бою. Таку оцінку після дводенної поїздки до Києва дав сенатор-республіканець від Оклахоми Джеймс Ленкфорд. Американський політик заявив, що саме технологічний досвід України стане одним із головних меседжів, які він привезе додому після побаченого під час візиту.

    Про це Ленкфорд розповів Politico після від’їзду з України. Водночас візит американського сенатора мав значно ширший політичний контекст: під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським сторони говорили про нові санкції проти Росії, посилення української протиповітряної оборони та ракети-перехоплювачі Patriot.

    Саме оцінка українських безпілотних технологій стала однією з найпомітніших заяв сенатора. За словами Ленкфорда, Україна зараз перебуває попереду інших держав у тому, як застосовує безпілотні системи — як для ударів, так і для боротьби з ворожими дронами.

    Сенатор фактично визнав, що в цій сфері український бойовий досвід випередив навіть американський.

    Його оцінка вписується у значно ширшу тенденцію. Війна Росії проти України перетворилася на безпрецедентний полігон розвитку безпілотних технологій, де системи змінюються буквально протягом місяців. Дослідження Australian Army Research Centre, оприлюднене цього літа, також називає війну в Україні першим конфліктом, де безпілотні системи застосовуються з таким масштабом, темпом і технологічною складністю.

    Україна використовує широкий спектр таких систем — від FPV-дронів і розвідувальних БПЛА до далекобійних ударних апаратів і морських безпілотників. Паралельно розвиваються засоби перехоплення російських дронів, системи радіоелектронної боротьби та інші рішення.

    Показово, що саме технологічні можливості України демонструвалися міжнародним партнерам і під час заходів до 35-ї річниці Незалежності. Reuters зазначає, що Україна продемонструвала свої можливості у сфері дронів та безпілотних наземних систем, підкреслюючи роль технологій у протистоянні російській агресії.

    Зеленський зустрівся з американськими сенаторами

    Ленкфорд прибув до України разом із сенатором-демократом Річардом Блюменталем. Обидва політики 23 серпня взяли участь у Національному молитовному сніданку в Києві, а також зустрілися із Зеленським.

    В Офісі президента офіційно підтвердили, що ключовими темами переговорів стали посилення санкційного тиску на Москву та зміцнення української ППО. Зеленський наголосив, що Росія нарощує ракетний терор і продовжує застосовувати балістичні ракети проти України.

    Сам Національний молитовний сніданок цього року зібрав у Києві значну кількість міжнародних гостей. Серед них були президент Литви Гітанас Науседа, прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал, колишній спецпредставник США Кіт Келлог, колишній віцепрезидент США Майк Пенс, а також Ленкфорд і Блюменталь.

    Зеленський під час заходу закликав міжнародних партнерів не допустити, щоб світ звик до війни в Україні, наголосивши на необхідності справедливого і тривалого миру.

    Зеленський знову порушив питання Patriot

    Окремою темою переговорів стала протиповітряна оборона. Україна продовжує гостро потребувати ракет-перехоплювачів Patriot, необхідних насамперед для протидії російським балістичним ракетам.

    За словами Ленкфорда, Зеленський порушив перед сенаторами питання як додаткових американських перехоплювачів, так і можливості отримання ліцензії на їхнє виробництво.

    Офіс президента також повідомляв, що під час переговорів ішлося про ліцензії на виробництво систем і ракет Patriot в Україні. Київ розглядає локалізацію такого виробництва як один зі способів довгостроково посилити захист від російських балістичних ударів.

    Потреба стала особливо гострою на тлі нових масованих російських атак. Financial Times повідомляла, що Україна стикається із серйозним дефіцитом перехоплювачів Patriot, тоді як Росія продовжує застосовувати ракети та ударні безпілотники проти українських міст.

    26 серпня The Guardian повідомив, що Україна отримала невелику партію перехоплювачів Patriot, однак Зеленський не назвав ані їхню кількість, ані країну-постачальника. Президент заявив, що Україні необхідний значно більший обсяг таких ракет.

    Сам Ленкфорд не став обіцяти Зеленському конкретних рішень щодо додаткових Patriot, але заявив, що передасть порушене питання у Вашингтон.

    Санкції проти Росії зависли в Конгресі

    Ще одним центральним питанням стала доля масштабного американського санкційного пакета проти Росії.

    На початку серпня Сенат США підтримав законопроєкт, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема. За документ проголосували 86 сенаторів, проти — 11. Тепер для подальшого просування його має підтримати Палата представників.

    Законодавство передбачає значне посилення економічного тиску на Москву. Зокрема, йдеться про санкції проти представників російської влади, фінансових та енергетичних структур, а також іноземних компаній, які підтримують російський військово-промисловий комплекс. Окрема частина документа спрямована проти держав, які залишаються великими покупцями російських енергоносіїв.

    Законопроєкт передбачає можливість запровадження тарифів до 100% щодо найбільших покупців російської нафти й газу. Reuters зазначає, що серед потенційно найбільш уразливих до такого механізму країн — великі споживачі російських енергоносіїв, зокрема Китай та Індія.

    Однак після Сенату документ має пройти Палату представників, де ставлення до окремих положень пакета складніше. Зокрема, частина законодавців занепокоєна розширенням тарифних повноважень президента США.

    Ленкфорд після переговорів із Зеленським не став гарантувати, що Палата представників швидко ухвалить документ. За його словами, розгляд очікується у вересні, однак графік роботи Палати від нього не залежить.

    Для Києва цей законопроєкт залишається одним із ключових інструментів потенційного посилення економічного тиску на Кремль. Зеленський під час зустрічі із сенаторами прямо наголосив на необхідності якнайшвидшого ухвалення документа, над яким працював Грем. Президент заявив, що посилення санкцій може стати для Росії дуже болючим.

    Українські дрони стають окремим аргументом у Вашингтоні

    На цьому тлі слова Ленкфорда про українські безпілотники мають значення не лише як комплімент ЗСУ. Вони демонструють, що американські законодавці дедалі частіше розглядають Україну не тільки як отримувача західної військової допомоги, а й як джерело унікального бойового та технологічного досвіду.

    Українські військові протягом повномасштабної війни змушені були швидко адаптувати цивільні та військові технології до постійних змін на фронті. Безпілотники перетворилися з допоміжного інструменту розвідки на одну з центральних систем сучасного поля бою.

    І саме цей досвід, за словами Ленкфорда, він має намір донести до Вашингтона.

    На тлі дискусій у США про майбутнє підтримки України його висновок звучить особливо показово: країна, яка продовжує просити партнерів про критично необхідні Patriot і додатковий економічний тиск на Росію, водночас сама стала технологічним лідером в одному з напрямів, який уже визначає майбутнє сучасної війни.

  • Знищений МіГ-29, розтрощені радари та палаючі склади Ozon: дрони влаштували масову страту російських тилів

    Знищений МіГ-29, розтрощені радари та палаючі склади Ozon: дрони влаштували масову страту російських тилів

    У ніч проти 24 серпня Сили безпілотних систем Збройних сил України здійснили безпрецедентну за масштабами повітряну операцію, уразивши десятки стратегічних об’єктів на території Російської Федерації та в тимчасово окупованих регіонах. Про успішне відпрацювання по ворожій логістиці, авіаційній техніці, флоту та місцях скупчення живої сили повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді.

    Загалом протягом однієї ночі українські військові ліквідували понад шістдесят цілей у глибокому тилу російської армії. Така операція стала черговим свідченням здатності українських безпілотників безперешкодно долати російську протиповітряну оборону та завдавати точкових ударів на величезних відстанях.

    Тотальний параліч логістики та сліпа ППО ворога

    Під прицілом опинилася низка критично важливих об’єктів. Зокрема, ударні дрони атакували великі складські приміщення маркетплейсу Ozon на території держави-агресорки. Такі логістичні центри володіють гігантськими площами і часто використовуються для прихованого зберігання чи перевалки товарів подвійного призначення.

    Проте найболючіших втрат зазнала військова авіація та система виявлення повітряних цілей противника. У Ростовській області був успішно уражений ворожий багатоцільовий винищувач, а також знищено одразу кілька високовартісних радіолокаційних станцій, які мали б захищати російське небо від подібних атак.

    «В оперативній глибині тилів противника «Птахами» СБС вночі 24 серпня результативно знищено 66 ворожих цілей. Серед важливих цілей – ще один МіГ-29 (н.п. Долотінка, Ростовська область РФ) і чотири комплекси РЛС: 2 одиниці «Каста-2е2», РЛС «Небо-СВ» (усі в Ростовській області РФ) і РЛС «СТ-68» (н.п. Роздольне, ТОТ Криму)», – розповів командувач.

    Удари по спецназу, тіньовому флоту та базах піхоти

    Окрім авіаційної та радіолокаційної складової, захисники завдали нищівного удару по окупаційному контингенту на півдні та сході. У населеному пункті Стрілкове, що на захопленій частині Херсонщини, дрони вщент розбили пункт базування російського загону спеціального призначення СОБР. Також під вогневий контроль потрапили незаконно захоплені енергетичні вузли.

    Відплата наздогнала росіян і в акваторії Чорного моря. Там українські безпілотні комплекси успішно атакували танкер та балкер, які належать до так званого тіньового флоту Російської Федерації. Ці судна традиційно використовуються Москвою для обходу міжнародних санкцій та фінансування збройної агресії.

    Фінальним акордом святкової нічної операції стало масове ураження тимчасових баз розміщення особового складу противника вздовж усієї лінії бойового зіткнення, а також блокування ключових логістичних артерій.

    «Горіли 11 ВПД противника на ТОТ Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також проведено сесію вальпургієвої ночі на хробачій трасі «Новоросія». Відео згодом. З Днем Незалежності України», – підсумував Роберт Бровді.

  • Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    Дрони дісталися Ozon в Оренбурзі: після потужного удару Путін пригрозив Україні «чутливою» відповіддю

    У Росії вранці 23 серпня безпілотники атакували великий логістичний комплекс маркетплейсу Ozon в Оренбурзі. На території об’єкта виникла пожежа, понад 300 працівників евакуювали, а роботу центру призупинили. Це вже другий удар по складах Ozon за дві доби. Паралельно Володимир Путін заявив, що Україна нібито «відкрила скриньку Пандори» ударами по російській економічній інфраструктурі, та пригрозив атаками на найбільш чутливі сектори української економіки. На фронті тим часом зберігається надзвичайно висока інтенсивність боїв, а президент Володимир Зеленський попереджає про великий запас російської балістики й потребу України у сотнях ракет Patriot на зиму.

    У ніч проти 23 серпня безпілотники атакували Оренбурзьку область Росії. Російська влада заявила, що під удар потрапили два промислові об’єкти, серед яких логістичний центр одного з найбільших російських онлайн-ритейлерів Ozon. Reuters із посиланням на губернатора регіону повідомляє, що на території складу зафіксували пошкодження після падіння уламків дронів. Компанія Ozon підтвердила евакуацію понад 300 людей та тимчасове припинення роботи комплексу. Даних про постраждалих немає.

    Мер Оренбурга Альберт Юмаділов повідомив, що після атаки на території логістичного центру виникла пожежа, яку вдалося загасити. Російське Міноборони заявило, що над Оренбурзькою областю нібито перехопили шість безпілотників. Незалежно перевірити кількість збитих апаратів неможливо. Водночас фото та відео, які з’явилися в мережі, показують задимлення в районі комплексу.

    Атака привернула особливу увагу ще й тому, що Оренбург розташований далеко від українського кордону. Крім того, це вже другий за два дні удар по інфраструктурі Ozon. Напередодні, 22 серпня, дрони атакували логістичний центр компанії у Самарській області. Той удар став першим відомим випадком, коли об’єкт Ozon безпосередньо потрапив під атаку в межах нинішньої кампанії ударів по російській економічній інфраструктурі.

    До цього під ударами неодноразово опинялися склади іншого російського маркетплейсу — Wildberries. Українська сторона пояснює кампанію необхідністю вражати об’єкти, які можуть працювати на російську військову економіку, логістику та забезпечення армії. Москва, зі свого боку, називає атаки ударами по цивільній інфраструктурі.

    На тлі серії таких ударів Володимир Путін виступив із новими погрозами Україні. В інтерв’ю російському пропагандисту Павлу Зарубіну він заявив, що Київ нібито «відкрив скриньку Пандори», почавши системно бити по об’єктах російської економіки. За словами Путіна, Росія відповідатиме атаками по «найбільш чутливих» для України економічних напрямках.

    Путін також стверджував, що російські удари є «більш чутливими» і «більш руйнівними», ніж українські. Серед напрямків, на які Москва вже посилює тиск, Reuters називає українську портову та аграрну інфраструктуру, критично важливу для експорту зерна через Чорне море.

    Російський керівник традиційно представив удари РФ як «відповідь» на українські атаки, хоча Росія веде повномасштабну агресію проти України з лютого 2022 року та систематично атакує українські міста, енергетичні об’єкти, порти й промисловість.

    Окремо Путін заявив, що через посередників Москва отримує пропозиції Києва щодо можливих домовленостей, однак назвав їх «екзотичними» та неприйнятними. Він знову повторив, що будь-які переговори, з точки зору Кремля, мають враховувати так звані «реалії на землі», тобто російські територіальні захоплення.

    Українська сторона тим часом попереджає, що Росія продовжує накопичувати значний ракетний потенціал. Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що РФ може мати у запасах приблизно 600–630 балістичних ракет, а її промисловість потенційно здатна вийти на виробництво до 1300 таких ракет на рік.

    За словами президента, українські Повітряні сили розраховують отримати на зимовий період 360 ракет-перехоплювачів для систем Patriot. Зеленський визнав, що забезпечити таку кількість складно через обмежені світові виробничі потужності. Україна намагається знайти щонайменше 300 ракет, хоча офіційний запит Повітряних сил вищий.

    Раніше Київ домовився зі Сполученими Штатами та компанією Raytheon про перехід до практичної роботи над виробництвом ракет для Patriot із залученням української промисловості. Зеленський також заявляв, що балістичні ракети фактично залишаються одним із головних інструментів російського терору, протидіяти якому без достатньої кількості систем Patriot і боєприпасів до них надзвичайно складно.

    Президент також повідомив про нещодавнє ураження російської пускової установки оперативно-тактичного комплексу «Іскандер» неподалік від українського кордону. За словами Зеленського, Україна намагається не лише перехоплювати ракети вже в повітрі, а й знищувати установки до моменту запуску.

    Бойові дії на землі при цьому залишаються надзвичайно інтенсивними. За уточненими даними Генерального штабу, протягом 22 серпня відбулося близько двох сотень бойових зіткнень. Найбільший тиск російська армія продовжує чинити на сході України, зокрема на напрямках, пов’язаних із Костянтинівкою, Краматорськом і Слов’янськом. У різних оперативних зведеннях за 22 серпня фігурує 197 бойових зіткнень, тому оприлюднена в ранніх повідомленнях цифра 195 могла бути попередньою.

    Зеленський заявив, що Костянтинівка, Слов’янськ та Краматорськ залишаються серед головних стратегічних цілей російського наступу. Він також не виключив, що Росія у перспективі може знову спробувати створити загрозу для Києва, хоча наразі немає підтвердження про формування безпосередньої ударної групи для повторного наступу на столицю.

    Окремою ареною бойових дій залишається окупований Крим. Українські сили протягом останніх тижнів системно атакують радіолокаційні станції, аеродроми, склади, об’єкти зв’язку та логістику російської армії на півострові. У ніч проти 23 серпня українські джерела повідомляли про чергові удари по військовій інфраструктурі в районах Чорноморського, Євпаторії та Джанкоя. Частина інформації щодо конкретних результатів таких атак ще потребує незалежного підтвердження.

    Паралельно Росія продовжує удари по українських регіонах. Уранці 23 серпня російські війська атакували Ізюм Харківської області, де були пошкоджені щонайменше два десятки приватних будинків і є постраждалі. Також повідомлялося про удар по території торговельного об’єкта у Запоріжжі та пошкодження локомотива пасажирського поїзда на Одещині. За повідомленнями української сторони, пасажирів поїзда вдалося завчасно евакуювати, тому обійшлося без жертв.

    Усе це відбувається на тлі різкого розширення війни дронів. Росія нарощує виробництво ударних безпілотників, включно з реактивними моделями, тоді як Україна дедалі частіше проводить далекобійні атаки по військовій та економічній інфраструктурі в глибині території РФ.

    Російське Міноборони заявило, що лише за ніч на 23 серпня нібито було перехоплено 328 українських безпілотників. Незалежно підтвердити цю цифру неможливо, однак масштаб повідомлень про вибухи та атаки в різних регіонах Росії свідчить про значну інтенсивність ударів.

    Удар по Ozon в Оренбурзі став ще одним підтвердженням того, що географія цієї кампанії продовжує розширюватися. Якщо раніше основними цілями були нафтопереробні заводи, військові підприємства та склади пального, тепер під атаки дедалі частіше потрапляє логістична інфраструктура великих російських компаній.

    Реакція Путіна показує, що Кремль сприймає удари по економічній інфраструктурі як дедалі серйознішу загрозу. Його обіцянка бити по «найбільш чутливих» секторах української економіки водночас означає ризик нового посилення атак на порти, енергетику, транспорт і підприємства.

    Таким чином, 1642-й день повномасштабної війни проходить на тлі одночасної ескалації одразу на кількох рівнях: Росія намагається посилювати тиск на фронті та ракетно-дроновий терор, Україна розширює далекобійні удари по російській військовій економіці, а обидві сторони готуються до ще більш складного осінньо-зимового періоду.

  • Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    Росія вдарила по пункту пропуску на кордоні з Молдовою: що зараз із перетином кордону

    У ніч проти 20 серпня російські війська під час масованої атаки на Україну завдали удару безпілотниками по пункту пропуску на українсько-молдовському кордоні в Одеській області. Через небезпеку прикордонники тимчасово припиняли пропускні операції та розосередили людей, однак станом на другу половину дня пункт пропуску вже працює у штатному режимі. Загиблих і поранених унаслідок удару немає.

    Про ситуацію розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, під час російської атаки один із безпілотників влучив у вантажні автомобілі, які перебували неподалік пункту пропуску.

    У момент загрози рух через кордон довелося зупинити. Прикордонники вжили заходів, щоб не допустити скупчення людей у зоні потенційного повторного удару.

    Після завершення небезпеки роботу об’єкта відновили.

    «На даний момент пункт пропуску функціонує», — повідомив Демченко. За його інформацією, внаслідок атаки ніхто не загинув і не отримав поранень.

    Таким чином, попри нічний удар, перетин українсько-молдовського кордону через атакований пункт пропуску наразі можливий.

    Пункт пропуску атакували під час масштабного удару по Одещині

    Атака на кордон стала частиною значно масштабнішого російського удару по півдню Одеської області.

    Президент Володимир Зеленський вранці 20 серпня також повідомляв, що серед цілей російських безпілотників був пункт пропуску на кордоні з Молдовою.

    За даними місцевої влади, російська атака спричинила пошкодження інфраструктури регіону. Після нічних ударів на півдні Одещини без електропостачання залишалися близько 13 тисяч абонентів.

    Сам факт атаки на прикордонний пункт є особливо небезпечним через постійну присутність там цивільних. Через такі об’єкти щодня проходять пасажирські автомобілі, автобуси, вантажівки та пішоходи.

    Саме тому після появи загрози прикордонники, за словами Демченка, не лише припинили оформлення громадян і транспорту, а й розосередили людей.

    Це дозволило уникнути людських жертв.

    Російські дрони одночасно зайшли в повітряний простір Молдови

    Нічна атака 20 серпня не обмежилася територією України.

    Міністерство оборони Молдови повідомило, що близько 03:16 зафіксувало безпілотник, який порушив повітряний простір країни.

    За попередніми даними молдовської сторони, йшлося про дрон типу Shahed. Апарат рухався в напрямку села Етулія в автономному територіальному утворенні Гагаузія, а потім залишив повітряний простір Молдови та полетів назад у напрямку України.

    Це вже не перший подібний випадок для Молдови.

    Лише кількома днями раніше, 17 серпня, молдовська влада повідомила про вибух невідомого повітряного об’єкта поблизу населеного пункту Талмаза неподалік українського кордону. Міністерство закордонних справ Молдови тоді назвало інцидент серйозним порушенням суверенітету країни.

    Один із дронів упав уже в Румунії

    Ще один інцидент тієї ж ночі стався на території Румунії — держави-члена НАТО.

    Румунське Міністерство національної оборони повідомило, що системи спостереження виявили повітряні цілі поблизу українського кордону. Один із безпілотників перетнув румунський повітряний простір.

    Дрон зрештою впав неподалік населеного пункту Грінду в повіті Тулча та загорівся у безлюдній місцевості.

    Через загрозу Румунія підняла в повітря винищувачі. За повідомленнями українських медіа з посиланням на румунське оборонне відомство, йшлося, зокрема, про іспанські F-18, які виконують завдання в межах посилення східного флангу НАТО.

    Таким чином, протягом однієї російської атаки повітряні загрози одночасно зачепили Україну, Молдову та Румунію.

    У МЗС України заявили про випробовування рішучості НАТО

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічних інцидентів звернув увагу на те, що порушення російськими безпілотниками повітряного простору сусідніх держав стають дедалі регулярнішими.

    Він наголосив, що під час атаки Росія не лише завдала удару по пункту пропуску на кордоні України з Молдовою, а й знову створила безпосередню загрозу для території європейських держав.

    Українська сторона розглядає такі інциденти не як випадковість, а як частину ширшої російської тактики тиску та перевірки реакції сусідніх країн і НАТО.

    Подібні випадки вже неодноразово фіксувалися в Румунії.

    16 серпня іспанський F-18, який перебував у складі сил НАТО в Румунії, навіть збив безпілотник, що незаконно проник у повітряний простір країни. За даними Reuters, це був уже четвертий випадок перехоплення дрона над Румунією від початку 2026 року.

    Румунія має понад 600 кілометрів спільного кордону з Україною, значна його частина проходить неподалік районів Одеської області, які регулярно стають цілями російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі.

    Чому атаки по прикордонній інфраструктурі особливо небезпечні

    Удари по пунктах пропуску створюють відразу кілька ризиків.

    Передусім це небезпека для цивільних, які перебувають у чергах або проходять паспортний і митний контроль.

    Крім того, пошкодження прикордонної інфраструктури може призводити до тимчасового блокування міжнародного автомобільного сполучення, затримок вантажів та необхідності перенаправляти транспорт через інші пункти пропуску.

    Для Одеської області маршрути до Молдови також мають важливе логістичне значення. В умовах війни Україна активно використовує сухопутні шляхи через сусідні країни як для пасажирського сполучення, так і для міжнародної торгівлі.

    Саме тому навіть короткочасне припинення роботи такого об’єкта може створити значні черги та додаткове навантаження на сусідні переходи.

    Цього разу тривалої зупинки вдалося уникнути.

    Станом на 20 серпня Державна прикордонна служба повідомляє, що атакований пункт пропуску працює у штатному режимі, а пропуск громадян і транспортних засобів відновлений.

    При цьому нічний удар показав, що російські атаки на півдні України вже безпосередньо створюють ризики не лише для української прикордонної інфраструктури, а й для повітряного простору сусідніх Молдови та Румунії.

  • У Криму стався масштабний блекаут після атаки дронів на підстанцію Тамань

    У Криму стався масштабний блекаут після атаки дронів на підстанцію Тамань

    У ніч проти 20 серпня безпілотники атакували об’єкти енергетичної та паливної інфраструктури у Краснодарському краї РФ. Під ударом, за даними моніторингових ресурсів, опинилися підстанція «Тамань» напругою 500 кВ та нафтовий термінал «Таманьнефтегаз». Після цього у тимчасово окупованому Криму почалися масштабні перебої з електропостачанням.

    Про наслідки нічної атаки повідомляють моніторингові Telegram-канали Supernova+ та «Кримський вітер».

    За їхніми даними, одним із ключових об’єктів, що потрапили під удар, стала високовольтна підстанція «Тамань» 500 кВ у Краснодарському краї. Вона пов’язана з енергетичною інфраструктурою, через яку електроенергія надходить на окупований півострів.

    Практично одночасно повідомлялося про атаку на нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» у селищі Волна.

    На нафтовому терміналі зафіксували пожежу

    За інформацією «Кримського вітру», після атаки на території нафтового термінала виникла пожежа. Моніторинговий ресурс повідомляє, що її також було видно на супутникових знімках.

    Цей об’єкт уже раніше потрапляв під атаки. Внаслідок попередніх ударів частина резервуарів на території термінала була пошкоджена або знищена.

    Водночас вибухи вночі чули і безпосередньо на території тимчасово окупованого Криму.

    Повідомлення надходили із Севастополя, Сімферополя та інших районів півострова.

    Партизанський рух «АТЕШ» заявив про вибухи в районі Сімферопольської ТЕЦ. Офіційного підтвердження характеру пошкоджень цього об’єкта наразі немає.

    У Феодосії повідомляли про вибухи біля підстанції «Кафа»

    Неспокійно було й у районі Феодосії.

    За повідомленнями місцевих жителів, уночі над містом пролетіли щонайменше три безпілотники. Після цього було чути стрілянину та три вибухи в районі електропідстанції «Кафа».

    Також повідомлялося про проліт реактивного безпілотника над Ленінським районом окупованого півострова.

    Інформація про масштаби можливих пошкоджень підстанції «Кафа» на цей момент потребує додаткового підтвердження.

    Крим накрив масштабний блекаут

    Після нічних подій у низці найбільших міст окупованого Криму почалися серйозні проблеми з електропостачанням.

    За даними моніторингових ресурсів, повністю або частково без електрики залишилися Сімферополь, Севастополь, Керч, Феодосія, Ялта та Євпаторія.

    Відключення вплинули не лише на житловий сектор. У містах виникли проблеми з роботою електротранспорту — зупинялися тролейбуси та трамваї.

    Крім того, у частині населених пунктів повідомлялося про перебої з водопостачанням, робота якого залежить від електроенергії.

    Близько 07:00 електропостачання почало поступово відновлюватися в окремих районах Сімферополя та Керчі. Водночас частина споживачів на півострові продовжувала залишатися без світла.

    Під ударом опинилася енергетична інфраструктура одразу в кількох районах

    Нічні події в Краснодарському краї та Криму відбувалися на тлі серії повідомлень про атаки безпілотників на російські об’єкти.

    Зокрема, вранці 20 серпня вибухи пролунали у Нижньокамську в Татарстані. Повідомлялося про атаку безпілотників у районі нафтопереробного комплексу ТАНЕКО.

    Таким чином, протягом однієї ночі повідомлення про атаки надходили одразу з кількох регіонів РФ та тимчасово окупованого Криму.

    При цьому інформація про ураження підстанції «Тамань», термінала «Таманьнефтегаз» та об’єктів у Криму на цей момент переважно походить від моніторингових ресурсів. Українська сторона офіційно не повідомляла про свою причетність до цих ударів.

  • Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Удар по центру Житомира: російський дрон влучив у будівлю Нацполіції, є загиблі

    Російські війська 19 серпня атакували Житомир реактивними безпілотниками. Один із ударів припав на будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Внаслідок атаки загинули двоє поліцейських, щонайменше десятеро людей постраждали.

    Про наслідки російської атаки повідомили голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко та тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

    За словами очільника області, російські війська застосували для атаки на місто реактивні дрони.

    «Ворог атакував Житомир реактивними дронами. Є влучання у будівлю Головного управління Національної поліції в Житомирській області», — повідомив Бунечко.

    Загинули двоє поліцейських

    У Національній поліції підтвердили загибель правоохоронців.

    За словами Максима Цуцкірідзе, російський удар забрав життя двох поліцейських. Щонайменше десятеро людей дістали поранення.

    Інформація щодо кількості постраждалих уточнюється.

    За попередніми даними Нацполіції, для атаки російські війська використали безпілотники типу «Бандероль».

    Після влучання спалахнула пожежа

    Унаслідок удару було пошкоджено будівлю обласного управління поліції. Після влучання виникла пожежа на покрівлі та четвертому поверсі.

    На місце оперативно прибули рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій, медики та інші екстрені служби.

    Фахівці ліквідовують наслідки російської атаки та обстежують пошкоджену будівлю.

    Інформація про масштаби руйнувань та остаточну кількість потерпілих наразі уточнюється.

  • Москва озброює Тегеран через Каспій: Росія допомагає Ірану відновлювати ракети та дрони

    Москва озброює Тегеран через Каспій: Росія допомагає Ірану відновлювати ракети та дрони

    Росія посилює військову підтримку Ірану та використовує Каспійське море для постачання вибухових речовин, боєприпасів і компонентів для безпілотників. Ці поставки можуть допомогти Тегерану швидше відновити ракетний і дроновий арсенал після масштабних втрат у війні зі США та Ізраїлем.

    Про новий етап російсько-іранського військового співробітництва повідомляють американські медіа з посиланням на розвідувальні та урядові дані. Інформація про маршрут через Каспій підтверджується й попередніми повідомленнями західних посадовців: ще навесні стало відомо, що Москва перевозить до Ірану компоненти для безпілотників саме цим шляхом.

    Каспійський маршрут має для обох країн принципове значення. Росія та Іран не мають спільного сухопутного кордону, однак обидві держави мають довгі узбережжя Каспійського моря. Воно фактично дозволяє їм організувати прямий транспортний коридор, який значно складніше контролювати або перехоплювати західним державам.

    На відміну від Перської затоки або Червоного моря, у Каспії немає постійної військової присутності США та інших західних країн. Його узбережжя належить Росії, Ірану, Азербайджану, Казахстану та Туркменістану. Саме тому ця акваторія перетворилася на важливу логістичну ланку російсько-іранської співпраці.

    Іран втратив значну частину дронів

    Потреба Тегерана у швидкому переозброєнні виникла після масштабних бойових дій із США та Ізраїлем.

    За оцінками американських посадовців, які з’являлися ще у травні, Іран міг втратити приблизно 60% свого дронового арсеналу. За таких умов регулярні поставки комплектуючих із Росії дозволяють значно швидше відновлювати запас безпілотників.

    Йдеться не тільки про готові апарати. Для масового виробництва ударних БпЛА критично важливими є двигуни, електроніка, системи навігації, вибухові компоненти та інші комплектуючі.

    Якщо ці поставки відбуваються стабільно, Іран може швидше компенсувати втрати та знову накопичувати засоби для тривалих ударних кампаній.

    Тепер до компонентів для безпілотників, за новою інформацією, додаються вибухові речовини та боєприпаси, що робить допомогу Москви значно ширшою.

    Поставки вже намагалися зупинити ударами

    Важливість Каспійського маршруту добре розуміє і Ізраїль.

    18 березня ізраїльські ВПС завдали ударів по портовій інфраструктурі Бандар-Анзалі на півночі Ірану. Ізраїльські військові підтверджували атаки на об’єкти іранського флоту в районі порту на узбережжі Каспійського моря.

    Західні джерела тоді повідомляли, що Бандар-Анзалі був одним із ключових пунктів російсько-іранського транспортного маршруту. Через нього могли проходити російські озброєння, боєприпаси та інші товари, які Москва передавала Тегерану.

    Після ударів з’являлися припущення, що логістичний канал вдалося щонайменше тимчасово порушити.

    Однак подальші повідомлення свідчать, що транспортування через Каспій не припинилося. Навпаки, Росія, схоже, продовжує використовувати цей маршрут для допомоги Ірану у відновленні військових запасів.

    Іран уже використовує ракети та дрони проти американців

    Для США російські поставки мають безпосередній військовий вимір.

    Після початку масштабного конфлікту Іран неодноразово атакував американські об’єкти на Близькому Сході ракетами та безпілотниками.

    У липні американські сили повідомляли про чергові пуски іранських балістичних ракет у напрямку військових об’єктів США. Також удари та спроби атак фіксували у Кувейті, Бахрейні та Іраку.

    У середині липня Тегеран заявляв про удари дронами по американських військових позиціях у Кувейті. Одночасно під атаками опинялися об’єкти критичної інфраструктури регіону.

    Ще на початку липня американські військові завдали ударів приблизно по 90 іранських цілях. У відповідь Корпус вартових ісламської революції заявив про запуск ракет і дронів по базах США у Кувейті та Бахрейні.

    Тобто озброєння, яке Іран зараз намагається відновити за допомогою Росії, використовується не лише як стратегічний резерв. Воно безпосередньо необхідне Тегерану для продовження протистояння зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками на Близькому Сході.

    Росія могла піти ще далі — до передачі розвідданих

    Постачання боєприпасів і компонентів — не єдина форма можливої російської допомоги Ірану.

    Ще в березні американські посадовці повідомляли, що Росія передавала Тегерану інформацію про розташування американських військових об’єктів, кораблів та літаків на Близькому Сході.

    За даними The Washington Post, йшлося про досить масштабну розвідувальну підтримку. Росія нібито передавала Ірану координати американських військових активів після початку бойових дій.

    Це суттєво змінює характер співпраці Москви і Тегерана.

    Якщо Росія одночасно допомагає Ірану відновлювати ракети й безпілотники та передає інформацію про потенційні цілі, вона фактично може впливати не лише на здатність Тегерана виробляти зброю, а й на ефективність її застосування.

    Остаточних публічних висновків американської розвідки щодо всіх епізодів такої підтримки немає.

    Водночас сам факт передачі Росією інформації про розташування американських сил підтверджували одразу кілька американських посадовців.

    Зеленський теж говорив про російську допомогу Ірану

    Україна також звертала увагу на зв’язок між російсько-іранським військовим партнерством та атаками на американські сили.

    Президент Володимир Зеленський заявляв, що Москва передає Ірану супутникову інформацію про американські та союзницькі військові об’єкти в регіоні.

    У липні він говорив, що російська розвідка могла здійснювати спостереження за базами у Бахрейні, Йорданії та Кувейті, після чого відповідна інформація передавалася Ірану для планування атак. Reuters також повідомляв про ці заяви на тлі українських ударів по суднах, які Київ пов’язував із перевезенням військових вантажів у Каспії.

    Таким чином, для України російсько-іранська співпраця перетворюється на своєрідне дзеркало попередніх років.

    На початку повномасштабної війни саме Іран постачав Росії сотні ударних безпілотників, які Москва застосовувала проти українських міст та енергетичної інфраструктури. Білий дім ще у 2023 році підтверджував отримання Росією сотень іранських БпЛА.

    Пізніше Reuters повідомляв і про передачу Іраном Росії великої кількості балістичних ракет.

    Тепер напрям допомоги частково змінився — Росія постачає озброєння та технології Ірану.

    Москва отримує вигоду від війни США з Іраном

    У російської допомоги Тегерану є не лише союзницький, а й стратегічний мотив.

    Продовження конфлікту на Близькому Сході відволікає військові ресурси США від інших напрямків.

    Ще навесні американські медіа повідомляли, що частина російських еліт бачить у затяжній війні США з Іраном вигоду для Москви. Такий конфлікт може підвищувати світові ціни на нафту та одночасно змушувати Вашингтон перекидати ракети, літаки, системи ППО та інші ресурси на Близький Схід замість їх використання в Європі.

    Американська військова присутність у регіоні вже суттєво зросла.

    На початку року США концентрували біля Ірану десятки літаків і близько 12 бойових кораблів. У лютому кількість перекинутих до Європи та Близького Сходу американських літаків перевищила 150.

    Війна також змушує Вашингтон витрачати значні запаси засобів протиракетної оборони.

    Для Росії це потенційно означає менше американських ресурсів, які могли б бути спрямовані на підтримку України.

    Військове партнерство Росії та Ірану змінилося

    Відносини Москви й Тегерана протягом кількох років пройшли суттєву трансформацію.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Іран став одним із ключових постачальників зброї для Москви. Саме іранські Shahed стали основою російської кампанії далекобійних дронових ударів.

    Згодом Росія розгорнула власне масштабне виробництво безпілотників на основі іранських технологій.

    Тепер уже Москва здатна допомагати Ірану відновлювати втрачений потенціал.

    Каспійське море при цьому перетворюється на ключову транспортну артерію між двома країнами. Воно дозволяє переміщувати вантажі фактично без ризику прямого перехоплення американським флотом.

    Навіть удари Ізраїлю по Бандар-Анзалі не змогли остаточно перекрити цей канал.

    Саме тому нові поставки можуть мати довгострокове значення для всієї війни на Близькому Сході: Москва допомагає Тегерану швидше відновлювати потенціал, який США та Ізраїль намагаються системно знищувати.

    А для Росії продовження війни дає ще одну стратегічну перевагу — чим більше американської зброї, уваги й ресурсів буде спрямовано на Іран, тим складніше Вашингтону одночасно підтримувати інші напрямки, передусім Україну.

  • Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі

    Україна передала Росії через посередника пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні цілі в Чорному морі. Москва наразі не надала відповіді на ініціативу Києва.

    Про це повідомляє Sky News.

    За даними видання, українська сторона запропонувала Росії домовитися про взаємну відмову від ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі. Йдеться, зокрема, про інфраструктуру та цивільні перевезення, пов’язані з морським сполученням.

    Ініціатива Києва з’явилася на тлі взаємних звинувачень України та Росії в атаках на об’єкти, пов’язані із зерновими перевезеннями та портовою інфраструктурою в Чорноморському регіоні.

    Сторони раніше неодноразово наголошували на важливості безпеки судноплавства в Чорному морі. Будь-які масштабні атаки на морську інфраструктуру або цивільні перевезення можуть створювати додаткові ризики для експорту продовольства та впливати на міжнародні продовольчі ринки.

    Наразі Росія не повідомила про свою позицію щодо пропозиції Києва. Відповідно, невідомо, чи готова Москва погодитися на взаємне припинення атак по цивільних цілях у Чорному морі.

    Пропозиція України пролунала на тлі повідомлень про тиск з боку Сполучених Штатів щодо характеру українських ударів по російських об’єктах у Чорноморському регіоні.

    Раніше військовий аналітик Роберт Кларк заявляв, що Вашингтон намагається переконати Київ скоротити атаки по російських портах. Це питання набуло особливого значення через ризики для судноплавства та міжнародної торгівлі.

    Також повідомлялося, що віцепрезидент США Джей Ді Венс звертався до президента України Володимира Зеленського із проханням припинити удари безпілотниками по танкерах, які не належать Росії, у Чорному морі.

    Водночас українська позиція полягає в необхідності забезпечити безпеку цивільного судноплавства та критичної інфраструктури в регіоні. Саме тому Київ запропонував поширити принцип взаємної відмови від ударів на цивільні цілі.

    Поки що ключовим питанням залишається реакція Москви. Якщо Росія погодиться на таку домовленість, вона може стати окремим кроком для зниження ризиків для цивільного судноплавства в Чорному морі. Якщо ж Москва відхилить пропозицію або не надасть відповіді, подальші домовленості щодо безпеки морських перевезень залишатимуться невизначеними.

    На цьому тлі ситуація в Чорному морі залишається важливою складовою війни Росії проти України, оскільки регіон має стратегічне значення для українського експорту, роботи портів та міжнародного судноплавства.

  • Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Війна в Україні посилює армію КНДР: у Командуванні ООН попередили про нові ризики

    Участь Північної Кореї у війні Росії проти України дає її військовим унікальний сучасний бойовий досвід і можливість випробовувати ракетні системи в реальних умовах. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію на Корейському півострові та змінити розрахунки Південної Кореї, США та їхніх союзників.

    Про це заявив заступник командувача Командування ООН генерал-лейтенант Скотт Вінтер, повідомляє NK News.

    За словами австралійського генерала, військова співпраця між Пхеньяном і Москвою створила для Північної Кореї можливість отримати досвід, який неможливо здобути під час звичайних навчань. Йдеться про ознайомлення з технологіями, тактикою та особливостями ведення сучасної війни.

    Вінтер наголосив, що участь КНДР у війні в Україні є важливим нагадуванням про те, що сучасні безпекові загрози виходять далеко за межі окремих регіонів.

    Окремо генерал звернув увагу на ракетний потенціал Північної Кореї. За його словами, Пхеньян використав війну як можливість випробувати низку власних балістичних ракетних систем у реальних бойових умовах.

    Для КНДР це означає отримання практичної інформації про застосування озброєння, його ефективність, особливості протидії сучасним системам ППО та характер ведення бойових дій із використанням різних типів озброєння.

    Отриманий північнокорейськими військовими досвід союзники враховуватимуть під час планування щорічних спільних військових навчань США та Південної Кореї «Щит свободи Ульчі» (Ulchi Freedom Shield, UFS).

    Цьогорічні навчання стартують у понеділок. У них братимуть участь близько 70 військовослужбовців із 11 країн-членів Командування ООН.

    Програма навчань передбачатиме відпрацювання протидії сучасним загрозам, серед яких глушіння сигналів GPS, кібератаки та операції із застосуванням безпілотників. Усе це безпосередньо пов’язане з досвідом сучасної війни, який Північна Корея отримує через співпрацю з Росією.

    Особливу увагу союзники приділяють можливості використання Пхеньяном отриманого досвіду у власному військовому плануванні. Північна Корея протягом останніх років активно розвиває ракетні та безпілотні технології, а участь її військових у війні Росії проти України створює додатковий канал отримання практичних знань.

    Безпосередньо перед початком навчань КНДР знову здійснила запуск балістичних ракет. У Командуванні ООН засудили ці дії як провокаційні та заявили, що подібні запуски збільшують ризик помилок і непередбачуваної ескалації на Корейському півострові.

    Одним із ключових завдань Командування ООН є моніторинг дотримання перемир’я між Північною та Південною Кореями. Утім, організація досі не оприлюднила результати розслідування щодо звинувачень Сеула в тому, що Південна Корея відправляла військові безпілотники в напрямку Пхеньяна у жовтні 2024 року.

    Скотт Вінтер не підтвердив, чи завершене це розслідування. За його словами, подібні справи є надзвичайно складними, а результати не кожного розслідування публікуються у відкритому доступі.

    Командування ООН є багатосторонньою структурою під керівництвом США, створеною для підтримки дотримання режиму перемир’я на Корейському півострові. Воно працює з наслідками Корейської війни 1950–1953 років та бере участь у моніторингу ситуації в демілітаризованій зоні.

    Серед основних завдань UNC — моніторинг та розслідування можливих порушень перемир’я, сприяння деескалації, підтримання комунікації між сторонами та координація оборонних заходів у взаємодії з Південною Кореєю.

    На цьому тлі особливе значення має поглиблення військового партнерства між Росією та Північною Кореєю. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Москва та Пхеньян значно активізували військову співпрацю.

    Північна Корея постачає Росії боєприпаси та ракети, а також направляє військовослужбовців для участі у війні. У відповідь Пхеньян може отримувати від Москви військові технології, досвід та інші ресурси, необхідні для розвитку власного оборонного потенціалу.

    Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія отримала нову партію балістичних ракет із КНДР. За його словами, така співпраця створює додаткові ризики не лише для України, а й для міжнародної безпеки, оскільки Пхеньян отримує можливість удосконалювати свої ракетні спроможності на основі досвіду війни.

    Крім того, українська розвідка повідомляла про наміри Росії залучити до 50 тисяч військовослужбовців із КНДР. Якщо такі сили продовжать брати участь у бойових діях, вони отримуватимуть ще більше практичного досвіду ведення сучасної війни.

    Для Південної Кореї та її союзників це означає появу додаткового фактора, який необхідно враховувати під час оцінки потенціалу КНДР. Північнокорейські військові можуть переносити отримані на війні знання та навички у власні підрозділи, а результати застосування ракет і безпілотних систем — використовувати для подальшого вдосконалення озброєння.

    Таким чином, участь КНДР у війні проти України має наслідки далеко за межами європейського театру бойових дій. Москва отримує додаткові людські та військові ресурси, тоді як Пхеньян здобуває практичний досвід сучасної війни та можливість випробовувати власне озброєння. Саме це, за оцінкою Командування ООН, здатне змінити баланс ризиків на Корейському півострові.