Hronikanovostej.com

Позначка: БЕБ

  • Колишній кандидат у голови БЕБ Шепетін знову оскаржує результати конкурсу

    Колишній кандидат у голови БЕБ Шепетін знову оскаржує результати конкурсу

    Колишній кандидат на посаду директора Бюро економічної безпеки України Ігор Шепетін знову пішов до суду, намагаючись оскаржити результати конкурсу. Це вже друге подання, і вдруге в цьому процесі його інтереси представляє юрфірма, яка веде до колишнього голови СБУ Валерія Хорошковського. Такий крок виглядає як продовження спроб реваншу старої корупційної системи за посаду, що відкриває доступ до найбільш чутливих економічних справ країни.

    Шепетін подав позов до комісії, яка здійснює відбір керівника БЕБ. Його захист здійснює фірма, заснована Іваном Дерев’янком — колишнім генералом СБУ, наближеним до Валерія Хорошковського. Його син Артем, також адвокат, офіційно входить до структури, яка веде цю справу.

    Генерал Іван Дерев’янко був «правою рукою» Хорошковського ще в часи, коли той очолював як СБУ, так і Митну службу. У 2019 році Дерев’янко нібито планував повернутися на одну з ключових посад у структурі СБУ — головне управління «К» або ж до митниці — за тією ж квотою впливу.

    Нинішнє зацікавлення Дерев’янка та Хорошковського Шепетіним, очевидно, не випадкове. У 2025 році в рамках кримінального провадження БЕБ №4202200000000001113 було заарештовано активи, пов’язані з Хорошковським та його давнім бізнес-партнером Вадимом Григор’євим. Їх підозрюють в ухиленні від сплати податків на суму понад 184 мільйони гривень.

    Схожі справи в Україні мають доволі конкретні наслідки: наприклад, у кейсі Костянтина Жеваго арешту майна (Полтавський ГЗК) вистачило, аби паралізувати частину його активів. Саме тому контроль над БЕБ має стратегічне значення для тих, хто фігурує у справах про ухилення від податків, — а таких чимало серед старої політико-олігархічної еліти.

    До того ж, у 2020–2023 роках Вадима Григор’єва вже звинувачували у несплаті 160 мільйонів гривень за купівлю офісу компанії “Київметробуд” на Прорізній, 8 у центрі Києва. Тоді справу успішно “відбили” адвокати з фірми “Адер Хабер”, яку пов’язують із близьким соратником Андрія Портнова — Валерієм Писаренком.

    Таким чином, Шепетін — це не просто екс-кандидат на ключову посаду. Він — частина складної системи впливів, що замикається на тандемі Портнов–Хорошковський. Їхні юристи, старі кадри СБУ і підконтрольні адвокатські структури знову намагаються отримати важелі контролю над найчутливішими антикорупційними розслідуваннями — саме через БЕБ.

    А поки Шепетін вдруге заходить до зали суду, суспільству залишається хіба спостерігати за спробою тих, кого давно списали з політичного поля, повернутися — через юридичні шпарини і своїх людей у конкурсних комісіях.

  • На Київщині викрили масштабну схему збуту фальсифікованого пального через мережу АЗС

    На Київщині викрили масштабну схему збуту фальсифікованого пального через мережу АЗС

    Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Києві виявили нелегальне виробництво та реалізацію фальсифікованого пального, яке виготовляли на одній зі столичних нафтобаз. Як повідомили у пресслужбі відомства, фальсифікат продавали через мережу автозаправних станцій на території Київської області.

    Під час досудового розслідування правоохоронці провели санкціоновані обшуки, у результаті яких вилучили майже 280 тисяч літрів незаконного пального. Його орієнтовна вартість становить понад 14 мільйонів гривень.

    У межах справи призначено судові експертизи для визначення складу пального. Слідчі встановлюють повне коло осіб, причетних до виготовлення, транспортування та збуту підакцизної продукції.

    Справу відкрито за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України — незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

    Це вже не перша викрита схема БЕБ за останні місяці. У липні правоохоронці виявили підпільне виробництво рідин для електронних сигарет. У червні — незаконне виготовлення алкогольних напоїв у столиці. А в березні — алкогольний бізнес, організований функціонерами УПЦ у Київській та Рівненській областях.

    Економічна злочинність залишається одним із найактуальніших викликів для правоохоронних органів, особливо в умовах війни та нестабільної економіки.

  • “Мандарин Плаза”, “Лавина” та інші компанії бізнесмена Алієва – потрапили в поле зору БЕБ

    “Мандарин Плаза”, “Лавина” та інші компанії бізнесмена Алієва – потрапили в поле зору БЕБ

    Бюро економічної безпеки (БЕБ) розпочало перевірку щодо можливого ухилення від сплати податків низкою компаній, що належать відомому київському забудовнику Вагіфу Алієву. Йдеться про фірми «ТРЦ Лавина», «Інвестстрой Гарант» та «Мандарин Плаза».

    Згідно з судовими матеріалами, кримінальне провадження за цим фактом було зареєстроване ще в серпні 2024 року. Відразу після цього бізнесмен здійснив юридичну перестановку — усі компанії були переоформлені на його молодшу доньку Марину Дорохіну, яка також проходить фігуранткою у справі.

    За версією слідства, мова може йти про умисне виведення активів з-під відповідальності та спробу уникнення кримінальної відповідальності шляхом зміни власника бізнесу.

    БЕБ вивчає діяльність цих компаній на предмет багаторічного заниження податкових зобов’язань, фіктивного документування операцій та використання схем, спрямованих на мінімізацію сплати податків.

    На сьогодні ТРЦ «Лавина» та «Мандарин Плаза» — одні з найвідоміших об’єктів комерційної нерухомості Києва, що приносять мільйонні доходи. Вагіф Алієв — одна з найвпливовіших фігур у столичному бізнесі.

    Розслідування триває. У разі доведення провини йому та його доньці може загрожувати кримінальна відповідальність за статтями, пов’язаними з ухиленням від податків та відмиванням коштів.

  • У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    Директор компанії «Буд Пром Лайн» Андрій Кисіль потрапив у центр гучного скандалу — його майно арештував суд у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків на суму понад 21 мільйон гривень. Слідство встановило, що компанія протягом трьох років отримувала державні кошти за роботи з облаштування укриттів у школах, але не вносила ці суми до податкової звітності.

    За даними БЕБ, «Буд Пром Лайн» активно працювала з бюджетними структурами, зокрема з Управлінням освіти і науки Білоцерківської міськради, виконавчим комітетом та іншими органами місцевого самоврядування. Роботи проводилися у 2022–2024 роках, коли облаштування укриттів у навчальних закладах стало пріоритетом.

    Втім, кошти, які надходили від держави, не були задекларовані належним чином. Керівник підприємства, усвідомлюючи законодавчі вимоги, систематично не складав податкові накладні і не подавав звітність щодо надходжень. У результаті — до держбюджету не надійшло понад 21 мільйон гривень ПДВ.

    Зловживання підтверджені результатами аналітичного дослідження БЕБ, а також судовою економічною експертизою, проведеною фахівцями Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

    У зв’язку з кримінальним провадженням суд наклав арешт на майно Андрія Кисіля:

    • нежитлову будівлю площею майже 96 кв. м у Київській області;

    • квартиру у столиці на понад 122 кв. м;

    • дві земельні ділянки загальною площею понад 10 соток у Київській області;

    • нежитлове приміщення площею 190 кв. м у місті Біла Церква;

    • повну частку у статутному капіталі компанії «Буд Пром Лайн».

    У Державній податковій службі не виключають, що виявлене ухилення — лише частина ширшої схеми. Наразі правоохоронці перевіряють, чи діяла ця практика і в інших підрядників, які працюють із коштами на безпеку шкіл.

    Слідчі дії тривають. Справу контролює БЕБ разом із податковими органами.

  • У Києві та Одесі діяла мережа підпільних казино

    У Києві та Одесі діяла мережа підпільних казино

    Бюро економічної безпеки України розкрило діяльність масштабної мережі незаконних гральних закладів під умовною назвою BOSS. Як стало відомо з матеріалів кримінального провадження за ч. 2 ст. 203-2 КК України, з 2020 року група осіб організувала та забезпечувала роботу нелегального грального бізнесу у Києві, області, Дніпрі та Одесі.

    За даними слідства, заклади надавали доступ до азартних ігор через інтернет без жодних офіційних дозволів та ліцензій. Вони не використовували сертифіковане гральне обладнання, не були підключені до Державної системи онлайн-моніторингу і не реєструвались у передбачених законом онлайн-системах. Фактично, це були тіньові казино, які функціонували в спеціально облаштованих приміщеннях.

    До організації мережі причетні низка юридичних осіб, які, за версією правоохоронців, входять до структури групи компаній BOSS. Серед них:
    ТОВ «Тайм ту Сайт»
    ТОВ «БГГ Технолоджіз Україна»
    ТОВ «БМГ Інвестментс»
    ТОВ «БП Менеджмент»
    ТОВ «БС Лігал Груп»
    ТОВ «Вінбосс»
    ТОВ «Гіннекс Україна»
    ТОВ «Оллбет»
    ТОВ «Смородина»
    ТОВ «ФК Бі.Мані»

    Офісною базою для IT-операцій і моніторингу діяльності онлайн-казино слугувала будівля за адресою м. Київ, проспект Берестейський, 121-Д. Відомо, що ці офісні приміщення орендувало ТОВ «Тайм ту Сайт», а сама будівля належить ТОВ «Едельвейс-Станіслав». Частину будівлі також орендувало ТОВ «Арітейл».

    У вказаних офісах працювали IT-фахівці, які забезпечували технічну підтримку, адміністрування, розробку та впровадження програмного забезпечення як для онлайн-платформ, так і для фізичних гральних закладів.

    Слідчі встановлюють роль конкретних осіб, які координували роботу гральної мережі. Також триває аналіз фінансових потоків для виявлення схем легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Наразі вирішується питання щодо арешту майна, яке може належати причетним до справи особам і компаніям.

  • Блокування активів не зупинило: олігарх Жеваго намагався легалізувати майно через аукціон

    Блокування активів не зупинило: олігарх Жеваго намагався легалізувати майно через аукціон

    Бюро економічної безпеки відкрило кримінальне провадження щодо ймовірного відмивання коштів олігархом Костянтином Жеваго під час придбання готельного комплексу у Києві на вулиці Мазепи, 11. Сума угоди — 292 мільйони гривень.

    Справу було выдкрито за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.

    Початком розслідування став запит Держфінмоніторингу після того, як «ПриватБанк» повідомив про підозрілу транзакцію — 292 млн грн від ТОВ «Тіквел Компані» на рахунок приватного виконавця з приміткою: «кошти за придбання на СЕТАМ».

    У банку запідозрили, що операція може бути спробою обійти санкції, які РНБО запровадила щодо Костянтина Жеваго 12 лютого 2025 року. Йшлося про підозру у збереженні контролю над об’єктом, який ще у 2017 році придбала пов’язана з ним фірма — ТОВ «3В Ріелті» — на торгах Фонду гарантування вкладів.

    Після того, як у 2021 році «3В Ріелті» потрапило під процедуру банкрутства, ДП «СЕТАМ» знову виставило будівлю готелю на торги. Компанія «Фінансова компанія «Фінтакт», яку також пов’язують із Жеваго, програла торги, але оскаржувала результат, поки не стала переможцем через відмову іншого учасника.

    Попри це, у 2023 році «Фінтакт» так і не викупила будівлю, а тим часом у справі про розтрату майна банку «Фінанси та Кредит» на активи, пов’язані з Жеваго, було накладено арешт, у тому числі на сам будинок і статутний капітал «Фінтакту».

    У лютому 2025 року, після санкцій, «СЕТАМ» визнало новим переможцем торгів ТОВ «Тіквел Компані», зареєстроване у 2021 році — всього за тиждень до торгів. До 26 березня 2025 року власником компанії був депутат Київської облради від «ЄС» Леонід Глиняний, якого пов’язують із Жеваго через Білоцерківську ТЕЦ.

    Після зміни власника бенефіціаром став Ярослав Вербовський. За даними банку «Південний», фінансування операції відбувалося за рахунок:

    • 111 млн грн від ЗНКІФ «Каскад-Інвест»;

    • 184 млн грн у вигляді поворотної фіндопомоги від Вербовського.

    Втім, аналіз грошових операцій Вербовського виявив різке перевищення обсягів готівкових транзакцій над його задекларованими доходами. Лише за 2020–2025 роки він зняв понад 130 млн грн, джерела яких не підтверджені.

    Суд вже наклав арешт на 292 млн грн, призначених для угоди. Слідчі вважають, що Жеваго міг використати підконтрольні структури, аби формально зберегти актив у своїй сфері впливу, попри санкції РНБО.

    Мета операції — легалізувати активи невідомого походження через штучну участь пов’язаних компаній у торгах, вважають у БЕБ. Таким чином, під виглядом відкритого аукціону відбувалася спроба залишити елітну київську нерухомість під контролем олігарха.

  • Підприємство в Київській області ухилялося від сплати податків: збитки бюджету понад 21 млн грн

    Підприємство в Київській області ухилялося від сплати податків: збитки бюджету понад 21 млн грн

    23 червня 2025 року детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки (БЕБ) у Київській області повідомили про підозру керівнику приватного підприємства за статтею 212 Кримінального кодексу України (ч. 3 ст.) — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

    За результатами досудового розслідування встановлено, що компанія тривалий час надавала послуги з ремонту житлових будинків та прибудинкових територій державним і комунальним установам, отримуючи оплату з бюджету. Проте господарські операції не відображалися у податковій звітності, що призвело до несплати податку на додану вартість.

    Унаслідок умисного ухилення державний бюджет недоотримав понад 21 мільйон гривень. Цю суму підтверджено висновком судово-економічної експертизи.

    Провадження відкрито на підставі аналітичного матеріалу, підготовленого співробітниками БЕБ Київської області.

    Солом’янський районний суд Києва наклав арешт на майно підозрюваного та обрав запобіжний захід у вигляді застави розміром 5 мільйонів гривень.

    Процесуальне керівництво справою здійснює Київська обласна прокуратура. Досудове розслідування триває.

  • Квартири на дружину, мільйони в готівці: як керівник чернівецького БЕБ Олег Борисенко «оптимізує» декларацію

    Квартири на дружину, мільйони в готівці: як керівник чернівецького БЕБ Олег Борисенко «оптимізує» декларацію

    Керівник Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області Олег Борисенко опинився в центрі уваги через підозрілу декларацію, яка залишає більше запитань, ніж відповідей.

    Офіційно Борисенко — майже аскет. Згідно з поданою декларацією, у його власності лише одна квартира в Києві, придбана ще у 2005 році. Інших активів — ані нерухомості, ані транспорту — не задекларовано. Проте ситуація кардинально змінюється, щойно поглянути на дані про майно його дружини.

    На Марину Борисенко записано щонайменше чотири квартири в Києві, придбані у 2015 та 2023 роках. Загальна площа — понад 210 квадратних метрів. Цікаво, що у деяких випадках у декларації навіть не вказано ціну покупки, а в інших — вартість виглядає невиправдано низькою. Наприклад, квартиру площею 33,3 кв. м було задекларовано за 573 тис. грн — це менше 17 тисяч гривень за квадрат у столиці.

    Також родина володіє землею у селі Віта-Поштова під Києвом — понад 1 000 кв. м. За даними декларації, ділянку придбали в 2019 році за 453 тис. грн, тоді як навіть у ті роки така земля коштувала в кілька разів дорожче. Наразі сотка в цьому районі стартує від 190 тис. грн, що дає реальну оцінку вартості ділянки — щонайменше 2 мільйони гривень.

    Ще один цікавий момент — обсяги готівки, задекларовані подружжям. У документах вказано понад 6,3 мільйона гривень у валюті:

    • сам Олег Борисенко — 69 тис. доларів;

    • Марина Борисенко — 78 тис. доларів і 5 тис. євро.

    І це при тому, що зарплата чиновника за рік — приблизно 820 тис. грн. Звідки ж мільйони? Джерела походження таких сум не зазначено. Витрати на купівлю нерухомості або автівок теж не фігурують у документах.

    Родина Борисенків пересувається далеко не бюджетним транспортом: Audi Q5 та Volkswagen Touareg. Як не складно здогадатись, обидві машини зареєстровані на Марину Борисенко.

    Цей кейс — чергове підтвердження того, наскільки формальною залишається система електронного декларування в Україні. Водночас Борисенко обіймає ключову посаду у структурі, що мала би боротися з тіньовими фінансами.

    Формально — нічого протизаконного. Але де-факто — класична історія про чиновника з мінімальними доходами та родиною, яка «дивом» володіє елітною нерухомістю, готівкою та автопарком.

  • У схемі Айбокс банку викрили працівницю, яка відкривала рахунки без відома людей

    У схемі Айбокс банку викрили працівницю, яка відкривала рахунки без відома людей

    Сотні банківських рахунків — без відома власників. Бюро економічної безпеки України повідомило про викриття ще однієї учасниці злочинної схеми, пов’язаної з «Айбокс банком», який належить підозрюваній у фінансових махінаціях Альоні Шевцовій (також відомій як Альона Дегрік).

    Цього разу мова йде про працівницю київського відділення банку, яка, використовуючи службове становище, оформлювала банківські рахунки на фізичних осіб без їх відома. Це вже не перший подібний випадок — раніше подібну схему викрили у Полтаві.

    Як зазначають у БЕБ, схема працювала за класичним сценарієм: службова особа підшуковувала чужі паспортні й особисті дані, підробляла анкети-заяви на відкриття рахунків, розписки про видачу банківських карток, а потім передавала доступи до цих рахунків третім особам.

    Ті, у свою чергу, використовували фіктивні рахунки для обслуговування тіньових фінансових потоків: зарахування коштів, переведення в готівку, відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. Самі ж власники документів про існування таких рахунків навіть не здогадувалися.

    Масштаби вражають — йдеться про сотні епізодів, які ще встановлюються. Розслідування БЕБ триває, і слідство не виключає, що подібні дії могли відбуватись і в інших регіональних відділеннях банку.

    Водночас у березні 2025 року детективи БЕБ звернулися до суду з клопотанням про спеціальне досудове розслідування щодо самої Альони Шевцової, яку оголошено у міжнародний розшук. Її підозрюють в організації масштабної фінансової схеми, яка охоплює не лише банківський сектор, а й сфери незаконного обігу готівки, обнальних центрів та ухилення від оподаткування.

  • Конкурс на посаду голови БЕБ призупинено через додаткову перевірку кандидатів СБУ

    Конкурс на посаду голови БЕБ призупинено через додаткову перевірку кандидатів СБУ

    Конкурс на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки України (БЕБ), який мав завершитися 10 червня, призупинено через підозри щодо трьох кандидатів у можливих зв’язках з Росією. Про це 6 червня повідомив член конкурсної комісії від уряду Юрій Пономаренко.

    За його словами, до комісії надійшов лист від Служби безпеки України, датований 24 травня, у якому вказано на потребу у додатковій перевірці кандидатів. Лист був отриманий лише 5 червня — менш ніж за три дні до запланованого етапу співбесід. Як пояснив Пономаренко, йдеться про можливі ризики національної безпеки, які потребують ретельної оцінки.

    Незважаючи на те, що ще 27 квітня СБУ офіційно повідомила про відсутність застережень до кандидатів, нова інформація змінила ситуацію. У комісії виник розкол: троє міжнародних експертів закликали продовжити конкурс, а троє представників України — підтримали його призупинення. Згідно з процедурою, остаточне рішення мають ухвалити міжнародні члени комісії.

    Між прозорістю й саботажем

    Водночас народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі заявив, що конкурс було зірвано навмисно за ініціативою влади. На його думку, це — продовження тенденції гальмування ключових реформ у сфері боротьби з корупцією, після зупинки реформи митниці.

    Железняк застерігає, що затягування процедури призначення керівника БЕБ може зірвати виконання зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом, ЄС та країнами G7. Він пообіцяв ініціювати створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді для розслідування причин призупинення конкурсу.

    Під підозрою — фаворити відбору

    Серед претендентів із найвищими балами за підсумками попередніх етапів — детектив НАБУ Олександр Скомаров (215,36 бала), старший детектив Роман Яроменок (199,65), прокурор САП Олександр Ситников (193,3) та Руслан Пахомов з компанії “Форсего Україна” (191).

    Скомаров, зокрема, фігурував у ЗМІ через відсутність у декларації даних про батька з громадянством РФ та діяльністю на тимчасово окупованій території. Проте жодних офіційних звинувачень не висувалося.

    Що далі?

    Співбесіди, заплановані на 8 червня, скасовані. За попереднім графіком, Кабінет Міністрів планував визначити переможця вже 10 червня. Тепер же остаточне рішення про подальшу долю конкурсу очікується найближчим часом — упродовж доби після завершення засідання комісії.

    Процес обрання нового керівника БЕБ відбувається відповідно до закону №10439, який передбачає перезапуск структури, нову кадрову політику та щорічну атестацію персоналу. Призупинення конкурсу ставить під питання не лише його результати, але й здатність влади дотримуватись заявлених реформаторських намірів.