Hronikanovostej.com

Позначка: балістичні ракети

  • Сибіга попередив про відповідь Україні у разі розгортання ракет КНДР у Росії

    Сибіга попередив про відповідь Україні у разі розгортання ракет КНДР у Росії

    Ракетні підрозділи Північної Кореї, якщо їх розгорнуть на території Росії, стануть законною військовою ціллю для Сил оборони України. Київ уже попередив міжнародних партнерів про посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

    Про це під час брифінгу заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За словами глави української дипломатії, у разі розгортання північнокорейських ракетних установок українські військові матимуть повне право завдавати по них ударів.

    “Ці установки, якщо вони будуть розгорнуті, вони мають бути знищені. Вони стають відразу ціллю, вони стають легітимною ціллю, військовою ціллю, тому відповідно буде реакція наших військових”, – наголосив Сибіга.

    Міністр зазначив, що інформація, яку оприлюднює Головне управління розвідки Міністерства оборони України, зазвичай підтверджується, тому повідомлення про можливе розгортання північнокорейських ракетних підрозділів слід сприймати серйозно.

    За словами Сибіги, Україна фіксує дедалі тіснішу військову співпрацю між Росією та Північною Кореєю. Він підкреслив, що така взаємодія становить загрозу не лише для України, а й для безпеки Індо-Тихоокеанського регіону.

    У зв’язку з цим Київ підтримує постійний контакт із міжнародними партнерами, зокрема з Японією та Південною Кореєю, для яких поглиблення співпраці Москви та Пхеньяна також створює серйозні безпекові ризики.

    Глава МЗС закликав міжнародну спільноту посилити санкційний тиск на Північну Корею та продовжити її міжнародну ізоляцію. За його словами, лише спільні дії партнерів можуть посилити тиск на держави, які підтримують російську агресію проти України.

    Нагадаємо, раніше Головне управління розвідки повідомило, що у Воронезькій області Росії розпочалося формування ракетного підрозділу КНДР. За даними розвідки, до його складу можуть увійти близько 90 північнокорейських військовослужбовців, шість пускових установок та до 120 балістичних ракет.

    Крім того, за інформацією Reuters, Росія, ймовірно, вже отримала нову партію північнокорейських балістичних ракет KN-23 або KN-24 і почала активніше використовувати їх для ударів по Україні після майже річної перерви. Одну з таких ракет, за даними української сторони, було застосовано під час атаки на село Радушне поблизу Кривого Рогу, де загинули подружжя та семеро дітей. Президент Володимир Зеленський тоді заявив, що Росія об’єдналася з режимом КНДР для здійснення атак проти українського цивільного населення.

  • Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    У ніч на 5 серпня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак останнього часу, застосувавши проти України 28 ракет різних типів та 115 ударних і безпілотників-імітаторів. Основною ціллю удару стала Київська область. Водночас українські сили протиповітряної оборони знищили майже сотню ворожих дронів, однак перехопити балістичні ракети цього разу не вдалося.

    Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

    За даними військових, Росія використала чотири протикорабельні ракети “Циркон”/”Онікс”, запущені з території Курської та Ростовської областей РФ, а також 24 балістичні ракети “Іскандер-М”/С-400, які були випущені з Брянської та Курської областей.

    Крім ракет, окупанти застосували 115 безпілотників, серед яких ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих БпЛА, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з районів Курська, Міллерового, Орла, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, сили радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередніми даними станом на 08:30, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 98 ворожих безпілотників різних типів на півночі, сході та півдні країни.

    Водночас Повітряні сили підтвердили влучання російських ракет і 17 ударних безпілотників на 26 різних локаціях. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксовано ще на шести локаціях.

    У військовому командуванні також наголосили, що повітряна атака тривала й після оприлюднення оперативного зведення. У повітряному просторі України залишалися ворожі безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

    Нагадаємо, внаслідок нічної атаки Росії значних руйнувань зазнали Київ та Київська область. У столиці зросла кількість постраждалих, а в Київській області, зокрема на залізничній платформі поблизу атакованих логістичних об’єктів, було виявлено загиблих.

  • “Patriot без ракет не допоможе”: Зеленський назвав головну проблему української ППО

    “Patriot без ракет не допоможе”: Зеленський назвав головну проблему української ППО

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що головною проблемою української протиповітряної оборони залишається нестача ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, які є одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. Водночас він наголосив, що українські Повітряні сили демонструють високі результати у відбитті повітряних атак, знищуючи значну частину крилатих ракет і понад 90% ударних безпілотників.

    Про це президент повідомив під час зустрічі з військовослужбовцями з нагоди Дня Повітряних сил Збройних сил України.

    За словами Зеленського, зараз Росія робить основну ставку на масовані комбіновані повітряні удари по території України. У таких умовах на Повітряні сили покладено одне з ключових завдань – захист українських міст, критичної інфраструктури та мирного населення від ракетних і дронових атак.

    Президент зазначив, що українська бойова авіація та підрозділи протиповітряної оборони успішно знищують російські крилаті ракети, а також намагаються перехоплювати балістичні цілі. Водночас ефективність комплексів Patriot безпосередньо залежить від наявності боєкомплекту.

    “Коли дивізіони наших Patriot не пусті, це вдається”, – наголосив глава держави.

    Зеленський також підкреслив, що важливу роль у захисті українського неба відіграють системи протиповітряної оборони, отримані від міжнародних партнерів. Йдеться, зокрема, про комплекси IRIS-T, NASAMS та Hawk, які щоденно залучаються до відбиття російських атак.

    Президент повідомив, що Україна постійно працює з союзниками над забезпеченням стабільних поставок ракет до цих систем, адже їхня ефективність напряму залежить від достатнього запасу боєприпасів.

    Попри успішну роботу ППО, Зеленський визнав, що саме російські балістичні ракети залишаються одним із найбільших викликів для української оборони. Водночас він наголосив, що захисникам неба вдалося суттєво посилити оборону від інших видів повітряних загроз.

    За словами президента, українські сили збивають значну частину крилатих ракет, а ефективність перехоплення ударних безпілотників уже перевищує 90%.

    Глава держави подякував військовослужбовцям Повітряних сил за службу та наголосив, що вони виконують свою роботу в надзвичайно складних умовах.

    За його словами, українські захисники щодня ведуть фактично нерівний бій, часто маючи обмежену кількість засобів ураження, але навіть за таких обставин демонструють високий професіоналізм і досягають результатів, які він назвав “більшими, ніж максимум”.

    Президент також висловив вдячність міжнародним партнерам за підтримку України у зміцненні системи протиповітряної оборони та забезпеченні необхідними ракетами, підкресливши, що ця допомога залишається критично важливою для захисту українського неба.

  • «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    «Ракет до Patriot немає»: Зеленський пояснив, чому Росія нарощує балістичні удари

    Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет-перехоплювачів до зенітно-ракетних комплексів Patriot після масованої атаки Росії в ніч на 1 серпня. За його словами, саме нестача боєприпасів до систем, здатних перехоплювати балістику, суттєво обмежила можливості української протиповітряної оборони та дозволила більшій кількості російських ракет досягти цілей.

    Глава держави повідомив, що під час нічного удару Росія застосувала загалом 35 ракет різних типів, із яких 27 були балістичними, а також 185 ударних безпілотників. Основною ціллю атаки став Київ.

    За словами Зеленського, українським силам вдалося перехопити лише одну балістичну ракету. Президент прямо пов’язав такий результат із нестачею ракет до Patriot.

    «Лише одну балістичну ракету сьогодні вночі вдалося збити просто тому, що немає ракет до Patriot. І саме такий дефіцит перехоплювачів проти балістики лише заохочує Росію наносити такі удари проти життя», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що проблема полягає не у відсутності самих сучасних систем протиповітряної оборони, а в недостатньому запасі ракет до них. Patriot є одним із небагатьох комплексів на озброєнні України, здатних ефективно працювати проти балістичних цілей, тому запас перехоплювачів має критичне значення під час масованих атак.

    Президент закликав партнерів прискорити передачу Україні засобів протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. За його словами, такі ресурси потрібні Україні негайно, а не мають залишатися на складах союзників як резерв на майбутнє.

    «Дуже важливо, щоб партнери почули, що ці засоби потрібні не десь на складах для можливих сценаріїв, а тут і зараз, щоб російську війну можна було стримати й зупинити в Україні. Кожен пакет із антибалістикою зберігає життя наших людей. І кожна ніч, коли її немає, призводить до жертв», — наголосив президент.

    Заява пролунала після однієї з найважчих атак на Київ останнього часу. В ніч на 1 серпня російські війська завдали серії ударів балістичними ракетами по столиці та області.

    За даними, оприлюдненими станом на ранок, у Києві загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще близько 30 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксували у Дарницькому районі, де загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Руйнування та пожежі після обстрілу виникли одразу в кількох районах столиці. У Солом’янському районі частково зруйновано п’ятиповерховий житловий будинок, де рятувальники евакуйовували людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, автомобілі, а на одній із відкритих територій утворилася велика вирва.

    Пошкодження також зафіксували у Шевченківському, Дніпровському та Печерському районах. У Шевченківському районі виникли пожежі в нежитлових будівлях і загорілися автомобілі швидкої допомоги.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено будівлю посольства Литви в Україні. Інформації про постраждалих серед дипломатів не повідомлялося.

    Нічний удар знову загострив дискусію про обсяг та швидкість постачання Україні сучасних систем протиракетної оборони. Київ протягом останніх місяців неодноразово закликав партнерів збільшити кількість комплексів Patriot та передавати більше ракет PAC-3, які використовуються для перехоплення балістичних цілей.

    Саме балістичні ракети залишаються однією з найскладніших загроз для української ППО. Вони рухаються з надзвичайно високою швидкістю, а час між фіксацією запуску та потенційним влучанням може бути дуже коротким. Це значно зменшує можливості для реагування цивільного населення та екстрених служб.

    Крім того, Росія дедалі частіше комбінує балістичні удари з великою кількістю ударних безпілотників. Така тактика змушує українську ППО одночасно працювати проти різних типів цілей і витрачати значну кількість боєприпасів.

    Зеленський наголосив, що нестача перехоплювачів створює для Москви відчуття безкарності. Якщо російське командування бачить, що Україна не має достатньої кількості ракет для знищення балістичних цілей, воно отримує додатковий стимул застосовувати такі ракети масовано.

    Саме тому президент закликав союзників оцінювати постачання боєприпасів до ППО не лише як військову допомогу, а як безпосередній інструмент захисту цивільного населення.

    Київ також наполягає, що посилення протиракетної оборони України є частиною ширшої безпеки Європи. Українські військові вже мають великий практичний досвід протидії російським ракетам різних типів, а розбудова ефективного повітряного щита може стати основою для майбутньої системи захисту європейського простору.

    Після удару 1 серпня президент фактично повторив ключовий сигнал, який українська влада передає партнерам останні місяці: системи Patriot самі по собі не вирішують проблему без постійного постачання ракет до них. Кожна наступна масована атака швидко виснажує запаси перехоплювачів, а їх виробництво та постачання потребують часу.

    Тому Україна просить союзників не чекати нових масштабних ударів, а формувати достатні запаси заздалегідь. За словами Зеленського, від швидкості цих рішень безпосередньо залежить, скільки російських ракет буде знищено ще в повітрі та скільки життів удасться врятувати під час наступних атак.

  • «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    «Кожна затримка призводить до смертей»: Сибіга після удару по Києву терміново звернувся до союзників

    Після масованої російської атаки на Київ у ніч проти 1 серпня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів максимально прискорити рішення щодо посилення української протиповітряної та протиракетної оборони. Глава МЗС наголосив: затримки з передачею систем ППО та ракет-перехоплювачів безпосередньо впливають на здатність України захищати цивільне населення.

    Новий удар став одним із масштабних застосувань Росією балістичного озброєння проти української столиці. За словами Сибіги, під час атаки російські війська випустили близько трьох десятків балістичних ракет.

    Міністр звернув увагу, що це вже другий масштабний удар такого характеру протягом двох днів. На його думку, Москва дедалі активніше робить ставку на повітряний терор, намагаючись компенсувати нездатність досягти бажаних результатів на полі бою.

    Сибіга закликав партнерів України не зволікати з передачею додаткових систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також боєприпасів до них. Особливо критичною залишається наявність засобів, здатних перехоплювати балістичні ракети.

    Глава української дипломатії наголосив, що швидкість ухвалення рішень та фактичних поставок має вирішальне значення. За його словами, кожне посилення української ППО означає врятовані життя, тоді як затримки залишають українські міста більш уразливими перед наступними ударами.

    Це не перший випадок, коли глава МЗС останнім часом акцентує увагу союзників саме на балістичній загрозі. Ще 8 липня під час засідання Ради Україна–НАТО в Анкарі Сибіга назвав протиповітряну оборону головним пріоритетом і заявив про термінову потребу України в системах та перехоплювачах. Тоді він зазначив, що Москва робить ставку на «балістичний терор» як одну зі своїх ключових переваг.

    13 липня під час засідання Ради ЄС у закордонних справах Сибіга знову порушив це питання. Він закликав європейських партнерів долучатися до створення антибалістичної коаліції та заявив, що Росія має бути позбавлена своєї балістичної переваги. МЗС тоді наголошувало, що розвиток протиракетних спроможностей важливий не тільки для України, а й для довгострокової безпеки самої Європи.

    Таким чином, нинішнє звернення після атаки на Київ продовжує дипломатичну лінію України, спрямовану на нарощування саме протиракетної складової ППО.

    «Битва за небо» стає ключовою

    Сибіга заявив, що саме здатність України протистояти російським ударам із повітря значною мірою визначатиме подальший перебіг війни.

    Раніше глава МЗС уже використовував формулювання про «битву за небо», наголошуючи, що перевага в повітрі критично важлива для завершення війни. Під час липневого засідання Ради Україна–НАТО він також говорив про необхідність своєчасного надходження перехоплювачів, особливо з огляду на майбутній осінньо-зимовий період.

    Це питання стає особливо гострим на тлі інтенсивного застосування Росією балістичних ракет. На відміну від більшості крилатих ракет та безпілотників, балістичні цілі рухаються з дуже високою швидкістю та залишають значно менше часу для реагування.

    Саме тому Україна регулярно закликає союзників збільшувати кількість систем, здатних працювати проти таких загроз, а також забезпечувати стабільне постачання ракет-перехоплювачів.

    Дев’ятеро загиблих після нічної атаки

    Заклик Сибіги прозвучав після важкої ночі для української столиці. За наведеними станом на ранок даними, внаслідок російського удару по Києву загинули щонайменше дев’ятеро людей, ще 28 отримали поранення. Серед постраждалих — четверо дітей.

    Найбільше жертв зафіксовано у Дарницькому районі — там загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами атаки у Солом’янському районі.

    Наслідки удару фіксували одразу в кількох частинах столиці. У Солом’янському районі сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальникам довелося евакуйовувати людей із верхніх поверхів.

    У Дарницькому районі повідомлялося про пожежі, пошкодження будівель та автомобілів. На відкритій території також утворилася вирва.

    Пожежі та пошкодження фіксували й в інших районах Києва. До ліквідації наслідків атаки залучили рятувальників, медиків, поліцейських та комунальні служби.

    Україна домагається більшого захисту від балістики

    Питання посилення української ППО залишається одним із центральних у переговорах Києва із союзниками. Особливу увагу українська сторона приділяє саме протиракетній обороні.

    У МЗС наголошували, що проблема виходить далеко за межі захисту окремих українських міст. Київ пропонує розглядати накопичений під час війни досвід як основу для майбутньої системи протиракетного захисту Європи. Під час засідання Ради ЄС 13 липня Сибіга прямо закликав партнерів активніше долучатися до антибалістичної коаліції під українським лідерством.

    Міністр також пов’язує посилення ППО з дипломатичними перспективами завершення війни. Логіка української сторони полягає в тому, що позбавлення Москви можливості ефективно застосовувати масовані ракетні удари зменшить один із головних інструментів військового та психологічного тиску Кремля.

    Після нового удару по Києву цей аргумент знову став центральним у зверненні української дипломатії до партнерів. Сибіга наголосив: чим сильнішим буде захист українського неба, тим менше можливостей Росія матиме для терору цивільного населення і тим ближчою стане перспектива завершення війни.

    Україна фактично просить партнерів не лише оголошувати нові пакети підтримки, а максимально скорочувати час між політичним рішенням та реальною появою систем і перехоплювачів в українських підрозділах ППО. Після чергового масованого балістичного удару Київ знову наголошує: у випадку протиповітряної оборони час поставок безпосередньо вимірюється людськими життями.

  • Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Дев’ятеро загиблих і 28 поранених: усе, що відомо про масований удар РФ по Києву

    Російські війська в ніч проти 1 серпня завдали масованого балістичного удару по Києву. Наслідки атаки зафіксували одразу у семи районах столиці. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 28 постраждалих, серед яких четверо неповнолітніх. Рятувальні та аварійні роботи на окремих локаціях тривають.

    За даними Офісу генерального прокурора, найбільше загиблих — у Дарницькому районі. Там внаслідок російської атаки загинули семеро людей. Ще двоє стали жертвами удару у Солом’янському районі. Серед загиблих — 22-річний працівник поліції.

    Поранення отримали 28 людей. Серед них четверо неповнолітніх: 14-річна дівчина, двоє 13-річних дітей — дівчина і хлопець, а також 17-річний юнак. За попередніми даними, одна з дівчат отруїлася продуктами горіння, у решти дітей зафіксували множинні осколкові поранення та різані рани.

    Наслідки атаки зафіксували у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Печерському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах Києва.

    У Солом’янському районі внаслідок удару загинули двоє людей, ще восьмеро постраждали, серед них двоє дітей. За однією з адрес сталося часткове руйнування та займання п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники евакуювали 35 людей із верхніх поверхів. Трьох постраждалих госпіталізували. Пожежу вдалося ліквідувати.

    Ще за однією адресою в районі загорілися автомобілі на парковці. Пожежу також ліквідували.

    У Дарницькому районі ситуація виявилася найтяжчою. Там сталися пожежі та руйнування в адміністративній і нежитловій будівлях. За іншою адресою горіли автомобілі, були пошкоджені житлові будинки. Загинули семеро людей, ще 14 постраждали, серед них двоє дітей.

    На відкритій території в одному зі скверів рятувальники та правоохоронці виявили вирву. Крім того, вздовж однієї з вулиць у кількох місцях горіло узбіччя.

    У Шевченківському районі сталася пожежа у нежитловій будівлі, а також загорілися автомобілі швидкої допомоги. Пожежу ліквідували. За однією з адрес повідомлялося про одну постраждалу людину.

    Крім того, займання виникло на території кіностудії. Його вдалося локалізувати.

    У Дніпровському районі внаслідок атаки пошкоджено магазин. У Печерському районі зафіксовано пошкодження чотирьох приватних житлових будинків і господарських споруд.

    У соцмережах та місцевих Telegram-каналах уранці почали поширювати фото і відео з місць ударів. На окремих кадрах видно тіла загиблих просто на вулиці. За інформацією місцевих пабліків, одну людину могли виявити загиблою у салоні автомобіля, ще одне тіло — на вулиці у Дарницькому районі. Водночас такі деталі потребують офіційного підтвердження правоохоронців.

    Після нічної атаки частину Києва затягнуло димом від пожеж, що виникли на місцях влучань. Найбільше задимлення спостерігалося в районах, де тривали активні роботи ДСНС.

    Через наслідки обстрілу у столиці також змінили рух транспорту. За інформацією Київської міської військової адміністрації, було перекрито рух на вулиці Урлівській та вулиці Здолбунівській у напрямку вулиці Гліба Бабіча.

    У зв’язку з цим автобус №35 тимчасово курсує через вулицю Анни Ахматової та проспект Петра Григоренка, після чого повертається на звичний маршрут.

    Автобус №108 у напрямку станції метро «Харківська» рухається через вулицю Урлівську та вулицю Анни Ахматової, а у напрямку вулиці Шептицького — через проспект Петра Григоренка та вулицю Петра Радзіня.

    Атака відбулася вночі кількома хвилями. У столиці лунали вибухи, повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння. Через високу швидкість таких ракет у мешканців було дуже мало часу, щоб дістатися укриття після сигналу тривоги.

    ДСНС продовжує розбирати завали та перевіряти пошкоджені будівлі. Правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики надають допомогу пораненим.

    Остаточна кількість загиблих і постраждалих ще може змінитися, оскільки пошуково-рятувальні роботи на окремих локаціях не завершені.

  • Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    Кривава ніч для України: Росія вдарила по Києву, Харкову та Сумщині — є загиблі й десятки поранених

    У ніч проти 1 серпня Росія знову атакувала українські міста ракетами та безпілотниками. Найважчі наслідки зафіксували у Києві, де російські балістичні ракети влучили у житлову забудову одразу в кількох районах. Станом на ранок відомо щонайменше про дев’ятьох загиблих і 27 постраждалих, серед яких четверо дітей. Рятувальники продовжують розбирати завали, тому кількість жертв ще може змінитися. Уночі російські атаки також фіксували у Харкові, на Київщині та Сумщині.

    Основний удар цієї ночі припав на столицю. Повітряну тривогу в Києві оголошували двічі — з 01:29 до 02:47 та з 03:17 до 03:54. Російські війська атакували місто балістичними ракетами, вибухи пролунали невдовзі після попередження Повітряних сил про загрозу застосування балістичного озброєння. За даними екстрених служб, руйнування та пожежі виникли одразу у кількох районах міста.

    У Солом’янському районі серйозно постраждав п’ятиповерховий житловий будинок. Частина конструкцій була зруйнована, після удару спалахнула пожежа. Усередині залишалися заблоковані мешканці, тому рятувальникам довелося проводити аварійно-рятувальні роботи просто під загрозою повторних ударів. Станом на 06:00 у цьому районі було підтверджено загибель двох людей.

    Ще важчими виявилися наслідки у Дарницькому районі. За даними ДСНС, там загинули семеро людей. Пошкоджено житлові будинки, автомобілі та прилеглу територію. Загалом у столиці рятувальникам вдалося врятувати 105 людей.

    Кількість поранених у Києві станом на ранок зросла до 27, серед них четверо дітей. Мер столиці Віталій Кличко повідомив, що 17 постраждалих перебувають у лікарнях. Іншим допомогу надали амбулаторно або безпосередньо на місцях атак.

    Руйнування також фіксували у Шевченківському районі. За ранніми повідомленнями, там виникали пожежі, пошкоджено складські та інші будівлі. Таким чином, російська атака зачепила щонайменше кілька районів столиці одночасно. За даними рятувальників та місцевої влади, роботи на окремих адресах продовжуються, оскільки під уламками ще можуть перебувати люди.

    У соціальних мережах уночі поширювали фотографії тіл людей просто на вулиці. Частина повідомлень пов’язувала ці кадри з районом Позняків, однак офіційні служби спочатку не підтверджували точну локацію зйомки. Тому ці деталі не варто вважати остаточно встановленими до завершення перевірки правоохоронцями.

    Складна ситуація цієї ночі була й у Київській області. ДСНС повідомляла про ліквідацію наслідків російської атаки та постраждалих. У різних районах області працювали рятувальники, медики та поліцейські. Інформація щодо конкретних населених пунктів і масштабів пошкоджень протягом ранку уточнювалася.

    Росіяни атакували також Харків. За повідомленнями місцевих джерел і українських медіа, місто зазнало ударів безпілотниками. Зафіксовано влучання у житлову забудову, зокрема у багатоповерховий будинок, є поранені. Інформація про атаку Харкова з’явилася ще близько першої години ночі, паралельно з початком масованої повітряної тривоги в інших регіонах України.

    Водночас російські війська продовжували атакувати Сумщину. Уночі повідомлялося про удар по цивільних, унаслідок якого щонайменше троє людей перебували у важкому стані. Регіон практично щодня потерпає від застосування керованих авіабомб, артилерії та безпілотників, особливо у прикордонних громадах.

    Нічна атака 1 серпня не обмежилася лише столицею. Російська армія одночасно створювала загрозу для кількох регіонів, застосовуючи різні типи озброєння. Водночас саме Київ став головною ціллю балістичної складової удару.

    За попередніми даними, атака на столицю відбувалася щонайменше у дві хвилі. Це суттєво ускладнювало роботу екстрених служб, оскільки після перших влучань рятувальники вже перебували на місцях руйнувань, коли знову виникала ракетна небезпека.

    Росія протягом останніх місяців систематично застосовує балістичні ракети під час ударів по великих українських містах. Особлива небезпека такого озброєння полягає у надзвичайно короткому часі між виявленням запуску та можливим влучанням. У випадку Києва після оголошення загрози до перших вибухів можуть минати лише лічені хвилини.

    Нічна атака відбулася лише через кілька днів після іншого масштабного удару РФ по Україні. Напередодні президент Володимир Зеленський повідомляв, що українська розвідка має інформацію про підготовку Росією нових атак, зокрема по цивільній та логістичній інфраструктурі.

    Станом на ранок 1 серпня аварійно-рятувальні роботи у Києві ще не завершені. ДСНС розбирає завали зруйнованих будівель, правоохоронці документують наслідки російського удару, а медики продовжують надавати допомогу постраждалим.

    Остаточну кількість загиблих, поранених і пошкоджених об’єктів влада обіцяє повідомити після завершення пошукових робіт. Тому дані про наслідки атаки ще можуть бути оновлені протягом дня.

  • Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Іран погрожує Україні балістикою: які ракети можуть долетіти та чи здатна ППО їх зупинити

    Після різких заяв Тегерана на адресу України та погроз «відповісти» за удар по судну в Каспійському морі військові аналітики знову оцінили можливості іранського ракетного арсеналу. За їхніми висновками, частина балістичних ракет середньої дальності, що перебувають на озброєнні Ірану, теоретично здатна досягти території України безпосередньо з пускових позицій у самому Ірані. Найбільшу загрозу становлять ракети сімейств Ghadr, Emad, Sejjil та Khorramshahr, дальність польоту яких становить від близько 2 000 до 4 000 кілометрів.

    Обговорення цієї теми активізувалося після різкого загострення відносин між Києвом і Тегераном. Іран звинуватив Україну в ударі по іранському комерційному судну в Каспійському морі, заявивши, що атака «не залишиться без відповіді». Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі назвав інцидент порушенням міжнародного права, а окремі представники іранської влади та провладні медіа відкрито пригрозили Україні застосуванням балістичних ракет.

    Які ракети Іран може використати

    За оцінками Defense Express, Іран має кілька типів балістичних ракет середньої дальності, здатних уражати цілі далеко за межами Близького Сходу.

    До них належать:

    • Ghadr — дальність польоту до близько 2 000 км;
    • Emad — модернізована ракета із заявленою дальністю до 2 000 км;
    • Sejjil — твердопаливна балістична ракета із дальністю близько 2 000 км;
    • Khorramshahr — найпотужніша ракета цього класу, для якої в різних оцінках вказують дальність до 4 000 км.

    Саме Khorramshahr вважається найбільш небезпечною для України. За даними аналітиків, її дальність дозволяє запускати ракету безпосередньо з території Ірану без необхідності наближати пускові установки до українських кордонів. Залежно від місця запуску потенційно під загрозою можуть опинитися різні українські міста.

    Чому Khorramshahr викликає найбільше занепокоєння

    Окрему увагу експерти приділяють бойовій частині ракети Khorramshahr.

    За інформацією Defense Express, Іран уже демонстрував варіант цієї ракети з касетною бойовою частиною, яка після входження в атмосферу розділяється на десятки окремих суббоєприпасів. Саме подібна конфігурація значно ускладнює роботу систем протиракетної оборони, адже після розділення необхідно перехоплювати не одну ціль, а велику кількість окремих бойових елементів.

    Чи впорається українська ППО

    Фахівці наголошують, що питання перехоплення іранських балістичних ракет середньої дальності є одним із найскладніших.

    Попри те, що комплекси Patriot вже неодноразово доводили свою ефективність проти російських балістичних ракет, їхні можливості щодо окремих типів ракет середньої дальності залишаються обмеженими. Результат перехоплення залежить від швидкості цілі, висоти польоту, траєкторії та здатності бойового блоку маневрувати.

    Аналітики зазначають, що для максимально ефективної протидії подібним загрозам необхідні спеціалізовані системи стратегічної протиракетної оборони.

    Йдеться насамперед про:

    • американську систему THAAD;
    • ізраїльські комплекси Arrow-2 та Arrow-3;
    • американські морські ракети-перехоплювачі SM-3.

    Саме такі системи використовувалися США та Ізраїлем під час відбиття масштабних атак Ірану на ізраїльську територію.

    Чи зберіг Іран достатній запас ракет

    Водночас експерти звертають увагу, що потенціал іранського ракетного арсеналу вже суттєво скоротився.

    Під час нещодавнього протистояння з Ізраїлем Тегеран використав значну кількість балістичних ракет середньої дальності. Крім того, Ізраїль і США завдали серії ударів по пускових установках, виробничих підприємствах, складах та інших об’єктах ракетної програми Ірану в межах операції Epic Fury. Це, на думку аналітиків, помітно знизило можливості країни щодо масованого застосування такого озброєння.

    Чому тема знову стала актуальною

    Нова хвиля обговорень виникла після того, як Іран звинуватив Україну в атаці на комерційне судно в Каспійському морі. За твердженням Тегерана, внаслідок удару загинув один моряк, ще кілька людей дістали поранення. Українська сторона заявила, що уразила судна, які використовувалися для перевезення військових вантажів, пов’язаних з Іраном. Після цього іранське керівництво пригрозило відповіддю, а окремі представники влади заявили, що територія України перебуває в зоні досяжності іранських балістичних ракет.

    Попри ці погрози, військові експерти закликають не робити поспішних висновків. Теоретична дальність польоту ракет ще не означає неминучість їхнього застосування, адже рішення про удар залежить не лише від технічних можливостей, а й від політичних, військових та міжнародних наслідків такого кроку. Водночас сама поява подібних заяв свідчить про ризик подальшої ескалації та актуалізує питання посилення української системи протиракетної оборони.

  • Росія зробила ставку на балістичний терор: Зеленський назвав шокуючу кількість ударів за тиждень

    Росія зробила ставку на балістичний терор: Зеленський назвав шокуючу кількість ударів за тиждень

    Російська армія протягом останнього тижня застосувала проти України майже 1700 безпілотників, понад 1630 керованих авіаційних бомб та 95 ракет різних типів. Більше половини запущених ракет були балістичними, перехоплення яких потребує спеціалізованих систем протиповітряної оборони та достатньої кількості дорогих ракет-перехоплювачів.

    Про це президент України Володимир Зеленський повідомив у неділю, 26 липня, коментуючи чергову масштабну нічну атаку Росії. Глава держави наголосив, що Москва дедалі активніше робить ставку на балістичні удари, намагаючись перевантажити українську систему ППО та завдати максимальної шкоди містам, критичній інфраструктурі й цивільному населенню.

    За словами Зеленського, протягом семи днів російські війська спрямували по Україні майже 1700 дронів різних типів, понад 1630 авіабомб і 95 ракет. Таким чином Росія щодня в середньому застосовувала понад 240 безпілотників і більш як 230 керованих бомб. При цьому щонайменше близько пів сотні ракет, виходячи із заяви президента, могли належати до балістичного класу.

    Зеленський зазначив, що Україна щодня працює з міжнародними партнерами, аби забезпечити військових засобами для протидії російським атакам. Особливу увагу Київ приділяє отриманню антибалістичних систем та ракет до них, оскільки звичайні комплекси ППО не завжди здатні ефективно перехоплювати цілі, які рухаються з надзвичайно високою швидкістю.

    Президент підкреслив, що пакети антибалістичної допомоги мають надходити вчасно. За його словами, кожна ракета-перехоплювач буквально рятує людські життя, коли перебуває на бойовому чергуванні в Україні, а не зберігається на складах країн-партнерів.

    «Потрібно збити ставку Росії на балістичний терор. І тому дуже важливо, щоб пакети антибалістики надходили вчасно», — наголосив глава держави. Він додав, що здатність України захищати міста безпосередньо залежить від темпів передачі ракет для комплексів, спроможних перехоплювати балістику.

    Заява президента пролунала після чергової комбінованої атаки в ніч на 26 липня. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія застосувала вісім ракет та 136 безпілотників різних типів. Зокрема, противник запустив керовану авіаційну ракету Х-59/69, сім балістичних ракет, а також ударні дрони. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Частину повітряних цілей українським захисникам вдалося знищити або подавити, проте уникнути влучань не вдалося. Під ударом опинилися Київ, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Донецька, Сумська, Одеська, Миколаївська, Запорізька та Чернігівська області.

    По столиці російські війська завдали балістичного удару. За словами Зеленського, у Києві постраждали троє людей. У різних районах міста виникли пожежі та були зафіксовані пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури.

    Особливо тяжкі наслідки атаки зафіксували у Харкові. Російський дрон-ракета типу «Бандероль» влучив у приватний житловий будинок у Слобідському районі. Внаслідок удару загинула людина, кількість постраждалих протягом дня зростала. Серед поранених були діти, а навколо місця влучання пошкоджено понад десять приватних будинків.

    На місці працювали рятувальники, медики, поліція та комунальні служби. Зеленський висловив співчуття рідним загиблої та повідомив, що постраждалим надають необхідну допомогу.

    Перед ударом по житловій забудові Росія також атакувала автомобіль у Харкові. Внаслідок цього інциденту постраждав чоловік. Таким чином місто за кілька годин пережило одразу декілька ворожих атак, спрямованих по цивільних об’єктах.

    У Кривому Розі російський безпілотник влучив у будівельний гіпермаркет. На об’єкті спалахнула масштабна пожежа, площа якої, за повідомленнями місцевих медіа, перевищила 16 тисяч квадратних метрів. Російські війська здійснили повторні атаки по об’єкту, коли рятувальники продовжували ліквідовувати займання.

    Президент окремо наголосив, що йдеться про звичайний цивільний будівельний гіпермаркет, який не мав стосунку до військової інфраструктури. Масштабна пожежа знищила або суттєво пошкодила торговельні приміщення та товари, а надзвичайники тривалий час працювали на місці удару.

    Посилене застосування балістичних ракет створює для України особливу загрозу. На відміну від крилатих ракет і дронів, балістика рухається до цілі на дуже високій швидкості та може залишати силам ППО лише кілька хвилин для реагування. Збивати такі ракети здатні не всі комплекси, які перебувають на озброєнні України.

    Найбільш ефективним засобом протидії балістичним цілям у розпорядженні України залишаються американські системи Patriot із відповідними ракетами-перехоплювачами. Водночас кількість комплексів і боєприпасів до них є обмеженою, через що неможливо одночасно забезпечити однаково щільний захист усіх великих міст, енергетичних об’єктів та інших важливих районів.

    Саме тому Зеленський регулярно закликає союзників не лише передавати Україні нові системи ППО, а й гарантувати безперервне поповнення запасів ракет. Навіть наявний комплекс не може захищати місто без достатнього боєкомплекту, а масовані атаки змушують українських військових витрачати значну кількість перехоплювачів протягом однієї ночі.

    Окремою складовою російського терору залишаються керовані авіабомби. За тиждень окупанти скинули їх понад 1630, переважно по прифронтових населених пунктах. Такі бомби можуть мати велику масу бойової частини та руйнувати житлові будинки, промислові об’єкти й укріплення.

    Російська авіація запускає їх із відносно безпечної відстані, не заходячи безпосередньо в зону ураження більшості українських систем ППО. Тому одним із ключових завдань для України залишається знищення літаків-носіїв, аеродромів, складів боєприпасів та засобів наведення.

    Майже 1700 дронів за тиждень також свідчать про здатність Росії підтримувати надзвичайно високий темп безпілотних атак. Окупанти застосовують ударні Shahed, дрони-імітатори та інші типи апаратів, комбінуючи їх із ракетами. Мета таких атак полягає не лише у фізичному ураженні об’єктів, а й у виснаженні української ППО.

    Частина дешевших безпілотників використовується як хибні цілі. Вони змушують українські сили реагувати, розкривати позиції та витрачати ресурси, поки паралельно до цілей наближаються ракети або ударні дрони з бойовими частинами.

    Наведені Зеленським цифри означають, що Росія протягом лише одного тижня застосувала проти України понад 3300 засобів повітряного нападу, якщо рахувати ракети, безпілотники та керовані авіабомби. Такий масштаб демонструє, що російське керівництво не відмовляється від кампанії масованих ударів, попри дипломатичні заяви про можливість переговорів.

    Українська влада закликає партнерів прискорити реалізацію вже погоджених пакетів допомоги, передати додаткові системи Patriot та інші засоби протиповітряної оборони, а також збільшити виробництво ракет-перехоплювачів.

    За словами Зеленського, головне завдання полягає в тому, щоб позбавити Росію впевненості у безкарності балістичних атак. Для цього Україна повинна мати достатню кількість систем, здатних захищати не лише Київ, а й Харків, Дніпро, Одесу, Запоріжжя, Кривий Ріг та інші міста, які регулярно перебувають під ударом.

    Нинішня статистика показує, що потреба України в антибалістичному захисті не зменшується, а навпаки — стрімко зростає. У той час як Росія збільшує кількість балістичних ракет у комбінованих атаках, затримка з передачею навіть одного пакета перехоплювачів може безпосередньо вплинути на кількість жертв і масштаби руйнувань.

  • Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    Росія вдарила балістикою та сотнями дронів: ППО збила понад 110 цілей, але є майже 30 прильотів

    У ніч проти 26 липня Росія здійснила чергову масштабну комбіновану атаку по території України, застосувавши одночасно балістичні ракети, керовану авіаційну ракету та понад сотню ударних безпілотників різних типів. Основний удар припав на нічний час, коли ворог традиційно намагається максимально перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати ударів по цивільній інфраструктурі.

    За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, повітряний напад розпочався ще ввечері 25 липня і тривав упродовж ночі. Російські війська використали одразу кілька типів засобів повітряного ураження. Загалом ворог випустив одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 із району над акваторією Чорного моря, сім балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, які були запущені з території Брянської, Курської та Воронезької областей РФ, а також 136 ударних безпілотників. Серед них були дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих безпілотників, а також “Гербера”, “Італмас” і дрони-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих районів України, зокрема з Брянська, Курська, Орла, Міллерового, Приморсько-Ахтарська, окупованого Донецька та Гвардійського в тимчасово окупованому Криму.

    Попри масштаб атаки, українські сили протиповітряної оборони продемонстрували високу ефективність. До відбиття повітряного нападу були залучені винищувальна авіація, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем Сил оборони України. Саме комплексне застосування різних засобів дозволило значно зменшити наслідки масованого удару.

    Станом на 08:30 ранку, за попередніми даними Повітряних сил, українським захисникам неба вдалося збити або подавити одну керовану авіаційну ракету Х-59/69, п’ять із семи балістичних ракет “Іскандер-М/С-400”, а також 104 ворожі безпілотники різних типів. Таким чином українська ППО нейтралізувала понад 110 повітряних цілей, які Росія спрямувала на територію країни.

    Водночас повністю уникнути наслідків атаки не вдалося. За офіційною інформацією, зафіксовано влучання двох балістичних ракет та 27 ударних безпілотників на 18 різних локаціях. Крім того, уламки збитих повітряних цілей впали ще на семи локаціях. Подібні випадки є типовими під час відбиття масованих атак, адже навіть успішне перехоплення ракети чи дрона не гарантує відсутності небезпеки через падіння уламків.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. Російські війська застосували по столиці балістичні ракети, через що в місті пролунала серія потужних вибухів. Влада повідомила про влучання у трьох районах столиці, а на місцях ударів розпочали роботу рятувальники, медики та комунальні служби. Державна служба з надзвичайних ситуацій оприлюднила фотографії наслідків нічного обстрілу, на яких видно пошкодження будівель, пожежі та роботу рятувальних підрозділів.

    Комбінований характер атаки свідчить про те, що російське командування продовжує використовувати тактику одночасного запуску різних типів озброєння. Спочатку запускаються великі групи безпілотників, які змушують систему ППО працювати в посиленому режимі, після чого застосовуються ракети різних типів, зокрема балістичні. Така схема має на меті перевантаження української оборони та створення додаткових можливостей для прориву окремих засобів ураження.

    Особливу складність для системи протиповітряної оборони становлять саме балістичні ракети. Вони рухаються на значно вищих швидкостях, ніж крилаті ракети чи безпілотники, що суттєво скорочує час на реагування. Попри це, українським військовим вдалося знищити п’ять із семи таких ракет, що свідчить про високий рівень підготовки розрахунків ППО та ефективність сучасних засобів протиракетної оборони.

    Варто зазначити, що серед безпілотників Росія вкотре використала не лише ударні Shahed, а й дрони-імітатори. Їхнім головним завданням є відволікання уваги сил ППО, витрачання боєкомплекту та створення складнішої повітряної обстановки. Подібну тактику російська армія активно використовує протягом останніх місяців, комбінуючи ударні та хибні цілі.

    Ще напередодні нічного удару Президент України Володимир Зеленський попереджав про високу ймовірність нової масштабної атаки. За його словами, українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією чергового ракетного удару, який міг відбутися найближчими двома добами. Уже в ніч на 26 липня цей прогноз підтвердився, коли Росія здійснила один із найбільших комбінованих обстрілів останніх тижнів.

    Попри значний масштаб атаки, результати роботи української ППО демонструють, що система протиповітряної оборони продовжує ефективно протидіяти навіть складним комбінованим ударам. Знищення більшості ракет і понад сотні безпілотників дозволило уникнути значно серйозніших наслідків, хоча окремі ракети та дрони все ж досягли своїх цілей.

    Повітряні сили наголошують, що повітряна загроза залишається актуальною, а російські війська продовжують застосовувати змішану тактику ударів, поєднуючи балістичні ракети, авіаційні засоби ураження та великі групи безпілотників. Саме тому українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно переходити до укриттів у разі оголошення небезпеки. Як показує нинішня атака, навіть за високої ефективності роботи ППО окремі ракети та дрони можуть прориватися до цілей, а уламки збитих повітряних об’єктів становлять серйозну небезпеку для людей і цивільної інфраструктури.