АЗС

Паливний ринок України стоїть на порозі значних змін у разі ескалації конфлікту на Близькому Сході. Аналітики прогнозують, що ціни на бензин та дизельне паливо можуть відчути суттєвий стрибок вже протягом найближчого місяця, якщо Сполучені Штати розпочнуть військову операцію проти Ірану. Експерти наголошують, що ключовим фактором стане тривалість бойових дій та їхній вплив на світові нафтові котирування.

У випадку короткострокової операції — тривалістю до двох тижнів — світові ціни на нафту можуть тимчасово піднятися до близько 80 доларів за барель. Відповідно, підвищення вартості пального на українських АЗС буде помірним і швидше носитиме тимчасовий характер. Проте якщо конфлікт затягнеться на місяці, подорожчання може досягти 5 гривень за літр, що створить відчутний фінансовий тиск для споживачів.

Інша ситуація можлива у разі затягування конфлікту. Якщо напруження триватиме довше, ціна нафти може перевищити 85–90 доларів за барель. Тоді українські споживачі можуть зіткнутися з більш відчутним подорожчанням бензину та дизелю.

Додатковим ризиком залишається можливе перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світових обсягів нафти. Будь-які перебої з постачанням або пошкодження інфраструктури нафтовидобутку здатні спричинити різке зростання світових цін.

Навіть якщо масштабної військової операції не відбудеться, але напруженість у регіоні збережеться, пальне в Україні може подорожчати приблизно на 1 гривню за літр уже протягом найближчого тижня через коливання нафтових котирувань.

Крім зовнішніх факторів, на цінову динаміку впливають і внутрішні чинники. У середині або наприкінці березня можливе додаткове підвищення ще приблизно на 1 гривню через девальвацію гривні та зростання витрат на логістику.

Таким чином, остаточна вартість пального залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, ситуації на світовому нафтовому ринку та економічних процесів усередині країни.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексія Лукашевича. Посадовця визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 368 Кримінального кодексу України — одержанні неправомірної вигоди службовою особою.

Під час розгляду матеріалів справи суд встановив, що на початку квітня 2025 року, перебуваючи на керівній посаді в заповіднику, Лукашевич запропонував представниці товариства з обмеженою відповідальністю «Нові фінансові можливості» надати дозвіл на проведення відеозйомки соціальної реклами на території закладу за певну винагороду. Йшлося про використання об’єктів культурної спадщини та музейного простору для створення рекламного продукту, що передбачало отримання офіційного погодження адміністрації установи.

21 квітня 2025 року під час зустрічі у службовому кабінеті він підтвердив свої наміри та обговорив порядок передачі коштів і документального оформлення. 24 квітня близько 16:00 на території АЗС «Socar» на 28-му кілометрі Бориспільського шосе (с. Гора) посадовець отримав обумовлену суму неправомірної вигоди.

Під час судового розгляду Лукашевич повністю визнав провину, щиро розкаявся та висловив жаль із приводу вчиненого. Суд врахував низку пом’якшувальних обставин: визнання вини, наявність малолітньої дитини на утриманні, позитивну характеристику, участь у співпраці з територіальною обороною та добровільний внесок у розмірі 20 тис. грн на підтримку Збройних сил України.

Обтяжувальних обставин суд не встановив. З огляду на те, що правопорушення належить до нетяжких і має корупційний характер, а сума отриманої вигоди становила 100 тис. грн, суд призначив покарання у вигляді штрафу в такому ж розмірі — 100 тис. грн. Крім того, Лукашевича позбавлено права обіймати керівні посади строком на три роки.

Також суд постановив повернути йому внесену раніше заставу в сумі 151,4 тис. грн.

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

19 січня АТ «Укрнафта» оформило дві значущі комерційні угоди з ТОВ «Альянс Холдинг», предметом яких стала суборенда автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Ці домовленості стосуються використання розгалуженої мережі АЗС, що раніше функціонувала під міжнародним брендом Shell і має добре впізнавану інфраструктуру та вигідне розташування.

Відповідно до умов підписаних договорів, термін суборенди визначено до 30 вересня 2028 року. Таким чином, «Укрнафта» отримує довгостроковий доступ до значного сегмента паливного ринку, що створює підґрунтя для стабільного розвитку роздрібного напряму компанії та посилення її позицій у конкурентному середовищі.

Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».