Hronikanovostej.com

Позначка: Азербайджан

  • Зеленський запропонував Азербайджан для переговорів з Росією

    Зеленський запропонував Азербайджан для переговорів з Росією

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова розглядати Азербайджан як можливий майданчик для проведення мирних переговорів із Російською Федерацією, якщо російська сторона буде готова до реального дипломатичного діалогу. Про це він сказав у суботу, 25 квітня 2026 року, під час офіційної зустрічі з президентом Азербайджану Ільхам Алієв, яка відбулася на гірському курорті Ґебеле.

    За словами Зеленського, Україна залишається відкритою до різних міжнародних форматів перемовин, які можуть сприяти досягненню справедливого миру та припиненню війни. Водночас ключовою умовою будь-якого переговорного процесу він назвав готовність Росії до конструктивного діалогу без ультиматумів і тиску.

    «Ми готові до тристоронніх перемовин. Ми мали такі перемовини в Туреччині, ми мали такі перемовини з нашими американськими партнерами в Швейцарії. Безумовно, ми готові до найближчих перемовин в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії», — наголосив президент України під час спільного спілкування з журналістами.

    Заява Зеленського пролунала на тлі триваючих міжнародних дискусій щодо можливих форматів майбутнього переговорного процесу між Україною та Росією. Останні місяці низка країн пропонує свої майданчики для потенційних зустрічей, серед яких Туреччина, Швейцарія та держави Близького Сходу. Азербайджан у цьому контексті розглядається як одна з потенційно нейтральних платформ, яка підтримує дипломатичні ініціативи та має досвід посередницьких контактів у регіональних конфліктах.

    Під час візиту до Баку український президент провів розширені переговори з Ільхамом Алієвим. Основну увагу сторони приділили питанням безпеки, енергетичної співпраці та економічної взаємодії. Зокрема, обговорювалися можливості розширення постачання енергоресурсів, розвиток спільних інфраструктурних проєктів та координація у сфері енергетичної стабільності в умовах глобальної турбулентності на ринках.

    Окремо Зеленський підкреслив важливість досвіду України у сфері оборони та захисту повітряного простору, зазначивши, що Україна готова ділитися напрацюваннями з партнерами. За його словами, під час зустрічі також відбулася розмова з українськими фахівцями, які беруть участь у проєктах із посилення безпеки неба Азербайджану.

    «Безумовно, ми будемо розвивати наше співробітництво, копродакшн. Це дуже важливі напрямки, які збільшать безпеку наших країн і наших народів, а також сприятимуть зростанню товарообігу, який ми дійсно хочемо посилити», — зазначив президент України.

    Важливою частиною переговорів стала також енергетична тематика. Українська сторона подякувала Азербайджану за підтримку в період складної зими, зокрема за допомогу в забезпеченні енергетичної стабільності. Сторони обговорили можливість продовження та розширення таких ініціатив у майбутньому, включно з довгостроковими контрактами та спільними проєктами в енергетичному секторі.

    Аналітики відзначають, що пропозиція використання Азербайджану як потенційного переговорного майданчика має насамперед політичний і дипломатичний характер. Вона демонструє готовність України до пошуку міжнародно прийнятних форматів діалогу, однак не змінює базової позиції Києва щодо умов завершення війни.

    Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори з Росією можливі лише за умови поваги до її територіальної цілісності, міжнародного права та відсутності примусу до політичних поступок. У Києві підкреслюють, що дипломатичний процес має ґрунтуватися на реальних гарантіях безпеки, а не на тимчасових домовленостях.

    Водночас міжнародна спільнота продовжує обговорювати можливі сценарії майбутнього переговорного процесу. Після низки попередніх раундів у різних країнах, які мали обмежений результат, дедалі більше уваги приділяється пошуку нейтральних майданчиків із залученням міжнародних партнерів.

    Поки що офіційної реакції Російської Федерації на заяву щодо можливого проведення переговорів в Азербайджані не надходило. У Кремлі раніше неодноразово заявляли про власні умови для переговорного процесу, які Україна та її союзники відкидають.

    Таким чином, ініціатива Києва щодо можливого використання Азербайджану як платформи для діалогу залишається одним із елементів ширшої дипломатичної стратегії України, спрямованої на залучення якомога більшої кількості міжнародних партнерів до процесу досягнення справедливого миру.

  • Зеленський в Азербайджані: Україна підписала 6 угод і посилює співпрацю у сфері безпеки

    Зеленський в Азербайджані: Україна підписала 6 угод і посилює співпрацю у сфері безпеки

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про підписання шести двосторонніх документів під час офіційного візиту до Азербайджану. Про це глава держави заявив на спільній пресконференції після переговорів із президентом країни Ільхамом Алієвим, підсумовуючи результати зустрічі на найвищому рівні.

    За словами Зеленського, підписані документи охоплюють одразу кілька ключових напрямків співпраці, однак їхні деталі будуть оприлюднені згодом після опрацювання профільними урядовими структурами обох держав. Президент наголосив, що нинішній етап українсько-азербайджанських відносин характеризується прагненням до практичних результатів, а не лише політичних декларацій, і підписані угоди мають стати основою для подальшого поглиблення партнерства.

    Водночас Зеленський окремо підкреслив, що в умовах повномасштабної війни ключовим пріоритетом для України залишається безпека, тому особливу увагу під час переговорів було приділено оборонному співробітництву та розвитку оборонно-промислового комплексу. За його словами, Україна за роки війни накопичила унікальний практичний досвід, який може бути корисним для партнерів, зокрема у питаннях протиповітряної оборони, організації захисту критичної інфраструктури та ефективного використання сучасних технологій на полі бою.

    Президент зазначив, що під час візиту провів зустріч із українськими експертами, які вже залучені до проєктів у сфері безпеки в Азербайджані, зокрема до роботи над зміцненням систем захисту повітряного простору. За його словами, така взаємодія є прикладом практичного партнерства, коли український досвід застосовується для посилення обороноздатності дружніх держав.

    Зеленський також наголосив на важливості розвитку спільних оборонних проєктів, включно з копродакшином, тобто спільним виробництвом продукції військового та подвійного призначення. Він підкреслив, що така співпраця дозволить не лише підвищити рівень безпеки обох країн, але й сприятиме розвитку економіки, створенню нових робочих місць і збільшенню технологічного потенціалу.

    Окрім безпекового блоку, значна частина переговорів була присвячена економічній взаємодії. Україна та Азербайджан розглядають можливості для розширення товарообігу, який, за словами українського президента, має значний потенціал для зростання. Сторони обговорили перспективи реалізації спільних інфраструктурних та енергетичних проєктів, а також розвиток логістичних маршрутів, що можуть посилити економічні зв’язки між країнами та регіонами.

    Окремо Зеленський подякував азербайджанській стороні за підтримку енергетичного сектору України, яка була особливо важливою в період зимових атак на енергетичну інфраструктуру. Він підкреслив, що Україна високо цінує допомогу, надану в умовах енергетичної кризи, і розраховує на продовження співпраці в цій сфері.

    У контексті енергетики сторони також могли обговорювати можливості диверсифікації постачання енергоресурсів та участь Азербайджану у відновленні української енергетичної інфраструктури. Хоча деталі не розкриваються, сам факт акценту на цій темі свідчить про стратегічне значення енергетичного партнерства для обох держав.

    Візит Зеленського до Азербайджану відбувся на тлі активізації дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення міжнародної підтримки, розширення партнерств і залучення нових можливостей для післявоєнного відновлення. У цьому контексті співпраця з країнами Південного Кавказу розглядається як важливий елемент ширшої зовнішньополітичної стратегії Києва.

    Експерти відзначають, що Азербайджан є важливим партнером України з огляду на свій енергетичний потенціал, географічне розташування та роль у регіональних транспортних коридорах. Поглиблення співпраці може сприяти як економічній стабільності, так і зміцненню безпекової архітектури в ширшому регіоні.

    Зі свого боку, розвиток відносин із Україною також відповідає інтересам Азербайджану, який прагне посилити міжнародні зв’язки, диверсифікувати партнерства та розширити свою присутність у європейському політичному та економічному просторі.

    Таким чином, підписання шести двосторонніх документів стало важливим кроком у розвитку українсько-азербайджанських відносин, які поступово переходять на новий рівень — від традиційної дипломатичної взаємодії до більш глибокого стратегічного партнерства, що охоплює безпеку, економіку, енергетику та технології.

  • Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    Схеми паралельного імпорту продукції Apple до РФ та Білорусі холдингом ASBIS

    У другій частині журналістського розслідування видання 360ua.news продовжує публікувати схеми паралельного імпорту, за якими техніка Apple завозиться до РФ та Білорусі через офіційного партнера Apple в Україні – компанію ASBIS.

    Коли Росію стало важче прикривати, у гру вступила Білорусь. У Республіці Білорусь холдинг ASBIS використовує “дзеркало” тієї ж схеми.

    Так, у квітні 2022 року з’являється “нова” компанія ТОВ «ДНК-Трейд» з тим же самим менеджментом що й у білоруському представництві ASBIS.

    Директор ТОВ «ДНК-Трейд» – Артем Ахунов, колишній гендиректор СЗАО «Асбіс». Офіс ТОВ «ДНК-Трейд» за тією ж адресою, де раніше працював головний офіс ASBIS у Мінську – Менковський тракт, 10, офіс 27.

    ФОТО: Холдинг ASBIS продовжує роботу в РБ через підставну «ДНК-Трейд»

    Тепер підконтрольна холдингу ASBIS білоруська «ДНК-Трейд» постачає техніку Apple для білоруської мережі A1, офіційного реселера Apple. Мережа iStore теж просто «переїхала» — спершу це було ТОВ «Автоматизированные системы бизнес-контроля», а у 2024 році з’явилася «АйСтор Плюс», яка до 2025 належала все тій самій «ДНК-Трейд».

    Потім контроль перейшов до Максима Бобко – колишнього директора ООО «МакСолюшнс», структури, через яку Asbis запустив проект Breezy для trade-in техніки Apple.


    ФОТО: Зв’язки та активна робота ASBIS в Білорусії

    Звісно, власник Asbis Сергій Костевич досить акуратний, тож офіційно нові офіси холдингу працюють на Кіпрі, у Казахстані, Узбекистані, Грузії.

    Але по факту більшість «релокованих» співробітників навіть не виїжджали з Росії:

    Расім Лемберанський, колишній виконавчий директор російської мережі re:Store, у травні 2025 року став Chief Omnichannel Officer в Asbis. У профілі Лемберанського — Кіпр, а у житті — Москва.

    Зокрема, його присутність у чатах житлового комплексу «Событие» восени 2025 року підтверджує, що топ-менеджер міжнародного холдингу, який декларує відхід із РФ, досі мешкає у столиці країни-агресора.

    Дмитро Андрєєв, керівник відділу продажів Asbis, в офіційних документах — Алмати.
    Та до 2022 року він працював у московському офісі Western Digital.

    У грудні 2023-го публікував резюме з місцем проживання «Москва», а вже в березні 2023-му оформлював замовлення на адресу в Санкт-Петербурзі. Його історія «релокації» нагадує переїзд тільки на папері — між вкладками браузера.

    Станіслав Мартинов, колишній директор Asbis Russia, тепер числиться у філії в Узбекистані. Але польоти між Ташкентом і Москвою — дев’ять туди, дев’ять назад.

    А ось липні 2025 року Станіслав Мартинов шукав, де полагодити машину у Москві.

    Варто відзначити, що на Кіпрі, у штаб-квартирі холдингу Asbis, числяться десятки нових «міжнародних фахівців». Але якщо уважно подивитись, то всі вони всі з Москви

    Анастасія Коршункова, колишня менеджерка московського офісу Schneider Electric,

    у 2023 році стала співробітницею Asbis. До цього працювала у російській Асоціації імпортерів та експортерів — структурі, яка займалася імпортом електронних модулів і деталей для БПЛА. У Asbis вона вже під прапором Кіпру. Але робочі контакти, адреси й канали зв’язку — ті самі.

    Василь Снежков, ще донедавна керівник московського офісу ELKO Group, у 2024 році очолив Prestigio Consumer & Lifestyle Products — дочірній напрямок Asbis. Його новий офіс — у Лімасолі, але мережа ділових контактів залишилася московською.

    Катерина Ладогіна, колишня директорка з маркетингу московської школи, тепер відповідає за маркетинг Asbis у регіоні EMEA. Офіційно — Кіпр. По суті — те ж коло знайомств, те ж комунікаційне поле, ті ж контакти з російськими колегами.

    Ще один «новий» напрямок Asbis — штучний інтелект і робототехніка де ми знову бачимо “знайомі” імена.

    Олександр Аспідов, колишній інженер із Huawei у Москві, з 2023 року очолює напрям Machine Learning & Computer Vision в Asbis Robotic Solutions. Локація — Кіпр. Реальність — усе та ж Росія.

    У цьому ж підрозділі працюють Аркадій Кривчиков, Артемій Смєхов, Євген Догель — усі вони мали попередній досвід роботи у російських компаніях, пов’язаних з IT, інженерією та лазерними системами.

    Найімовірніше, Asbis просто переніс відділ R&D на «нейтральну» територію, але команда лишилася тією самою.

    Офіційно — міжнародна корпорація з філіями у 28 країнах.
    Неофіційно — мережа людей, які залишились у Росії та працюють дистанційно під брендом «кіпрського офісу».

    Вони змінили підпис у пошті, але не змінили країну. І поки компанія демонструє “адаптивність бізнесу”, фактично вона продовжує тримати у штаті російських фахівців, які вчора обслуговували місцевий ринок, а сьогодні — розробляють продукти для нього через обхідні схеми.

    Хоча ASBIS публічно обіцяв «скоротити присутність у Росії та Білорусі», на графіках — інша картина: саме у 2022-му стрімко підросли ринки, що прилягають до РФ. Вірменія — плюс 217%, Грузія — 124%, Азербайджан — 58%, ОАЕ — 40%, Казахстан — 33%. І це не статистичний шум, а маршрут.

    Казахстан у звітах перетворюється на головний хаб постачання. Якщо у 2021-му він давав 12,45% продажів ASBIS, то у 2022 — вже 21,74%, у 2023 — 22,77%. Кожна п’ята гривня обороту — через країну, яка стала головним транзитним вузлом для російського ринку.

    На початку 2024-го компанія запускає будівництво нового складу площею близько 20 тис. м² — і того ж року скаржиться в піврічному звіті: «незаконна торгівля» конкурентів вибиває ціни на 30%.

    Паралельно у вересні 2023-го в кіпрському офісі ASBIS з’являється Key Account Manager Анастасія Коршункова. За рік до того вона працювала в російській Асоціації експортерів та імпортерів із локацією в Туреччині — структурі, що, серед іншого, пропонувала імпорт продукції подвійного призначення: деталі для БПЛА, електронні модулі, товарні позиції, які легко опиняються у санкційних списках. У публічних звітах це називається «міжнародним розвитком». У реальному житті — коридором.

    Коли ASBIS оголосив про «вихід» зі східних ринків, точку входу просто зсунули. На карті Європи складів стало менше, у Центральній Азії — більше.

    У 2021-му дочірня юрособа ASBIS CA в Узбекистані отримала чотири поставки. У 2024-му — вже 4 059. Зростання у тисячу разів — це не локальний успіх, це інфраструктура. Офіційні реселери Apple в Узбекистані множаться: Beeline, CA.Store, Elmakon, Mediapark, Radius. У Ташкенті відкривається iStore від ASBIS. «Нейтральний» ринок? Новий фасад — той самий зміст.

    У звітності це виглядає «органічним розвитком» на нових ринках. У географії постачань — це класичний паралельний імпорт: товар перетікає через юрисдикції, де простіше з паперами і складніше з відповідальністю. Коли у 2024-му частка Казахстану в загальних продажах падає до 16,37%, компанія пояснює це «незаконною торгівлею» конкурентів і змінами в законодавстві. Але в той самий час у Казахстані з нуля росте склад на 20 тисяч квадратів, а в Центральній Азії — пульсують канали, які суміжні з РФ не на словах, а на дорогах і складах.

    ФОТО: квітень 2025, блогер з Росії на каналі iBlog викладає відео: порівняння зарядних пристроїв від Асбіс, а також інформує про налагодження постачання.

    Як бачимо, ASBIS не скоротив присутність в РФ, а тільки змінював фасади, під’єднував нові двері, добудовував склади — і вів товар туди, куди офіційно «вже не ходить». На папері — розвиток. У реальності — легалізований обхід. І якщо хтось іще сумнівається, достатньо подивитися на 2022-й рік на карті продажів — і на те, як саме ця мапа накладається на географію російського ринку.

    Найбільш цинічним в даній історії є той факт, що ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до РФ.

    Офіційна формула звучить бездоганно: в Україні імпортером Apple є ТОВ «Еппл Україна» (з 2020 року), Apple завозить техніку з Китаю та Індії і сама ж розмитнює. На папері — чиста вертикаль: виробник → митниця → полиці.

    Але практична географія постачань рідко збігається з пресрелізами. Вересень 2024 дає важливу деталь: ASBIS у цій моделі — не просто «перевізник». Саме на їхніх складах сортують техніку, звідси відвантажують у iStore, а також Comfy, «Фокстрот», «Алло» та інші мережі; тут же погоджують викладку вітрин, рекламні матеріали, навчання продавців. Формально імпорт здійснює Apple, фактично ASBIS контролює маршрут від рампи складу до каси магазину. І якщо ви керуєте маршрутом, ви впливаєте на напрямок.

    Ось яскравий приклад – Вересень 2025. Російський блогер Wylsacom показує у ролику новий iPad Pro М5, тримаючи в руках коробку від iPad Pro M4 (2024). На стікері чітко читається: «Імпортер — ТОВ “Еппл Україна”». Поруч — part number MVXR3NF/A. Для людей з індустрії це не абревіатура, а карта: NF — код регіону Бельгія/Франція/Люксембург; пристрої з цим кодом легально продаються також у Великій Британії, Ірландії, Литві, Україні. Тобто коробка з таким маркуванням цілком могла з’явитися у нас на полиці.

    ФОТО: ASBIS перетворив Україну на канал паралельного імпорту електроніки до
    РФ

    Схема паралельного імпорту проста до банальності: товар входить «чисто» в країну А, а виходить уже в країну Б. Юридично — це інший ланцюг постачання; фізично — ті самі коробки з тією ж «шапкою» імпортера.

    Якщо ASBIS — оператор складів, відвантажень, мерчандайзингу та навчання продавців у партнерських мережах, саме тут утворюється чутливий вузол контролю. Звідси — можливість перевести потік з офіційного ринку на «сірий» без зміни упаковки й артикулу. Особливо коли сусідні країни — Польща, Литва, Україна — одночасно виступають легальними точками входу для офіційної техніки й зручними хабами для її подальшого «переорієнтування».

    ФОТО: схема паралельного імпорту продукції Apple до РФ

    Чи означає це, що кожна коробка з написом «Еппл Україна» опинилася в РФ через ASBIS? Ні. Чи означає це, що саме тут — у точці, де ASBIS керує сортуванням та відвантаженням — найпростіше сформувати паралельний маршрут? Так. Ланцюг слабкий рівно настільки, наскільки у вас централізовано логістику.

    Ми вже бачили, як центральноазійські ринки вибухнули зростанням у 2022–2024 роках, а склади й нові вакансії з’являлися там, де легше «розчиняти» партії в транзиті.
    Тепер маємо візуальний доказ присутності українсько маркованої коробки в Росії — у момент, коли ринок РФ нібито закритий. Збіг у ланцюгу? Занадто дорога випадковість.

    Отже, Україна в цій карті постачань має два обличчя. Офіційне — «Еппл Україна» як імпортер. Операційне — ASBIS як керуючий складом, який вирішує, де завтра лежатиме конкретна коробка. І якщо завтра вона з’являється у руках російського оглядача, питання «хто перевів стрілку маршруту» звучить не риторично, а предметно.

    Також компанія ASBIS часто згадується у судових реєстрах. Так, 31 січня 2023 року в ЄРДР фігурує кримінальне провадження № 42023000000000108 за ознаками ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України. Предмет — зловживання владою та службове підроблення. Справу не закрито: останню ухвалу оприлюднено у вересні 2025 року.

    Слідство фіксує період 09.05.2022 — 28.09.2022. За цей час ТОВ «ПІІ „Асбіс-Україна“ перерахувало на рахунки материнської ASBISc Enterprises Plc (Кіпр) $47,13 млн (близько 1,5 млрд грн) — як «розрахунки за імпорт», у т. ч. на умовах відстрочки та під процент.

    Фактичний імпорт, зазначений у матеріалах, — приблизно 22 млн грн без ПДВ (з них від ASBISc — близько 3 млн грн). Банки не встановили порушень валютного контролю, попри перерахування значних сум без відповідного ввезення товарів на митну територію України. Формально — платежі за зовнішньоекономічними контрактами; у балансі — розрив між грошовим і товарним потоками.

    Також, за даними правоохоронців, із 2019 року «Асбіс-Україна» реалізовувала техніку Apple за готівку структурам групи «Цитрус» (ТОВ «Імпортмакс», «Цетехно», «Максішоп», «Діпровайд», «Імпорт Капітал») без відображення цих операцій в обліку.

    Щоб вирівняти папери, у звітності з’являються фіктивні контрагенти — «Домашня Електроніка Плюс», «ІТР-Стройінформ», «Віст-М», «Інновації ХХІ століття» — із ціною на ≈10% нижчою за ринкову, що «пояснювало» списання залишків. Для податкових реєстрів — коректні рядки; для інвентаризації — непомітні «мінуси».

    Окрема тема — Allmotion Group (згодом перейменована), що офіційно надає послуги активації брендів, івенти, мерчандайзинг. Слідство описує механіку «буферних» і «транзитних» підприємств (січень 2020 — серпень 2021):

    • формування штучного податкового кредиту через безтоварні операції;
    • подальше перенесення цього «кредиту» на ТОВ «Ол Моушн Груп» та ТОВ «Ол Моушн Україна» як «оплата рекламних послуг».

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    За цей період до бюджету не надійшло: близько 3,42 млн грн (Allmotion Group) і 14,61 млн грн (Allmotion Україна). У січні—липні 2022 по колу пройшло ще 12 млн грн під виглядом «поворотної фіндопомоги».

    У цьому контексті у звітності «Асбіс-Україна» фіксується «придбання рекламно-маркетингових послуг» на понад 7 млн грн у Allmotion. Податкова декларація Allmotion за лютий 2022: 8,47 млн грн «наданих послуг» (ПДВ 1,69 млн), із яких 7,61 млн грн — платник «ПІІ „Асбіс-Україна“» (у т. ч. ПДВ 1,52 млн).

    ФОТО: вирізка з кримінального провадження

    Відкриті джерела про широкі рекламні кампанії того періоду — скупі. Документи — докладні. У таких сюжетах папери виглядають переконливіше, ніж білборди. Обшуки, сейфи, арешти — і повернення.

    Серпень 2023 — ухвала на обшук в офісі «Асбіс-Україна». Працівники погоджуються добровільно видати документи, але під час огляду встановлено: видано не все.

    Вересень 2023 — обшук у директора: вилучено $122,2 тис. та €22 тис., кошти заарештовано; згодом (жовтень 2024) арешт скасовано. Обшуки також у головного економіста ($20 тис. та €570) і, ймовірно, у головного бухгалтера ($42,1 тис. та 207 тис. грн); суд відмовляє у накладенні арештів на ці суми.

    У лютому 2025 суд задовольняє скарги «Асбіс-Україна» на бездіяльність детективів БЕБ та повертає частину майна, вилученого під час обшуку. Провадження — триває.

    У наступній частині нашого розслідування читайте про засновників корпорації ASBIS, які стоять за паралельним імпортом техніки Apple до Росії.

    З ПЕРШОЮ частиною нашого журналістського розслідування можна ознайомитись за посиланням: Офіційний партнер Apple в Україні корпорація ASBIS потрапила в скандал із паралельним імпортом до РФ

  • Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    Російська нафта під іноземним брендом: Укрзалізниця закупила пальне через структуру SOCAR

    На тлі активної медійної кампанії навколо гуманітарної допомоги від Азербайджану та перетворення автозаправних комплексів SOCAR на так звані пункти незламності, поза увагою широкої публіки залишається інший, значно менш публічний процес. Йдеться про участь компанії «Торговий дім Сокар Україна» у великих державних закупівлях, які викликають серйозні питання з точки зору економічної доцільності, етики та національної безпеки.

    Офіційний Баку звітує про надання Україні допомоги на десятки мільйонів доларів. Водночас саме структура, афілійована з азербайджанською державною нафтовою компанією, отримала масштабний контракт від Укрзалізниці на постачання дизельного пального загальною вартістю 529 мільйонів гривень. При цьому з тендеру фактично було витіснено державну компанію «Укрнафта», чия цінова пропозиція, за наявною інформацією, була суттєво вигіднішою для бюджету.

    Окрему увагу привертає походження пального, яке постачає переможець закупівлі. Дизельне пальне надходить з угорського нафтопереробного заводу, що входить до корпорації MOL. Цей факт набуває принципового значення з огляду на те, що Угорщина продовжує отримувати нафту з Російської Федерації через трубопровідну інфраструктуру, яка проходить територією України.

    Навіть після запровадження санкцій проти окремих російських нафтових компаній, зокрема Лукойлу, постачання російської сировини не припинилося. Воно трансформувалося у складні логістичні та юридичні ланцюжки, де змінюються формальні продавці, але не джерело походження нафти. У результаті держава Україна через закупівлі стратегічної компанії фактично оплачує пальне, вироблене з російської сировини, причому за цінами, які перевищують пропозиції вітчизняного виробника.

    Ситуація стає ще більш резонансною на тлі публічних заяв про розширення стратегічного партнерства між азербайджанською державною компанією SOCAR та російським Газпромом. Хоча представники азербайджанської сторони називають будь-які звинувачення у співпраці з країною-агресором безпідставними та медійною атакою, російські офіційні джерела відкрито повідомляють про нові домовленості та розширення співпраці.

    У цьому контексті благодійні ініціативи — генератори, безкоштовна вода чи чай на автозаправках — виглядають радше інформаційною ширмою. Реальні фінансові потоки формуються не у волонтерських програмах, а в багатомільйонних державних контрактах, де кошти з українського бюджету через складні міжнародні ланцюги опиняються у системі, пов’язаній з економікою країни-агресора.

    Питання полягає не лише у ціні дизельного пального чи формальному дотриманні санкційних обмежень. Йдеться про стратегічний вибір держави у воєнний час — чи може компанія з непрозорим ланцюгом постачання і зв’язками з партнерами Газпрому бути надійним постачальником для критичної інфраструктури України.

  • Зеленський і Алієв домовилися про продовження енергетичного партнерства

    Зеленський і Алієв домовилися про продовження енергетичного партнерства

    Президент України Володимир Зеленський зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим під час саміту Європейської політичної спільноти в Копенгагені. Про це повідомила пресслужба глави української держави 2 жовтня.

    Лідери обговорили дипломатичні зусилля для встановлення реального миру в Україні та можливі шляхи його якнайшвидшого досягнення.

    Особливу увагу президенти приділили енергетичному партнерству. Зеленський подякував Азербайджану за допомогу у підтримці української енергосистеми. Сторони наголосили, що зацікавлені у продовженні та поглибленні співпраці у цій сфері.

    Окрім цього, президенти торкнулися питання потенційної оборонної співпраці та узгодили подальші контакти на різних рівнях.

  • Азербайджан міг “неофіційно” допомогти Україні зброєю та паливом

    Азербайджан міг “неофіційно” допомогти Україні зброєю та паливом

    Україна могла посилити свій парк бойових літаків МіГ-29 завдяки несподіваному джерелу – Азербайджану. Про це пише видання The War Zone, посилаючись на фотографії та супутникові знімки.

    Нещодавно в соцмережах з’явилася фотографія одномісного МіГ-29 Повітряних сил України з характерним для Азербайджану камуфляжем. На знімку винищувач виконує бойове завдання, озброєний ракетами середньої дальності Р-27 та малими ракетами Р-73 класу “повітря–повітря”. Автори зазначають, що дата і місце зйомки невідомі, а хоча підробку фото не можна виключати, жодних ознак монтажу наразі не виявлено.

    Ще влітку 2022 року у Twitter публікували фото трьох азербайджанських МіГ-29 на ремонті у Львівському авіаремонтному заводі. Після початку повномасштабного вторгнення РФ вони залишилися в Україні. Схоже, що принаймні один із літаків уцілів після російського авіаудару по заводу у березні 2022 року.

    Супутникові знімки, отримані журналістами, підтверджують знищення ангара та значні пошкодження підприємства, яке було пріоритетною ціллю Росії. Львівський завод був єдиним в Україні, здатним виконувати капремонт МіГ-29, і співпрацював із закордонними замовниками, зокрема Азербайджаном.

    The War Zone припускає, що Азербайджан міг “неофіційно” надати Україні й іншу допомогу – високоточні бомби, міномети та паливо. Сам азербайджанський парк МіГ-29 має українське походження: з 2007 року країна купила близько 15 літаків у Києва після капремонту і модернізації.

    З 2015 року азербайджанські МіГ-29 брали участь у навчаннях із турецькими ВПС, а з 2017-го ремонтувалися у Львові. Тепер же їхня поява на озброєнні України може пояснюватися як тісною військовою співпрацею, так і загостренням відносин Баку з Москвою.

    Хоча кількість таких літаків, ймовірно, невелика, для Повітряних сил України будь-яке поповнення МіГ-29 має суттєве значення. На тлі тривалої війни з Росією навіть кілька додаткових винищувачів здатні посилити бойові можливості української авіації.

  • Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

    Україна та Росія не досягли згоди щодо транзиту газу за участю Азербайджану

    Україна та Росія не хочуть досягти домовленостей щодо продовження транзиту російського газу до Європи через українську територію. Як повідомив Reuters із посиланням на високопоставлене джерело в азербайджанській енергетичній компанії SOCAR, переговори, що велися за участь Азербайджану, закінчилися безрезультатно.

    ЄС та Україна попросили Азербайджан сприяти обговоренню з росією газової транзитної угоди, термін дії якої спливає наприкінці цього року.

    Джерело в SOCAR сказало, що SOCAR виступала посередником у переговорах між українськими та російськими енергетичними компаніями протягом майже року на прохання України та ЄС.

    Співрозмовник сказав, що топ-менеджери зустрічалися з високопоставленими представниками українських енергетичних компаній 2 травня у Стамбулі та 29 серпня у Відні, додавши: “Зрештою, українська та російська сторони не змогли домовитися про умови”.

    SOCAR, російський енергетичний гігант “Газпром” та українська державна компанія “Нафтогаз” не відразу відповіли на запити щодо надання офіційних коментарів.

    Україна, яка бореться із вторгненням росії з лютого 2022 року, заявила, що не продовжуватиме контракт, за яким до Європи щорічно надходить близько 15 мільярдів кубометрів російського газу.

    Президент Володимир Зеленський заявив у четвер, що Київ може розглянути можливість продовження транзиту газу, але лише за умови, що москва не отримає оплату до закінчення війни.

  • Україна шукає замінник російському газу

    Україна шукає замінник російському газу

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про намір країни відмовитися від транзиту російського природного газу через свою територію після закінчення дії поточного контракту. Це заява була зроблена в контексті стратегічних рішень щодо енергетичної політики України та її залежності від постачань газу з Російської Федерації.

    За словами президента Володимира Зеленського, Україна відмовиться від транзиту російського газу після закінчення дії поточного контракту. Однак Київ прагне зберегти свою роль транзитера. Тому держава веде переговори про відправлення природного газу з Азербайджану до ЄС.

    Можлива угода про заміну російського газу азербайджанським є “однією з пропозицій”, які обговорюються. Зараз цим займаються українські урядовці. Про це глава держави розповів в інтервʼю Bloomberg.

    “Зараз розглядаються альтернативні кроки, як ми можемо використовувати трубу з іншим постачальником газу, іншою країною. Тривають переговори. Ми не хочемо продовжувати газовий контракт з Російською Федерацією. Ми не хочемо, щоб вони тут заробляли гроші”, – сказав Зеленський.

    Президент додав, що Україна прагне постачати газ до “привабливих для нас європейських країн”. Також це свідчитиме про підтримку цих держав на тлі початку процесу вступу України до ЄС. За даними видання, зараз Росія досі постачає близько 15 мільярдів кубометрів газу в регіон на рік через Україну, переважно до Словаччини та Австрії.

    Азербайджан у свою чергу казав, що хоче збільшити експорт свого газу до Європи. Однак країна наразі не забезпечила достатньо довгострокових угод, щоб інвестувати в подальший видобуток. Видання нагадало, що чинну угоду між “Нафтогаз-Україна” та російським “Газпромом” було підписано у 2019 році. Минулого місяця європейські чиновники вели переговори про збереження газу через Україну.

    Угода закінчується наприкінці 2024 року. Використання розгалужених трубопроводів України допомогло б забезпечити важливе фінансування економіки, де доходи від транзиту становили близько 1 мільярда доларів у 2021 році, йдеться у матеріалі.

    Транзит російського газу через Україну

    25 січня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Україна готова пропускати російський газ через свою територію навіть після закінчення поточної угоди про транзит у 2024 році. Нібито є певні домовленості були укладені під час зустрічі з премʼєром України Денисом Шмигалем.

    Після цього пресслужба Шмигаля оприлюднила відповідь прем’єр-міністра на слова Роберта Фіцо. Голова українського уряду запевнив, що транзит російського газу продовжений не буде.