Hronikanovostej.com

Позначка: атака рф

  • Росія атакувала Дніпро: спалахнула пожежа, пошкоджені будинки й автомобілі

    Росія атакувала Дніпро: спалахнула пожежа, пошкоджені будинки й автомобілі

    Російські війська вранці 27 липня атакували Дніпро. Внаслідок удару на території приватного домоволодіння виникла пожежа, а вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, автомобілі та торговельний об’єкт.

    Про наслідки атаки повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. За його словами, у кількох багатоповерхових будинках вибило вікна. Крім того, пошкоджені легкові автомобілі та магазин.

    На території одного з приватних домоволодінь після удару спалахнула пожежа. Інформація про можливих загиблих або поранених на момент першого повідомлення уточнювалася.

    Місцеві жителі повідомляли про вибухи та стовп диму над містом. На місцях пошкоджень працювали екстрені служби, які ліквідовували займання та обстежували прилеглу територію.

    Удар по Дніпру став частиною чергової російської атаки на українські міста. Того ж ранку війська РФ атакували Запоріжжя керованими авіаційними бомбами та безпілотником. За попередніми повідомленнями місцевої влади, там були загиблий, поранені та руйнування.

    Дніпропетровська область регулярно зазнає ударів російських ракет, дронів та артилерії. Під атаками перебувають як обласний центр, так і Нікопольський, Синельниківський та інші райони регіону.

    Зокрема, 23 липня російські війська атакували Павлоград. За даними обласної влади, тоді загинули троє людей, щонайменше десятеро були поранені.

    Остаточні масштаби руйнувань у Дніпрі та інформація про постраждалих встановлюються. Влада закликає мешканців не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до офіційного відбою.

  • Росія вдарила «шахедом» по АТБ у Чернігові: серед загиблих — 10-річна дитина

    Росія вдарила «шахедом» по АТБ у Чернігові: серед загиблих — 10-річна дитина

    Російські війська вдень у неділю, 26 липня, завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. У Чернігові ударний безпілотник типу Shahed влучив у супермаркет мережі «АТБ», розташований у мікрорайоні ЗАЗ на північно-західній околиці міста. Внаслідок атаки є загиблі та поранені, серед жертв — дитина.

    Про це повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. За його словами, безпілотник упав безпосередньо на будівлю супермаркету, де в цей час могли перебувати відвідувачі та працівники.

    За попередніми даними, внаслідок російської атаки загинули двоє людей, ще троє дістали поранення. Згодом Брижинський уточнив, що серед загиблих є 10-річна дитина. Інформація про стан постраждалих та можливе збільшення кількості жертв уточнюється.

    На місці удару працюють рятувальники ДСНС, медики, поліцейські та інші екстрені служби. Тривають аварійно-рятувальні роботи, ліквідація наслідків удару та обстеження пошкодженої будівлі. Не виключено, що під завалами можуть перебувати люди.

    Удар припав на цивільний об’єкт — один із супермаркетів мережі «АТБ», який розташований у густонаселеному районі Чернігова. Такі об’єкти не мають військового призначення, тому їх ураження вкотре свідчить про небезпеку російських атак для мирного населення.

    Атака відбулася на тлі чергової хвилі російських ударів по українських містах. Лише в ніч на 26 липня Росія застосувала проти України вісім ракет і 136 безпілотників різних типів. За словами президента Володимира Зеленського, за останній тиждень окупанти випустили по Україні майже 1700 дронів, понад 1630 керованих авіабомб і 95 ракет, більше половини з яких були балістичними.

    Цього ж дня російські війська атакували й інші регіони країни. У Харкові ударний дрон влучив у житловий сектор, у Кривому Розі внаслідок атаки було повністю знищено будівельний гіпермаркет, а в Києві зафіксували балістичний удар.

    Правоохоронці документують наслідки атаки в Чернігові як черговий воєнний злочин Росії. Остаточна інформація щодо кількості загиблих, постраждалих та масштабів руйнувань буде оприлюднена після завершення роботи рятувальних служб і розбору завалів.

    Станом на момент публікації офіційно підтверджено загибель двох людей, серед яких 10-річна дитина, а також трьох поранених. Влада закликає мешканців міста не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози нових ударів. Інформація уточнюється і може бути оновлена після офіційних повідомлень місцевої влади та екстрених служб.

  • Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    Понад 70 тисяч абонентів без світла: Росія атакувала енергооб’єкт на Чернігівщині

    У ніч на 24 липня російські війська завдали удару по енергетичній інфраструктурі Чернігівської області. Внаслідок атаки було пошкоджено один із енергооб’єктів, через що без електропостачання залишилися понад 70 тисяч споживачів у Чернігові, Чернігівському та Корюківському районах. Про це повідомила пресслужба «Чернігівобленерго».

    В енергокомпанії уточнили, що знеструмлення сталося через пошкодження об’єкта енергетичної інфраструктури внаслідок ворожого удару.

    «Шановні споживачі! Внаслідок атаки ворога пошкоджено енергооб’єкт. Знеструмлено понад 70 тисяч абонентів у місті Чернігів, Чернігівському і Корюківському районах», — йдеться у повідомленні.

    Енергетики зазначили, що вже готуються до проведення аварійно-відновлювальних робіт, однак розпочати їх зможуть лише після того, як це дозволить безпекова ситуація. Першочерговим завданням залишається забезпечення безпеки ремонтних бригад, які працюватимуть на пошкодженому об’єкті.

    Напередодні атаки Повітряні сили Збройних сил України попереджали про загрозу застосування ударних безпілотників. Близько 23:00 23 липня військові повідомили про рух російських дронів у напрямку Чернігівської області, зокрема в бік Мени та Славутича. Після цього попередження про повітряну небезпеку для регіону неодноразово оновлювалися.

    Це вже не перший удар по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини за останній час. Лише кілька днів тому російські війська атакували інший енергооб’єкт області, внаслідок чого без електроенергії залишилися понад 100 тисяч споживачів. Тоді енергетикам також довелося проводити масштабні аварійно-відновлювальні роботи.

    Останніми тижнями Росія активізувала атаки на північні регіони України, зокрема Чернігівську та Київську області. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що російське командування розглядає можливість ескалації бойових дій на цьому напрямку, тому захист критичної інфраструктури та посилення оборони північних областей залишаються серед пріоритетних завдань.

  • Понад 200 рятувальників, авіація і роботи: ДСНС ліквідувала гігантську пожежу на Київщині після обстрілу

    Понад 200 рятувальників, авіація і роботи: ДСНС ліквідувала гігантську пожежу на Київщині після обстрілу

    Рятувальники завершили ліквідацію масштабної пожежі у Бучанському районі Київської області, яка виникла після масованої російської атаки в ніч на 19 липня. Вогонь охопив дві великі складські будівлі загальною площею близько 100 тисяч квадратних метрів, а роботи з його гасіння та ліквідації наслідків тривали понад добу. Для боротьби зі стихією були залучені понад 200 рятувальників, десятки одиниць спеціальної техніки, авіація та роботизовані комплекси. Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією ДСНС, пожежа виникла внаслідок одного з наймасованіших комбінованих ударів Росії по Києву та Київській області. Полум’я швидко поширилося територією двох складських комплексів, через що ліквідація займання стала однією з наймасштабніших рятувальних операцій останнього часу в регіоні.

    Для гасіння вогню рятувальники застосували безпрецедентні сили. До операції було залучено понад 200 вогнеборців та близько 70 одиниць спеціальної техніки, серед яких пожежні автомобілі, інженерна техніка, роботизовані комплекси та авіація. Напередодні ДСНС повідомляла, що на місці працювали також три гелікоптери, які здійснювали скидання води на найбільш небезпечні осередки займання.

    За словами рятувальників, через масштаби пожежі та складність обстановки ліквідація тривала більше 24 годин. Полум’я охопило величезну площу, а всередині складських приміщень існувала загроза повторних загорянь через велику кількість горючих матеріалів і пошкоджених конструкцій. Подекуди співробітникам ДСНС доводилося працювати у спеціальних костюмах хімічного захисту через небезпечні продукти горіння.

    У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що після повної ліквідації відкритого вогню рятувальники продовжують розбирати завали та проливати конструкції для недопущення повторного займання. Такі роботи можуть тривати ще певний час, поки фахівці остаточно не переконаються у відсутності прихованих осередків горіння.

    Наразі офіційні органи влади не назвали підприємство, яке стало ціллю російської атаки. Водночас низка українських ЗМІ та відкритих джерел повідомляє, що удар припав по логістичних складських комплексах у Бучанському районі Київщини. Ця інформація поки що не отримала окремого офіційного підтвердження від державних органів.

    Масштабна пожежа стала одним із найсерйозніших наслідків нічної атаки Росії 19 липня. Унаслідок комбінованого удару ракетами та безпілотниками постраждали Київ і Київська область. У столиці загинула одна людина, ще понад 17 отримали поранення. На Київщині було травмовано двох цивільних, а також зафіксовано численні руйнування житлової та цивільної інфраструктури.

    Крім складських приміщень у Бучанському районі, внаслідок удару були пошкоджені логістичні об’єкти, житлові будинки та інші підприємства. Українські компанії також повідомили про значні збитки. Зокрема, виробник військового спорядження Ukrtac заявив про повне знищення свого виробництва та складських приміщень після влучання ракети. Видавництво «Книголав» повідомило про втрату близько 250 тисяч книг через пожежу на складі, попередивши читачів про можливі затримки з виконанням замовлень.

    Фахівці зазначають, що ліквідація таких масштабних пожеж є надзвичайно складною через особливості сучасних логістичних центрів. Великі площі складських приміщень, значні обсяги товарів, легкозаймисті матеріали та ризик руйнування металевих конструкцій суттєво ускладнюють роботу рятувальників. Саме тому ДСНС дедалі частіше використовує роботизовані комплекси та авіацію, щоб мінімізувати ризики для особового складу під час гасіння пожеж, спричинених російськими ударами.

    Після завершення основної фази ліквідації надзвичайної ситуації на місці продовжують працювати рятувальники та інші спеціалізовані служби. Вони розбирають пошкоджені конструкції, контролюють температуру згарища та проводять остаточне обстеження території. У ДСНС наголошують, що оперативна та злагоджена робота всіх підрозділів дозволила не допустити подальшого поширення полум’я на сусідні об’єкти та повністю локалізувати одну з найбільших пожеж, спричинених російськими атаками на Київщині за останній час.

  • Російська атака знищила склад видавництва “Книголав”: у вогні згоріли 250 тисяч книжок

    Російська атака знищила склад видавництва “Книголав”: у вогні згоріли 250 тисяч книжок

    Унаслідок нічної російської атаки 19 липня було повністю знищено склад українського видавництва “Книголав”. Вогонь охопив приміщення, де зберігалися книжки, і знищив близько 250 тисяч примірників. Про це повідомили у видавництві.

    За словами представників “Книголаву”, ніхто зі співробітників не постраждав, однак матеріальні втрати є величезними. Полум’я знищило приблизно 250 тисяч книжок, які стали результатом багатомісячної роботи авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень та всієї команди видавництва.

    «Ми втратили майже 250 тисяч книжок. Це результат праці авторів, перекладачів, редакторів, дизайнерів, друкарень і всієї команди, яка щодня працює для українського читача», — йдеться в офіційній заяві видавництва.

    У “Книголаві” попередили, що через знищення складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень. Водночас команда вже працює над відновленням логістики та інших процесів, щоб якнайшвидше повернутися до повноцінної роботи.

    У видавництві наголосили, що цей удар є черговим свідченням того, що Росія веде війну не лише проти українських міст і цивільного населення, а й проти культури, освіти та національної ідентичності.

    «Росія вкотре доводить, що веде війну не лише проти людей, а й проти української культури, освіти та нашого майбутнього», — підкреслили у “Книголаві”.

    Це вже другий масштабний удар по українській книжковій галузі за останній місяць. У ніч на 2 липня внаслідок масованої атаки Росії на Київ було знищено склад логістичного партнера видавництва BookChef, де згоріло близько 800 тисяч книжок.

    Російські атаки дедалі частіше завдають ударів по об’єктах, пов’язаних із культурою, освітою та книговиданням. Знищення книжкових складів не лише завдає багатомільйонних збитків українським видавцям, а й суттєво впливає на забезпечення читачів новими виданнями та розвиток українського культурного простору.

  • Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Під час російської ракетної атаки на Одесу загинула волонтерка та інструкторка з першої допомоги Українського Червоного Хреста Олена Архіпова. У момент удару жінка разом зі своїми трьома дітьми намагалася дістатися до укриття. Діти вижили, однак врятувати їхню матір не вдалося.

    Про загибель волонтерки 17 липня повідомив Український Червоний Хрест. В організації розповіли, що Олена Архіпова була не лише активною учасницею гуманітарних ініціатив, а й професійною інструкторкою, яка навчала інших людей діяти в ситуаціях, коли від правильних рішень залежать життя і здоров’я постраждалих.

    Російський удар по Одесі стався пізно ввечері 16 липня. За оновленими даними Одеської обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинули двоє мирних жителів, ще десятеро людей зазнали поранень. Серед постраждалих були троє дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитячий садок, релігійна споруда, сквер, автомобілі та інша цивільна інфраструктура.

    Однією із загиблих виявилася Олена Архіпова. Під час оголошеної повітряної тривоги вона перебувала разом із дітьми та поспішала до безпечного місця. Усі троє дітей залишилися живі. У Червоному Хресті повідомили, що їм надають необхідну допомогу, однак додаткових подробиць про їхній стан з міркувань приватності не оприлюднювали.

    Хто така Олена Архіпова

    Олена Архіпова жила в Одесі та самостійно виховувала трьох дітей. До команди Українського Червоного Хреста вона приєдналася у 2023 році. Її основним напрямом стала перша допомога — вона пройшла необхідну підготовку та почала працювати інструкторкою.

    За час волонтерської діяльності Олена проводила навчання для працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, співробітників Національної поліції, дорослих і дітей. Під час таких тренінгів вона пояснювала, як оцінювати стан постраждалого, викликати екстрені служби, зупиняти кровотечу, проводити серцево-легеневу реанімацію та діяти до прибуття медиків.

    Її робота була особливо важливою в умовах повномасштабної війни, коли вміння надати базову допомогу може стати вирішальним після обстрілу, аварії або іншої надзвичайної події.

    У 2026 році Олена також стала інструкторкою з першої допомоги для тварин. Вона навчала людей правильно реагувати у випадках травмування домашніх або безпритульних тварин, зокрема під час обстрілів, пожеж та евакуації.

    Саме 17 липня, у день, коли стало відомо про її загибель, волонтерка мала розпочати ще один етап навчання. Вона планувала здобути кваліфікацію інструкторки з першої допомоги для роботи з людьми з фізичною інвалідністю. Цей напрям передбачав адаптацію навчальних програм до потреб слухачів, які мають порушення мобільності або інші особливості.

    Однак до запланованого навчання Олена вже не дісталася.

    Колеги згадують її як людину, яка завжди приходила на допомогу

    В Українському Червоному Хресті Олену Архіпову назвали світлою, щирою та відповідальною людиною. Колеги наголосили, що вона була готова допомагати не лише в межах своїх безпосередніх обов’язків.

    Окрім проведення навчань, волонтерка брала участь в інших гуманітарних проєктах Одеської обласної організації. Йшлося про підтримку людей, які постраждали від війни, допомогу вразливим категоріям населення, участь у заходах і поширення знань, необхідних для порятунку життя.

    В організації зазначили, що Олена щодня власним прикладом доводила важливість людяності, небайдужості й турботи. Вона вчила інших рятувати життя, але сама стала жертвою російського удару по цивільному місту. Український Червоний Хрест висловив співчуття її рідним, друзям, колегам і всій волонтерській спільноті.

    Що відомо про атаку на Одесу

    Російські війська атакували Одесу ракетами ввечері 16 липня. У місті пролунали вибухи, після яких стало відомо про влучання та руйнування у цивільній забудові.

    Унаслідок удару пошкоджень зазнав триповерховий житловий будинок. Також були понівечені інші будинки, дитячий садок, церква, сквер та припарковані автомобілі. На місцях працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Спочатку повідомлялося про двох загиблих і шістьох поранених, однак упродовж ранку кількість постраждалих збільшилася до десяти. Серед них троє дітей. Частині поранених допомогу надали на місці, інших доправили до медичних закладів.

    Окремо російські війська атакували Одеський район. Там була зруйнована будівля станції технічного обслуговування, однак, за даними місцевої влади, обійшлося без загиблих і поранених.

    Росія запустила по Україні ракети та 130 дронів

    У ніч проти 17 липня Росія здійснила комбіновану повітряну атаку на Україну. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник застосував одну протирадіолокаційну ракету Х-31П, сім керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 130 безпілотників різних типів.

    Серед запущених дронів були ударні апарати типу Shahed, зокрема реактивні версії, а також «Гербера», «Італмас» і безпілотники-імітатори. Запуски здійснювалися з території Росії, тимчасово окупованого Донецька та окупованого Криму.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Станом на ранок Сили оборони збили або придушили п’ять ракет Х-59/69 і 115 безпілотників. Протирадіолокаційна ракета Х-31П, за даними військових, не досягла своєї цілі. Водночас було зафіксовано влучання двох ракет та восьми ударних дронів на семи локаціях, а також падіння уламків збитих цілей у п’яти місцях.

    Діти Олени залишилися без матері

    Найболючішим наслідком атаки стала доля трьох дітей Олени Архіпової. Вони вижили під час удару, проте втратили матір, яка виховувала їх сама.

    Червоний Хрест повідомив, що дітям надають усю необхідну допомогу. В організації не уточнили, хто надалі опікуватиметься ними, а також не розкрили їхній вік чи медичний стан.

    Загибель Олени стала важкою втратою для її родини, одеської волонтерської спільноти та людей, яких вона встигла навчити першої допомоги. Її знали як інструкторку, яка пояснювала, як не розгубитися в критичну мить і врятувати людину до приїзду лікарів.

    Вона присвятила свою роботу порятунку інших, допомагала правоохоронцям, рятувальникам, дітям, дорослим і власникам тварин бути готовими до надзвичайних ситуацій. Проте російська ракета забрала її життя, коли вона сама намагалася врятувати найдорожчих — своїх дітей.

  • Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

    Росія вдарила по енергетиці Вінниччини: що відомо про наслідки нічної атаки

     

    У ніч на 16 липня російські війська здійснили чергову масовану повітряну атаку по території України, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Під ударом опинилася й Вінницька область, де внаслідок обстрілу зафіксовано пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури. Про це повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. Наразі на місцях працюють аварійні та енергетичні служби, які ліквідовують наслідки ворожого удару та оцінюють масштаби пошкоджень.

    За словами очільниці області, внаслідок нічної атаки пошкоджень зазнали об’єкти енергомережі. Водночас влада поки що не розголошує деталей щодо характеру руйнувань та конкретних об’єктів із міркувань безпеки. Також не уточнюється, чи вплинули пошкодження на стабільність електропостачання в області. Заболотна лише зазначила, що всі відповідні служби вже працюють над усуненням наслідків російського удару та відновленням інфраструктури.

    Начальниця ОВА подякувала українським військовим, які цієї ночі відбивали повітряний напад, а також працівникам енергетичної галузі та рятувальникам, які оперативно приступили до відновлювальних робіт. За її словами, саме завдяки роботі сил протиповітряної оборони та екстрених служб вдається мінімізувати наслідки подібних атак і максимально швидко повертати критичну інфраструктуру до роботи.

    Нічний удар по Вінниччині став частиною масштабної комбінованої атаки Росії на Україну. Ворог одночасно застосував різні типи озброєння, намагаючись уразити критичну інфраструктуру в кількох регіонах країни. Однією з головних цілей цієї атаки став Київ, де російські війська завдали ударів балістичними ракетами та дронами. Найбільших руйнувань у столиці зазнали Дарницький та Святошинський райони. Там загинули двоє людей, ще кілька осіб отримали поранення, серед них дитина. Внаслідок влучань виникли масштабні пожежі у складських та адміністративних будівлях, було пошкоджено вантажні автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Паралельно з Києвом російські війська атакували й інші регіони України. У Харкові ударні безпілотники пошкодили Центральний парк, цивільну інфраструктуру та приватні домоволодіння. Також повідомлялося про пожежі після влучань дронів у різних районах міста. Таким чином ніч проти 16 липня стала однією з наймасштабніших за кількістю одночасних атак на різні області України.

    Водночас влада Вінницької області закликає жителів не поширювати інформацію про місця влучань, роботу сил протиповітряної оборони та наслідки ударів до офіційних повідомлень. Такі обмеження діють із початку повномасштабної війни та спрямовані на те, щоб не допомагати російським військовим оцінювати результати своїх атак.

    Попри пошкодження енергетичних об’єктів, офіційної інформації про масштабні аварійні відключення електроенергії станом на час публікації не надходило. Енергетики продовжують обстеження обладнання, визначають ступінь пошкоджень та проводять аварійно-відновлювальні роботи. Остаточна інформація про наслідки атаки буде оприлюднена після завершення оцінки технічного стану об’єктів.

    Росія систематично завдає ударів по українській енергетичній інфраструктурі від початку повномасштабного вторгнення. Особливо інтенсивними такі атаки стали протягом останніх місяців, коли під ударами опинилися підстанції, магістральні мережі та інші об’єкти критичної інфраструктури в різних регіонах країни. У відповідь українська влада та енергетичні компанії продовжують роботи із захисту енергосистеми, відновлення пошкоджених об’єктів та зміцнення мереж.

    Президент Володимир Зеленський після нічної атаки вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання сучасних систем протиповітряної оборони та ракет до них. За його словами, лише посилення українського повітряного щита дозволить ефективніше захищати цивільне населення та критичну інфраструктуру від регулярних російських ударів. На тлі постійних атак по енергетичних об’єктах питання зміцнення ППО залишається одним із ключових пріоритетів для України.

  • Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Дрон РФ вдарив по бензовозу на АЗС у Слов’янську

    Російський FPV-дрон атакував вантажний автомобіль із легкозаймистими рідинами безпосередньо на території автозаправної станції у Слов’янську Донецької області. Після влучання спалахнула пожежа, а пальне розлилося прилеглою територією, створивши загрозу швидкого поширення вогню та нових вибухів.

    Надзвичайникам вдалося оперативно локалізувати займання, зупинити розтікання пального на значну площу та повністю ліквідувати пожежу. Інформації про загиблих чи постраждалих у повідомленні Державної служби України з надзвичайних ситуацій не наводилося.

    Атака стала черговим ударом російської армії по цивільній паливній інфраструктурі прифронтового міста. Лише протягом останніх днів автозаправні станції Слов’янська вже неодноразово ставали цілями російських безпілотників.

    Як сталася атака

    За даними ДСНС, удар відбувся вдень 12 липня. Російський FPV-дрон поцілив у вантажівку, що перебувала на території автозаправної станції та перевозила легкозаймисті рідини.

    Після влучання автомобіль загорівся, а з пошкоджених ємностей почало витікати пальне. Розлив таких речовин становить особливу небезпеку, оскільки вогонь може швидко поширитися територією заправки та дістатися резервуарів, колонок, інших автомобілів або будівель.

    На оприлюднених рятувальниками фотографіях видно вантажний автомобіль, охоплений вогнем, і значне задимлення на території об’єкта. Пожежникам довелося одночасно гасити транспортний засіб і не допускати подальшого розтікання пального.

    «Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території», — повідомили у ДСНС.

    Рятувальники оперативно ліквідували наслідки удару. Їм вдалося не допустити поширення легкозаймистої рідини на велику площу та запобігти значно масштабнішій пожежі.

    Рятувальники запобігли новим вибухам

    Пожежа на автозаправній станції є однією з найнебезпечніших надзвичайних ситуацій через концентрацію великих обсягів бензину, дизельного пального або зрідженого газу.

    Удар по автомобілю з паливом створив одразу кілька ризиків. Вогонь міг перекинутися на стаціонарні резервуари АЗС, пошкодити газовий модуль, охопити транспорт або спричинити детонацію парів пального.

    Окремою загрозою був сам розлив. Рідке паливо може поширювати вогонь навіть на ділянки, розташовані на відстані від початкового осередку займання. Саме тому дії рятувальників були зосереджені не лише на гасінні вантажівки, а й на обмеженні площі розливу.

    У ДСНС заявили, що пожежу повністю ліквідували. Остаточний масштаб пошкоджень заправки та вантажного автомобіля не уточнюється.

    Також не повідомляється, чи перебували в момент удару всередині автомобіля водій або інші працівники. Відсутність даних про потерпілих може означати, що люди встигли відійти на безпечну відстань, однак офіційного підтвердження цього немає.

    АЗС Слов’янська постійно атакують дрони

    Це не перший удар російських військ по паливній інфраструктурі Слов’янська за останній час.

    10 липня російський безпілотник типу «КУБ» також атакував автозаправну станцію у місті. Тоді було пошкоджено обладнання АЗС і чотири автомобілі. Поранення дістали двоє чоловіків, яких доправили до лікарні. Про наслідки повідомляв начальник Слов’янської міської військової адміністрації Вадим Лях.

    Напередодні, 9 липня, FPV-дрон атакував іншу заправку у напрямку Семенівки. За даними профільного видання «НафтоРинок», російський безпілотник залетів під антидронову сітку та вдарив по зоні розташування резервуарів із пропан-бутаном. Після влучання стався вибух і виник яскравий вогняний спалах.

    Ще один удар по АЗС у Слов’янську зафіксували 31 травня. Тоді після атаки загорілися облицювання адміністративної будівлі та складське приміщення. Рятувальники ліквідували пожежу, не допустивши займання пального. Люди не постраждали.

    Серія ударів свідчить, що паливні об’єкти міста могли стати однією із системних цілей російських операторів безпілотників.

    Чому росіяни атакують заправки

    Автозаправні станції є цивільними об’єктами, однак у прифронтових регіонах вони мають критичне значення для функціонування міст.

    Пальне необхідне машинам швидкої допомоги, рятувальникам, комунальним службам, евакуаційному транспорту, волонтерам, місцевому бізнесу та жителям, які залишають небезпечні райони.

    Руйнування АЗС може мати одразу кілька наслідків: ускладнення евакуації, дефіцит пального, зростання черг на інших заправках і проблеми з роботою аварійних служб. Крім того, удар по об’єкту з резервуарами створює високий ризик масової пожежі та загибелі людей.

    Профільне видання «НафтоРинок» повідомляло, що від квітня 2026 року внаслідок російських обстрілів в Україні постраждали вже близько 200 автозаправних комплексів. Ця оцінка свідчить про значне посилення атак саме на паливну інфраструктуру.

    Росія використовує для таких ударів FPV-дрони, безпілотники типу «КУБ», «Молнія» та інші апарати, здатні атакувати невеликі цілі на порівняно короткій відстані.

    FPV-дрони стають загрозою для міст

    Слов’янськ розташований неподалік лінії фронту, що дозволяє російським військам активно використовувати FPV-дрони проти об’єктів у місті та на його околицях.

    Такі апарати керуються оператором у режимі реального часу. Камера на борту дає змогу обирати конкретний автомобіль, будівлю або людину та спрямовувати дрон безпосередньо в ціль.

    Через невеликі розміри та політ на низькій висоті FPV-дрони складно своєчасно виявити звичайними системами протиповітряної оборони. Для боротьби з ними використовують засоби радіоелектронної боротьби, антидронові рушниці, мобільні групи та фізичні перешкоди у вигляді сіток.

    Однак удар 9 липня показав, що безпілотник може проникнути навіть під захисну конструкцію. Це змушує місцеву владу та власників критичних об’єктів постійно вдосконалювати засоби захисту.

    FPV-дрони також становлять серйозну загрозу для рятувальників. Російські військові нерідко повторно атакують місця попередніх ударів у момент, коли туди прибувають пожежники, медики або поліція.

    У повідомленні про пожежу 12 липня повторних атак не згадується, однак робота надзвичайників у прифронтовому Слов’янську проходить під постійною небезпекою.

    Росія посилює удари по Донеччині

    Слов’янськ залишається одним із найбільших міст контрольованої Україною частини Донецької області та важливим центром для прифронтових громад.

    Російські війська регулярно атакують його керованими авіабомбами, ракетами й безпілотниками. Під удари потрапляють житлові будинки, підприємства, дороги, комунальна та паливна інфраструктура.

    У ніч проти 10 липня місто, крім удару по заправці, атакували безпілотники «Молнія-2» і «Гербера». Було пошкоджено приватні будинки та інфраструктурний об’єкт.

    Складна ситуація зберігається і в сусідньому Краматорську. 12 липня рятувальники протягом трьох годин гасили пожежі, які виникли після російських ударів безпілотниками.

    Таким чином, атака на вантажівку з пальним стала частиною ширшої кампанії ударів по тиловій інфраструктурі міст Донеччини. Ці обстріли мають на меті не лише спричинити прямі руйнування, а й ускладнити повсякденне життя, логістику та роботу критичних служб.

    Загроза для цивільних зростає

    Влучання у вантажівку з легкозаймистою рідиною могло спричинити значно тяжчі наслідки, якби вогонь дістався основних резервуарів АЗС або розлив пального охопив більшу територію.

    Оперативна робота рятувальників дозволила локалізувати займання та запобігти масштабній катастрофі. Проте повторюваність таких атак свідчить, що ризик для цивільного населення Слов’янська продовжує зростати.

    Жителям прифронтових населених пунктів радять не затримуватися біля паливних, промислових і транспортних об’єктів, особливо під час оголошення повітряної тривоги або повідомлень про активність FPV-дронів.

    Влада також неодноразово закликала населення евакуюватися з найбільш небезпечних районів Донеччини, оскільки гарантувати захист кожного цивільного об’єкта від малих ударних безпілотників неможливо.

    Удар 12 липня вкотре показав, що навіть звичайна заправка або автомобіль із пальним можуть стати свідомо обраною ціллю російського дрона. Цього разу пожежу вдалося швидко загасити, однак подібні атаки створюють постійну загрозу нових вибухів, великих пожеж і людських жертв.

  • Росія вдарила по критичній інфраструктурі Чернігова: є поранений

    Росія вдарила по критичній інфраструктурі Чернігова: є поранений

    Російські війська вдень 11 липня завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі України. Під ворожою атакою опинився Чернігів, де окупанти поцілили по об’єкту критичної інфраструктури. Унаслідок удару поранення отримав працівник підприємства, а вибухова хвиля пошкодила приватні житлові будинки поблизу. Після атаки в місті ще деякий час лунали вибухи, що свідчило про збереження загрози нових ударів або роботу української протиповітряної оборони.

    Про це повідомила пресслужба Чернігівської міської ради.

    За інформацією міської влади, російська армія завдала удару по одному з об’єктів критичної інфраструктури Чернігова. Який саме об’єкт став ціллю окупантів, офіційно не уточнюється з міркувань безпеки.

    Унаслідок атаки поранення отримав співробітник підприємства. На місце оперативно прибули медики, які надали постраждалому необхідну допомогу. Наразі інформація про ступінь тяжкості його травм не розголошується.

    Окрім постраждалого працівника, удар спричинив пошкодження цивільної забудови.

    За попередньою інформацією, вибуховою хвилею вибито вікна щонайменше у трьох приватних житлових будинках, розташованих неподалік місця влучання. Фахівці продовжують обстежувати прилеглу територію, тому остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    На місці події працюють усі профільні служби. Рятувальники перевіряють територію на наявність осередків займання та інших небезпечних факторів, правоохоронці документують наслідки атаки, а комунальні служби оцінюють обсяги пошкоджень для подальшого відновлення.

    Кореспондент РБК-Україна повідомив, що після першого удару у Чернігові ще деякий час було чути нові вибухи. Це могло бути пов’язано як із повторними атаками російських військ, так і з роботою українських сил протиповітряної оборони, які продовжували відбивати повітряний напад.

    Повітряна тривога в регіоні тривала, а мешканців міста закликали не залишати укриття до офіційного повідомлення про відбій небезпеки.

    Чернігівщина від початку повномасштабного вторгнення залишається одним із регіонів, що регулярно зазнає російських атак. Через близькість до державного кордону область систематично потерпає від ударів безпілотників, ракетних атак, артилерійських та мінометних обстрілів прикордонних громад.

    Попри те, що Чернігів був звільнений від російської окупації ще навесні 2022 року, російська армія продовжує завдавати ударів по місту та області, атакуючи як військові, так і цивільні об’єкти.

    Особливо часто під прицілом опиняються об’єкти енергетичної, транспортної та комунальної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність регіону.

    Атака на Чернігів стала частиною чергової масштабної кампанії російських ударів по українських містах.

    У ніч на 11 липня Росія здійснила одну з найбільших комбінованих атак останнього часу, застосувавши одразу кілька типів озброєння.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог випустив по території України шість балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400, чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69, дві протирадіолокаційні ракети Х-31, а також 121 ударний безпілотник різних типів.

    Основний удар традиційно був спрямований на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Сили протиповітряної оборони знищили більшість повітряних цілей, однак повністю уникнути влучань не вдалося.

    Одним із головних напрямків нічної атаки став Київ. У столиці внаслідок падіння уламків та прямих влучань були пошкоджені житлові будинки, офісні приміщення, об’єкти транспортної та енергетичної інфраструктури. За останніми даними, постраждали щонайменше 11 людей, серед яких дитина.

    Після нічного удару в Києві також були тимчасово змінені маршрути громадського транспорту через пошкодження транспортної інфраструктури.

    Вранці 11 липня російські безпілотники атакували Харків. Один із дронів влучив у цивільне підприємство, внаслідок чого виникла пожежа та постраждали люди.

    Того ж дня російські війська завдали ракетного удару по Одесі. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще один чоловік отримав поранення.

    Паралельно російські війська продовжували атакувати прикордонні області України, використовуючи керовані авіабомби, реактивну артилерію та ударні безпілотники.

    Українські правоохоронні органи та спеціалізовані служби продовжують документувати наслідки російських атак. Зібрані матеріали використовуються як докази воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення та цивільної інфраструктури.

    Після завершення роботи екстрених служб у Чернігові місцева влада планує розпочати ліквідацію наслідків обстрілу та допомогу мешканцям пошкоджених будинків. Остаточна інформація щодо масштабів руйнувань і кількості постраждалих буде оприлюднена після завершення обстеження території.

  • Румунія оголосила повітряну тривогу через атаку РФ на Україну

    Румунія оголосила повітряну тривогу через атаку РФ на Україну

    Румунія вранці 11 липня була змушена оголосити повітряну тривогу через чергову масовану атаку Росії на південь України. Після того як військові радари зафіксували повітряні цілі поблизу українських міст Кілія та Ізмаїл, розташованих біля румунського кордону, сили протиповітряної оборони країни перевели у стан бойової готовності, а жителів прикордонних районів терміново попередили про можливу небезпеку через систему екстреного оповіщення RO-Alert. Військові також підготували до негайного зльоту бойовий вертоліт, який мав бути задіяний у разі зміни оперативної обстановки. Після ретельного моніторингу повітряної ситуації румунська сторона повідомила, що порушення її повітряного простору не зафіксовано, а повітряну тривогу було скасовано менш ніж за пів години.

    Про це повідомило Міністерство оборони Румунії.

    У румунському оборонному відомстві зазначили, що повітряна загроза виникла на тлі чергової масштабної комбінованої атаки Росії на українські населені пункти, розташовані на Дунаї неподалік державного кордону з Румунією.

    За інформацією військових, о 4:39 за місцевим часом системи радіолокаційного спостереження виявили повітряні цілі поблизу українських міст Кілія та Ізмаїл Одеської області.

    Обидва міста розташовані лише за кілька кілометрів від території Румунії, тому будь-яка повітряна активність у цьому районі автоматично перебуває під посиленим контролем румунських військових.

    Після отримання інформації про наближення повітряних цілей Національний військовий командний центр Румунії негайно розпочав виконання передбачених протоколів реагування.

    Сили протиповітряної оборони були переведені у стан повної бойової готовності для оперативного реагування у разі можливого порушення державного кордону або входження повітряних цілей до повітряного простору країни.

    Одночасно до можливого виконання бойових завдань підготували військовий вертоліт IAR 330 Puma SOCAT.

    Цей багатоцільовий бойовий вертоліт використовується румунськими Збройними силами для патрулювання, розвідки, супроводу військових операцій та реагування на надзвичайні ситуації. Підготовка машини до негайного вильоту є стандартною процедурою у випадках, коли існує ризик наближення повітряних цілей до державного кордону.

    Паралельно Національний військовий командний центр повідомив Головне управління з надзвичайних ситуацій про необхідність негайного інформування населення прикордонних районів.

    Вже о 4:41 жителі північної частини повіту Тулча отримали повідомлення через державну систему екстреного оповіщення RO-Alert.

    У повідомленні громадян закликали зберігати спокій, уважно стежити за розвитком ситуації та виконувати рекомендації органів влади у разі виникнення небезпеки.

    Система RO-Alert регулярно використовується в Румунії для попередження населення про надзвичайні ситуації, включаючи стихійні лиха, техногенні аварії та можливі загрози безпеці, пов’язані з російськими атаками поблизу державного кордону.

    У Міністерстві оборони Румунії наголосили, що протягом усього часу військові безперервно контролювали повітряну обстановку, використовуючи засоби радіолокаційного спостереження та інші системи моніторингу.

    Після завершення аналізу траєкторій польоту повітряних цілей румунська сторона підтвердила, що вони не перетнули державний кордон.

    «Випадків несанкціонованого вторгнення в повітряний простір країни або падіння будь-якого літального апарата на землю не зафіксовано. Повітряна тривога була скасована о 5:07», – повідомили у Міністерстві оборони.

    Таким чином, повітряна тривога тривала близько 30 хвилин.

    Після її завершення військові продовжили моніторинг повітряної ситуації вздовж українсько-румунського кордону.

    Черговий випадок стався на тлі масштабної російської атаки по території України в ніч на 11 липня.

    За даними Повітряних сил Збройних сил України, російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння та понад сотню ударних безпілотників.

    Під ударом опинилися різні регіони України, зокрема південні райони Одеської області, де розташовані важливі дунайські порти.

    Саме атаки по Ізмаїлу, Кілії, Рені та інших населених пунктах українського Придунав’я регулярно створюють потенційну загрозу для сусідньої Румунії через безпосередню близькість до кордону.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії подібні інциденти відбуваються дедалі частіше.

    Румунські військові неодноразово фіксували наближення російських дронів до державного кордону, а інколи на території країни навіть знаходили уламки безпілотників.

    Наприкінці червня у повіті Тулча місцевий житель виявив у полі фрагменти російського ударного дрона.

    Після обстеження місцевості сапери провели контрольований підрив знайдених уламків, щоб унеможливити будь-яку небезпеку для населення.

    Аналогічна ситуація виникла і в ніч на 26 червня.

    Тоді Румунія також оголосила повітряну тривогу через чергову російську атаку на українські міста, розташовані над Дунаєм.

    Жителі прикордонних районів отримали повідомлення RO-Alert, а військові привели сили протиповітряної оборони у підвищену готовність.

    Останніми роками влада Румунії значно посилила заходи безпеки вздовж кордону з Україною.

    У прикордонних районах було збільшено кількість військових патрулів, модернізовано систему спостереження, розширено мережу радіолокаційного контролю та вдосконалено механізми оперативного оповіщення населення.

    Окрему увагу приділяють саме повіту Тулча, який межує з Одеською областю та найближче розташований до українських портів на Дунаї.

    Румунія, як член НАТО, регулярно інформує союзників про всі подібні інциденти та підтримує постійний обмін інформацією з партнерами щодо ситуації у повітряному просторі Чорноморського регіону.

    Попри те, що цього разу повітряний простір Румунії порушений не був, кожен такий випадок свідчить про те, наскільки близько бойові дії наблизилися до кордонів Північноатлантичного альянсу.

    Через це румунські військові продовжують працювати у режимі підвищеної готовності, а влада закликає мешканців прикордонних районів уважно ставитися до сигналів системи RO-Alert та беззаперечно виконувати рекомендації служб безпеки у разі виникнення нових загроз.