Позначка: арешт

  • У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

    Директор компанії «Буд Пром Лайн» Андрій Кисіль потрапив у центр гучного скандалу — його майно арештував суд у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків на суму понад 21 мільйон гривень. Слідство встановило, що компанія протягом трьох років отримувала державні кошти за роботи з облаштування укриттів у школах, але не вносила ці суми до податкової звітності.

    За даними БЕБ, «Буд Пром Лайн» активно працювала з бюджетними структурами, зокрема з Управлінням освіти і науки Білоцерківської міськради, виконавчим комітетом та іншими органами місцевого самоврядування. Роботи проводилися у 2022–2024 роках, коли облаштування укриттів у навчальних закладах стало пріоритетом.

    Втім, кошти, які надходили від держави, не були задекларовані належним чином. Керівник підприємства, усвідомлюючи законодавчі вимоги, систематично не складав податкові накладні і не подавав звітність щодо надходжень. У результаті — до держбюджету не надійшло понад 21 мільйон гривень ПДВ.

    Зловживання підтверджені результатами аналітичного дослідження БЕБ, а також судовою економічною експертизою, проведеною фахівцями Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

    У зв’язку з кримінальним провадженням суд наклав арешт на майно Андрія Кисіля:

    • нежитлову будівлю площею майже 96 кв. м у Київській області;

    • квартиру у столиці на понад 122 кв. м;

    • дві земельні ділянки загальною площею понад 10 соток у Київській області;

    • нежитлове приміщення площею 190 кв. м у місті Біла Церква;

    • повну частку у статутному капіталі компанії «Буд Пром Лайн».

    У Державній податковій службі не виключають, що виявлене ухилення — лише частина ширшої схеми. Наразі правоохоронці перевіряють, чи діяла ця практика і в інших підрядників, які працюють із коштами на безпеку шкіл.

    Слідчі дії тривають. Справу контролює БЕБ разом із податковими органами.

  • У Львові запустили бетонний завод Медведчука, попри арешт

    У Львові запустили бетонний завод Медведчука, попри арешт

    Арештований бетонний завод у Львові, який пов’язують з Віктором Медведчуком, продовжує працювати, попри заборону. Про це повідомило Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) 19 червня.

    Інспектори агентства під час огляду виявили, що на майданчику триває виробництво бетонних розчинів і їхній продаж. До того ж використовується арештований спеціалізований транспорт — попри те, що підприємство за рішенням суду мало бути зупинене до призначення нового управителя.

    «Цей випадок — ще один приклад того, як арештовані активи, пов’язані з особами, які підозрюються у сприянні державі-агресору, намагаються вивести з-під контролю держави», — заявили в АРМА.

    Агентство вже звернулось по відео з камер спостереження, дані про маршрути та моніторинг транспорту, аби з’ясувати, хто відновив діяльність заводу.

    На оприлюдненому відео працівники підприємства відмовилися повідомляти, за чиєю вказівкою вийшли на роботу.

    Завод розташований у Львові на вулицях Городоцькій і Тараса Шевченка, а також має виробничі потужності у селі Галичани. У його структурі — бетонні вузли, ангари, офіси, лабораторії та склади.

    Раніше цей актив належав компанії «Бетонбуд». За даними ДБР, її бенефіціарами були рідний брат Віктора Медведчука — Сергій і брат його партнера Тараса Козака — Богдан. Обом було заочно оголошено підозру в ухиленні від сплати податків (ч. 3 ст. 212 ККУ).

    Нагадаємо, Віктора Медведчука звинувачували в державній зраді, але у вересні 2022 року його обміняли на українських полонених, зокрема бійців «Азову».

    АРМА також нещодавно розпочало пошук управителя для ще одного пов’язаного з Медведчуком активу — ПрАТ «Сегежа Оріана Україна» у Калуші.

  • ВАКС заочно арештував екснардепа Логвинського за аферу на 54 мільйони

    ВАКС заочно арештував екснардепа Логвинського за аферу на 54 мільйони

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалила рішення про заочний арешт колишнього народного депутата Георгія Логвинського. Його підозрюють в організації масштабної корупційної схеми, через яку бюджет України втратив понад 54 мільйони гривень.

    Як повідомив Центр протидії корупції, це рішення стало наслідком задоволення апеляції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на попередню ухвалу судді ВАКС Лариси Задорожної. Вона раніше визнала підозру Логвинському «низько обґрунтованою». Та апеляція вирішила інакше — заочний арешт став можливим.

    Справу розслідують із березня 2020 року. За версією слідства, Логвинський організував схему, внаслідок якої держава «програла» справу в ЄСПЛ і була змушена компенсувати 54,1 млн грн компанії «Золотий Мандарин Ойл», яка не мала реальних підстав на виплати. Цю компанію пов’язують саме з екснардепом.

    Цікаво, що тривалий час Логвинський користувався імунітетом, адже його дружина працювала в Європейському суді з прав людини. Лише після того, як цей захист припинився, НАБУ і САП змогли офіційно повідомити йому про підозру — у липні 2023 року. На той момент він уже перебував за кордоном.

    Після кількох відмов у суді, остаточне рішення ухвалила Апеляційна палата ВАКС, скасувавши всі попередні блокування. Наразі Логвинський — сьомий підозрюваний у справі «Золотого Мандарину» й перебуває в міжнародному розшуку.

  • ПівдГЗК заборгувала державі 30 мільярдів, – податкова готує розпродаж майна

    ПівдГЗК заборгувала державі 30 мільярдів, – податкова готує розпродаж майна

    Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПівдГЗК) опинився в центрі гучного фінансового скандалу. Верховний Суд України зобов’язав підприємство сплатити до державного бюджету податки, ухилення від яких стало можливим через схему виведення дивідендів за кордон. Мова йде про суму, що перевищує 29,8 мільярда гривень.

    Протягом трьох років ПівдГЗК виплачував дивіденди на користь 12 кіпрських компаній, при цьому скориставшись пільговою ставкою податку. Проте суд установив, що реальними бенефіціарами були структури в Нідерландах. Така схема позбавила підприємство права на пільги, передбачені конвенцією про уникнення подвійного оподаткування.

    Верховний Суд поставив крапку в справі, зобов’язавши комбінат сплатити податкові зобов’язання. Проте протягом 10 днів, відведених законодавством, борг не було погашено. Від початку травня він офіційно перейшов у розряд податкового, а Державна податкова служба розпочала процедуру стягнення.

    ДПС уже направила підприємству лист з вимогою добровільної сплати, податкову вимогу та ухвалила рішення про опис майна. Відповідно до акту, підписаного обома сторонами, це майно зареєстровано в податкову заставу. У разі несплати боргу активи будуть примусово реалізовані для його погашення.

    Сума боргу зростає — відповідно до чинного законодавства, на неї нараховується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ. На сьогодні це приблизно 1,4–1,5% щомісяця.

    Формально компанія переказувала кошти кіпрським фірмам, користуючись угодою між Україною і Кіпром. Проте бенефіціарами, як встановив суд, були структури в Нідерландах, що дозволяє кваліфікувати операції як податкову оптимізацію, а по суті — ухилення від сплати податків.

    Цей кейс — знаковий для фіскальної системи України. Він демонструє, що навіть великі промислові гіганти не уникнуть відповідальності за податкові маніпуляції. Якщо ПівдГЗК не сплатить борг найближчим часом, його активи підуть з молотка.

  • Активи сина Порошенка арештовано через несплату податків

    Активи сина Порошенка арештовано через несплату податків

    Син п’ятого президента України Петра Порошенка — Олексій — протягом двох років повномасштабної війни не сплачував в Україні ані податок на доходи фізичних осіб, ані військовий збір. Про це йдеться у журналістському розслідуванні, яке наводить дані про ймовірні фінансові порушення з боку політика та бізнесмена.

    За підрахунками авторів розслідування, бюджет України недоотримав щонайменше 770 мільйонів гривень. Причина — прибутки, які Олексій Порошенко отримував від діяльності закордонних компаній, зокрема:

    • Agrohub PTE. LTD. (Сингапур)

    • Agrohub PTY LTD (Австрія)

    • Central European Investments B.V. (Нідерланди)

    Як зазначають журналісти, податки з цих доходів було сплачено за місцем реєстрації компаній, але не в Україні, попри те, що Олексій Порошенко є податковим резидентом України.

    Фіскальні органи розглядають цей факт як ухилення від виконання податкових зобов’язань, що може стати підставою для кримінальної відповідальності.

    Крім того, стало відомо, що Олексій Порошенко перебуває в Лондоні та не з’являється за повістками. Відповідно до чинного законодавства, він уже має статус ухилянта, а його активи — арештовані.

    Щоб розблокувати частину майна, яке було оформлено на сина, Петро Порошенко змушений був сплатити штраф. За даними джерел, йдеться про суму, що перевищує 1,5 мільярда доларів США — саме стільки раніше було переоформлено на Олексія.

    Розслідування триває. Очікується, що найближчим часом компетентні органи дадуть юридичну оцінку ситуації.

  • Суд арештував готель і 292 млн грн у справі, пов’язаній з бізнесменом Жеваго

    Суд арештував готель і 292 млн грн у справі, пов’язаній з бізнесменом Жеваго

    Голосіївський районний суд Києва наклав арешт на приміщення готелю Військово-Микільського монастиря по вулиці Івана Мазепи, 11, а також на 292 мільйони гривень на рахунку ТОВ «Тіквел Компані». Про це стало відомо з ухвали суду в межах кримінального провадження, відкритого за статтею про відмивання коштів.

    Мова йде про нерухомість площею понад 6,7 тисяч квадратних метрів, що має статус памʼятки архітектури місцевого значення. Саме це приміщення стало предметом довготривалих судових спорів, торгів і фінансових операцій із сумнівним походженням.

    Справу зареєстрували 24 квітня 2025 року. Розслідуванням займається Бюро економічної безпеки. Підставою для кримінального провадження стало повідомлення від ПриватБанку до Держфінмоніторингу про те, що «Тіквел Компані» збирається переказати майже 292 млн грн на рахунок приватного виконавця з призначенням «за придбання на СЕТАМ». У банку виникла підозра, що операція може бути пов’язана з обходом санкцій, накладених на бізнесмена Костянтина Жеваго.

    У грудні 2017 року повʼязане з Жеваго ТОВ «3В Ріелті» придбало цей будинок на торгах Фонду гарантування вкладів. Згодом, через банкрутство фірми, обʼєкт знову виставили на продаж. Переможцем нових торгів стала «Фінансова компанія «Фінтакт» — також фігурант у справах, повʼязаних з Жеваго. Проте навіть після перемоги компанія не викупила майно.

    У 2023 році майно було арештовано в межах справи про розтрату активів банку «Фінанси та Кредит», а після накладення санкцій на Жеваго в лютому 2025 року — на торги виставили знову. Цього разу переможцем стала «Тіквел Компані» — маловідома фірма, зареєстрована в 2021 році, яка до моменту участі в торгах взагалі не здійснювала господарську діяльність.

    До 26 березня 2025 року її власником був депутат Київської облради від «Європейської солідарності» Леонід Глиняний. Після цього компанію переоформили на Ярослава Вербовського, який у подальшому надав фірмі 184 млн грн у вигляді поворотної фінансової допомоги. Ще 111 мільйонів компанія отримала від ПАТ «ЗНКІФ «Каскад-Інвест».

    Слідство припускає, що ці дії могли бути частиною схеми із легалізації коштів сумнівного походження. Зокрема, є підозра, що Жеваго намагається зберегти контроль над активами через підставні компанії, попри офіційне блокування його майна рішенням РНБО.

    Арешт, накладений на будинок і рахунок «Тіквел Компані», покликаний унеможливити проведення подальших операцій до з’ясування джерел коштів і потенційного зв’язку з особами, які перебувають під санкціями.

  • Суд наклав арешт на причали ТОВ «Чорноморський рибний порт» на Одещині

    Суд наклав арешт на причали ТОВ «Чорноморський рибний порт» на Одещині

    Скандал навколо ТОВ «Чорноморський рибний порт» (ТОВ «ЧРП») досяг нової стадії: суд ухвалив рішення про накладення арешту на сім державних причалів компанії в селі Бурлача Балка, що на Одещині. Причали, розташовані на території морського порту Чорноморськ, стали предметом розслідування через незаконну реєстрацію приватної власності на акваторії.

    За даними слідства, у змові з державними реєстраторами ТОВ «ЧРП» незаконно зареєструвало право приватної власності на операційні акваторії причалів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 та 4 (до реконструкції причали № 7-10). Ці об’єкти є частиною гідротехнічних споруд Сухого лиману в акваторії морського порту Чорноморськ і належать державі, перебуваючи в суборенді у ТОВ «ЧРП» на підставі договору від 23 червня 1997 року.

    За версією слідства, у лютому 2019 року службові особи ТОВ «ЧРП» змовилися з державним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» для заволодіння операційними акваторіями з метою отримання доходів від корабельного збору. У квітні 2019 року на підставі сфабрикованих документів, зокрема технічних паспортів від ТОВ «Пром-Строй лтд», було незаконно зареєстровано право власності на акваторії за ТОВ «ЧРП». Державний реєстратор, усвідомлюючи протиправність дій, вніс зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, хоча законних підстав для цього не було, адже майно належить державі в особі Фонду державного майна України (ФДМУ).

    Слідство встановило, що причали та їхні операційні акваторії є нероздільними об’єктами, які не можуть функціонувати окремо. У лютому 2025 року причали № 1–6 та № 4 (колишні № 7–10) визнано речовими доказами у справі. Прокуратура наполягала на арешті майна з забороною відчуження та розпорядження, щоб запобігти його незаконному переоформленню чи використанню.

    Представники ТОВ «ЧРП» заперечували проти арешту, стверджуючи, що причали перебувають у державній власності, а розслідування стосується лише акваторій, а не самих причалів. Вони також наголосили, що заборона експлуатації призведе до зриву роботи підприємства, яке має статус критично важливого, та міжнародних контрактів. ФДМУ, як орендодавець, не висловив претензій до ТОВ «ЧРП» і залишив рішення на розсуд суду.

    Суддя, врахувавши аргументи сторін, дійшов висновку, що причали є речовими доказами, а їх арешт необхідний для збереження майна та забезпечення розслідування. Арешт не передбачає заборони на користування, а лише обмежує відчуження та розпорядження, що, на думку суду, відповідає принципам пропорційності та законності.

    Компанія належить ПрАТ «Антарктика», яке, своєю чергою, має офшорне коріння. За даними порталу Opendatabot засновниками фірми є Espert Holdings ltd, Meidcom ltd та ZAO Ukrtransitservice ltd.

  • ВАКС залишив під арештом маєток матері ексголови “Спецтехноекспорту” Павла Барбула

    ВАКС залишив під арештом маєток матері ексголови “Спецтехноекспорту” Павла Барбула

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відмовив матері колишнього очільника державного підприємства “Спецтехноекспорт” Павла Барбула у знятті арешту з її елітного маєтку в Козині (Конча-Заспа) на Київщині.

    Павло Барбул обвинувачується у вчиненні злочинів за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Його підозрюють в організації розтрати державного майна шляхом зловживання службовим становищем, а також у службовому підробленні.

    За версією слідства, у 2015–2016 роках, перебуваючи на посаді директора ДП ДГЗП “Спецтехноекспорт”, Барбул завдав державі збитків на суму 55,457 млн грн. У 2018 році, після завершення цих інкримінованих дій, його мати Каріна Атанасян придбала три земельні ділянки та житловий будинок площею 435 кв. м, які й стали об’єктом судового розгляду.

    Арешт на це майно накладено ухвалою Солом’янського райсуду Києва у 2019 році з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

    Адвокат матері Барбула подав клопотання до ВАКС про скасування арешту, стверджуючи, що майно придбано законно за її власні кошти, а обвинувачення проти сина не передбачає отримання ним особистої вигоди, яка могла б бути інвестована у нерухомість.

    Адвокат наполягав, що арешт накладено необґрунтовано, а потреба в ньому відпала.  За словами адвоката, обвинувачення стосується розтрати коштів на користь компанії Global Marketing SP LTD, а не на користь самого Барбула. Захист стверджував, що Атанасян мала достатньо власних коштів: понад 1,7 млн грн доходу за 2009-2018 роки, 850 тис. грн доходу її чоловіка Олексія Барбула, 100 тис. цільової позики від 2014 року та особисті заощадження у 100 тис. доларів. Загалом сім’я мала понад 5 млн грн, що відповідало вартості майна (5,261 млн грн).

    Купівля майна оформлена Барбулом за довіреністю від матері, що, за твердженням адвоката, не дає йому права власності. Мати пояснила, що будинок придбано для онука, а не для сина, і вона не проживала там через життя в Одесі.  Через війну, обстріли Одеси та перебування за кордоном родина потребує грошей на лікування матері, її онука та оренду житла для іншого онука. Арешт, який триває понад 5 років, обмежує її права.

    Мати Барбула у відеоконференції додала, що будинок придбано за її кошти, передані сину, і вона не знає, чому майно арештовано. Вона зазначила, що нерухомість пустує, а комунальні послуги оплачує невістка.

    За даними САП, купівля нерухомості у 2018 році збігається з періодом завершення злочинних дій Барбула. Під час обшуку 2019 року в будинку знайдено його особисті речі, що свідчить про користування ним майном.

    Прокурор зазначив, що доходи матері за 1998-2018 роки (1,17 млн грн) не пояснюють можливості купівлі майна за 5,26 млн грн. Вона не знала точного місця розташування будинку, що підриває її твердження про контроль над покупкою.

    Павло Барбул самостійно обирав будинок, оформлював угоди та розраховувався за нього, що вказує на використання його коштів, а не матері. Суд ще не дослідив усіх доказів, включно зі свідками, тому скасування арешту до завершення розгляду справи є передчасним.

    ВАКС відмовив у клопотанні, тому що арешт у вигляді заборони відчуження не є надмірним, адже зберігає майно без незворотних наслідків для власниці, водночас захищаючи суспільний інтерес.

    Справа залишається у центрі уваги, адже її результат може вплинути на долю значних активів і репутацію обвинуваченого. Наступні слухання визначать, чи вдасться стороні обвинувачення довести вину Барбула та реалізувати конфіскацію. Засідання стосовно Бельбаса, Барбула, а також Тимофія Романюка та Дениса Панасенка відбудеться вже 1 квітня.

    Раніше  ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості, укладену з колишнім директором ДП «Спецтехноекспорт» Ігорем Гладушем.

    За умовами він  зобов’язався відшкодувати НВП «Іскра» 8,48 млн гривень завданих збитків і 1,52 млн гривень – ТОВ «Львівський радіоремонтний завод».

    Гладуш зобов’язався співпрацювати з САП і НАБУ у справі за обвинуваченням Бельбаса і Барбула.

  • Майно Любові Полежай: що залишилося від спадщини Януковича в Україні

    Майно Любові Полежай: що залишилося від спадщини Януковича в Україні

    Після втечі Віктора Януковича з України його нерухомість, зокрема оформлена на його цивільну дружину Любов Полежай, була заарештована. Колишня офіціантка резиденції “Межигір’я” згодом стала супутницею президента-втікача та власницею значної частини його майна.

    Елітні маєтки та квартири

    Одним із найбільш помітних об’єктів, який пов’язують із Полежай, є будинок у котеджному містечку “Лазарев сад” біля “Межигір’я”. Цей особняк виділяється зеленою огорожею та камерами спостереження. Хоча нинішньою власницею в документах зазначена Тетяна Кобилинська, раніше цей будинок належав саме Полежай, яка у Росії змінила прізвище на Садикова.

    Також на Полежай були записані дві великі квартири на Оболонській набережній у Києві, де діяв салон краси, що також належав їй. Наразі цей об’єкт арештовано, проте в одній із квартир проживають орендарі.

    Дитячий табір у Циблях

    Одним із найбільш вартісних об’єктів, оформлених на Полежай, є дитячий табір у селі Циблі, що розташований на березі Канівського водосховища. Вартість цього табору оцінювалася у 100 мільйонів гривень. Заклад неодноразово опинявся у центрі скандалів – від отруєння дітей до загибелі гімнастки.

    Суперечливі рішення судів

    У 2015-2021 роках більшість майна Януковича та Полежай була заарештована. Однак у 2021 році суд зняв арешт із будинку Полежай у Нових Петрівцях та з бази відпочинку в Циблях. Причина – “не встановлено факту проживання однією сім’єю та набуття права власності під час спільного проживання”.

    Після цього будинок Полежай у Нових Петрівцях був переписаний на Тетяну Кобилинську – дружину колишнього депутата Вишгородської районної ради від “Партії регіонів” Анатолія Кобилинського. Він раніше керував приватною охоронною компанією “Гроссер”, яка забезпечувала безпеку резиденції “Межигір’я”.

    Бізнес у Росії

    Після втечі з України Любов Полежай влаштувалася у Сочі, де відкрила фермерський магазин і навіть запатентувала торгову марку. Водночас, значна частина її українських активів або перебуває під арештом, або вже перейшла до нових власників.

    Справа нерухомості Полежай демонструє, як після зміни політичного режиму колишні активи набувають нових власників, а пов’язані з ними корупційні схеми продовжують залишатися темою громадського інтересу.

  • Командування 110-ї ОМБр збирало “данину” з підлеглих

    Командування 110-ї ОМБр збирало “данину” з підлеглих

    6,73 мільйона гривень, вилучених у справі щодо поборів у 110-й окремій механізованій бригаді (ОМБр), передано до АРМА. Ці кошти були знайдені під час обшуків у посадовців, які змушували військових ділитися бойовими виплатами.

    Розслідування ДБР виявило, що командування бригади створило корупційну схему, яка дозволяла окремим військовослужбовцям не з’являтися на службу, але отримувати зарплату та бойові виплати. Половину цих грошей підлеглі змушені були віддавати керівництву.

    У грудні 2024 року про підозру повідомили заступнику командира бригади, а в січні 2025-го – командиру групи матеріального забезпечення, якого слідчі вважають його спільником.

    Розслідування триває, і в поле зору правоохоронців вже потрапило щонайменше 50 осіб, які могли бути причетними до схеми.

    Корупційна схема розвалилася після того, як один із військових звернувся до правоохоронців Хмельниччини. Він передав сумку з хабарем, яку відібрав у заступника командира – всередині було 1,5 мільйона гривень у різній валюті.

    Під час обшуку його квартири в Запоріжжі слідчі знайшли ще 5 мільйонів гривень у готівці. 17 тисяч доларів США вилучили у його спільника в Дніпрі. Загалом на рахунки АРМА передали понад 6,73 мільйона гривень.

    Суд також наклав арешт на майно заступника командира, яке той встиг придбати після початку повномасштабного вторгнення.

    Серед арештованих активів:

    Елітна квартира (60 кв. м) біля моря в Одесі
    Квартира (75 кв. м) у Хмельницькому
    Mercedes-Benz преміумкласу
    Дві земельні ділянки у Верховинському районі (біля “Буковеля”)
    Банківські рахунки та цінні папери на 4 мільйони гривень

    Наразі триває експертиза для визначення реальної вартості цього майна.

    Слідчі розглядають можливість додаткового повідомлення про підозру заступнику командира за відмивання коштів (ст. 209 КК України).

    Ця справа – черговий доказ того, що навіть під час війни деякі посадовці не гребують наживатися на військових, які ризикують життям.