Hronikanovostej.com

Позначка: Андрій Єрмак

  • Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Останнім часом Верховна Рада дедалі частіше демонструє нестабільність у голосуваннях. Парламент дає голоси за звільнення міністрів, але не підтримує їхні призначення, провалює урядові фіскальні законопроєкти та регулярно фрондує під час ключових рішень. Це породжує головне питання: чи існує ще монобільшість і наскільки керованим залишається парламент.

    Монобільшість існує лише формально

    Політолог Володимир Фесенко зазначає, що формально у Верховній Раді й досі є парламентська більшість чисельністю 229 депутатів. Однак на практиці монобільшості давно не існує. Починаючи з 2021 року, абсолютна більшість рішень ухвалюється не силами однієї фракції, а за рахунок неформальної коаліції.

    За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

    Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

    Відставка Єрмака і парламент: зв’язку немає

    Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

    Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

    Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

    НАБУ, САП і ефект «крайніх»

    Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

    Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

    Кадровий голод і небажання бути депутатом

    Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

    Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

    Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

    Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

    Початок передвиборчої кампанії

    Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

    За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

    Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

    За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

    Чи вистачить голосів для критичних рішень

    Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

    Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

    Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.

  • Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента.

    Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у межах ОП фактично обмежується цим напрямом.

    Джерела наголошують, що Буданов не залучений до інформаційної політики, публічних комунікацій чи виборчої кампанії. Такий підхід був принциповою позицією Андрія Єрмака ще на етапі формування нової моделі управління.

    За словами співрозмовників, Єрмак категорично виступав проти будь-якої участі Кирила Буданова в інформаційному блоці. Цю позицію публічно підтвердив і Володимир Зеленський, чітко заявивши про неприпустимість залучення голови ОП до інформаційної вертикалі.

    У результаті сформовано жорсткий функціональний поділ: Андрій Єрмак поза Офісом президента займається виключно виборчою кампанією глави держави, тоді як Кирило Буданов у статусі голови ОП відповідає за переговорний напрям без впливу на публічну та інформаційну політику.

  • Washington Post: Буданова в США вважають розсудливішим у питанні миру

    Washington Post: Буданова в США вважають розсудливішим у питанні миру

    У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Про це повідомляє американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України.

    За словами ексчиновника, попри публічний образ жорсткого та рішучого силовика, Буданов відігравав непомітну, але важливу роль у контактах, пов’язаних із мирними переговорами на початку 2025 року. Він зазначив, що саме в контексті реального обговорення завершення війни Буданов проявив себе як один із найбільш прагматичних і виважених представників української сторони.

    Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

    Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

  • Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Підозра колишньому главі Офісу президента України Андрію Єрмаку у межах так званої справи «Міндічгейт» була підготовлена ще 28 листопада. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах.

    За інформацією видання, саме в цей день у помешканнях, пов’язаних із Єрмаком, відбулися обшуки. Водночас, попри готовність процесуальних документів, підозру ексочільнику Офісу президента не вручили ні 28 листопада, ні протягом наступних тижнів.

    Джерела УП зазначають, що затягування з врученням підозри може бути пов’язане як із процесуальними нюансами, так і з політичною чутливістю справи. Офіційних коментарів від НАБУ, САП або представників самого Андрія Єрмака наразі не надходило.

    Справу «Міндічгейт» пов’язують із масштабними корупційними схемами у сфері енергетики та діяльністю групи осіб, серед яких фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. Раніше в межах цього провадження детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозри низці високопосадовців і бізнесменів, а також оприлюднили аудіозаписи, які, за версією слідства, свідчать про системну корупцію та вплив на ухвалення державних рішень.

    Інформація про можливу підозру колишньому главі Офісу президента суттєво підвищує суспільний резонанс навколо справи та може мати серйозні політичні наслідки. Водночас відсутність офіційного підтвердження з боку правоохоронців залишає відкритим питання подальшого розвитку подій.

  • Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

    Ексочільник ОП Андрій Єрмак може прагнути повернення до керівної ролі після виборів

    За інформацією джерел у політичних колах, колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак намагається повернути свій вплив, використовуючи майбутній виборчий цикл із президентськими виборами як ключовий інструмент. Йдеться про спробу знову зайняти центральну роль у формуванні влади після можливого переобрання Володимира Зеленського.

    За словами співрозмовників, у разі перемоги чинного президента Єрмак розраховує на повернення до керівних позицій в Офісі президента, хоча формально наразі жодних посад він не обіймає. Основний акцент робиться не на публічній політичній діяльності, а на управлінні процесами зсередини виборчої кампанії.

    Джерела стверджують, що в межах цієї стратегії розглядається варіант згортання або заморожування окремих політичних проєктів заради досягнення головного результату. Зокрема, йдеться про зняття частини кандидатів ще на старті виборів, що має спростити формування контрольованого сценарію кампанії.

    Окрему роль у цьому плані, за інформацією співрозмовників, відводять електронному голосуванню. Його розглядають як інструмент, що дозволяє централізовано керувати виборчим процесом і мінімізувати непередбачувані ризики. Паралельно має використовуватися підконтрольна соціологія для формування необхідного суспільного очікування та подальшої легітимації результатів.

    За цією логікою, президентські вибори мають стати лише першим етапом. Після фіксації потрібного результату Банкова, за словами джерел, планує перейти до парламентської кампанії, використовуючи вже сформований політичний і медійний ресурс.

    Таким чином, мова йде не лише про персональні амбіції, а про спробу вибудувати повний контроль над виборчим циклом — від президентських до парламентських виборів. Співрозмовники застерігають, що реалізація такого сценарію може серйозно вдарити по довірі до виборчого процесу та викликати нову хвилю політичної напруги в країні.

  • Джерела повідомляють про підготовку виборчих стратегій у команді Зеленського

    Джерела повідомляють про підготовку виборчих стратегій у команді Зеленського

    За інформацією наших джерел, наразі політтехнологи Володимира Зеленського займаються опрацюванням основних стратегій до виборів президента, які ймовірно відбудуться наступного року.

    Наше джерело називає кілька основних стратегій побудови виборчої кампанії, які наразі розглядаються в Офісі Президента.

    Перше питання – це питання “впровадження онлайн голосування”, якого по останній інформації не буде з ймовірністю 90%.

    Так, за інформацією джерела, “виборів у смартфоні не буде з ймовірністю 90%, через втрату довіри Володимира Зеленського до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова”. Варто відзначити, що “втрата довіри Президента до Федорова” відбулась внаслідок його протистояння з Андрієм Єрмаком, Давидом Арахамією та Кирилом Будановим.

    Також, за інформацією джерела, політехнологи Володимира Зеленського у своїх прогнозах і побудові стратегій відштовхуються від наступних цифр.

    Зокрема, у Зеленського підрахували, що на виборах президента будуть голосувати максимум 15 мільйонів українців, з яких 5 мільйонів перебувають за кордоном та ще  майже 2 мільйони виборців віднесли до категорії “військовослужбовців, поліції та спецслужб”. При цьому також врахували, що українці з Росії голосуватимуть у сусідніх країнах.

    В контексті даних розрахунків, джерело повідомляє, що “реєстр СЗЧ закрили для того, щоб отримати до 100 відсотків від військових голосів”.

    Також, за інформацією джерела, “що стосується закордонних округів, то там скасують необхідність підтвердження у військових реєстрах і навіть дозволять голосувати за простроченими паспортами”.

  • Єрмак продовжує контактувати з президентом після відставки

    Єрмак продовжує контактувати з президентом після відставки

    Після корупційного скандалу з «плівками Міндіча» Андрій Єрмак подав у відставку з посади керівника Офісу президента, однак продовжує регулярно спілкуватися з Володимиром Зеленським у Конча-Заспі. Журналістка Інна Ведернікова у матеріалі «Ілюзія влади. Якої фатальної помилки може припуститися Зеленський» зазначає, що відставка Єрмака стала радше вимушеним актом самозбереження, а не реальним перезавантаженням влади.

    За її словами, президент міг би очистити систему влади від людей Єрмака та Тимура Міндіча, але поки цього не зробив. Єрмак залишився активним у політичних процесах, перебуваючи на телефонному зв’язку та відвідуючи Зеленського вечорами. Ведернікова зазначає, що розрив між Зеленським і Єрмаком можливий лише через співпрацю зі слідством або свідчення одне проти одного.

    Зараз, ймовірно, Зеленський планує залишити керування Офісом президента у технічному форматі, передавши аналітичні функції іншим структурам. Потенційними кандидатами на тимчасове очолювання ОПУ називають заступника керівника Ігора Брусила та керівницю апарату Марію Вітушок.

    Ведернікова також звертає увагу на затягування зміни низки голів обласних державних адміністрацій та на те, що на посаді залишається голова Фінмоніторингу Філіп Пронін, який, за даними джерел, блокує розслідування НАБУ. Основним аргументом Зеленського, за інформацією ЗМІ, є відсутність підозри проти людей із оточення Єрмака: «Нехай спочатку НАБУ та САП доведуть, що всі навколо – корупціонери».

    Нагадаємо, 28 листопада НАБУ провело обшуки у помешканні Єрмака в межах іншого кримінального провадження. Його пов’язують із «плівками Міндіча», де фігурує під прізвиськом «Алі-Баба», нібито даючи вказівки правоохоронцям щодо тиску на антикорупційні органи.

  • Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

    Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

    Призначення нового глави Офісу президента, яке ще минулого тижня здавалося майже погодженим, відкладається на невизначений час. Як повідомляють джерела в оточенні президента, кадрове рішення не планують ухвалювати до Нового року, а в разі перенесення процес може затягнутися на тривалий період.

    За даними джерел, одним із ключових претендентів на посаду був перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Джерела заявляють, що він презентував бачення глибокої модернізації внутрішньої структури ОП, що передбачало радикальні зміни в його роботі. Саме ця програма нібито й спонукала президента поставити процес на паузу.

    Президент Володимир Зеленський розглядав можливість концептуальної реформи системи управління, зокрема — об’єднання Офісу президента з апаратом Ради національної безпеки та оборони. Таку модель називають потенційним способом оптимізації координації та ухвалення рішень. Однак зараз глава держави повністю зосереджений на переговорах, пов’язаних із так званим мирним планом, тому проведення масштабної перебудови відкладається.

    В окремих політичних колах висловлюють припущення, що чинний керівник ОП Андрій Єрмак не зацікавлений у швидкому призначенні наступника. За словами одного з джерел, Єрмак може розуміти, що призначення нового керівника приверне увагу до внутрішньої архітектури ОП, яка може стати предметом детального аналізу.

    Депутати також заявляють, що цього пленарного тижня — останнього перед зимовою перервою — жодних кадрових рішень щодо керівництва ОП не передбачається. За таких умов питання може повернутися в політичний порядок денний уже після Нового року, але строки залишаються невизначеними.

  • Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

    Андрій Єрмак лишається фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі. Джерела

    За інформацією наших джерел, офіційно звільнений Андрій Єрмак залишається  фактичним керівником ОП та куратором владної вертикалі.

    Саме з цим фактом пов’язана заява Володимира Зеленського під час зустрічі з представниками ЗМІ в четвер 11 грудня про те, що “питання призначення голови Офісу президента не є пріоритетним”.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що остаточне рішення щодо призначення нового глави ОП має бути прийняте в четвер 11 грудня та що саме Андрій Єрмак стоїть за інформаційними атаками на Кирила Буданова та Михайла Федорова.

    За інформацією нашого джерела, “лобісти Єрмака добре зробили свою роботу та  підтримали сталу структуру Офісу”.

    Нагадаємо, раніше про підготовку “таємної поїздки Єрмака до Лондона та продовження його співпраці з лобістами повідомляли журналісти видання  NENKA.nfo з посиланням на власні джерела в СЗР.

  • Боротьба за крісло глави ОП: за інформаційними атаками на Буданова та Федорова стоїть Єрмак

    Боротьба за крісло глави ОП: за інформаційними атаками на Буданова та Федорова стоїть Єрмак

    За інформацією джерела видання 360ua.news, з ймовірністю 90% завтра буде назване прізвище нового глави Офісу Президента, а поки йдуть “торги” Андрій Єрмак веде медійну атаку у відношенні двох основних претендентів: Кирила Буданова та Михайла Федорова.

    Так, за інформацією джерела, саме з подачі екс-очільника ОП Андрія Єрмака широкий резонанс в ЗМІ отримала історія із захопленням бійцями ГУР санаторію Жовтень.

    Наступним етапом в інформаційній війні між Єрмаком та Будановим джерело називає “публікацію фактів нецільової розтрати коштів та контактів Буданова з колумбійськими наркокартелями, бойовики яких воюють в Україні під прапором ГУР”.

    Стосовно медійної атаки Єрмака на іншого ймовірного кандидата на очільника ОП Михайла Федорова, за інформацією джерела, “йому пригадають оборудки з Playcity та розкрадання благодійних внесків програми UNITED24”.

    “Таким чином Андрій Єрмак лобіює на посаду голови ОП нейтральну фігуру Дениса Шмигаля, хоча у обох його конкурентів потужне лобі, в тому числі російське та вплив через Віткоффа у Михайла Федорова” – повідомляє джерело.