Hronikanovostej.com

Позначка: Андрій Сибіга

  • Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська під час офіційного візиту до Києва заявила, що перемога України у війні проти Росії матиме вирішальне значення не лише для українського народу, а й для майбутнього самої Білорусі. Відповідну заяву вона зробила під час відкриття IV Міжнародного саміту міст і регіонів, який проходить у столиці України за участі українських та іноземних представників.

    У своєму виступі Світлана Тихановська наголосила, що результат російсько-української війни безпосередньо визначатиме майбутнє всієї Східної Європи, зокрема і долю Білорусі. За її словами, український спротив сьогодні став боротьбою не лише за територіальну цілісність України, а й за право народів регіону жити без імперського тиску та зовнішнього диктату з боку Росії.

    Тихановська підкреслила, що не має сумнівів у перемозі України. Водночас вона зазначила, що головне питання зараз полягає в тому, коли саме ця перемога настане та наскільки активно міжнародні партнери допомагатимуть Україні наближати завершення війни.

    За словами білоруської опозиціонерки, Україна фактично захищає не лише себе, а й усі народи, які тривалий час перебували “в тіні імперії”. Вона наголосила, що війна Росії проти України є спробою Кремля зберегти контроль над регіоном і не допустити остаточного виходу пострадянських країн із російської сфери впливу.

    Окрему увагу Світлана Тихановська приділила майбутнім відносинам між Україною та Білоруссю після можливих політичних змін у Мінську. Вона заявила, що одним із найважливіших внесків “вільної Білорусі” у безпеку України стане гарантія стабільності більш ніж тисячі кілометрів спільного кордону.

    Тихановська висловила переконання, що після демократичної трансформації Білорусі українські та білоруські міста й регіони зможуть відновити партнерство та співпрацю, які були фактично зруйновані після того, як режим Олександра Лукашенка дозволив Росії використати білоруську територію для вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

    Під час свого візиту до Києва Світлана Тихановська також провела зустріч із президентом Володимиром Зеленським. За підсумками переговорів сторони обговорили питання безпеки в регіоні, ситуацію всередині Білорусі, а також посилення російського впливу на Мінськ.

    Окремо йшлося про спроби Кремля ще глибше втягнути Білорусь у війну проти України. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує використовувати територію Білорусі для військового тиску, навчань та розміщення озброєння, водночас прагнучи посилити залежність режиму Лукашенка від Москви.

    У Києві при цьому наголошують, що розрізняють білоруський режим і білоруське суспільство. Українська влада неодноразово заявляла, що значна частина білорусів не підтримує участь своєї країни у війні на боці Росії, а демократичні сили Білорусі розглядаються як потенційний партнер України в майбутньому.

    Візит Тихановської відбувається на тлі активізації дипломатичних контактів між Києвом і представниками білоруської опозиції. В Офісі Тихановської раніше пояснювали, що поїздка до України має символічне та політичне значення і спрямована на поглиблення співпраці між демократичними силами двох країн.

    Крім того, після зустрічі з Тихановською міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив проти можливого послаблення санкцій щодо компанії Білоруськалій, яка є одним із ключових джерел валютних надходжень для білоруської влади.

    На тлі війни та зростання напруженості в регіоні Київ дедалі активніше формує окрему стратегію щодо Білорусі, яка передбачає підтримку демократичних сил і підготовку до потенційних змін політичної ситуації після завершення війни та можливого послаблення російського впливу на Мінськ.

  • МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    МЗС Польщі попередило РФ про наслідки у разі ударів по дипмісіях у Києві

    Міністерство закордонних справ Польщі виступило з жорсткою заявою у відповідь на російські погрози щодо можливих “системних ударів” по Києву, наголосивши, що будь-які атаки на дипломатичні представництва будуть розцінюватися як свідомі, навмисні та ворожі дії, які матимуть серйозні міжнародно-правові наслідки.

    У заяві польського зовнішньополітичного відомства підкреслюється, що попри риторику Росії про нібито обмеження ударів лише військовими об’єктами, будь-яке ураження цивільної інфраструктури, зокрема дипломатичних установ, є прямим порушенням міжнародного права та фундаментальних норм дипломатичного захисту.

    Польська сторона окремо наголосила, що дипломатичні місії користуються особливим міжнародним статусом і захищені Віденською конвенцією про дипломатичні зносини, тому атака на них розглядатиметься як умисний і цілеспрямований акт агресії. У МЗС Польщі прямо заявили, що у разі будь-якого удару по польських дипломатичних представництвах така дія буде кваліфікована як свідома та навмисна.

    У відомстві також підкреслили, що подібні дії з боку Росії не лише створюють пряму загрозу життю дипломатів та співробітників місій, але й матимуть серйозні політичні та правові наслідки на міжнародному рівні, зокрема у контексті позиції Росії як постійного члена Ради Безпеки ООН. У Варшаві заявили, що подібні кроки ще більше підривають довіру до Москви як до суб’єкта міжнародних відносин.

    Окремо МЗС Польщі закликало Росію негайно припинити війну проти України, яку у Варшаві називають незаконною та невиправданою агресією, а також виконувати свої міжнародні зобов’язання. Польська сторона наголосила, що будь-які удари по цивільних об’єктах та населенню України розглядаються як акти агресії, які призводять до масштабних людських втрат і руйнування інфраструктури.

    Заява Варшави пролунала на тлі загострення риторики між Росією та західними країнами після того, як Міністерство закордонних справ РФ заявило про нібито початок “послідовних системних ударів” по Києву. У Москві стверджували, що ціллю таких ударів мають стати підприємства українського військово-промислового комплексу та так звані “центри ухвалення рішень”, а також закликали іноземних дипломатів і працівників міжнародних організацій залишити українську столицю.

    Ці заяви викликали різку реакцію з боку України та міжнародних партнерів. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що російські погрози мають на меті виключно залякування іноземних дипломатів і створення атмосфери тиску, але не досягнуть своєї мети. За його словами, Україна не очікує, що такий шантаж вплине на роботу дипломатичних місій у Києві.

    Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова також заявила, що попри російські погрози західні дипломати не планують залишати Київ і продовжать роботу в Україні, демонструючи підтримку державі під час війни.

    Водночас глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо заявив, що російська армія нібито “приступає” до системних ударів по об’єктах у Києві, які Москва пов’язує з українськими військовими потребами.

    На тлі цих заяв у європейських столицях зростає занепокоєння щодо можливого розширення атак і ризиків для дипломатичних установ у Києві. Водночас міжнародні партнери України наголошують, що будь-які спроби тиску через погрози ударами не змінять їхньої політики підтримки Києва та не призведуть до згортання дипломатичної присутності в Україні.

  • МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    МЗС відреагувало на нові погрози РФ щодо ударів по Києву

    Міністерство закордонних справ України заявило, що нові погрози Росії щодо ударів по Києву не змінюють загальної безпекової ситуації, оскільки українська столиця та інші міста країни перебувають під постійною атакою РФ від початку повномасштабного вторгнення.

    Відповідну заяву оприлюднило МЗС України після того, як російська сторона оголосила про нібито підготовку “послідовних системних ударів” по українських військових підприємствах і “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    У міністерстві наголосили, що Кремль уже понад чотири роки та три місяці застосовує проти України широкий арсенал ракетного озброєння, балістики, крилатих ракет та ударних дронів. Удари по столиці, за словами дипломатів, фактично не припинялися жодного тижня.

    “За оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва та інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки та місяці”, – йдеться у заяві МЗС.

    У відомстві підкреслили, що нові заяви Москви мають насамперед інформаційно-психологічний характер і спрямовані на посилення атмосфери страху серед цивільного населення, іноземних дипломатів та міжнародних організацій, які продовжують працювати в Україні.

    Українські дипломати вважають, що Росія фактично відкрито визнає використання терору як інструменту політичного тиску.

    “Москва фактично зізнається у тому, що її обстріли спрямовані зокрема на залякування іноземного дипкорпусу. Це свідчення буде цінним доказом у міжнародно-правових процесах проти держави-агресора”, – заявили у МЗС.

    У зовнішньополітичному відомстві також наголосили, що Україна готова надати додаткове сприяння для посилення заходів безпеки іноземних дипломатичних місій у Києві та інших містах, якщо партнери звернуться із відповідними запитами.

    Окремо МЗС висловило вдячність дипломатичним представництвам іноземних держав, міжнародним організаціям та послам, які продовжують роботу в Україні попри постійні російські атаки та загрозу нових ударів.

    У міністерстві наголосили, що саме присутність міжнародного дипломатичного корпусу в Україні є важливим сигналом підтримки української держави та демонструє, що міжнародна спільнота не має наміру піддаватися на російський шантаж.

    Українська сторона також закликала партнерів не реагувати на погрози Кремля поступками чи зменшенням підтримки України. У МЗС підкреслили, що єдиною ефективною відповіддю на російський терор має бути подальше посилення санкційного, політичного та військового тиску на РФ.

    25 травня Міністерство закордонних справ РФ виступило із заявою, у якій повідомило, що російська армія нібито розпочинає “послідовні системні удари” по підприємствах українського військово-промислового комплексу, а також по так званих “центрах ухвалення рішень” у Києві.

    Російська сторона також закликала іноземних громадян, дипломатів, працівників міжнародних організацій та співробітників посольств “якнайшвидше залишити Київ”.

    Згодом міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що нові заяви Москви є частиною кампанії залякування міжнародних партнерів України.

    За словами Сибіги, Кремль намагається вплинути на присутність західних дипломатів у Києві та створити враження масштабної ескалації, однак українська сторона не бачить ознак того, що цей шантаж спрацює.

    Після цього посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що представники ЄС та західних держав не планують залишати українську столицю через російські погрози.

    Водночас стало відомо, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо “офіційно довів” до американської сторони інформацію про намір Росії завдавати “системних ударів” по об’єктах у Києві, які Москва вважає пов’язаними із ЗСУ.

    На цьому тлі українська влада та міжнародні партнери наголошують, що подібна риторика Кремля вкотре демонструє використання Росією тактики терору та залякування як одного з ключових інструментів ведення війни проти України.

  • Російська атака пошкодила будівлю МЗС України: це сталося вперше з часів Другої світової війни

    Російська атака пошкодила будівлю МЗС України: це сталося вперше з часів Другої світової війни

    Будівля Міністерства закордонних справ України зазнала пошкоджень під час масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 24 травня. Історична споруда в центрі столиці постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

    За його словами, внаслідок вибухової хвилі та удару у будівлі були пошкоджені вікна та окремі елементи фасаду. Водночас дипломатичне відомство продовжує працювати у штатному режимі.

    «Дивлячись на розбиті вікна сьогодні вранці, я можу з повною впевненістю заявити від імені всієї нашої дипломатичної команди: російські терористи не змусять нас зупинитися», — наголосив Сибіга.

    Міністр зазначив, що будівля МЗС є унікальною архітектурною пам’яткою. Її звели у 1939 році за проєктом відомого архітектора Йосип Лангбард. Від початку Другої світової війни споруда не зазнавала пошкоджень через бойові дії — до сьогоднішньої атаки РФ.

    Сибіга також звернув увагу, що удари Росії були спрямовані по історичному центру Києва.

    «Важливо також зазначити, що російські удари були спрямовані на історичну місцевість, самий центр давньої Русі. Ще один доказ того, що ми маємо справу з ордами варварів, а не зі спадкоємцями цивілізації», — заявив глава МЗС.

    У ніч проти 24 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні за останній час. Основною ціллю удару став Київ. Російські війська застосували ударні дрони, а також ракети повітряного, морського та наземного базування.

    У різних районах столиці зафіксували падіння уламків, пожежі та руйнування цивільної інфраструктури. Пошкоджень зазнали житлові будинки, торгові центри, навчальні заклади та об’єкти транспортної інфраструктури. Відомо про загиблих та постраждалих.

    Напередодні атаки Володимир Зеленський повідомляв, що за даними українських партнерів Росія може готувати удар балістичною ракетою «Орєшнік».

    Після нічної атаки начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що російські війська цієї ночі застосували по Київській області балістичну ракету середньої дальності РС-26 «Рубіж», яку також називають «Орєшнік».

    Масований удар по столиці став одним із найпотужніших за останні місяці. За словами президента Зеленського, Росія випустила по Україні близько 90 ракет різних типів, серед яких — 36 балістичних, а також майже 600 ударних дронів.

  • Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина перекриває український агроімпорт: уряд Мадяра вводить жорстку заборону на десятки товарів

    Угорщина офіційно забороняє імпорт значної частини української агропродукції. Уряд прем’єр-міністра Петера Мадяра оголосив про нові обмеження, які стосуватимуться м’яса, зернових, овочів, меду, олії, вина та інших товарів українського походження. Рішення вже опубліковане в офіційному «Угорському віснику» та фактично відновлює торговельні бар’єри, які раніше діяли в межах надзвичайного стану.

    Про нове рішення глава угорського уряду повідомив на своїй сторінці у Facebook. Одночасно Мадяр заявив і про інший гучний крок — відкликання наміру Угорщини вийти зі складу Міжнародного кримінального суду.

    За інформацією угорського видання Telex, заборона поширюється на широкий перелік української продукції. До списку потрапили яловичина, свинина, баранина, козлятина, м’ясо птиці, яйця, мед, овочі, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка, борошно, насіння соняшнику, харчова олія та вино.

    Фактично йдеться про один із найбільш масштабних пакетів обмежень проти українського аграрного експорту серед країн Євросоюзу після початку повномасштабної війни.

    Водночас уряд Угорщини залишив можливість транзиту українських товарів через свою територію. Однак до транзитних перевезень застосовуватимуться жорсткі правила контролю. Якщо перевізники порушать умови транзиту, їм загрожуватиме штраф у розмірі до 100% вартості товару без ПДВ.

    Як пояснюють угорські медіа, проблема виникла після завершення режиму надзвичайного стану 14 травня. Разом із ним автоматично втратили чинність частина урядових постанов, зокрема й обмеження щодо українського імпорту. Тепер уряд Мадяра вирішив закріпити ці заборони окремим нормативним рішенням.

    Міністр сільського господарства Угорщини Саболч Бона пояснив, що влада не дозволить імпортній продукції «ставити під загрозу засоби до існування угорських фермерів». За його словами, захист внутрішнього аграрного ринку є «національним інтересом» країни.

    Подібна риторика вже не вперше звучить у Центральній Європі. Після початку повномасштабної війни та відкриття європейського ринку для українського зерна фермерські протести регулярно виникали у Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Місцеві аграрії заявляли, що дешевша українська продукція створює надмірну конкуренцію та тисне на внутрішні ціни.

    У 2023–2025 роках Єврокомісія вже неодноразово намагалася врегулювати конфлікт навколо українського агроекспорту. Частина країн ЄС вводила тимчасові односторонні заборони, що викликало напруження між Брюсселем та окремими урядами.

    Для України нові обмеження Угорщини можуть створити додаткові проблеми для аграрного експорту, особливо на тлі складної логістики через Чорне море та постійних російських атак на портову інфраструктуру. Український агросектор залишається одним із головних джерел валютної виручки для держави під час війни.

    При цьому політичний контекст рішення Будапешта також виглядає важливим. Відносини між Києвом і Будапештом останні роки залишаються напруженими через низку питань — від прав угорської меншини на Закарпатті до позиції Угорщини щодо санкцій проти Росії та допомоги Україні.

    Попри це, дипломатичні контакти між країнами останнім часом активізувалися. Очікується, що наприкінці травня міністри закордонних справ України та Угорщини проведуть нові переговори. За даними дипломатичних джерел, сторони також обговорюють можливу зустріч Володимира Зеленського і Петера Мадяра.

    Крім того, глава МЗС України Андрій Сибіга уже провів першу особисту зустріч з Анітою Орбан, що деякі оглядачі розцінили як спробу частково перезапустити діалог між країнами.

    Однак нинішнє рішення щодо агроімпорту демонструє: навіть попри дипломатичні контакти, економічні суперечки між Києвом і Будапештом залишаються дуже гострими. І аграрна тема надалі може стати одним із головних інструментів політичного тиску всередині ЄС.

  • Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Сибіга висміяв ідею Кремля щодо Шредера як переговірника: “Може ще Сігал?”

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко розкритикував ідею Кремля щодо можливого залучення колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера до ролі посередника у потенційних мирних переговорах між Україною та Росією. Він не лише відкинув цю пропозицію, а й у саркастичній формі висміяв підхід Москви до вибору можливих переговірників, натякнувши, що такі ініціативи більше нагадують політичний тролінг, ніж серйозну дипломатію.

    Про це Сибіга заявив під час онлайн-брифінгу для медіа, де обговорювалися можливі формати майбутнього мирного процесу та потенційні посередники від європейської сторони. За словами глави МЗС, сама ідея залучення Шредера є неприйнятною і не може розглядатися навіть гіпотетично, оскільки він давно втратив будь-яку політичну нейтральність і сприймається як фігура, тісно пов’язана з російським політичним керівництвом.

    Сибіга зазначив, що пропозиції такого рівня лише дискредитують саму концепцію міжнародного посередництва і демонструють, що Росія намагається просувати осіб, які не мають ані довіри, ані реального впливу в європейській дипломатії. У цьому контексті він іронічно додав, що логіка Кремля іноді виглядає так, ніби перелік можливих посередників формується не за критеріями професійності чи авторитету, а за популярністю в медійному просторі або особистими симпатіями.

    У своїй відповіді міністр також використав саркастичні приклади, заявивши: “Точно не Шредер. І я зразу на упередження, щоб росіяни більше не пропонували, там Жерар Депардьє, Стівен Сігал, не знаю, може Орбана ще притягнуть в переговорники з їхнього боку”. Ця фраза викликала широкий резонанс у дипломатичних колах, оскільки Сибіга фактично поставив під сумнів серйозність підходу Росії до формування переговорної архітектури, натякаючи на абсурдність окремих можливих кандидатур.

    Водночас міністр наголосив, що Україна наразі не розглядає жодних конкретних персоналій як офіційних переговірників від Європи, оскільки сам формат потенційних переговорів перебуває на стадії активного обговорення між союзниками. За його словами, розглядаються різні варіанти архітектури процесу — від участі групи країн до створення спеціального багатостороннього механізму, який міг би забезпечити більш структурований і контрольований дипломатичний діалог.

    Сибіга підкреслив, що будь-які рішення щодо майбутнього переговорного формату будуть ухвалюватися виключно у координації з Україною. Він наголосив, що без участі Києва жоден міжнародний процес не може вважатися легітимним чи ефективним, адже саме Україна є стороною, яка зазнає агресії та визначає власні національні інтереси у цьому конфлікті.

    Окрему увагу глава МЗС приділив питанню європейської єдності, застерігши від індивідуальних ініціатив окремих політиків, які можуть вести прямі контакти з російським керівництвом, зокрема з Володимиром Путіним. За його словами, такі дії можуть послабити спільну позицію Заходу і створити небезпечні прецеденти, коли Кремль отримує можливість маніпулювати окремими європейськими лідерами.

    “Так не повинно бути. Це слабкість, це розділення Європи. Власне, цього чекає і Путін, аби почали до нього звертатися окремі лідери чи представники”, — наголосив Сибіга, підкресливши, що стратегія Росії традиційно спрямована на розкол міжнародної коаліції підтримки України.

    Він також зазначив, що Європа має виступати єдиним політичним і дипломатичним фронтом, використовуючи наявні інструменти впливу, включно з санкційною політикою та замороженими російськими активами. На думку міністра, саме ці важелі можуть стати ключовими у формуванні умов для справедливого та тривалого миру.

    Паралельно Сибіга нагадав, що питання можливих переговорів із Росією наразі залишається відкритим і залежить насамперед від реальної готовності Москви до змістовного діалогу. Українська сторона наголошує, що будь-який мирний процес має базуватися на принципах поваги до міжнародного права, територіальної цілісності та безпеки України.

    Раніше в інформаційному просторі з’являлися повідомлення про те, що Кремль нібито пропонував розглянути кандидатуру Герхарда Шредера як потенційного посередника. Ця ініціатива була сприйнята критично як в Україні, так і серед значної частини європейських політиків, які наголошують на необхідності нейтральності та довіри до будь-яких осіб, залучених до переговорного процесу.

    Таким чином, дискусія щодо можливих посередників у майбутніх переговорах залишається відкритою, однак позиція України є чіткою: будь-які фігури, пов’язані з Росією або дискредитовані попередніми політичними зв’язками, не можуть виконувати роль нейтральних учасників мирного процесу.

  • Сибіга: У війні настав переломний момент

    Сибіга: У війні настав переломний момент

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що війна Росії проти України входить у “переломний момент”, а сама Україна вже не є лише державою, яка просить допомоги у партнерів, а виступає повноцінним учасником системи європейської безпеки та важливим союзником НАТО.

    Таку заяву глава української дипломатії зробив під час неформального засідання Ради Україна–НАТО у шведському Гельсінгборзі, де зібралися міністри закордонних справ держав-членів Альянсу та представники української влади для обговорення подальшої підтримки Києва, ситуації на фронті та безпекових загроз з боку Росії.

    За словами Сибіги, нинішній етап війни є визначальним не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Міністр наголосив, що українська армія за понад два роки повномасштабної війни отримала безпрецедентний бойовий досвід, який уже вивчають західні союзники.

    “Україна більше не просто просить про пожертви; ми є учасником у забезпеченні безпеки, донором та партнером, готовим ділитися своїм досвідом із союзниками”, – заявив він.

    Сибіга підкреслив, що Україна фактично стримує одну з найбільших армій світу, захищаючи не лише власну територію, а й східний фланг НАТО. За його словами, досвід українських військових у сфері протидії дронам, використання сучасних технологій на полі бою, ведення гібридної війни та кіберзахисту вже став важливим елементом для оборонних стратегій країн Альянсу.

    Глава МЗС наголосив, що міжнародна підтримка України зараз має ключове значення, оскільки ситуація на фронті поступово змінюється на користь Києва. За словами Сибіги, Кремль втрачає одну зі своїх головних переваг – можливість компенсувати втрати великою кількістю особового складу.

    “Україна тримає лінію, і людські ресурси Росії більше не є вирішальною перевагою”, – підкреслив він.

    Міністр також заявив, що міжнародний тиск на Москву продовжує посилюватися. Йдеться як про санкції, так і про зростання військової допомоги Україні та дипломатичну ізоляцію Росії. На думку Сибіги, саме сукупність цих факторів свідчить про те, що війна входить у переломну фазу.

    “Тиск на Москву зростає”, – наголосив глава МЗС, додавши, що нині відбувається “переломний момент війни”.

    Сибіга закликав союзників не зменшувати підтримку України та збільшити оборонні витрати. За його словами, інвестиції в українську оборону є прямою інвестицією у стабільність Європи та стримування подальшої агресії Росії.

    “Збільшення витрат на оборону — це гарантія миру, і я закликаю кожного члена НАТО внести вклад у оборону України. Ця інвестиція принесе найбільший мирний дивіденд у нашому житті”, – заявив міністр.

    Очільник МЗС наголосив, що Україна потребує не лише політичної підтримки, а й конкретних рішень щодо постачання зброї, систем протиповітряної оборони, боєприпасів та фінансування оборонної промисловості. За словами Сибіги, Росія продовжує масовані удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі, тому питання посилення ППО залишається критично важливим.

    Окремо міністр окреслив три головні складові, які, на його переконання, необхідні для досягнення справедливого миру. Йдеться про дипломатію, тиск на Росію та силу України й її союзників.

    “Щоб досягти миру, ми маємо зосередитися на трьох ключових елементах: дипломатії, тиску та силі. Нам потрібен новий поштовх у наших зусиллях заради миру”, – заявив він.

    На полях зустрічі у Гельсінгборзі Сибіга також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Сторони обговорили поточну ситуацію на фронті, безпекові виклики для Європи та подальшу координацію між Україною та Альянсом.

    За інформацією МЗС, окрема увага під час переговорів приділялася питанням зміцнення української протиповітряної оборони, розвитку оборонної промисловості та підготовки до майбутніх рішень НАТО щодо підтримки України.

    Засідання Ради Україна–НАТО відбувається на тлі активних дискусій серед союзників щодо довгострокової стратегії підтримки Києва. Частина країн Альянсу наполягає на збільшенні виробництва зброї та прискоренні постачання озброєння Україні, оскільки війна дедалі більше переходить у фазу виснаження ресурсів.

    Водночас країни НАТО дедалі частіше заявляють, що результат війни в Україні матиме прямий вплив на майбутню архітектуру безпеки в Європі. У Альянсі наголошують, що поразка України може створити нові ризики для держав східного флангу НАТО та спровокувати подальшу дестабілізацію регіону.

    На цьому тлі Київ продовжує закликати партнерів посилити санкції проти Росії, обмежити доходи Кремля від експорту енергоносіїв та перекрити шляхи обходу обмежень через треті країни. Українська влада також домагається пришвидшення інтеграції до євроатлантичних структур та поглиблення оборонної співпраці із союзниками.

    Заяви Сибіги у Гельсінгборзі стали ще одним сигналом того, що Україна прагне позиціонувати себе не лише як держава, яка потребує підтримки, а як ключовий елемент нової системи безпеки Європи на тлі тривалої російської агресії.

  • Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Угорщина поставила нову умову Україні для вступу до ЄС: що заявив Мадяр

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не погодиться на відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до Європейського Союзу без вирішення питання прав угорської меншини на Закарпатті.

    Про це глава угорського уряду заявив під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у межах візиту до Польщі, “Європейська правда“.

    За словами Мадяра, Угорщина вже передала українській стороні свою позицію та розпочала консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає на Закарпатті.

    «Ми надіслали повідомлення українській стороні, а також повідомили, що розпочалися консультації на технічному рівні щодо мовних, культурних та інших прав угорської меншини, яка проживає у Закарпатті, щоб вони отримали те, на що мають право всі меншини в Європейському Союзі», — заявив угорський прем’єр.

    Він висловив сподівання, що переговори між Києвом та Будапештом будуть швидкими та результативними.

    Водночас Мадяр наголосив, що питання прав угорської меншини є для його уряду принциповим у контексті євроінтеграції України.

    «Для нас це condicio sine qua non — основна й необхідна умова для того, щоб ми дали згоду на відкриття першого кластера в процесі вступу України до ЄС, оскільки він стосується саме верховенства права та демократії», — сказав глава угорського уряду.

    Також він додав, що вирішення цього питання стало б «сильним сигналом» з боку України перед початком нового етапу переговорів щодо членства в Євросоюзі.

    Йдеться про відкриття першого переговорного кластера у процесі вступу України до ЄС. Саме він охоплює питання верховенства права, демократичних інститутів, прав людини та функціонування державних інституцій. Для старту переговорів необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів Євросоюзу, тому позиція Угорщини залишається критично важливою.

    На цьому тлі 20 травня Україна та Угорщина офіційно розпочали консультації експертного рівня щодо прав національних меншин. У переговорах беруть участь міністр закордонних справ Угорщини Аніта Орбан, глава МЗС України Андрій Сибіга та віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

    За словами Аніти Орбан, Будапешт очікує, що нові консультації можуть стати початком «нового процесу» у відносинах між двома країнами.

    Питання угорської меншини на Закарпатті вже кілька років залишається однією з головних тем у відносинах Києва та Будапешта. Угорська влада неодноразово критикувала українське законодавство щодо освіти та використання мов нацменшин, заявляючи про нібито обмеження прав етнічних угорців.

    Водночас Україна наголошує, що ухвалені мовні та освітні норми відповідають європейським стандартам і спрямовані на зміцнення державної мови в умовах війни та тривалого російського впливу.

    Останніми місяцями Київ і Будапешт активізували переговори щодо врегулювання суперечливих питань. Українська влада сподівається, що це дозволить розблокувати подальший рух країни до членства в ЄС.

    Нагадаємо, Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році, а в грудні 2023-го лідери ЄС схвалили початок переговорів про вступ. Однак відкриття окремих кластерів потребує підтримки всіх держав-членів Євросоюзу.

    Раніше Будапешт уже блокував або затягував низку рішень ЄС щодо України, зокрема пов’язаних із фінансовою допомогою та санкційною політикою проти Росії.

  • Грузія відмовилася підтримати спецтрибунал проти Путіна: у Тбілісі заговорили про «ризики»

    Грузія відмовилася підтримати спецтрибунал проти Путіна: у Тбілісі заговорили про «ризики»

    Грузія не приєдналася до угоди про створення комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Документ 15 травня у Кишиневі підтримали 36 держав та Європейський Союз, однак офіційний Тбілісі залишився осторонь ініціативи.

    Рішення Грузії вже викликало резонанс на тлі тривалих дискусій про зближення чинної грузинської влади з Москвою та охолодження відносин із Заходом.

    Угоду ухвалили під час засідання Комітету міністрів Ради Європи. Вона стала одним із ключових етапів на шляху до створення міжнародного трибуналу, який має розглядати злочин агресії Росії проти України та потенційну відповідальність вищого політичного й військового керівництва РФ.

    Серед держав, які підтримали створення механізму, — Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Польща, Нідерланди, Швеція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Румунія, Молдова, Австралія та інші країни. Окремо до ініціативи приєднався Євросоюз.

    Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе назвав рішення історичним кроком до створення трибуналу.

    «Ці держави зробили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Час притягнення Росії до відповідальності швидко наближається», — заявив він.

    Після завершення внутрішніх процедур країни-учасниці мають перейти до формування самого трибуналу — обрання суддів, прокурора та затвердження регламенту роботи.

    Створення окремого трибуналу активно обговорюється з 2023 року через те, що Міжнародний кримінальний суд не має достатніх юридичних механізмів для переслідування російського керівництва саме за злочин агресії. Росія не є стороною Римського статуту, тому виникла потреба у створенні окремого міжнародного механізму.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після голосування заявив, що спецтрибунал фактично вже став «юридичною реальністю».

    «Володимир Путін та інші російські керівники сьогодні отримали свій квиток до Гааги», — наголосив глава українського МЗС.

    Водночас грузинська влада пояснила свою відмову «ризиками для безпеки країни».

    Міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що нинішня міжнародна ситуація не дозволяє Тбілісі ухвалювати рішення, які можуть створити додаткові виклики для держави.

    «Позиція деяких держав-членів, включаючи держави-члени ЄС, щодо Грузії, безумовно, не дає нам можливості і розкоші приймати рішення, які створювали б додаткові ризики та загрози для нашої країни», — сказала вона журналістам.

    За словами міністерки, грузинська влада насамперед виходить із необхідності гарантувати безпеку, стабільність і мир усередині країни.

    Бочорішвілі також заявила про потребу «перегляду ставлення до Грузії» з боку окремих західних держав та поскаржилася на подвійні стандарти у політиці Європи.

    Її заява пролунала на тлі помітного пожвавлення дипломатичних контактів між Києвом і Тбілісі. Лише за першу половину травня Бочорішвілі тричі зустрічалася з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. Це стало нетиповою активністю після кількох років напружених відносин між державами.

    Грузинська влада останніми роками регулярно зазнає критики з боку України та ЄС через звинувачення у проросійській політиці. У Тбілісі ці звинувачення відкидають і нагадують, що близько 20% території Грузії залишаються окупованими Росією після війни 2008 року.

    На цьому тлі рішення не підтримувати спецтрибунал уже викликало гостру реакцію частини грузинської опозиції та проєвропейських активістів, які вважають, що влада уникає кроків, здатних викликати роздратування Кремля.

    В Офісі президента України раніше заявляли, що очікують запуск повноцінного Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ уже у 2027 році.

  • Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна терміново скликає Радбез ООН після атаки Росії на Київ

    Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки Організація Об’єднаних Націй після однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. Причиною звернення стала масована комбінована атака по столиці та Київській області, внаслідок якої загинули мирні жителі, десятки людей отримали поранення, а рятувальники досі продовжують пошуки людей під завалами зруйнованого житлового будинку.

    Про рішення офіційно звернутися до Радбезу ООН повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. За його словами, українська дипломатія отримала доручення негайно винести питання російського удару на міжнародний рівень та домагатися жорсткої реакції світової спільноти.

    Глава МЗС наголосив, що йдеться не лише про черговий ракетний чи дроновий обстріл, а про масштабний акт терору проти цивільного населення України. Сибіга заявив, що Росія цілеспрямовано атакує мирних мешканців, житлові квартали та гуманітарну інфраструктуру, а тому міжнародні організації мають дати чітку політичну та правову оцінку діям Москви.

    «Я доручив негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН та використати інші міжнародні майданчики для реагування на вбивства Росією українських цивільних осіб та напади на гуманітарних працівників», — заявив міністр.

    За словами Сибіги, Україна очікує від міжнародних партнерів не лише заяв підтримки, а й конкретних дій у відповідь на посилення російських ударів по українських містах. Він підкреслив, що нинішній рівень атак демонструє ескалацію російського терору та вимагає консолідованої реакції міжнародної спільноти.

    Міністр окремо звернув увагу на масштаби трагедії у Києві. За офіційними даними, внаслідок нічної атаки загинули щонайменше вісім людей, серед яких 12-річна дитина. Ще 44 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Частина постраждалих перебуває у лікарнях столиці. Крім того, за інформацією рятувальників, близько 20 людей досі вважаються зниклими безвісти.

    Найбільших руйнувань зазнав Дарницький район Києва, де внаслідок російського удару було частково зруйновано багатоповерховий житловий будинок. Після влучання частина конструкцій обвалилася, під завалами опинилися мешканці будинку. На місці трагедії від моменту удару безперервно працюють підрозділи Державна служба України з надзвичайних ситуацій, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Рятувальники проводять пошуково-рятувальну операцію, використовуючи спеціальну техніку, кінологів та інженерні підрозділи. У ДСНС зазначають, що роботи ускладнюються масштабом руйнувань та ризиком повторного обвалу конструкцій.

    На тлі трагедії українська дипломатія розпочала додаткову міжнародну кампанію для привернення уваги іноземних партнерів до наслідків російських ударів по цивільних об’єктах. Андрій Сибіга повідомив, що доручив усім українським дипломатичним установам за кордоном 15 травня приспустити державні прапори та відкрити книги співчуття у пам’ять про загиблих у Києві.

    Крім того, Міністерство закордонних справ України запросить усіх іноземних послів, які працюють у Києві, відвідати місце удару у Дарницькому районі. Українська влада планує показати дипломатам масштаби руйнувань житлового будинку та наслідки атаки для мирного населення.

    У МЗС наголошують, що подібні візити мають стати додатковим свідченням того, що Росія продовжує атакувати саме цивільну інфраструктуру та житлові квартали, попри заяви Кремля про нібито удари виключно по військових цілях.

    Передумовою нового звернення України до міжнародних організацій стала нічна комбінована атака Росії 14 травня. За попередніми даними, окупанти застосували ракети та ударні безпілотники. У різних районах Києва були зафіксовані вибухи, пожежі та руйнування. Постраждали житлові будинки, цивільна інфраструктура та автомобілі.

    На тлі наслідків атаки київська влада оголосила 15 травня днем жалоби за загиблими. У столиці приспустять державні прапори, а також скасують усі розважальні заходи.