Hronikanovostej.com

Категорія: ТОП

  • Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Провальний зимовий наступ російської армії: як вдалось відбитись ЗСУ

    Зимовий наступ російської армії в Харківській та Донецькій областях визнаний невдалим, за словами Юліана Рьопке, військового оглядача видання Bild. У своїй новій статті під назвою “Тисячі військових мертві, путінський зимовий наступ провалився”, він підкреслює, що окрім трагічних втрат у власних рядах та понад 400 втрачених бронемашин, російські війська не досягли значущих результатів.

    Bild, яка восени 2021 року правильно передбачила майбутнє вторгнення Росії в Україну, і часто надає  аналіз подій війни, цього разу констатує значний провал російських сил. Однак у той же час газета попереджає про те, що важко передбачити, наскільки довго ЗСУ зможуть витримати тиск Російської армії в умовах обмежених ресурсів.

    Згідно з висновком Юліана Рьопке, який посилається на останні відеозаписи з бойового театру, Росія “фактично залишається на такому самому віддаленні від своїх стратегічних цілей — захоплення міста Куп’янськ в Харківській області та Авдіївки на Донеччині — як на етапі початку цих зимових операцій у жовтні минулого року”.

    За словами журналіста, на північ від Авдіївки російські військові зіткнулися з труднощами у перетині залізничного полотна біля села Степове. “Щодня їх вражають українські дрони-камікадзе та піхотні бойові машини Bradley”, — зауважує Рьопке.

    Незважаючи на тисячі загиблих військових та сотні втрачених бронемашин, російські сили не здійснили жодне значуще просування вперед і не вдалося втілити своє завдання з оточення та захоплення Авдіївки, додає він.

    У північній частині Куп’янська російські війська зіткнулися з опором поблизу невеликого села Синьківка. “Тут кілька танкових підрозділів Кремля по черзі в’їжджають на те саме мінне поле, втрачаючи до 100% техніки, а потім — численні солдати, що стають об’єктом атак українських дронів”, зазначається у статті.

    Україна вдало готується до можливої атаки Росії, демонструючи розсудливість та адаптацію до складної ситуації, повідомляє журналіст.

    У зіткненні з російськими танками та БТР, українські силовики використовують міни, артилерію та реактивні гранати, запускаючи їх з дронів. У взаємодії з піхотою вони використовують касетні боєприпаси та гранати, які також подаються з дронів.

    Ця комплексна стратегія дозволила українській армії протягом кількох місяців ефективно стримувати практично всі спроби російського наступу та завдати значні втрати людським, матеріальним та технічним ресурсам противника.

    На думку Рьопке, наразі масовані атаки з боку російських військ припинилися. Якщо протягом жовтня, листопада та грудня тисячі військових і сотні одиниць техніки брали участь у наступах, то протягом останнього тижня на полі бою спостерігаються лише обмежені зіткнення, зафіксовані журналістом.

    “Ймовірно, Росії треба час на мобілізацію резервів перед відновленням наступальних операцій”, — додає він.

    При цьому автор Bild підкреслює: “Залишається невизначеним, наскільки довго Україні вдасться утримувати такий інтенсивний оборонний опір і як на довго вистачить боєприпасів”.

    Також наголошується, що нещодавно США висловили намір значно зменшити рівень своєї підтримки України у майбутньому.

  • Шольц хоче обговорити постачання зброї Україні з лідерами ЄС на лютневому саміті

    Шольц хоче обговорити постачання зброї Україні з лідерами ЄС на лютневому саміті

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц хоче чинити додатковий тиск на партнерів з ЄС, щоб вони постачали Україні більше зброї, піднявши це питання на спеціальному саміті лідерів ЄС наступного місяця.

    Politicos зустрінуться в Брюсселі 1 лютого, де планують ухвалити пакет фінансової допомоги Києву на 50 мільярдів євро. Шольц має намір використати цю нагоду, щоб провести додаткові дебати щодо військової підтримки України, яку окремі країни ЄС планують цього року, повідомив POLITICO німецький чиновник, якому дозволили говорити анонімно.

    У понеділок канцлер випустила надзвичайно пряме попередження про те, що «поставки зброї для України, заплановані досі більшістю країн-членів ЄС, безумовно, є занадто малими», додавши: «Тому я закликаю наших союзників у Європейському Союзі також вжити заходів», посилити свої зусилля на підтримку України… Нам потрібні більші внески».

    Шольц також сказав, що попросив ЄС скласти список усієї військової допомоги, яку країни-члени планують цього року, «не пізніше» до саміту 1 лютого.

    План Берліна обговорити висновки цього списку з лідерами, швидше за все, посилить тиск на такі країни, як Франція, Італія та Іспанія, які поки що пожертвували Києву порівняно мало військових товарів, принаймні згідно з загальнодоступною інформацією.

    За даними Кільського інституту, який підраховував військову допомогу Україні у відкритому доступі, Німеччина була другим найбільшим донором минулого року після США з 17,1 млрд євро; за нею йшла Великобританія з 6,6 млрд євро, а також Північні та Східні країни ЄС. Франція, для порівняння, внесла лише 0,54 мільярда євро, Італія – 0,69 мільярда євро, а Іспанія – 0,34 мільярда євро.

  • Виснажені, в обороні та біля «пекельних воріт» в Україні

    Виснажені, в обороні та біля «пекельних воріт» в Україні

    Під покровом темряви, нахилившись уперед під вагою рюкзаків і рушниць, загін солдатів йшов багнюкою провулком і прослизнув до сільської хати.

    Це були українські піхотинці 117-ї окремої механізованої бригади, які зібралися на останній інструктаж і перекличку за кілька миль від позицій Росії перед тим, як вирушити до окопів на передовій. Незграбні чоловіки в касках і гумових чоботях, вони мовчки слухали, як офіцер розвідки інформував їх про новий маршрут до своїх позицій.

    «З моральним станом все гаразд», — сказав заступник командира батальйону на позивний Шира, стоячи поруч, проводжаючи людей. «Але ми фізично виснажені».

    Українські війська на більшій частині лінії фронту протяжністю 600 миль офіційно перебувають у режимі оборони. Лише в південному районі Херсонщини вони ще продовжують наступ у щільному штурмі через Дніпро.

    Але бої не вщухають, і російські війська зараз перебувають у наступі.

    Взяття містечка Роботине на південному сході Запорізької області — це те, на що українським військам вдалося просунутися в літньому контрнаступі. Прориву не відбулося. Зараз в окопах навколо Роботиного щодня наступають російські підрозділи. Українські війська намагаються негайно контратакувати, якщо втрачають позиції, кажуть командири.

    «Це щось на кшталт гри в пінг-понг», — сказав командир взводу Нацгвардії України, який використовує позивний «Планшет». «Є частина землі від 100 до 200 метрів, яка завжди забирається і забирається», – сказав він.

    Дійсно, українські солдати та командири, опитані останніми тижнями на великій ділянці центрального та східного фронту, сказали, що російські атаки були настільки інтенсивними, що діяти поблизу лінії фронту ніколи не було так небезпечно.

    Останніми днями Росія зосередилася на бомбардуванні великих міст України, щоб виснажити цивільне населення; тижнями її сухопутні сили атакували, щоб повернути територію, втрачену минулого літа, і захопити давно відомі українські редути вздовж східного фронту.

    Добре звиклі до російського артилерійського вогню, солдати сказали, що з березня вони зазнали додаткової руйнівної сили плануючих бомб, півтонної вибухівки, випущеної з літаків, які розбивають підземні бункери.

    «Посилали по двоє, по вісім за годину», — розповідає 27-річний солдат 14-ї бригади Нацгвардії «Червона калина», відомий як Кіт. Як і інші опитані, Кіт назвав себе своїм позивним, згідно з військовим протоколом. «Це звучить так, ніби на вас летить реактивний літак, — сказав він, — як ворота пекла».

    У містах і селах поблизу лінії фронту помітні руйнування, спричинені плануючими бомбами. Місто Оріхів, приблизно за 12 миль на північ від Роботиного, свого часу служило командним центром для контрнаступу. Тепер це порожня оболонка, головна вулиця безлюдна, школа та інші будівлі розділені величезними вирванами від бомб.

    Містом їхав на велосипеді самотній робітник Валера. Він сказав, що залишився, незважаючи на сильний обстріл, тому що мав оплачувану роботу, лагодив генератори. За його словами, він жив на гуманітарну допомогу і годував 20 бродячих котів у своєму будинку.

    Солдати обережно пересувалися в цьому районі, переважно живучи в підвалах і залишаючись під прикриттям, поза полем зору.

    Це пов’язано з тим, що останньою загрозою є використання Росією безпілотних літальних апаратів-камікадзе FPV, через що українські солдати здебільшого залишили техніку на передовій і діяли пішки.

    Дешевий комерційний дрон, FPV — для перегляду від першої особи — став найновішою зброєю в українській війні. Він може літати так само швидко, як автомобіль, несе смертельний вантаж вибухівки, і його направляє до цілі солдат, який сидить у бункері за кілька миль від нього.

    І російська, і українська армії використовують їх для полювання та нападу на цілі, тому що вони скорочують затримку передачі координат і запитів артилерійських ударів. Українські військові кажуть, що часто використовують безпілотники замість артилерії, тому що снарядів дедалі більше не вистачає, а безпілотники є дешевою швидкою зброєю для атак на російську техніку, доти та піхоту поблизу.

    Військові підрозділи обох сторін викладають в мережу відео успішних ударів, які закінчуються чорним екраном у момент вибуху. Кілька українських підрозділів безпілотників дозволили журналістам The New York Times спостерігати за операціями в прямому ефірі з позицій поблизу лінії фронту, коли вони відстежували  російських солдатів і атакували обрані цілі.

    В одному підрозділі показали відео влучного удару, який знищив російські камери спостереження та антену на офісній будівлі. Інший націлився на російський бункер у смузі дерев, хоча перед ударом дрон був відхилений російськими радіоелектронними перешкодами.

    Лише один з кількох безпілотників влучає в ціль, і багато хто втрачається через глушіння та інші перешкоди, кажуть солдати. Для тих, хто отримує дрони FPV, захист і постачання лінії фронту стають дедалі ризикованішими.«Їздити на машині вкрай небезпечно», — сказав український нацгвардійець на позивний Варвар. Бійці його підрозділу розповіли, що з вересня залишили свою бронетехніку та йшли пішки за шість миль до позицій. — Зайти можна лише пішки, — сказав Варвар.

    На бійців 117-ї бригади, які минулої ночі відправлялися  на передову в Запорізькій області, чекав чотирикілометровий похід через дощ і багнюку, повідомив командир розвідки. Якщо вони будуть поранені і захоплені, російські війська їх стратять, попереджав він.

    23-річний командир роти Адольф сказав, що тривала важка робота з доставки боєприпасів і продовольства для забезпечення військ і винесення поранених була однією з причин, чому Україна не змогла витримати свій контрнаступ.

    Машини швидкої допомоги та машини постачання потрапляли під вогонь з безпілотних літальних апаратів-камікадзе так часто, що його підрозділ перестав їх використовувати, вдавшись натомість до чотириколісного багі, який інженери-волонтери прилаштували для перевезення носилок. Багі було заховано під деревами біля його командного пункту за кілька миль від лінії фронту.

    Українські підрозділи застосовують таку ж обробку з безпілотниками FPV на російських лініях і кажуть, що вони першими почали використовувати безпілотники для нападу на цілі. Але росіяни скопіювали цю тактику і останніми тижнями заповнили прифронтові безпілотниками до летального результату, кажуть українські солдати та командири.

    «Моє враження, що Росія зацікавлена ​​в безпілотниках на державному рівні», — сказав солдат, відомий як Кіт, але, навпаки, Україна все ще значною мірою покладається на волонтерів і цивільних донорів для своєї програми безпілотників. «Я вважаю, — сказав він, — що уряд має робити більше».

    За словами Planshet, росіяни також застосовували хитрість, відтворюючи записи стрілянини на безпілотниках, щоб змусити українських солдатів подумати, що їх атакують, залишити бункери та розкрити свої позиції.

    Деякі члени його взводу сказали, що росіяни використовували безпілотники, щоб скинути димові шашки в їхні окопи. Один військовий, який використовує позивний Медик, сказав, що це було схоже на сльозогінний газ.

    “Це викликає дуже сильний біль в очах і вогонь, як шматок вугілля, в горлі, і ви не можете дихати”, – сказав він.

    Кілька солдатів одягнули протигази, щоб надати допомогу постраждалим, але коли двоє чоловіків у взводі виповзли з бункера, щоб уникнути газу, вони були вбиті гранатами, скинутими з російських безпілотників, що ширяли вгорі, кажуть солдати.

    Жертва є великою для всіх підрозділів уздовж фронту. За словами солдатів, за останні місяці майже всі були поранені або вижили, ледве врятувавшись.

    «Нам не вистачає людей», — сказав після актора командир розвідки 117-ї бригади, який носить позивний «Бандерас». «У нас є зброя, але недостатньо людей».

    Проте багато хто залишається оптимістом. Далі на схід у Донецькій області майор Сергій Бец, командир батальйону 72-ї окремої механізованої бригади, вирушив минулого дня перед світанком, проїжджаючи брудними дорогами, вкритими льодом, щоб перевірити свої підрозділи безпілотників поблизу лінії фронту. Він запросив із собою журналістів New York Times.

    Бригади працюють під землею, в бункерах, обсаджених стовбурами дерев і засипаних землею. На моніторі комп’ютера командир увімкнув пряму трансляцію з безпілотників із сусідньої бригади, де точився бій.

    «Російські танки заходять у село», — сказав командир по рації. «Все готово?» — запитав майор команду безпілотника. «Танк — це класна ціль для знищення; допоможемо нашим братам».

    Миші снували через їхній бункер, шелестячи в мішку для сміття, а щойно розгорнута команда, щойно закінчивши тренування, возилася з проводкою та перемикачами, щоб підняти FPV у повітря над позиціями росіян для їхнього першого удару.

    Вони були надто повільними, і їхні перші два рейси розбилися через російські радіоелектронні перешкоди.

    Але майор залишився задоволений. “Ми розвиваємося”, – сказав він.

  • Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Польща домовилася з фермерами про скасування блокади пропуску через український кордон

    Угода відповідає вимогам фермерів щодо фінансової компенсації, але не містить обмежень на український імпорт.

    Польські фермери припинили блокування польсько-українського кордону після досягнення угоди з Варшавою, яка відповідала їхнім вимогам, розрядивши суперечку, яка стала першим випробуванням нового уряду прем’єр-міністра Дональда Туска.

    Новопризначений міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкерський підписав угоду з польськими фермерами про блокування прикордонного переходу з Україною Медика-Шегині ввечері в суботу. Протест, який розпочався більше місяця тому, був скасований 24 грудня після домовленості з урядом, але відновився в середу через недовіру фермерів до угоди.

    Фермери звинуватили новий польський уряд у нездатності захистити їх від імпорту українського зерна, але також вимагали низки заходів фінансової підтримки. Суботня угода нарешті запровадила ці фінансові вимоги, зокрема запуск субсидій на виробництво кукурудзи, збереження сільськогосподарських податків на рівні 2023 року та збільшення пільгових кредитів для ліквідності, але не включала обмеження імпорту з України.

    Ці заходи «будуть реалізовані після завершення законодавчого процесу та отримання схвалення Європейською Комісією», повідомили в польському міністерстві сільського господарства .

    Незважаючи на зняття блокади, протестуючі фермери заявили, що зараз «найголовнішою» вимогою є «обмежити надходження товарів з України». Комісар ЄС з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив у п’ятницю польським ЗМІ, що вимагатиме обмеження в ЄС таких товарів, як цукор, яйця та птиця з України.

    «Цей імпорт зростає таким чином, що загрожує конкурентоспроможності сектору ЄС, включаючи польське виробництво птиці та цукру», — сказав він. Польський комісар вже конфліктував з іншими членами Європейської комісії щодо повної лібералізації торгівлі з Україною, яку виконавча влада ЄС, як очікується, рекомендує вже наступного тижня.

    «Україна така країна, що вони просто хочуть брати, брати, брати і нічого не віддавати», — сказав POLITICO телефоном у четвер Роман Кондров, один із лідерів протесту, попереджаючи про ризики приєднання країни до ЄС без обмежень.

    Тим часом польські далекобійники продовжують протести, оскільки вони хочуть, щоб уряд припинив дію угоди між ЄС та Україною, яка лібералізувала правила дорожнього транспорту, намагаючись допомогти українській економіці, покаліченій російським вторгненням.

    В основі наративів обох груп лежать сценарії кінця світу про вплив на Польщу того, що Україна одного дня стане членом ЄС. На саміті в грудні лідери ЄС погодилися розпочати переговори про вступ з Україною.

  • Росія «не зупиниться» на Україні, попереджає Латвія

    Росія «не зупиниться» на Україні, попереджає Латвія

    Міністр закордонних справ Латвії Крішьяніс Каріньш заявив, що Росія «не зупиниться» після війни в Україні і що НАТО потребує «довгострокової стратегії» стримування Москви.

    «Росія не зупиниться, Росію можна тільки зупинити», — сказав Каріньш в інтерв’ю Financial Times, опублікованому в п’ятницю. «Зупинка Росії в Україні не означає, що з цим покінчено. Це просто означає, що нам доведеться продовжувати. Ось що важливо для НАТО: нам доведеться працювати над довгостроковою стратегією стримування Росії».

    Каріньш, колишній прем’єр-міністр, висловив зацікавленість у наступнику Єнса Столтенберга на посаді лідера НАТО, стверджуючи , що наступний генеральний секретар альянсу має прийти з країни, яка досягла цільового показника витрат на оборону у 2 відсотки ВВП, як-от Латвія. 

    Через «імперіалістичну ідеологію Росії», Каріньш попередив, що загроза Кремля обов’язково збережеться і після війни в Україні. Але НАТО має переконатися, що «ймовірність будь-яких інцидентів просто виключена нашою рішучістю, нашими інвестиціями в оборону», – сказав він.

    Каріньш не перший високопосадовець, який попереджає про військові амбіції Росії за межами України. Минулого місяця головнокомандувач армії Бельгії Мішель Гофман заявив, що Кремль може звернути увагу на Молдову та країни Балтії після Києва.

    У своїй спробі стати наступним генеральним секретарем НАТО Каріньш зіткнеться з колишнім прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте — фаворитом таких великих країн НАТО, як США, Німеччина та Франція — та прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас. Термін повноважень Столтенберга, який чотири рази продовжувався, закінчується в жовтні 2024 року.

  • Корупція також мистецтво: чому мовчить автор “мазні” Софія Морозюк

    Корупція також мистецтво: чому мовчить автор “мазні” Софія Морозюк

    Виявилось що “Мазня” молодої художниці Софії Морозюк це не про мистецтво, а про легалізацію коштів украдених на закупівлях Міністерства оборони сім’єю львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.

    Про це повідомляє сайт 360UA NEWS

    Нагадуємо, один із головних постачальників Міноборони Ігор Гринкевич, разом з сином Романом та дружиною виграв аж 23 тендери на постачання форми та білизни для української армії загальною сумою на понад 1,5 млрд грн. За поточним валютним курсом це майже 40 мільйонів доларів США.

    Кошти від Міноборони сім’я Гринкевич отримала в повному обсязі, а ось свої зобов’язання перед військовими не виконали. Кілька місяців тому ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ, що призвело до збитків бюджету на 1,2 млрд грн і зриву постачання.

    Біля тижня тому Ігор Гринкевич був затриманий під час спроби підкупу одного із керівників ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження. Гринкевич пропонував хабар одному з керівників ДБР у розмірі 500 тисяч доларів США.

    Після затримання детективами ДБР старшого Гринкевича, в соціальних мережах вибухнув скандал пов’язаний з його невісткою: художницею Софією Морозюк. Зокрема, журналіст Євген Плінський першим звернув увагу на факти, що вкрадені Гринкевичами на військових контрактах кошти вкладаються в розкутку “неоднозначного” мистетства молодої харківської художниці Морозюк.

    Разом з тим, фінансисти вбачають в мільйонних інвестиціях в так звану “творчість” нареченої Романа Гринкевича, не романтичні мотиви, а скоріше фінансові. Адже продаж “абстрактних” витворів мистецтва, на кшталт “мазні” Софії Морозюк поширений спосіб легалізації коштів отриманих злочинним шляхом. У випадку Гринкевичів – украдених на контрактах Міністерства оборони. Нагадуємо, мова йде про суму в районі 40 мільйонів доларів США.

    Враховуючи факти, оприлюднені ДБР стосовно фабули кримінального провадження у справі Гринкевичів, зокрема, що ні одна із компаній які приймали участь у тендерах ніколи раніше не займались пошиттям одягу, ймовірно що Гринкевичі з самого початку не збирались поставляти одяг для МО, а просто привласнити кошти. Звісно, мало бути також розуміння, що після такого “кидка” їм прийдеться покинути Україну. По інформації джерел близьких до сім’ї Гринкевичів, вони збирались виїзджати до Європи.

    Варто відзначити, що європейці досить прискіпливо відносяться до джерел, з яких були отримані капітали, тим паче мільйонні. Пройти комплаєнс та легалізувати вкрадені у Міноборони кошти Гринкевичі розраховували через “мазню” Софії.

    Сама Морозюк не коментує ситуацію, більше того закрила доступ до свого аккаунта в Instagram. Чи усвідомлювала Софія ситуацію, думаємо що так. Адже в своїх інтерв’ю вона підтверджує, що її кар’єра та достаток стартанули після повномасштабного вторгнення (після заключення Гринкевичами контрактів з МО). Також, за її словами, вона малює по картині в день, а усвідомлюючи цінність таких абстракцій назвала свою першу персональну виставку “Мазня”.

    Після суспільного резонансу виставку “Мазня” уже закрили. Тож наразі прийшла черга надати правову кваліфікацію діям Софії Морозюк правоохоронним органам.

  • Курс наближається до 40 гривень за долар: аналіз ситуації та прогнози на майбутнє

    Курс наближається до 40 гривень за долар: аналіз ситуації та прогнози на майбутнє

    В кінці 2023 року в Україні спостерігається зниження курсу гривні до долара, що продовжується і на початку нового року. Національний банк України вже висвітлив цю ситуацію, пояснивши її “сезонними чинниками” та закликавши громадян не хвилюватися.

    За період з кінця листопада до початку січня офіційний курс долара зріс на дві гривні, піднявшись з 36,01 грн до 38,12 грн за долар. Рекордним вважається 30 грудня, коли в обмінних пунктах долар коштував 39,63 грн. У перші дні січня курс трошки коливався, і 5 січня його ціни становили в середньому 39,05 грн за купівлю та 39,20 грн за продаж.

    Також варто зазначити, що євро в обмінниках подорожчало: купували його за 42,60 грн, а продавали за 42,85 грн.

    Питання щодо тенденції послаблення гривні залишається відкритим. Хоча Національний банк пояснив зміни сезонними чинниками, прогнози на майбутнє залишаються невизначеними, і вони можуть залежати від різних факторів, що впливають на економіку країни.

    “Сезонне зниження курсу? Не тільки,” – зазначив заступник голови Національного банку України, Сергій Ніколайчук, під час телевізійного ефіру національного телемарафону. Він пояснив, що в умовах, коли курс валют не фіксований, а формується в режимі “керованої гнучкості”, коливання в обидва боки є природним явищем.

    “У грудні ми спостерігали значний попит на валюту, що призвело до послаблення гривні. Така динаміка обумовлена сезонними факторами, збільшенням попиту на валюту через рекордні видатки бюджету. Крім того, традиційно наприкінці року попит на валюту з боку населення також зростає”, – пояснив заступник голови НБУ.

    Однак на сезонні коливання впливає також і війна, яка робить долар практично єдиною доступною формою захисту власних доходів від інфляції, девальвації і просто “чорного дня”.

    Згідно з інформацією центрального банку, у грудні 2023 року українці виявили надзвичайний інтерес до валюти, купивши рекордні обсяги. Комерційні банки здійснили загальний обіг у сумі 2,596 млрд доларів, з яких фізичні особи придбали 1,026 млрд доларів.

    Такий великий попит востаннє зафіксований 11 років тому, у листопаді 2012 року. Економіст і колишній член ради Національного банку, Віталій Шапран, вказує, що грудень визначається збільшенням витрат, особливо в державному секторі.

    “На кінець минулого року цю ‘традицію’ підтримало і Міністерство оборони, вирішивши виплатити частково зарплату за січень 2024 року в грудні 2023 року. Умови війни негативно впливають на довіру до національної валюти, що призвело до ліквідності та девальвації гривні”, – розповів Віталій Шапран у коментарі для ВВС Україна.

    Експерт також вказав, що Національний банк мав можливість зупинити ці процеси, оскільки станом на 1 січня його міжнародні резерви досягли 40,508 млрд доларів.

    “Тобто, НБУ мав достатньо ресурсів для стримування сезонної девальвації, але так і не вжив необхідних заходів, навіть з урахуванням того, що в жовтні 2023 року Україна перейшла на плаваючий курс. Рішення про накопичення золотовалютних резервів досягнення нового історичного рекорду, призвело до децентралізованої девальвації гривні”, – додав фінансовий експерт у своєму коментарі для ВВС Україна.

    Прогнози та ризики економічного розвитку України стають предметом уваги, як заступник керівника Національного банку Сергій Ніколайчук підкреслює, в рамках “режиму керованої гнучкості”, який введено кілька місяців тому, гривня може і далі втрачати свою вартість або навпаки, зміцнюватися.

    Експерти вважають, що подібні коливання є вірогідними і у майбутньому, та наголошують, що 39 гривень за долар – це ще не межа.

    Кілька місяців тому прогнозувалося послаблення гривні у 2024 році до середньорічного курсу близько 41 гривні за долар, згідно з міністерством фінансів та представниками бізнесу. Проте в цій ситуації велика роль гратиме отримання Україною міжнародної допомоги, очікуваної на рівні 37 млрд доларів. Однак транші від основних донорів, США та Євросоюзу, ще не отримали остаточного затвердження.

    За словами Національного банку, при наявності фінансування на рівні минулого року, курс буде утримуватися відповідно до поточних показників.

    Однак експерти вказують на неоднозначність ситуації, оскільки девальвація гривні може збільшити доходи бюджету, але одночасно призвести до зростання зовнішнього боргу та витрат на його обслуговування.

    Важливим аспектом є рішення, прийняте в грудні 2023 року, щодо призупинення виплат за офіційним боргом з країнами G7 до березня 2027 року, що, за словами фінансового експерта Віталія Шапрана, надає певну свободу Міністерству фінансів.

    Проте існує і зворотний бік медалі: слабкість гривні може зменшити здатність української економіки засвоювати зовнішню допомогу без наслідків для внутрішньої інфляції.

    Віталій Шапран вважає малоймовірним радикальне штучне послаблення гривні, схоже на те, що сталося у 2022 році. Національний банк вже відповів на такі опаски, стверджуючи, що він має достатньо можливостей для забезпечення стабільності курсу в майбутньому.

  • Використання Росією ракет з Північної Кореї в Україні: виклики для ППО

    Використання Росією ракет з Північної Кореї в Україні: виклики для ППО

    Сполучені Штати заявили, що Північна Корея передала Росії партію балістичних ракет і пускових установок, які, за їхніми словами, вже використовувалися для атак на Україну. Цю інформацію підтвердив представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, характеризуючи подію як “значну й тривожну ескалацію” зі сторони Північної Кореї, яка, за його словами, пов’язана з підтримкою Росією.

    Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати висунуть це питання на розгляд у Раді Безпеки ООН та введуть додаткові санкції проти тих, хто сприяє постачанню зброї. У той час як Росія відкидає будь-які звинувачення у збройних угодах з Північною Кореєю.

    Лише за кілька годин після заяви Білого дому, лідер Північної Кореї, Кім Чен Ін, виступив із закликом до розширення виробництва ракет-носіїв у своїй країні. Зазначимо, що в вересні він відвідав Росію для обговорення можливої військової співпраці.

    У телеінтерв’ю речник повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що Україна наразі не може підтвердити використання ракет з Північної Кореї, і триває розслідування уламків.

    “Іноді ми чекаємо на інформацію, чи були вони вдарені за допомогою С-400 чи “Іскандером М”, але не можемо встановити це. Ракета летить – це як цятка на радарах, вона летить, виконує балістику, падає, вибухає і розлітається на маленькі шматочки. Встановити, чим саме вони були вдарені, складно. Ми точно не маємо даних, які ракети були використані”, – зазначив він.

    США вперше поділилися докладними деталями щодо звинувачень в адресу Північної Кореї у постачанні Росії зброї, заявивши про передачу балістичних ракет. Ці ракети стають серйозним викликом для української протиповітряної оборони через їхню складну траекторію, самонаведення та здатність літати на великі відстані (до 900 км) зі стаціонарних і мобільних пускових установок.

    Заявник Юрій Ігнат зазначив, що Україна може протистояти цим ракетам лише за допомогою сучасних західних систем, таких як PATRIOT та SAMP/T, які обмаль представлені. Джон Кірбі з Білого дому вважає, що закупівля Росією цих ракет у Північної Кореї порушує резолюції Ради Безпеки ООН, і США вимагатимуть відповідальності.

    Крім того, США вважають, що Росія мала намір придбати балістичні ракети в Ірану, але поки не здійснила цього. Велика Британія також осудила використання Росією балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї, у нападах на Україну.

    Представник міністерства закордонних справ Британії заявив, що Північна Корея вже переживає суворі санкції, і обіцяв продовжувати співпрацювати з партнерами для покарання Північної Кореї за підтримку Росії в українській війні.

    Джон Кірбі в своєму виступі також закликав Конгрес США негайно затвердити додаткове фінансування для України, вказуючи на необхідність підтримки країни в забезпеченні протиповітряної оборони та іншої військової техніки. Переговори щодо подальшої військової допомоги зішли на тупик у Конгресі через розбіжності стосовно підтримки з боку республіканців, які наголошують на необхідності захисту кордону США й Мексики.

    Україна попередила, що її зусилля на фронті та фінансова стійкість можуть бути під загрозою, якщо не отримає додаткову допомогу в найближчому майбутньому.

    За висновками аналітиків Інституту дослідження війни (ISW), Росія активно докладає зусиль для отримання балістичних ракет з-за кордону, вважаючи їх більш ефективними для ураження цілей в Україні. Російські війська регулярно використовують балістичні ракети малої дальності для атак на українські міста, що розташовані ближче до лінії фронту. Ці ракети, за словами військових аналітиків, ефективніше обходять українські системи протиповітряної оборони.

    Українська протиповітряна оборона зуміла перехопити 149 з 166 російських крилатих ракет під час інтенсивних атак у грудні 2023 року, проте лише кілька балістичних ракет були зупинені. ISW вказує, що російські війська переорієнтовують ракети ППО С-300 і С-400 для ударів по наземних цілях в Україні, оскільки українська ППО важко протистоїть цим нестандартним ракетним атакам.

    Ефективність російських балістичних ракет частково залежить від конфігурації протиповітряної “парасольки” в Україні, основна частина якої все ще ґрунтується на застарілих радянських системах, неспроможних протистояти балістиці. Тільки системи PATRIOT і SAMP/T можуть ефективно збивати балістичні ракети.

    Аналітики підкреслюють, що успіх російських військ у використанні балістичних ракет в поєднанні з крилатими ракетами та безпілотниками може спонукати Росію активніше шукати їх закордоном. Зазначається, що російська оборонно-промислова база, можливо, не в змозі виробляти балістичні ракети в необхідних масштабах для тривалої ударної кампанії в Україні, що може спонукати Росію до їх постачання з-за кордону.

  • США розглядають можливість утилізації сотень ракет ATACMS, які могли б стати доступними для передачі Україні

    США розглядають можливість утилізації сотень ракет ATACMS, які могли б стати доступними для передачі Україні

    Експерти у галузі оборони вказують на можливе джерело нового озброєння для України – запаси армії США, які планується утилізувати після закінчення терміну придатності.

    За даними фахівців, серед цих запасів значиться сотні установок ATACMS та ракет M39 і M39A1, виробництва компанії Lockheed Martin. Це визнане “чудовою легальною високоточною касетною зброєю”, як зазначається у публікації з посиланням на експертів, таких як колишній командувач армією США в Європі генерал-лейтенант (у відставці) Бен Годжес та колишній спеціальний радник головнокомандувача ЗСУ Деніел Райс.

    Експерти вважають, що використання цього озброєння для потреб України може бути економічно вигідніше, ніж його планована утилізація за рахунок державних коштів.

    “Ці ракети можна відправити в Україну, де вони могли б бути використані дуже ефективно проти армії Росії”, – наголошує Райс, додавши, що термін придатності не є проблемою, оскільки вони вилучаються зі складів через заміну сучаснішими моделями.

    “М39 забезпечують Україні дальність, точність і летальність, яких у неї недостатньо без цього озброєння”, – підкреслює експерт, підкреслюючи важливість цих ракет для військових зусиль України.

    Незважаючи на те, наскільки важливо враховувати термін придатності зброї, за словами генерала Годжеса, ракета може залишатися ефективною ще протягом багатьох років після закінчення цього терміну. Відмова від використання ракет типу ATACMS через обмеження терміну придатності розглядається як не політично безпекове, а скоріше, політичне рішення, зауважує американський військовий.

    Цей погляд співпадає з точкою зору Фабіана Хінца, наукового співробітника Міжнародного інституту стратегічних досліджень, який спеціалізується на питаннях оборони та військового аналізу на Близькому Сході. За його думкою, термін придатності не завжди є точним показником боєздатності ракети.

    Восени минулого року Київ отримав ракети ATACMS типу Block I з дією приблизно 160 км.  Більше 1650 таких ракет були виготовлені за останнє десятиліття. Наразі 1114 боєголовок M39 і M39A1 зберігаються на американських складах, при цьому багато з них вже були використані в операціях США або піддавалися модифікації.

    Важливим аспектом, за висловлюванням експерта, є стан збереження твердопаливного двигуна ракети. Отже, термін зберігання ATACMS може бути довшим, ніж визначено виробником.

    За словами Деніела Райса, в Україні є “десятки тисяч” застарілих ракет різних типів, які можна використовувати в системі HIMARS і які США планують утилізувати.

    З наявною кількістю М39 Україна має можливість атакувати російські лінії постачання до Криму та знищувати військові об’єкти на окупованих територіях біля Азовського моря, зауважує військовий. З використанням ракет ATACMS Україна може визначити “першочергові цілі” серед російських баз, інфраструктури та військових формувань на обширних територіях.

    Втім, генерал Годжес зауважує, що касетний варіант ракети має обмежену дальність і не є ефективним для ураження російської інфраструктури, зокрема, у Севастополі.

    За його словами, Україні необхідно отримати більше ракет ATACMS, і він не бачить “вагомих причин не передавати цю зброю країні”.

    Київ використовував ракети ATACMS вперше на півдні України “під час стрімких ударів по російських військових базах у Бердянську й Луганську середині жовтня 2023 року”.

    Також, ракети M39 ATACMS здійснили “багато успішних ударів по гелікоптерах у Москві”, як відзначив президент України Володимир Зеленський, назвавши ці ракети “добре зарекомендованими”.

  • Плати або служи: нові перспективи мобілізації та їх потенційні наслідки від влади

    Плати або служи: нові перспективи мобілізації та їх потенційні наслідки від влади

    Українська влада розглядає нові зміни до правил мобілізації, спрямовані на звільнення від служби чоловіків з високими зарплатами та регулярними податковими внесками. Незважаючи на відсутність публічних обговорень, ця ініціатива вже викликала обурення та породила хвилю негативних коментарів. Економісти розглядають її як спробу влади одночасно вирішити проблеми з мобілізацією та забезпечити фінансування бюджету. Проте, існує ризик, що замість розв’язання наявних проблем, ця ініціатива може породити нові, особливо в контексті вже наявних обвинувачень у дискримінації та спроби поділу громадян на класи, де лише бідні повинні служити.

    Український Forbes повідомив про можливі плани влади щодо встановлення права на бронювання для тих громадян, які щомісяця сплачують приблизно 6 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Остаточна версія законодавчих змін ще не узгоджена, але розглядаються кілька можливих варіантів.

    Зазначено, що зазначена сума відповідає офіційній зарплаті приблизно 33,4 тис. гривень, що перевищує середню зарплату по Україні більш ніж вдвічі, відповідно до даних Пенсійного фонду. Також це на 65% перевищує середню зарплату в Києві, згідно з ресурсом Work.ua.

    Також розглядається варіант виключити з обов’язкової мобілізації тих, для кого роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі близько 14,5 тис. гривень (відповідає зарплаті у 66 тис. гривень).

    Для працівників IT-сектору, яких звільнять від обов’язкової служби, розглядається мінімальний поріг зарплати у еквіваленті 3200 доларів.

    Принцип “плати податки або служи” планують застосовувати також до фізичних осіб-підприємців, хоча конкретної схеми наразі не уточнено.

    Джерело ВВС Україна, з близькими зв’язками до офісу президента, підтвердило, що такі плани обговорюються. Зазначається, що в українській економіці існують великі проблеми, і необхідно якось утримувати її на плаву.

    Однак співрозмовник додає: “Але я за те, щоб, якщо це робити, то брати 15 мільйонів – стільки, скільки виплачується за загиблого”.

    Такі зміни можуть внести в значний законопроєкт про нові правила мобілізації, який презентував голова уряду Денис Шмигаль перед Новим роком. Цей проєкт вже викликав інтенсивну дискусію і отримав численні критичні відгуки. Заплановано обговорення законопроєкту на комітеті 10 січня та голосування на першому читанні 12 січня.

    Складна ситуація: нові виклики для мобілізації у грудні президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування планує призвати майже пів мільйона новобранців у поточному році.

    Це значуща цифра, особливо враховуючи проблеми, з якими стикається мобілізація протягом останнього року.

    Президент підкреслив, що вартість такого призову становитиме 500 млрд гривень, а також додав, що один солдат призову – це еквівалент шести платників податків у тилу. З метою вирішення цієї проблеми в Верховній Раді було внесено законопроєкт, який передбачає зниження віку призову до армії з 27 до 25 років, спрощення військового обліку та мобілізації військовозобов’язаних, а також введення жорстких санкцій за саботаж призову.

    Хоча законопроєкт ще не пройшов голосування навіть в першому читанні, очевидно, що його обговорення в парламенті вже зараз обіцяє стати об’єктом напруженого протистояння.

    З іншого боку, утримання армії під час війни, і особливо новий призов, вимагає значних фінансових зусиль. Економіка України вже серйозно постраждала від російського вторгнення.

    Дефіцит бюджету на 2024 рік становить 20% ВВП країни. Практично всі внутрішні заробітки витрачаються на потреби армії. Заплановані видатки на військо на 2024 рік складають 1,6 трлн гривень, що становить половину всіх витрат, затверджених у бюджеті.

    Решта коштів, призначених на медицину, освіту та соціальні виплати, традиційно надходять від західних партнерів. Однак у цьому році ситуація ускладнилася, оскільки США та ЄС ще не схвалили багатомільярдні програми фінансової допомоги на наступний рік.

    Найімовірніше, кошти від США та Євросоюзу прийдуть, але точні строки та обсяги залишаються невизначеними. Міністр фінансів України, Сергій Марченко, наголосив на тому, що ситуація зараз ще гірша, ніж на початку вторгнення, і закликав до обережності.

    Якщо через скорочення міжнародної допомоги у бюджеті буде недоставати 5-10 млрд, ситуація стане складною, але розв’язаною. Однак закрити більшу “діру” стане справжньою викликальною задачею.

    Все це ставить владу перед непростим вибором – вживати болісні та непопулярні заходи, ризикуючи своїми рейтингами та популярністю, чи ставити під загрозу позиції України у війні з Росією.

    Напружена дилема: Мобілізація та соціальна справедливість

    Остання ініціатива Банкової спричинила розгортання обговорення серед економістів, які розглядають цей крок як бажання провести мобілізацію, зберігаючи при цьому найбільш ефективних платників податків і навіть залучити нових.

    Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у своєму Facebook назвав це “найкращим стимулом для легалізації зарплат в історії країни”. Економіст Павло Кухта розцінює це як “демонстрацію грамотного підходу влади” у війні економік на виснаження. Фінансист Сергій Фурса, в коментарі для ВВС Україна, вважає це кроком до ефективного ведення війни.

    Фурса пояснює: “Держава, визначаючи, хто має служити, а хто має залишатися в тилу, повинна виходити з чітких критеріїв. Один з них – чи платить людина податки, бо з податків також фінансується армія”. За його словами, це також буде стимулювати людей виходити з тіні, оскільки багато людей не платять податки, хоча заробляють значно більше.

    Проте, вже в перший день, коли стало відомо про ініціативу, у соцмережах з’явилося багато обурених коментарів. Нинішні військовослужбовці, багато з яких вирішили йти на фронт добровольцями, відмовившись від високих зарплат чи власних бізнесів, особливо гостро відреагували.

    Противники вважають, що ініціатива – “удар по добровольцям”, що вона дискримінує за майновою ознакою, розділяючи суспільство на тих, хто може “відкупитись” від армії, і тих, хто не може, створюючи підґрунтя для соціального невдоволення.

    Мобілізація та соціальна справедливість зараз є особливо чутливими питаннями для українців, враховуючи складні обставини. Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, зауважує: “Наша влада намагається вирішити стратегічні проблеми, не втрачаючи при цьому популярності. Таке завдання вкрай складне”.

    Американський досвід та справедливість у мобілізації: дискусія українського суспільства

    У минулому в США існували різні методи для демонстрації справедливості призову та одночасного поповнення бюджету. Наприклад, під час Громадянської війни проводили лотерею для мобілізації до війська. Багаті призовники мали можливість офіційно відкупитися від служби за велику суму грошей або знайти собі заміну. В порівнянні з цією практикою, не мобілізувати особи з високими доходами може бути “технологічно ефективним”, але це може суперечити уявленню справедливості в українському суспільстві.

    Володимир Паніотто, соціолог і гендиректор КМІС, вказує, що хоча цей метод може бути ефективним з технологічної точки зору, він може бути сприйнятий як несправедливий в українському суспільстві, де існує опозиція до того, щоб багаті отримували певні переваги.

    Фінансист Сергій Фурса вказує, що конфлікт між справедливістю і ефективністю виникає у цьому питанні. Він вважає, що, хоча такий крок може викликати суперечку, він залежить від того, як розуміти справедливість, і вказує, що несправедливість також полягає в тому, якщо люди не виконують свої податкові зобов’язання.

    Економіст Анатолій Амелін з Українського інституту майбутнього вважає, що основна проблема владної ініціативи – її несистемність та відсутність комплексної стратегії мобілізації. Він підкреслює, що такий підхід має викликати невизначеність та метушню серед суспільства.