Hronikanovostej.com

Категорія: Політика

  • Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії: вступ України до ЄС – це питання років, а не десятиліть

    Віцепрезидентка Єврокомісії з питань цінностей та прозорості, Вера Юрова, висловила своє ставлення до термінів вступу України в ЄС, вказавши, що цей процес не має тривати десятиліттями, але вимагає певного часу.

    “Я б воліла говорити про роки”, – наголосила Юрова, відповідаючи на питання про терміни вступу України в Європейський Союз.

    Вона порівняла Україну з іншими країнами, такими як Чорногорія, Сербія, Північна Македонія та Албанія, які вже розпочали переговори про вступ. Зазначила, що цього року Союз не розширюватиметься, і тому переговори не будуть відбуватися швидко.

    Юрова висловила задоволення від того, що концепція “повного членства або не членства” більше не застосовується. Зазначила, що держави-кандидати можуть наближатися до ЄС в різних сферах, таких як цифровий, енергетичний та транспортний зв’язок, а також визнання кваліфікацій та обмежений доступ до європейського ринку. За її словами, Україна може досягти цього до вступу в ЄС.

    Щодо територіальних проблем, Юрова вважає, що вирішення їх до вступу є морально складним завданням. Вона визнала зусилля України у веденні війни та проведенні реформ, вказавши, що вступ до ЄС буде складним процесом, вимагаючи адаптації всіх українських законів до європейського законодавства.

  • Кулеба затвердив першу в історії МЗС Комунікаційну стратегію Україна – держави Африки

    Кулеба затвердив першу в історії МЗС Комунікаційну стратегію Україна – держави Африки

    Департамент публічної дипломатії та комунікації МЗС України, виконуючи вказівки міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, розробив і представив першу в історії національної дипломатії “Комунікаційну Стратегію Україна – держави Африки”. Цей документ, дія якого розповсюджується на трирічний період (2024-2026 роки), націлено на зміцнення та розширення комунікаційних зв’язків між Україною та країнами континенту.

    Стратегія призначена системно підвищувати освіченість цільових аудиторій в країнах Африки щодо України, сприяючи політичній та економічній стійкості, зміцненню продовольчої безпеки, зростанню обсягів торгівлі та культурних обмінів.

    Документ визначає ключові напрямки розвитку дипломатичних відносин України з країнами Африки та є частиною стратегії нових горизонтів, яка передбачає активізацію дипломатичної діяльності з країнами Африки, Азії та Латинської Америки. Вже реалізовані дипломатичні тури міністра Дмитра Кулеби та його візити до 12 держав континенту свідчать про новий етап у взаємодії.

    Дипломатичний курс, виражений в стратегії, спрямований на довгостроковий ефект, сприяючи побудові міцного фундаменту для партнерства на основі поваги, взаємних інтересів та взаємних вигод. Документ аналізує комунікаційні особливості кожного субрегіону Африки, спрямований на подолання антиукраїнських наративів та вироблення стратегічних підходів до комунікації в кожній з цільових країн.

    На початку 2024 року міністерство планує провести презентацію публічної частини стратегії, щоб ознайомити громадськість з ключовими аспектами та метою цього важливого документа.

  • Баланс перемог і втрат: Україна в 2023 році

    Баланс перемог і втрат: Україна в 2023 році

    Рік 2023-го в Україні завершується під тінню невиконаних сподівань, супроводжуючись тривожними передчуттями наступного року. Поміж них виділяється невдача українського контрнаступу, але також варто відзначити ряд менш помітних, але значущих перемог Збройних Сил України (ЗСУ) на полі бою. Ці успіхи стали особливо цінними, враховуючи їх досягнення в умовах відсутності переваги в повітрі та техніці.

    На початку 2023 року Україна входила в рік з витоками обмеженого оптимізму, спричиненого успішними операціями зі звільнення Харківщини і Херсона. Військово-політичне керівництво України та її західні союзники розпочали анонсувати великий контрнаступ і детально описувати плани з викидання окупаційних військ.

    Однак реальність виявилась більш жорсткою, коли наступ ЗСУ на південному фронті врізався у могутні оборонні лінії російських сил. Події ще більше ускладнило техногенне лихо – підрив дамби Каховської ГЕС. За експертною думкою, цей інцидент можливо був спрямований на заваду просуванню українських військ і вчинений російськими військовими.

    Протягом року активних бойових дій жодна зі сторін не зуміла прорвати оборонні лінії противника. Відзначаючи це, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний був змушений оголосити перехід до “позиційної війни” наприкінці осені.

    Проте за цей рік обидві сторони можуть зарахувати собі не менше ніж три вдалих та стільки ж неудачних операцій на фронті.

    Перемоги України

      1. Розблокування Чорного моря: Операція з блокування територіальних вод в Чорному морі, розпочата Російською Федерацією за декілька тижнів до повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, призвела до серйозних труднощів. Порти та кораблі, як торговельні, так і військові, постраждали від російських ракет та безпілотників, призводячи до зупинення морського експорту, зокрема зерна, з України. У липні 2022 року вдалося розблокувати Чорне море, створивши “безпечний коридор” за посередництва ООН і Туреччини. Але ця угода тривала лише рік, і в липні 2023 російська влада вирішила вийти з неї, загрожуючи атакувати усі кораблі, що направлятимуться в українські порти. Україна вирішила впоратися з цією загрозою самостійно. Морські дрони завдали удачних ударів по російським кораблям і ракетному штабу Чорноморського флоту в Севастополі, змушуючи Кремль зменшити свої амбіції в цьому регіоні.  Наприкінці року стали очевидні позитивні результати цих заходів. З супутникових знімків, представлених у грудні, видно, що більшість кораблів Росії, здатних нести ракети “Калібр”, була евакуйована з Криму до Новоросійська. Це дозволило розблокувати морський експорт України. За чотири місяці цим безпечним коридором пройшли 302 кораблі, експортуючи приблизно 10 тонн продукції. Хоча ці показники ще не досягли довоєнного рівня, вони свідчать про кінцевий завершення “тотального домінування російського флоту” в Чорному морі, як підкреслив президент Зеленський.
    1. Поразка російських військ під Вугледаром та звільнення Роботиного і Кліщіївки: В останні дні січня і на початку лютого російська армія, реагуючи на болючі втрати на Харківщині та Херсонщині, розпочала енергійні наступальні операції. Незважаючи на успішні дії біля Бахмуту і Соледару, на південному заході Донеччини, неподалік від містечка Вугледар, російські війська зазнали важкої поразки. Українські сили, сфокусовані в самому населеному пункті, знищили декілька танкових колон противника. Російські війська, головним чином складаючись з морської піхоти Тихоокеанського флоту, намагалися прорватися до міста через відкриту місцевість, але стали жертвами вогню Збройних Сил України або потрапляли на мінні поля. У січні морпіхи РФ зазнали значних втрат і звернулися із заявою про великі втрати до губернатора Приморського краю, де базується 155-та бригада. Перед весною російські атаки втратили свою силу, а Україна, за словами The New York Times, виборола “найбільшу танкову битву” в цьому конфлікті. Ще дві важливі перемоги Збройних Сил України отримано в ході контрнаступу. В Запорізькій та Донецькій областях вдалося зупинити Времіївський виступ противника поблизу Великої Новосілки та прорвати першу лінію оборонних укріплень росіян поблизу Роботиного. Незважаючи на те, що ці операції вимагали значних зусиль і ресурсів ЗСУ, не дозволяючи розширити успіх на окуповані Бердянськ і Мелітополь, вдалося звільнити села Кліщіївка і Андріївка поблизу Бахмуту. Російські війська опинилися у складному становищі, загрожуючи втратити логістичні шляхи між Бахмутом і Горлівкою. Наприкінці року російські війська вирішили перейти в наступ на цих напрямках, спробуючи збалансувати скромні, але важливі успіхи українського контрнаступу.
    1. Стійкість плацдарму на Херсонщині: У середині листопада українська влада підтвердила довгочекані новини, які вже котилися в російських та українських соцмережах – Збройні Сили України успішно захопили плацдарм на лівому березі Херсонської області. Інформація про те, що українські військові періодично перетинали Дніпро та створювали позиції на окупованому росіянами березі, вже не раз з’являлася. Проте, це здебільшого виглядало як короткочасні диверсійні або розвідувальні операції. Створення такого тактичного плацдарму – це крок на зовсім інший рівень. Форсування водяної перешкоди та захоплення позицій на ворожому березі вважається однією з найскладніших військових операцій, і це набуває ще більшого значення, враховуючи умови, в яких українські війська здійснили це досягнення: без повітряного прикриття, без потужного річкового флоту, без переваги в техніці та відсутності понтонних переправ. Інтенсивні обставини, в яких утримується цей плацдарм біля села Кринка, піднімають питання доцільності його утримання. Українські бійці щоденно стикаються з ударами російської авіації, артилерії та вогнеметних систем. Володимир Путін характеризує цей плацдарм як “пастку” для українців, водночас західні ЗМІ висловлюють думку про “рішення, що самі себе руйнують” українського командування. Незважаючи на це, Україна продовжує тримати контроль над цією обмеженою територією на березі Дніпра, очікуючи на відповідний момент для розширення плацдарму та наступу в глибину окупованої Херсонщини.

    Поразки України

    Неудача контрнаступу: Той факт, що український контрнаступ не досяг поставлених цілей, визнають як військове, так і політичне керівництво України. Головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний зауважив, що попередні прогнози передбачали глибокий прорив від ЗСУ та досягнення Азовського узбережжя. Проте, реальна ситуація на полі бою виявилась значно відмінною.

    “Якщо взяти за основу підручники НАТО та математичні розрахунки, які ми проводили під час планування контрнаступу, то 4 місяці, фактично, недостатньо для досягнення цієї мети – дійти до Криму, провести операції в Криму, повернутися і знову вийти туди і назад”, – зауважив головнокомандувач.

    Замість прориву на 80 км, українські війська змогли лише прорвати виступ приблизно на 15-17 км поблизу Роботиного. Протистоячи другій лінії російської оборони біля Токмака, вони не зуміли подолати її до настання осінньої непогоди. Проблемам також сприяли відсутність готових резервів, відсутність переваги в повітрі, недостаток засобів ППО та спецтехніки для розмінування.

    Недоліки української сторони включали відсутність далекобійних засобів ураження, а отримані від США касетні боєприпаси надходили занадто пізно та у обмеженій кількості.

    Російський головнокомандувач Валерій Герасімов, коментуючи відхилення українського наступу, показав карту, на якій вказано, що план ЗСУ передбачав одночасні атаки з боку Херсону та Запоріжжя. Здається, що цей план був скоригований російськими військовими, які в червні підірвали дамбу Каховської ГЕС, затопивши значні території Херсонщини і відклавши можливість форсування Дніпра на кілька місяців.

    Втрата Бахмуту: Події, які обидві сторони прозвали “Бахмутською м’ясорубкою”, тривали майже 8 місяців і завершилися втратою міста. Вже восени 2022 року загони найманців ПВК “Вагнер” наблизились до меж Бахмуту.

    В січні вони знайшли слабкий пункт і прорвали українську оборону в Соледарі. Це стало початком рішучої фази “бахмутської різанини”.

    Протягом майже 4 місяців українські сили тримали місто, опинившись в напівоточенні. ЗСУ змушені були користуватися лише однією дорогою для постачання, яка залишалася під вогнем ворога.

    У березні і квітні “вагнерівці” прорвались в житлові квартали Бахмуту, перетворюючи війну в міське середовище. Місто було фактично знищено постійними артилерійськими та авіаційними ударами РФ.

    У таких умовах українські війська поступово відступили на західні околиці міста. Лідер “Вагнера” Євгеній Пригожин оголосив про повне захоплення Бахмуту 20 травня.

    Українська влада так і не визнала цього, продовжуючи стверджувати, що деякі околиці міста залишаються під контролем. Втрата Бахмуту визнається поразкою України, не лише через втрату стратегічного промислового міста, але й через сумніви щодо доцільності тривалої оборони.

    За інформацією західних ЗМІ, ідея тримати “фортецю Бахмут” до кінця належала Зеленському, водночас головнокомандувач Залужний був проти цього рішення.

    Позитивною стороною в цій ситуації може бути  те, що після “бахмутської м’ясорубки” і величезних втрат, приватна військова компанія “Вагнер” практично припинила своє існування. І через 3 місяці після битви загинули командир “вагнерівців” Дмитро Уткін і власник ПВК Пригожин у загадковій авіакатастрофі.

    Напівоточення Авдіївки: На закінчення 2023 року український гарнізон у місті Авдіївка зазнає надзвичайно важких випробувань, знаходячись фактично в напівоточенні. “Коридор” для постачання Збройних Сил України або можливого виводу гарнізону обмежується лише 5-7 км.

    Російська армія розпочала потужний наступ на Авдіївку 10 жовтня. Бронетанкові колони здійснювали атаки одночасно зі східного, південного і північного флангів, залучаючи до операції приблизно 40-50 тисяч військових, підтриманих артилерією, бронетехнікою і авіацією.

    Несприятливою є та обставина, що просування російських сил навколо Авдіївки не можна вважати стрімким. Протягом майже 2 місяців їм вдалося просунутися лише на кілька кілометрів, перетнути оборонний рубіж у вигляді залізничної лінії на півночі і захопити частину “Авдіївської промки” на сході.

    За даними західних експертів, російські війська захопили приблизно 11 кв. км території, та понесли втрати у 13 тисяч бійців і сотнях одиниць техніки. Український гарнізон у Авдіївці залишається в складних умовах, особливо на фоні майже повного зруйнування місцевого коксохімічного заводу від щоденних обстрілів, армія РФ наближається до його території.

    Бої за село Степове на північному заході Авдіївки тривають, і їхні результати можуть визначити долю українських військ, перебуваючи в ризикованому становищі. Захоплення Росією цього села може призвести до повного оточення українських сил та перерізання їхніх шляхів постачання.

    В умовах такої несприятливої обстановки українські та міжнародні військові експерти все частіше ставлять під сумнів доцільність утримання Авдіївки за будь-яку ціну. Однак офіційний Київ на даний момент стверджує, що не має наміру відступати із своїх територій.

     

  • Західні країни в Радбезі ООН обіцяють посилити підтримку України після повітряної атаки

    Західні країни в Радбезі ООН обіцяють посилити підтримку України після повітряної атаки

    Члени Ради безпеки ООН осудили “жахливі напади” Росії на Україну та вимагають негайного припинення агресії. Вечірнє термінове засідання Радбезу ООН відбулося за проханням України та ще близько 30 країн-членів ООН через найбільший обстріл ракетами, який здійснила Росія.

    Офіційні джерела повідомляють про втрати внаслідок російських ударів, де використано 158 одиниць озброєння, включаючи 122 ракети і 36 безпілотників. Зазначено, що напад стався по численних українських містах, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Херсон і Дніпро, внаслідок чого загинули 31 мирний житель, а понад 160 осіб отримали поранення.

    Польща також повідомила про можливий проліт російської ракети через її повітряний простір перед поверненням в Україну. Мальта висловила вимогу до Росії “негайно припинити всі військові дії” та “повністю вивести всі свої сили”.

    Мохамед Халед Хіярі, помічник Генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихого океану, на засіданні Радбезу ООН повідомив, що Росія знову здійснила напади на цивільну інфраструктуру в Україні. Серед об’єктів, які постраждали, – житлові будинки, школи, пологові будинки, дитячі садки, парки, метро та ТРЦ, а також енергетична інфраструктура. У результаті пошкодження електромереж в декількох регіонах відбулося відключення електроенергії.

    “Напади на цивільне населення і інфраструктуру порушують міжнародне гуманітарне право, вони неприпустимі і повинні бути негайно припинені”, – наголосив Хіярі. Він висловив сум за трагедією, яка розгортається в Україні, та відзначив, що українці знову вимушені стикатися зі страхом та руйнуванням своїх домів під час свят.

    Хіярі нагадав про засуджуючу позицію Генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша, який раніше вимагав негайного припинення ракетних та безпілотникових атак Росії на Україну. За його словами, військові дії Росії призвели до великої кількості жертв серед цивільного населення.

    Представник Албанії при ООН осудив Росію за свідоме знищення цивільних об’єктів та спробу підкорення українців. Він вважає, що в Кремлі намагаються піддати націю та продовжують завдавати більше болю тим, на кого нападали в останні два роки.

    Представниця Мальти вимагала від Росії негайно припинити всі військові дії та повністю вивести свої сили з України в межах міжнародно визнаних кордонів. Вона також нагадала про постійний ракетний обстріл Росією України та висловила підтримку права України на самозахист згідно зі статутом ООН.

    Представник Китаю висловив заклик до сторін конфлікту позитивно відреагувати на заклики міжнародного співтовариства до миру та розширити спільну мову для негайного припинення війни.

    Представники США, Великої Британії, Франції, Японії та Європейського Союзу однозначно визначили Росію як агресора і висловили підтримку Україні в захисті від агресії. Вони відкинули ідею “обох сторін конфлікту” і підкреслили необхідність припинення російської агресії та відведення всіх сил з України.

    Американський дипломат нагадав, що Рада Безпеки ООН раніше визначила, що напади на цивільну інфраструктуру є грубим порушенням міжнародного права та міжнародного матеріального права, і винних було призначено притягнути до відповідальності.

    “Сполучені Штати підтримують Україну і продовжать закликати до відповідальності за злочини російських посадових осіб і військ проти народу України. Ми не залишимо без захисту хоробрий народ України, який сьогодні бореться за свою свободу, за свою країну та цінності та принципи, викладені в Статуті ООН”, – заявив представник США.

    Британська представниця при ООН, Барбара Вудворд, відзначила, що російські атаки, хоч і щоразу шокуючі, вписуються в давно відомий сценарій, коли ракети, дрони та артилерія направлені проти мирного населення.

    Представниця Великої Британії наголосила, що без українських систем протиповітряної оборони, підтриманих міжнародним співтовариством, кількість жертв стала б набагато вищою. Вона підкреслила готовність своєї країни продовжувати підтримувати українські військові, надсилаючи сотні ракет для поповнення запасів систем протиповітряної оборони, що захищають Україну від російських атак.

    Представник Європейського Союзу, присутній на засіданні Ради Безпеки ООН, обіцяв надавати допомогу відновленню України після російських атак та активізувати гуманітарну допомогу та підтримку цивільного захисту, а також забезпечити стійкість її енергетичного сектору протягом зими.

    Представник Росії продовжував висловлювати обвинувачення в адресу України, називаючи її керівництво “хунтою” та “нацистами”. Звинувачуючи Україну в руйнуванні цивільних об’єктів, він стверджував, що російські атаки спрямовані лише на військову інфраструктуру, а всі руйнування та жертви серед цивільного населення винні українським системам протиповітряної оборони.

    Представник України при ООН, відзначаючи присутність представників “путінського режиму”, визнавав їхню дієздатність та зазначав, що довіра до Ради Безпеки ООН піддається підірванню через їхню присутність.

    Кислиця зауважив, що Росія не проявляє наміру завершити війну, і кремлівський режим діє в єдності з російським суспільством, яке вважається «промитим мізками». За його словами, російське суспільство наповнене ненавистю до більшості світу, включаючи Україну, і відмовляється від політики умиротворення.

    Кислиця вказав, що доки у Росії є ресурси, вони будуть продовжувати агресивні напади на Україну, спрямовані не лише на країну, але й на глобальну архітектуру безпеки та міжнародний порядок, які базуються на Статуті ООН. Представник України закликав міжнародну спільноту обмежити можливості Росії виробляти зброю, фінансувати військову агресію та становити загрозу світовому порядку.

    Останніми тижнями західні офіційні особи та аналітики попереджали, що Росія може збільшити кількість масованих ударів протягом зими, сподіваючись подолати опір українців, після того як зменшила кількість ударів крилатими ракетами протягом попередніх місяців для створення запасів. Це призвело до «наймасштабнішої повітряної атаки» вночі на 29 грудня, зазначив командувач ВПС Микола Олещук.

  • Україна отримує скромний пакет озброєнь США, поки Конгрес не погодиться на більший

    Україна отримує скромний пакет озброєнь США, поки Конгрес не погодиться на більший

    Скромний пакет озброєнь США для України — який, імовірно, буде останнім, доки Конгрес не затвердить нове фінансування.

    Пакет у розмірі 250 мільйонів доларів США, який включає артилерійські снаряди, засоби протиповітряної оборони, зенітні та протитанкові ракети та боєприпаси до стрілецької зброї для боротьби з Росією, дозволить усунути деякі недоліки на полі бою, але він все ще залишає Україну перед невизначеним майбутнім і без критичної фінансової підтримки новий рік.

    Президент Володимир Зеленський подякував президенту Байдену в дописі на X, раніше Twitter, за зброю, яка «задовольнить найнагальніші потреби України».

    «Лідерство США в коаліції з понад 50 країн, які надають Україні військову допомогу, має вирішальне значення для протидії терору та агресії не лише в Україні, а й у всьому світі», – додав він.

    Єгор Чернієв, депутат Верховної Ради України, сказав, що пакет «покликаний лише ненадовго втримати нас, але він не в змозі змінити ситуацію на полі бою на нашу користь чи навіть дати нам ефективний опір». І незрозуміло, чи отримає Україна більше допомоги від свого найбільшого спонсора.

    «Якщо повний пакет допомоги Україні не буде проголосований найближчим часом, — сказав Чернієв, — буде важко стримати  Путіна».

    Українські чиновники попереджають, що без надходження нових коштів деякі зарплати та соціальні виплати можуть постраждати, починаючи з січня. Лише фінансова допомога Вашингтона становить приблизно третину бюджету України. Ці гроші не можна використовувати для прямої виплати зарплати солдатам, але оскільки так багато грошей вже йде на військові, західна допомога є критично важливою для продовження роботи цивільних підприємств.

    На додаток до невизначеності щодо допомоги США, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує запропонований план нової допомоги на 50 мільярдів доларів від Європейського Союзу.

    Додатково до бюджетних обмежень Зеленський заявив минулого тижня, що українське військове керівництво представило план мобілізації до 500 000 додаткових військових для боротьби з Росією — що, за оцінками Зеленського, коштуватиме країні приблизно 13 мільярдів доларів. «Я хотів би знати, звідки будуть гроші», – сказав Зеленський під час прес-конференції в Києві.

    Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив Forbes у середу , що Україна «вичерпала свій внутрішній потенціал для фінансування військових потреб».

    «Ми не виключаємо, що нам доведеться шукати додаткові внутрішні джерела фінансування», – додав Марченко.

    Поки Україна чекає на прийняття Конгресом додаткової допомоги, цей останній пакет буде приємною новиною для солдат на передовій, які скаржилися, що і без того дефіцитні поставки боєприпасів скоротилися в останні місяці. Деякі стріляють у п’ять разів менше артилерії. Після того, як український контрнаступ зупинився з початком зими, Росія перехопила ініціативу на полі бою, заявивши про певні успіхи біля Авдіївки на сході України.

    Останніми тижнями офіційні особи Білого дому припустили, що цей пакет озброєнь, відомий як «вилучення» із запасів Пентагону, був останнім, що вони могли зробити за наявні кошти, намагаючись використати те, що вони описали як жахливу ситуацію з фінансуванням, щоб підштовхнути Конгрес до схвалити запит Байдена на додаткові 60 мільярдів доларів, пов’язані з війною в Україні. Після вторгнення Путіна в лютому 2022 року Сполучені Штати виділили 44 мільярди доларів на безпекову допомогу.

    “Цей невеликий пакет допомоги є для нас свідченням того, що є проблеми з підтримкою України з боку США”, – сказав Чернієв. «Ми все ще вважаємо, що ці проблеми є тимчасовими і будуть вирішені дуже скоро. …Наступного року росіяни цілком певно розраховують на те, що підтримка України США зменшиться і вони зможуть досягти своєї мети».

    Через невизначеність майбутнього фінансування українські чиновники приділили більше уваги вітчизняному виробництву зброї. Зеленський пообіцяв, що наступного року Україна виготовить 1 млн безпілотників, а Київ почав виробляти артилерійські боєприпаси, правда, в невеликих кількостях. Чернієв попередив, що подальша підтримка США «є єдиним фактором, від якого залежить, як довго триватиме війна і чим вона закінчиться».

    Попри відносно менший розмір останнього пакету, київський політичний експерт Микола Давидюк сказав: «Я вважаю, що це хороша новина».

    «Те, що наші партнери не залишають нас напризволяще, навіть коли бюрократичні моменти не дозволяють їм перерахувати ту суму грошей, яку вони хочуть і яку б хотіли ми, вони все одно не кидають нас і підтримайте нас у будь-якому випадку”, – сказав він.

  • Динаміка військового конфлікту у 2024 році: аналіз трьох можливих сценаріїв

    Динаміка військового конфлікту у 2024 році: аналіз трьох можливих сценаріїв

    Триває повномасштабна війна Росії проти України, і зараз вона вже входить у свій третій рік. Лінія фронту за останні місяці майже не зазнала змін, і питання про те, чи може хід конфлікту змінитися у 2024 році, залишається в центрі уваги. Президент України Володимир Зеленський визнав, що весняний наступ не приніс того успіху, якого він сподівався, і на даний момент Росія утримує близько 18% території країни.

    Запитали думки трьох військових аналітиків про те, як вони бачать можливий розвиток подій протягом наступних 12 місяців.

    Війна затягнеться, але не триватиме вічно

    Барбара Занчетта, відділ вивчення війни, Королівський коледж Лондона

    Перспективи завершення війни в Україні залишаються малопривітними. Позиції Володимира Путіна, порівняно з минулим роком, виявляються більш сильними, але це стосується переважно політичного, а не військового виміру.

    Ситуація на фронті залишається невизначеною. Здавалося б, наступ України припинився, але також не відбувся прорив союзників Росії. Зараз результат війни значно більше залежить від політичних рішень, прийнятих на великій відстані від самого конфлікту – у Вашингтоні та Брюсселі.

    Дивовижна єдність, яку Захід проявляв у 2022 році та підтримував протягом усього 2023-го, починає розриватися.

    Військова допомога від США опинилася в полоні того, що президент Байден назвав “дрібною політикою” Вашингтона. Майбутнє економічної підтримки від ЄС, схоже, залежить від безглуздої позиції Угорщини.

    В той самий час коливання в західних столицях підбадьорюють Путіна. Його останні виступи та зухвалі заяви свідчать про те, що, на його думку, Росія готова до тривалої війни.

    Таким чином, чи вистачить сил і стійкості заходу, щоб і надалі протистояти російському лідеру та всьому, що він представляє?

    Рішення Європейського Союзу щодо початку переговорів щодо приєднання України та Молдови є не просто формальністю, а важливим етапом, який вказує на продовження підтримки Києва. Це надає сигнал, що майбутнє України в ЄС є пріоритетом, не зважаючи на тиск Росії.

    У Вашингтоні ймовірна повна зміна політики малоймовірна, оскільки рейтинги Дональда Трампа зростають. Хоча існує спокуса зобразити сценарій припинення підтримки України у разі його перемоги на виборах-2024 у США, реальність полягає в тому, що колишній президент самостійно не зможе перевертати трансатлантичне партнерство.

    Захід має розбіжності в своїй підтримці, а це робить 2024 рік важким для демократичних країн. Довгостроковий консенсус на підтримку війни завжди був складнішим для них, ніж для автократів.

    Хоча війна може тривати весь 2024 рік, важливо зазначити, що вона не може тривати безкінечно. Завдяки нерішучості Заходу, Росія може ставати ще агресивнішою. Попри це, оскільки державний переворот чи смерть президента не є ймовірними, переговори залишаються єдиною реальною можливістю вирішення конфлікту, незважаючи на відмову обох сторін від них.

    Попереду рік консолідації

    Майкл Кларк, колишній генеральний директор Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень, вказує на те, що широкомасштабне вторгнення Росії в Україну привело до повернення великої війни на європейський континент. Події 2023 року відзначили також повернення індустріальної війни.

    Індустріальна війна переносить економіку частково, а в деяких країнах повністю, на воєнні рейки. Оборонний бюджет Росії у порівнянні з 2021 роком зріс втричі, а наступного року очікується, що він стане 30% державних витрат.

    Це призводить до того, що війна в Україні стає тривалішою і травматичнішою, ніж будь-який подібний конфлікт, який Європа спостерігала з середини минулого століття. Майбутній рік покаже, наскільки Росія, разом зі своїми постачальниками в Північній Кореї й Ірані, і Україна, з її західними партнерами, зможуть задовольнити вимоги війни індустріальної епохи, яка визначатиме нову реальність на європейському та світовому рівнях.

    Протягом року лінія фронту в Україні майже не зазнала змін, але стверджувати, що конфлікт у застійному стані, було б неправильно. Обидві сторони проявляють відданість продовженню боротьби, прагнучи захопити стратегічні ініціативи.

    Росія може вирішити знову розширити активність на всьому фронті, включаючи можливість захоплення всього Донбасу. З іншого боку, Україна може намагатися скористатися своїми успіхами в Чорному морі.

    Крім того, Київ може вжити заходів для здійснення військових сюрпризів, спрямованих на виведення противника з рівноваги.

    Однак загалом 2024 рік виглядає як період консолідації як для Києва, так і для Москви.

    Росії бракує як технічних, так і людських ресурсів для стратегічного наступу, і ймовірно, вона не зможе розпочати його до навесні 2025 року.

    Україні необхідна підтримка з боку заходу для того, щоб утримати свої позиції у наступному році, одночасно посилюючи внутрішні резерви для майбутніх викликів.

    Сучасна війна, яка відбувається, представляє собою конфлікт між суспільствами, де поле бою є лише виявом цієї глибокої боротьби.

    Хід подій у 2024 році буде визначатися не тільки на віддалених політичних аренах, таких як Москва, Київ, Вашингтон, Брюссель, Пекін, Тегеран і Пхеньян, але й у сільських населених пунктах, таких як Авдіївка, Токмак, Краматорськ та інших місцях бойових дій уздовж фронтової лінії.

    Україна буде тиснути на Росію навколо Криму

    Бен Ходжес, колишній командувач армії США в Європі, відзначив, що у Росії відсутній рішучий і проривний потенціал для захоплення України. Він вказав, що Росія зосереджується на утриманні придбаних територій та посиленні своїх оборонних можливостей, при цьому сподіваючись на здатність Заходу відступити від підтримки України.

    У той час Україна не припиняє свою боротьбу. Країна активно захищає своє виживання і має чітке уявлення про можливі наслідки перемоги Росії. Дедалі більше країн Європи висловлюють свою готовність збільшити допомогу, оскільки зростає обурення та страх внаслідок можливого відступу рішучості з боку США.

    Однак я передбачаю, що на початку наступного року США, нарешті, приймуть відкладений Конгресом пакет допомоги.

    З цього приводу від України можна очікувати наступних кроків:

    1. Відновлення втомлених від місяців боїв підрозділів для майбутніх наступів.
    2. Удосконалення системи мобілізації.
    3. Збільшення власного виробництва боєприпасів і зброї.
    4. Подолання переваги Росії у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ).

    До літа Україна планує вперше використати американські винищувачі F16, що може покращити її здатність протистояти російській авіації та посилити протиповітряну оборону.

    Найбільш стратегічно важливою областю, яка залишається під контролем Росії, є Крим, який українці вважають “вирішальною територією”. Україна планує продовжувати тиск на росіян в цьому регіоні, зробити присутність російського військово-морського флоту в Севастополі неприйнятною, включаючи бази ВПС та матеріально-технічні склади в Джанкої.

    Незважаючи на обмежені ресурси, зокрема артилерійські боєприпаси та високоточна зброя великої дальності, Україна продовжить виявляти витримку та стратегічний підхід. Російські солдати, у свою чергу, зазнають випробувань волями та логістикою, адже українська логістична система ставить їхню національну систему під постійний тиск.

  • Шмигаль закликає до термінової наради з міжнародними донорами

    Шмигаль закликає до термінової наради з міжнародними донорами

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив заклик до міжнародних донорів про термінову нараду через “високий рівень невизначеності” у фінансах країни.

    У своєму листі до Міжвідомчої координаційної групи донорів, що контролює використання коштів, Шмигаль наголосив на необхідності фінансування наступного місяця, спрямованого на вирішення основних фінансових потреб України. “Для забезпечення макроекономічної стабільності вкрай важливо мати достатню, швидку та передбачувану зовнішню фінансову підтримку, починаючи з січня 2024 року”, – підкреслено в листі.

    За словами Шмигаля, Мультидонорська координаційна платформа (MDCP) повинна акцентувати увагу на негайних бюджетних потребах, зокрема, наданні підтримки урядові для соціальних виплат, виплат вчителям та державним службовцям. “Не можна розглядати проекти відновлення, коли нам доводиться вирішувати пріоритети виживання на 2024 рік”, – додав глава уряду.

    Наразі невідомо, яким чином одержувачі реагували на лист, і чи погодилися вони на термінову зустріч.

  • Кількість Реформ для вступу в ЄС: Руслан Стефанчук розкрив цифрові параметри

    Кількість Реформ для вступу в ЄС: Руслан Стефанчук розкрив цифрові параметри

    Україні на шляху до отримання повноцінного членства в Європейському Союзі слід пройти ряд важливих реформ, які стануть передумовою для розпочаття переговорів. Голова Верховної Ради України, Руслан Стефанчук, учасник Національного телемарафону, розкрив деталі цього процесу, наголошуючи на очікуванні Києва переговорної рамки, тобто переліку вимог, які необхідно виконати для вступу.

    За його словами, цей перелік охопить 35 розділів, які будуть групуватися в шість тематичних блоків. “Ми вже на фінішній прямі після рішення Європейської ради про початок переговорів… Тобто це чітка лінія, де тобі видають завдання з 35 розділів щодо приведення національного законодавства у відповідність до загальноєвропейського”, – пояснив він.

    Спікер відмітив, що вимоги Європейського Союзу вже в цілому відомі, вони стосуватимуться правових, ринкових та податкових питань. Він підкреслив, що багато з цих вимог Україна вже успішно впровадила, а інші можливо реалізувати з часом.

  • Паніка та Ажіотаж: Українці за кордоном штурмують консульські служби через законопроєкт про мобілізацію

    Паніка та Ажіотаж: Українці за кордоном штурмують консульські служби через законопроєкт про мобілізацію

    У соціальних мережах активно обговорюється несподівано великий попит на послуги з оформлення документів для українців за кордоном. Відеозаписи та свідчення про масові черги перед консульськими установами з’явилися після оприлюднення законопроєкту про мобілізацію, який пропонує значні зміни у військовому обліку та призові новобранців.

    Згідно з нинішнім законопроєктом, українці віком від 18 до 60 років, які знаходяться за кордоном, можуть отримувати консульські послуги лише за наявності військово-облікових документів. Це стосується навіть оформлення таких важливих документів, як внутрішні та закордонні паспорти.

    Поправки також передбачають введення додаткових санкцій для тих, хто ухиляється від мобілізації, такі як включення до Єдиного реєстру боржників та обмеження на отримання посвідчення водія. Ці пропозиції викликали паніку серед українців за кордоном, які стрімко почали записуватися на оформлення документів.

    Попри те, що законопроєкт ще не ухвалений, відеозаписи з численними людьми в чергах перед консульськими установами свідчать про загострення ситуації. З початку російської агресії, багато українців залишили країну, і консульства не встигають впоратися з великою кількістю громадян.

    Нові паспортні сервіси в ключових містах Європи, які надає державне підприємство “Документ”, також не в змозі задовольнити зростаючий попит. Зараз спостерігається надзвичайно велика кількість людей, які намагаються записатися на отримання документів, і це призводить до аномально довгих черг.

    У збройних силах запевняють, що не мають наміру втручатися у цивільне життя, але резонансний законопроєкт вже викликав серйозні обговорення та неспокій серед українців за кордоном. Зараз влада має намір переглядати та доопрацьовувати законопроєкт, але паніка та черги на оформлення документів вже стали реальністю для численних українців за кордоном.

  • Чи можливо змусити Путіна до укладення компромісу та встановлення миру в Україні

    Чи можливо змусити Путіна до укладення компромісу та встановлення миру в Україні

    За інформацією від джерел, адміністрація президента США Джо Байдена тихо, але систематично змінює свою стратегію відносно України. За даними Politico, ці зміни спрямовані на підвищення позицій України для майбутніх можливих переговорів, а не просто на повну перемогу над Росією, як раніше.

    Причиною цього “стратегічного переходу до оборони” є загроза зриву фінансування України, яке не може бути забезпечено або Сполученими Штатами, або Європейським Союзом. Навіть при тому, що Білий дім і Пентагон офіційно запевняють, що змін у політиці не відбулося, джерела вказують на обговорення можливості переорієнтації військових сил для зміцнення оборонної позиції на сході України.

    За даними Politico, рекомендації для України включають підвищення систем ППО, будівництво нових оборонних споруд, встановлення колючого дроту та копання ровів та протитанкових окопів вздовж північного кордону з Білоруссю.

    Крім того, адміністрація Байдена акцентує увагу на збільшенні власного виробництва озброєння в Україні. Відзначається, що ці заходи спрямовані на зміцнення позицій України в майбутніх можливих переговорах.

    Хоча офіційно влада США не оголошує про будь-які зміни у політиці, експерти зазначають, що цей “стратегічний перехід до оборони” може допомогти Україні зберегти ресурси та виграти час для ефективних переговорів.

    У той же час, Європейський союз висловлює готовність прийняти Україну до НАТО за прискореною процедурою, надсилаючи сигнали Москві щодо можливості компромісу. За даними експертів, такий підхід може вплинути на рішення Володимира Путіна.

    У контексті цих змін також акцентується на тому, що Путін може бути готовий до перемир’я. Навіть The New York Times повідомляло, що Путін натякає на готовність до мирної угоди з вересня, пропонуючи припинити бойові дії на поточних позиціях. Але експерти застерігають, що довіра до Путіна є проблематичною, і Україні слід бути обережною у веденні переговорів.

    Водночас, влада США та Україна продовжують співпрацювати, і хоча немає нового фінансування наразі, намір допомогти Україні реалізувати її мирний план підтверджується. У всіх цих обставинах головне завдання залишається зміцнення оборонних позицій та готовність до можливих переговорів для забезпечення майбутнього миру в регіоні.