Категорія: Політика

  • Прогноз на 2024 рік для України

    Прогноз на 2024 рік для України

    Прогнози на 2024 рік для України менш оптимістичні, і можуть містити не найсприятливіші для чинної влади наслідки.

    По-перше, дуже високий ризик військової поразки України і втрати ключових територій, які продовжують складати економічну основу для країни. Днями директор аналітичного агентства Eurasia Group Ян Бреммер припустив, що Україна впродовж 2024 року може позбутися значних територій, а тому у зв’язку з цим Київ спробує втягнути НАТО у відкритий конфлікт із Росією.

    По-друге, ймовірна відмова Заходу від всеосяжної підтримки Києва, може також зіграти суттєву роль у просуванні на фронті. Тож, зниження політичної та матеріальної підтримки США стало “нищівним ударом” для України. Крім того, перспективи європейської допомоги Києву також залишають бажати кращого. Усе це, а також брак людей на фронтах поставлять керівництво країни у важке становище. Тому зараз активно обговорюється виробництво снарядів і боєприпасів на Західній Україні, оскільки європейські склади, та й американські відчувають гостру нестачу озброєння.

    По-третє, Україні загрожує дефолт через величезні зовнішні борги. Український уряд після вичерпання всіх внутрішніх резервів втратив би здатність виплачувати зовнішні борги, а майже 40-мільярдний дефіцит бюджету та глибока економічна й інфраструктурна криза негативно позначаться на майбутніх виплатах і, в принципі, можливості країни покривати зовнішні позики.

  • Аналіз корупційного протоколу щодо Шмигаля: що відомо і які загрози чекають прем’єра

    Аналіз корупційного протоколу щодо Шмигаля: що відомо і які загрози чекають прем’єра

    Глава Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков склав протокол на прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

    Згідно із суттю справи, Шмигаль, за передбаченнями, винен у тому, що він наказав провести розслідування стосовно факту корупції одного з чиновників, на якого поскаржився викривач корупції. Той, в свою чергу, здійснив покарання відносно підлеглих, які також звернулись із скаргами на нього самого. Це діяння розцінюється як порушення, оскільки через конфлікт інтересів чиновник не може бути зацікавлений у розслідуванні щодо власних справ.

    Прем’єр-міністру загрожує штраф та заборона на зайняття державних посад протягом року.

    Представниця Дениса Шмигаля, Ольга Куришко, відкинула інформацію, яку надала НАЗК, і назвала заяву Новікова маніпуляцією.

    Також документ був розкритикований міністром юстиції Денисом Малюсько, який вважає його “піаром та пафосом” та висловлює сумніви у його юридичній якості та обґрунтованості.

    Не має аналогів корупційних протоколів стосовно діючого прем’єр-міністра з часу створення НАЗК.

    Шмигаля звинувачують в агентстві за незаконний розголос інформації про викривача корупції, яка надійшла йому у зв’язку із виконанням його службових обов’язків.

    Представники нацагентства наголосили, що після отримання повідомлення від викривача, яким був працівник Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), Шмигаль виніс завдання посадовцям опрацювати цю інформацію і подати звіт уряду про результати.

    Ці посадовці, включаючи голову КРАІЛ Івана Рудого, якому також доручили розглянути повідомлення, стали об’єктом протесту в результаті якого Шмигаль, за звинуваченнями, повідомляли про його протиправні дії.

    Однак, дізнавшись про це, посадовець вирішив ініціювати дисциплінарне провадження щодо викривача. На жаль, відповідно до чинного законодавства, такий вплив на викривача є неприпустимим і несумісним з правовими нормами.

    У зв’язку з цим НАЗК також склало протокол щодо голови КРАІЛ Рудого 5 січня, який також став об’єктом розслідування. У НАЗК зазначили, що “прем’єр-міністр України вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1728 КУпАП, оскільки незаконно розголосив інформацію про викривача корупції, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків”.

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відправило запит до прем’єр-міністра для ознайомлення з протоколом, датованим 10 січня 2024 року. Проте, на вказаний термін Денис Шмигаль не з’явився та не повідомив про причини своєї відсутності.

    У випадку, якщо суд визнає вину Дениса Шмигаля в адміністративному правопорушенні, йому загрожує штраф та позбавлення права обіймати певні посади протягом одного року. Це може послужити підставою для внесення відомостей щодо нього до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, застерігають у НАЗК.

    Наразі важко передбачити, чи це може призвести до вимушеної відставки Шмигаля.

    Ольга Куришко, речниця прем’єр-міністра відзначила, що керівник уряду не розголошував жодної інформації про викривача. Згідно заяви Куришко, у вересні на урядовий портал надійшло звернення громадян-працівників Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) стосовно незадовільної роботи їхнього керівника. Зазначається, що це звернення не містило інформації про корупційні правопорушення, а саме виражало незгоду із діями керівника.

    Куришко додає, що відповідно до законодавства звернення розглядали як просте “звернення громадян”, і резолюція прем’єр-міністра готувалася у формі, визначеній секретаріатом кабінету міністрів. Зазначається, що ця інформація була передана заявникам.

    Ольга Куришко наголосила, що заяви голови НАЗК щодо розголошення інформації про викривача у цьому контексті є маніпуляцією, направленою на дискредитацію, особливо у зв’язку з закінченням повноважень Олександра Новікова.

    Міністр юстиції Денис Малюська також висловив гостру критику протоколу НАЗК. Він вказав, що листа щодо голови КРАІЛ Івана Рудого не було повідомлено про корупційні правопорушення, але скарги стосувались порушень етичних норм. Малюська стверджує, що відсутність повідомлення про корупцію не надає права на захист викривача.

    Міністр також висловив критику щодо українського антикорупційного законодавства, порівнюючи його з директивами ЄС, де визначено чіткі правила та конфіденційність для викривачів корупції.

  • Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Скандальний законопроєкт про мобілізацію: причини відхилення та очікувані зміни

    Після консультацій з військовим керівництвом у парламенті прийнято рішення не включати урядовий законопроєкт про нові правила мобілізації до голосування. Замість цього документ буде направлено на доопрацювання автору. Уряд повинен внести зміни, особливо у тих положеннях, які викликали обурення, з урахуванням зауважень.

    Переговори про законопроєкт тривали декілька останніх днів, і до останнього моменту не було визначено, чи буде його підтримано принаймні на першому читанні чи відхилено повністю. Однак голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія оголосив, що після засідання погоджувальної ради та наради з військовим керівництвом вирішено відправити документ на доопрацювання.

    Уряд також отримає пропозиції, внесені комітетами Ради та робочими групами. Арахамія підкреслив, що хоча всі політсили в парламенті розуміють і підтримують необхідність мобілізації, деякі норми законопроєкту потребують корекції через порушення прав людини та неоптимальне формулювання. Згідно з оголошеним рішенням, парламент зможе розглянути законопроєкт знову не раніше лютого, коли відновить свою роботу.

    Урядовий законопроєкт, що стосувався нових правил мобілізації та впроваджень у сфері оборони, був внесений до парламенту у святковий день – 25 грудня. Одразу після його реєстрації розпочалися активні обговорення. Законопроєкт викликав значну критику як з боку опозиції, так і від представників влади. У відповідь на це було подано чотири альтернативних проєкти.

    Основною метою урядової ініціативи було спростити та підвищити ефективність мобілізації для потреб армії в умовах тривалої війни з Росією та зростаючої потреби в ресурсах для України. Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність набору 450-500 тисяч новобранців для Збройних Сил на наступний рік.

    Основні пропозиції в урядовому законопроєкті щодо нових правил мобілізації включають наступне:

    • Зниження віку мобілізації з 27 до 25 років
    • Дозвіл на мобілізацію інвалідів 3-ї групи та скасування поняття “обмежено придатний до служби”
    • Введення поняття “електронного кабінету призовника” з терміном 30 днів для уточнення особистих даних онлайн або у військкоматі
    • Спрощення процедури вручення повістки через особисту доставку, електронний кабінет чи електронну пошту
    • Зобов’язання громадян віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та документ, що посвідчує особу, з можливістю пред’явлення їх на вимогу працівника військкомату або поліцейського
    • Заборона отримання деяких консульських послуг (наприклад, оформлення нових закордонних паспортів) для українців за кордоном без військово-облікових документів
    • Обмеження права на відстрочку для мобілізації для студентів, держслужбовців, піклувальників недієздатних осіб та людей з інвалідністю
    • Запровадження суворіших санкцій для ухилянтів, включаючи їх включення до Єдиного реєстру боржників, заборону виїзду за кордон, обмеження прав на керування транспортним засобом і т.д.

    Зокрема, законопроєкт також пропонує зміни у підходах до служби, включаючи скасування строкової служби та запровадження “базової військової служби” для осіб від 18 до 25 років, право на демобілізацію для звільнених з полону та військових з інвалідністю, а також право на демобілізацію для тих, хто служив протягом останніх 36 місяців у війську під час воєнного стану.

    Суперечки та найбільш спірні положення урядового законопроєкту стали об’єктом критики відразу після його оприлюднення.

    Основні звинувачення спрямовані на “неконституційність” документа, який, за словами критиків, порушує основні права людини, гарантовані конституцією. Цю точку зору висловлює як опозиція, так і представники влади.

    Найбільше обурення викликали положення, пов’язані із санкціями проти ухилянтів, зокрема, обмеження права розпоряджатися власним майном та керувати автомобілем. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслює, що це може прямо суперечити принципам конституції.

    Співголова опозиційної фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко вважає, що норми законопроєкту не лише порушують права людини, але й відкривають можливість для зловживань з боку Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вона наголошує на тому, що обмеження, запропоновані в законопроєкті, можуть ускладнити життя українців, піддаючи їх позасудовому позбавленню права розпоряджатися власним майном.

    Антикорупційний комітет Ради погоджується з тим, що вказані положення містять “корупційні ризики”. Крім того, комітет рекомендує відмовитися від норми, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні “забезпечити прибуття” військовозобов’язаних до ТЦК, вважаючи, що це може сприяти свавіллю.

    Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна вказує на необхідність  доопрацювання законопроєкту, зокрема, щодо запобігання корупції в військово-лікарських та медико-соціальних комісіях, а також уточнення процедур підтвердження підстав для відстрочки.

    Багато претензій виникло щодо законопроєкту і в профільному комітеті з питань національної безпеки.

    Дискусія в комітеті тривала протягом кількох днів, і в ній брали участь представники Міністерства оборони та військового керівництва.

    Член комітету та представник “Слуги народу” Федір Веніславський зізнався, що військові та депутати не змогли досягти згоди щодо деяких питань.

    Веніславський вказав, що основні суперечки виникли щодо положень, які обмежують конституційні права осіб, які ухиляються від мобілізації.

    Він наголосив, що положення, що дозволяє Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) вносити ухилянтів до реєстру боржників і обмежувати їхні права, не отримає підтримки комітету.

    Депутат також висловив переконання, що положення про дозвіл мобілізації людей з інвалідністю “точно не пройде”.

    “Це абсолютно неприйнятний шлях”, – зауважив він.

    За його словами, комітет виступає проти включення в законопроєкт положень про вручення електронних повісток.

    Заступник голови комітету з питань національної безпеки Єгор Чернєв додав, що обговорення торкалися питань демобілізації та зниження віку мобілізації до 25 років.

    Він зауважив, що нинішнє положення про демобілізацію після 36 місяців служби під час воєнного стану викликає сумніви в Міністерстві оборони та Генеральному штабі. За його словами, вони не можуть передбачити заміну досвідчених бійців на лінії фронту.

    “Але це не означає, що ми не будемо розглядати альтернативні підходи. Можливо, будуть різні підходи для тих, хто зараз воює в тилу і тих, хто воює на передньому краї”, – зазначив депутат.

    В офісі президента вважають, що бурхливі дискусії навколо ініціативи є адекватними.

    “Це дуже добре, що відбувається дискусія на рівні генерального штабу, міністерства оборони, міністерства фінансів чи кабінету в цілому, на рівні профільних комітетів Ради, на рівні експертного середовища відбувається дискусія. Це правильно”, – заявляв раніше радник голови офісу президента Михайло Подоляк.

    Він висловив переконання, що, незважаючи на “традиційний для України хейт, хайп, токсичність і скандали”, суспільство у кінці кінців побачить остаточну версію законопроєкту, яка буде містити “відповідні правильні нормативні позиції”.

  • Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Пентагон належним чином не стежив за постачанням зброї Україні

    Генеральний інспектор Міністерства оборони виявив, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю врахувати всі майже 40 тисяч одиниць зброї, надісланих в Україну.

    У новій доповіді Пентагону йдеться про те, що ракети, безпілотники-камікадзе та прилади нічного бачення, які Сполучені Штати надіслали в Україну, на суму понад 1 мільярд доларів належним чином не відслідковувалися, що викликає побоювання, що вони можуть бути викрадені, в той час, коли Конгрес обговорює, чи надсилати Києву більше військової допомоги.

    У звіті генерального інспектора Міністерства оборони, оприлюдненому в четвер, не міститься жодних доказів того, що будь-яка зброя була використана не за призначенням після того, як її відправили до військового матеріально-технічного центру США в Польщі або відправили на поле битв в Україні.

    «Визначення того, чи мало місце перенаправлення такої допомоги, виходить за рамки нашої оцінки», — йдеться у звіті.

    Але було виявлено, що американські чиновники з питань оборони та дипломати у Вашингтоні та Європі не змогли швидко або повністю порахувати майже 40 000 одиниць зброї, за якими згідно із законом слід було ретельно стежити, оскільки їх чутлива технологія та відносно невеликий розмір роблять їх привабливими винагородами для контрабандистів зброї.

    Звіт було надіслано до Конгресу в середу, а його копію надали The New York Times. У четвер генеральний інспектор Пентагону опублікував відредаговану версію .

    Високий рівень зброї, яка була зникла або зникла в урядових базах даних, «може підвищити ризик крадіжки або перенаправлення», – йдеться у звіті.

    За його висновками, навіть без кращих методів відстеження додаткових матеріалів, надісланих в Україну, буде «важко, оскільки інвентар продовжує змінюватися, а точність і повнота, швидше за все, з часом ускладняться».

    Кількість озброєнь, розглянутих у звіті, становить лише невелику частину близько 50 мільярдів доларів військового обладнання, яке Сполучені Штати надіслали Україні з 2014 року, коли Росія захопила Крим і частину східного Донбасу. Більшість озброєнь, які були поставлені на сьогоднішній день, — включаючи танки, системи протиповітряної оборони, артилерійські пускові установки та боєприпаси — були взяті під заставу після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

    Тим не менш, розслідування Пентагону пропонує перший проблиск зусиль, щоб пояснити найбільш ризиковані інструменти американської військової могутності, які були поспішно доставлені в Україну за останні два роки. Дедалі більше законодавців, скептично ставлячись до вартості єдиного найбільшого військового благодійника України, опираються надсиланню додаткової допомоги Києву та вимагають нагляду.

    У звіті не вказано, скільки саме з 39 139 одиниць високоризикового обладнання, які були надані Україні за роки до та після вторгнення, вважалися «простроченими», але вказано, що потенційні збитки становлять близько 1 мільярда доларів із загальних 1,69 мільярда доларів на суму надісланої зброї.

    Станом на червень минулого року, за останніми наявними даними, Сполучені Штати передали Україні понад 10 000 протитанкових ракет Javelin, 2500 ракет «земля-повітря» Stinger і близько 750 безпілотних літальних апаратів Kamikaze Switchblade, 430 ракет середньої дальності «повітря-повітря» і 23 000 приладів нічного бачення.

    За словами представників Пентагону та Державного департаменту, відповідальних за відстеження зброї, через небезпечні бойові умови майже неможливо було виїхати на передову, щоб переконатися, що зброя використовується за призначенням.

    Необхідні процедури обліку «непрактичні в динамічному та ворожому середовищі військового часу», — написала 15 листопада у відповіді на попередній проект звіту Александра Н. Бейкер, виконувач обов’язків заступника міністра оборони з питань політики.

    Вона також сказала, що співробітників Міністерства оборони в посольстві США в Києві недостатньо, щоб легко відстежувати всю найбільш чутливу зброю та обладнання, яких, за її словами, наразі в Україні понад 50 000 одиниць «і вони зростають».

    «Це не в змозі обмежений персонал Міністерства оборони в країні фізично провести інвентаризацію, навіть якщо доступ був би необмеженим», — написала пані Бейкер у своїй відповіді, копію якої було включено до звіту.

  • Зеленський закликає тиснути на союзників для отримання мільйона снарядів від ЄС та укладання контрактів

    Зеленський закликає тиснути на союзників для отримання мільйона снарядів від ЄС та укладання контрактів

    Під час спільної пресконференції із прем’єр-міністром Естонії Каєю Каллас, президент Володимир Зеленський висловив необхідність отримання артилерійських снарядів для України і закликав “тиснути” на західних лідерів, які обіцяли надати їх.

    Під час запитання про те, що Єстонія та інші союзники можуть зробити для надання підтримки Україні в війні, Зеленський відзначив, що у березні була обіцяна пропозиція передати мільйон артилерійських снарядів, але цього не сталося. Він закликав політично тиснути на лідерів, які підписалися під цим рішенням, та наголосив, що важливо виконувати прийняті рішення.

    Президент виразив бажання бачити від союзників контракти на постачання снарядів Україні, вважаючи це важливим кроком для підтримки країни в конфлікті.

  • У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    У той час як підтримка України з боку США слабшає, Європа розколюється щодо заповнення прогалини

    В Естонії над головною площею столиці Таллінна висить чотириярусний банер , який поєднує в собі прапори України та Естонії. У Латвії міністр закордонних справ Кріш’яніс Карінс закликає союзників «невідкладно збільшити військову підтримку України».

    А лідер Литви, де президент України Володимир Зеленський розпочав турне країнами Балтії в середу, нещодавно звернувся з різким проханням допомогти Києву утримати лінію проти вторгнення російських військ, оскільки підтримка України у війні в інших країнах Європи загрожує роздробитися.

    «Для всіх тих, хто каже, що втомився від війни в Україні — нагадування терористичній Росії, що немає меж її жорстокості та жадобі крові», — написав президент Литви Гітанас Науседа на платформі соціальних мереж X 29 грудня в годину після того, як російські ракети та безпілотники обрушилися на міста по всій Україні.

    Майже ніде емоційний вклад у військові зусилля України не є таким сильним, як у країнах Балтії, де три колишні радянські держави проголосили незалежність наприкінці холодної війни, щоб уникнути тиску Росії. Поїздка пана Зеленського туди цього тижня, рання дипломатична спроба 2024 року, відбувається, коли він намагається заручитися підтримкою своїх військових зусиль з боку бастіону політичної підтримки, тоді як інші європейські країни демонструють зростаючу втому та фінансові труднощі від війни, яка почалася майже два роки тому.

    У середу пан Зеленський заявив , що його поїздка, під час якої він також відвідає Таллінн в Естонії та Ригу в Латвії, мала на меті показати вдячність України за «безкомпромісну підтримку України з 2014 року і особливо зараз, під час повномасштабної агресії Росії».

    Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України, сказав, що ця поїздка мала на меті «залучити наших друзів, які близькі до нас у розумінні Росії, домагатися допомоги в DC, у Брюсселі, тому що ця допомога є для нас зараз критичною».

    Оскільки додаткова американська допомога під сумнівом — республіканці в Конгресі продовжують блокувати близько 61 мільярда доларів зброї та іншої допомоги — європейські лідери стикаються з перспективою заповнити прогалину якомога більше, щоб зберегти підтримку України.

    Але фінансовий відступ Сполучених Штатів, які надали Україні більше військової допомоги, ніж будь-яка інша окрема країна, також може стати політичним прикриттям для європейських чиновників, які прагнуть зменшити свою підтримку війни.

    «Особисто я вважаю, що нам потрібно діяти швидше і рішучіше, щоб підтримати Україну, тому що Росія представляє серйозну стратегічну загрозу для Європейського Союзу, навіть якщо я повинен визнати, що не всі країни-члени погоджуються щодо природи цієї загрози», – зазначив він. Головний дипломат Європейського Союзу Жозеп Боррель Фонтеллес написав цього місяця в есе .

    Він додав: «Чи роз’єднаність у цьому екзистенційному питанні загрожує майбутньому Європейського Союзу? На даному етапі це неможливо сказати».

    Експерти кажуть, що більшість європейських урядів залишаються відданими тому, щоб допомогти Україні перемогти Росію — частково, щоб уникнути перспективи того, що президент Володимир В. Путін забереться далі на захід зі своїми імперіалістичними амбіціями. Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Європа об’єдналася навколо України з більшою єдністю, ніж вона демонструвала проти Радянського Союзу під час холодної війни, сказав Найджел Гулд-Девіс, старший науковий співробітник з питань Росії та Євразії Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондон.

    Але загальна підтримка військових зусиль слабшає. Опитування, проведене Європейською Комісією і оприлюднене минулого місяця, показало, що підтримка європейцями надання Україні додаткової фінансової та військової допомоги дещо впала минулої осені порівняно з літом.

    Навіть якщо політична підтримка Європи збережеться, пан Гулд-Девіс сказав, що урядам може бути важко підтримувати рівень військової та економічної допомоги, який надходить до Києва.

    «На даний момент справжнє занепокоєння полягає не в тому, чи продовжить Захід чи Європа підтримувати Україну», — сказав пан Гулд-Девіс. «Це залежить від того, чи буде він продовжувати практично виділяти необхідний рівень ресурсів, особливо у військовому плані». Він назвав це «частково фактором волі, частково фактором спроможності». Деякі політичні тріщини вже спливли.

    Головний з них – Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, який минулого місяця заблокував план Європейського Союзу надіслати Україні близько 52 мільярдів доларів допомоги. Нещодавно обраний прем’єр-міністр Словаччини та ультраправий голландський політик , який прагне стати наступним прем’єр-міністром Нідерландів, також закликали скоротити допомогу Україні.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні описала «велику втому» серед прихильників України під час вересневої телефонної розмови, під час якої вона, як вона вірила, розмовляла з африканськими посланцями. Як виявилося, її заманили в жарт-дзвінок двоє російських коміків, і на записі розмови, опублікованому в листопаді, пані Мелоні заявила: «Ми близькі до моменту, коли всі зрозуміють, що нам потрібен спосіб поза».

    Офіційні особи в країнах Балтії, скандинавських країнах і Східній Європі кажуть, що вони дедалі більше побоюються, що розбіжності можуть призвести до найближчої поразки України, що надихне пана Путіна надіслати війська в колишні радянські республіки та країни-сателіти.

    «У кожного сусіда Росії є вагома причина хвилюватися», — сказав Калев Стойческу, голова Комітету національної оборони в парламенті Естонії. “Росія поводиться буквально як хижак”, – додав він. «Він має смак крові».

    У середу на прес-конференції у Вільнюсі, столиці Литви, пан Зеленський заявив, що «невизначеність партнерів щодо фінансової та військової допомоги Україні» іноді «тільки збільшує мужність і силу Росії». Недавній звіт Міністерства оборони Естонії чітко описує, що воно хоче від НАТО, щоб запобігти цьому та виграти війну в Україні.

    У ньому йдеться про те, що українські сили мають отримати достатню підготовку та вогневу потужність — щомісяця виробляти щонайменше 200 000 снарядів 155-міліметрової артилерії — щоб убивати або важко поранити щонайменше 50 000 російських військових кожні шість місяців. Це набагато більше, ніж зараз можуть забезпечити Європейський Союз і Сполучені Штати разом.

    У Німеччині офіційні особи схвалили плани канцлера Олафа Шольца подвоїти підтримку Україні цього року до приблизно 8,8 мільярда доларів, а нещодавня поставка зброї на фронт включала більше ракет протиповітряної оборони, танкових боєприпасів і артилерійських снарядів.

    Але уряд відмовився відправляти ракети далекого радіусу дії Taurus, які могли б вразити Крим, півострів, анексований Росією в 2014 році, або глибоко в територію, контрольовану Росією. Це небажання спонукало декого «подивитися на наші дії із занепокоєнням і запитати себе, чи достатньо нашої підтримки», як сказав колишній президент Німеччини Йоахім Гаук в інтерв’ю, опублікованому в неділю .  У понеділок пан Шольц заявив, що одних лише внесків Німеччини буде недостатньо, щоб гарантувати безпеку України в довгостроковій перспективі.

    «Поставки зброї для України, заплановані на сьогоднішній день більшістю країн-членів ЄС, у будь-якому випадку є занадто малими», – сказав пан Шольц під час прес-конференції з прем’єр-міністром Люксембургу. Він додав: «Європа має продемонструвати, що вона твердо стоїть на боці України, на боці свободи, міжнародного права та європейських цінностей».

    Одним із майбутніх тестів рішучості Європи, сказав пан Гулд-Девіс, є те, чи погодиться Європейський Союз надати Україні мільярди доларів у вигляді заморожених активів російського центрального банку , які зберігаються в європейських фінансових установах. Сполучені Штати Америки розглядають подібні пропозиції.

    «Це, до речі, зменшить тиск на західних платників податків», — сказав пан Гулд-Девіс. Він сказав, що Європі також необхідно збільшити виробництво оборонної промисловості, щоб озброїти Україну — процес, який може зайняти роки, — але вказав на 12 раундів санкцій , які блок наклав на Росію, як знак продовження підтримки.

    За даними Кільського інституту світової економіки, країни Європейського Союзу та інституції блоку спільно надали Україні близько 145 мільярдів доларів військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні станом на жовтень 2023 року — майже вдвічі більше, ніж Сполучені Штати за той самий період. Очікується, що це триватиме й надалі — навіть у меншій мірі.

    Принаймні наразі підтримка України «залишається головним завданням зовнішньої політики шведського уряду в найближчі роки», заявив цього тижня міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром .

  • “Без втоми”: Словенія в ООН засуджує втрати серед цивільного населення в Україні внаслідок війни

    “Без втоми”: Словенія в ООН засуджує втрати серед цивільного населення в Україні внаслідок війни

    Під час засідання Ради безпеки ООН постійний представник Словенії при організації, Самуель Жбогар, висловив позицію щодо війни в Україні, зазначивши, що не можна говорити про будь-яку “втому”, доки цивільні гинуть від обстрілів та порушується Статут ООН.

    “Поки порушуються принципи Статуту ООН та міжнародного права, поки страждають цивільні, не може бути втоми. Ми повинні називати агресію тим, чим вона є – знову й знову”, – відзначив Жбогар.

    Він відзначив, що обговорення питань України в Раді безпеки ООН мають “дещо повторюваний характер” через те, що ситуація не змінилася. Жбогар осудив російську агресію проти України, яка, на його думку, продовжує порушувати Статут ООН, міжнародне право, права людини та гуманітарне право.

    Дипломат висловив думку, що Рада безпеки “повинна припинити мовчанку й виступити на захист Статуту ООН та миру”. Водночас він обіцяв, що Словенія продовжить надавати непохитну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України.

    На засіданні Ради безпеки ООН, яке відбулося в середу за запитом США, розглядались питання щодо порушень Росією та Північною Кореєю резолюцій, стосовно постачання північнокорейської зброї до Росії.

  • Очікування ГУР щодо воєнної ситуації у 2024 році: сидіння в обороні – безперспективний шлях

    Очікування ГУР щодо воєнної ситуації у 2024 році: сидіння в обороні – безперспективний шлях

    Вадим Скібіцький, заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони, в подкасті для УП зазначив, що Російська Федерація має достатньо мобілізаційного ресурсу, здатного компенсувати втрати та зберігає високий рівень укомплектованості своїх військових підрозділів. У контексті обговорення доцільності для України сконцентруватися на обороні у поточному році та зосередитись на розвитку власних спроможностей, Скібіцький зауважив, що багато буде залежати від країн-партнерів.

    Журналістка зазначила, що прогнозується відсутність прориву в 2024 році та рекомендує Україні зосередитись на розбудові власних спроможностей для подальших дій у 2025 році. У відповідь на запитання щодо переваги у “довготривалій війні”, Скібіцький вказав, що сидіння виключно в обороні не має перспектив, оскільки РФ володіє достатнім мобілізаційним резервом та здатністю до швидкого відновлення втрат.

    Він також підкреслив, що розвиток власних спроможностей України буде визначатися її оборонно-промисловим комплексом і наголосив на необхідності локалізації виробництва. Зазначивши, що російська розвідка не розуміє точно, де розташовані виробництва, вона демонструє готовність до ударів, щоб ускладнити планування та дії України.

    Скібіцький також відзначив важливість партнерських відносин та спільних виробництв, які визначатимуть нарощування оборонних можливостей країни, і вказав на роль санкцій у стримуванні постачання готової зброї до РФ. Водночас, російські окупанти, намагаючись вирішити власні проблеми з виробництва, стикаються з відсутністю високотехнологічної бази, необхідної для виробництва високоточної зброї.

  • Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Вимога від США: Зеленський має уточнити план ведення війни

    Сполучені Штати планують вдосконалити свій підхід до боротьби з російським вторгненням в Україні, яке триває вже третій рік. Американські представники планують обговорити це питання з президентом України Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі в Давосі наступного тижня.

    Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, імовірно, порушить цю тему під час зустрічі. За неофіційними джерелами, американські чиновники намагатимуться настояти на обговоренні цієї нагальної теми в найближчі тижні, зокрема, з метою вирішення невирішених питань.

    Обговорення стало актуальним через труднощі та тертя відносин між Вашингтоном і Києвом. Понад 110 мільярдів доларів європейської та американської допомоги залишаються заблокованими, а контрнаступ у 2023 році не забезпечив значущого успіху, незважаючи на підтримку американською та європейською зброєю.

    Офіційники у Вашингтоні виражають занепокоєння також через розбіжності між Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, які можуть сповільнити розробку нової стратегії. США хочуть визначити, як найкраще надати підтримку Україні для захисту себе у 2024 році.

    Оскільки розраховувати на значущий прорив у ближчі місяці малоймовірно, союзники Києва підкреслюють важливість розробки чіткої військової стратегії для захисту наявних позицій та подальшого просування через лінії оборони росіян.

    Проблемою залишається також блокована фінансова допомога та повільне постачання ключових озброєнь, таких як ракети великої дальності та винищувачі. Невиконання деякими союзниками обіцянок з передачі зброї та артилерійських боєприпасів ускладнює ситуацію.

    Стабільні поставки західних союзників мають велике значення для української протиповітряної оборони. Росія в останні тижні здійснила одні з найбільших ракетних обстрілів за весь період війни. Зазначається, що після переобрання президента Росії Володимира Путіна, він може стати ще сміливішим.

    США та їхні союзники також працюють з Україною над завершенням довгострокових двосторонніх зобов’язань у сфері безпеки, які планують укласти в лютому. Однак важливо виробити чітку стратегію військової дії, оскільки розбіжності в підходах між Україною і США щодо військової стратегії залишаються.

    Україна, зіткнувшись із загостренням конфлікту та блокуванням фінансової допомоги, намагається посилити свої системи ППО. Президент Зеленський наголосив, що нерішучість союзників лише збільшує силу Росії.

  • Формування робочої групи НАТО з українською протиповітряною обороною: основні деталі

    Формування робочої групи НАТО з українською протиповітряною обороною: основні деталі

    Країни НАТО разом з Україною встановили робочу групу для розгляду питань посилення протиповітряної оборони держави. За інформацією голови місії України при НАТО Наталії Галібаренко, перше засідання групи заплановане на наступний тиждень. Зазначено, що до цієї ініціативи пізніше приєднаються зарубіжні компанії, спеціалізовані в галузі протиповітряної оборони.

    Галібаренко наголосила, що на зустрічі наступного тижня українська сторона представить свої пропозиції і вислухає пропозиції партнерів. Вона також зауважила, що до роботи можуть долучитися компанії з передовими технологіями у сфері протиповітряної оборони.

    Голова місії зауважила, що на даному етапі основна увага приділяється західним оборонним компаніям, що виробляють сучасні засоби протиповітряної оборони. Інститут вивчення війни зазначає, що постачання таких систем від західних партнерів має ключове значення для України, оскільки російські війська тестують нові методи протидії українській протиповітряній обороні.

    Координатор Ради національної безпеки Сполучених Штатів Джон Кірбі підкреслив, що посилення протиповітряної оборони України стане пріоритетним завданням у формуванні майбутніх пакетів військової допомоги від США.