Категорія: Події

  • Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    До Радіодиктанту національної єдності залишилося лише два дні, але навколо головного мовного флешмобу країни вже розгорівся скандал. Цього року приводом для суперечок стала Даша Астаф’єва, яку організатори запросили читати текст разом із відомим учителем української мови Артуром Пройдаковим. Частина користувачів соцмереж розкритикувала вибір співачки через її минуле в модельному бізнесі, тоді як інші підтримали артистку та нагадали про її волонтерську діяльність.

    Радіодиктант національної єдності відбудеться 27 жовтня об 11:00. Цьогоріч текст під назвою «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

    Уперше в історії акції диктант читатимуть двоє людей — педагог Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва. Про це офіційно повідомило Суспільне Мовлення.

    Оголошення кандидатури Астаф’євої викликало неоднозначну реакцію. Деякі користувачі почали згадувати її фотосесії для журналу Playboy, ставлячи під сумнів доречність участі колишньої моделі в загальнонаціональній освітній акції.

    Сама артистка відреагувала на критику з іронією. Вона звернула увагу на суперечливість закидів: одні коментатори критикують її за модельне минуле, інші — за зовнішність або вік.

    Водночас прихильники Астаф’євої нагадують, що останніми роками вона активно займається волонтерством, бере участь у благодійних ініціативах і розвиває культурні проєкти.

    У коментарі виданню «Люкс ФМ» Астаф’єва та Пройдаков наголосили, що Радіодиктант передусім має об’єднувати людей, а не перетворюватися на змагання за оцінки.

    Цікаво, що подібні суперечки супроводжують Радіодиктант уже багато років.

    Протягом тривалого часу його тексти створював і читав мовознавець Олександр Авраменко. Попри професійний досвід, він також отримував критичні зауваження.

    Учасники скаржилися на складні речення, велику кількість розділових знаків і незвичні для повсякденного мовлення наголоси.

    Авраменко пояснював, що орієнтується на словникові норми, а не на власні мовні вподобання.

    У 2021 році текст «Слідом за пам’яттю» написав і прочитав письменник Юрій Андрухович. Після трансляції частина учасників скаржилася, що автор читав надто швидко, через що вони не встигали записувати почуте.

    Водночас у 2022 році Радіодиктант викликав зовсім інші емоції.

    Текст «Твій дім» письменниці Ірини Цілик прочитала акторка Ада Роговцева. Її виконання справило сильне враження на слухачів, а ведучий Роман Коляда не стримав сліз під час трансляції.

    У 2023 році текст Катерини Калитко читав актор Олексій Гнатковський. Його переважно хвалили за розмірений темп та виразну дикцію, хоча деякі учасники знову говорили про складність пунктуації.

    Наступного року справжню хвилю жартів спровокував текст Оксани Забужко «Магія голосу».

    Радіодиктант читав поет і військовослужбовець Павло Вишебаба. Українці обговорювали довгі речення письменниці, численні тире та малознайомі слова.

    Особливо активно жартували над словом «брехунець» — так називали дротовий радіоприймач.

    Проте найбільш резонансним за останні роки став Радіодиктант-2025.

    Текст «Треба жити!» написала Євгенія Кузнєцова, а прочитала народна артистка України Наталія Сумська.

    Частина слухачів розкритикувала темп читання та інтонацію акторки. Дехто зізнавався, що фізично не встигав записувати речення.

    У соцмережах активно обговорювали складні діалектні слова, зокрема «лелітки», «пітятко» та «кия́хи».

    Особливо гучною стала реакція львів’янки Христини Гоянюк, яка бере участь у Радіодиктанті від самого початку його проведення.

    Під час прямого ефіру вона різко розкритикувала і текст, і манеру читання. Ситуація викликала додаткову суперечку після того, як ведучий перервав її виступ.

    Нинішній Радіодиктант обіцяє відрізнятися від попередніх не лише участю двох читців.

    Автор тексту Артур Дронь розповів, що прагнув створити особисту й емоційну розповідь, яка нагадуватиме відверту розмову з близькою людиною.

    За словами письменника, текст не міститиме навмисно ускладнених архаїзмів чи діалектизмів.

    Організатори також наголошують: мета Радіодиктанту полягає не в перевірці грамотності як такій, а в об’єднанні українців незалежно від місця проживання, віку чи рівня знання мови.

    Попри щорічні суперечки, інтерес до акції залишається високим. У 2025 році учасники надіслали на перевірку понад 11 тисяч робіт, зокрема з-за кордону.

    Цьогоріч долучитися до Радіодиктанту можна буде через Українське Радіо, Радіо Культура, телеканал «Суспільне Культура», YouTube та застосунок «Дія».

    Чи стане участь Даші Астаф’євої та Артура Пройдакова приводом для нових дискусій після трансляції, покаже вже 27 жовтня. Однак історія Радіодиктанту свідчить, що навіть суперечки навколо текстів і читців не заважають українцям щороку повертатися до цієї традиції.

  • Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    Прийшла із сокирою через шум, якого не було: скандал у Броварах потрапив на відео

    У Броварах Київської області звичайний конфлікт через нібито гучний генератор перетворився на небезпечний інцидент. Жінка прийшла до подологічного центру із сокирою в руках і влаштувала з’ясування стосунків із людьми, які перебували всередині. Найдивовижніше, що генератор, через який вона нібито обурювалася, на той момент не працював, а електроживлення закладу забезпечував інвертор.

    Інцидент стався 21 жовтня приблизно о 18:49. Подробиці ситуації згодом підтвердили в поліції Київської області.

    Відеозапис із місця події швидко поширився соціальними мережами та викликав обговорення серед користувачів.

    На кадрах видно жінку, яка заходить до приміщення подологічного центру із сокирою. Її поява стала несподіванкою для персоналу та відвідувачів закладу.

    За повідомленнями очевидців, причиною конфлікту стало невдоволення шумом, який жінка пов’язувала з роботою генератора.

    Однак згодом з’ясувалася несподівана обставина: електропостачання центру забезпечував інвертор, а генератор у цей час не працював.

    Іншими словами, жінка прийшла з’ясовувати стосунки через джерело шуму, яке, за наявною інформацією, не могло бути його причиною.

    При цьому конфлікт не обмежився словесними претензіями.

    На оприлюдненому відео зафіксовано, як біля виходу із приміщення відбувається штовханина між жінкою із сокирою та іншою громадянкою.

    Наразі невідомо, чи була учасниця штовханини працівницею закладу, чи його відвідувачкою.

    Також немає офіційної інформації про травмування людей внаслідок інциденту.

    Через агресивну поведінку відвідувачки та наявність у неї сокири присутні викликали правоохоронців.

    На місце події прибули працівники Броварського районного управління поліції.

    У поліції Київської області підтвердили, що за результатами перевірки на жінку склали адміністративний протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення — дрібне хуліганство.

    Ця стаття передбачає відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, які порушують громадський порядок і спокій людей.

    Попри те, що під час конфлікту фігурувала сокира, правоохоронці на момент оприлюднення інформації повідомили саме про адміністративну кваліфікацію події.

    Відповідно до законодавства, за дрібне хуліганство можуть призначити штраф від 51 до 119 гривень, громадські роботи тривалістю від 40 до 60 годин або виправні роботи на строк від одного до двох місяців із відповідними відрахуваннями із заробітку.

    Крім того, стаття передбачає можливість адміністративного арешту строком до 15 діб.

    Конкретний вид покарання визначається за результатами розгляду справи з урахуванням установлених обставин.

    Водночас складання адміністративного протоколу не означає, що жінку вже оштрафували або притягнули до іншого виду відповідальності.

    Інформації про судове рішення щодо цього випадку наразі не оприлюднили.

    Правоохоронці також не повідомили вік учасниці конфлікту, її особу та можливі додаткові обставини інциденту.

    Залишається незрозумілим і те, чому жінка вирішила прийти до закладу саме із сокирою, а не звернутися зі скаргою на шум до адміністрації чи відповідних служб.

    Випадок привернув увагу не лише через незвичні обставини конфлікту, а й через питання безпеки працівників та відвідувачів закладів обслуговування.

    Адже навіть побутова суперечка може становити реальну загрозу, якщо один із її учасників приносить із собою небезпечний предмет.

    Наразі відомо, що поліцейські задокументували подію та склали адміністративний протокол. Остаточне рішення про відповідальність жінки ще має бути ухвалене у встановленому законом порядку.

  • «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    «Покажіть переписку»: чи законно ТЦК перевіряє смартфони українців

    В Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації працівники територіальних центрів комплектування можуть перевіряти військово-облікові документи громадян. Однак це не означає, що представники ТЦК мають право вимагати розблокування смартфона, читати особисті повідомлення або переглядати фотографії. Юристи пояснили, де проходить межа між законною перевіркою та втручанням у приватне життя.

    Відповідно до чинного законодавства України, сам факт перевірки військово-облікових документів або спілкування громадянина з представниками ТЦК та поліції не є законною підставою для доступу до вмісту його мобільного телефона. Перегляд особистих повідомлень, фотографій та інших приватних даних без належних правових підстав може порушувати конституційне право людини на таємницю листування та недоторканність приватного життя.

    Відповідно до статей 31 і 32 Конституції України, кожному гарантуються таємниця листування та захист приватного життя. Ці гарантії поширюються і на інформацію, що зберігається у смартфоні.

    Зокрема, це повідомлення в месенджерах, особисті фотографії, електронна пошта, банківські дані та інша конфіденційна інформація.

    Водночас під час мобілізації уповноважені представники ТЦК та поліцейські можуть перевіряти документи чоловіків віком від 18 до 60 років.

    Таке право передбачене законодавством про мобілізацію та постановою Кабінету Міністрів №560.

    Однак перевірка військово-облікового документа не надає автоматичного доступу до інших даних на пристрої.

    Навіть якщо документ демонструють через смартфон, це не означає згоди власника на перегляд особистого листування або галереї.

    Окремі правила діють на блокпостах, де правоохоронці можуть проводити перевірки за наявності визначених законом підстав.

    Проте стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає поверхневу перевірку речей, а не довільний перегляд цифрової інформації.

    Якщо у правоохоронців виникла обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, наприклад незаконного поширення відомостей про розташування військових підрозділів, можуть застосовуватися передбачені кримінальним процесуальним законодавством заходи.

    При цьому вилучення пристрою та доступ до його вмісту мають здійснюватися з дотриманням належної процедури.

    Ще одне поширене питання — чи можуть представники ТЦК примусово забрати телефон.

    Адвокатка Надія Корінна пояснює, що працівники територіальних центрів комплектування не мають самостійних повноважень вилучати особисті речі громадян лише через проходження мобілізаційних процедур.

    У приміщеннях ТЦК можуть діяти правила внутрішнього режиму, які обмежують користування телефонами або забороняють відеознімання.

    Однак внутрішня заборона на зйомку сама собою не означає права примусово конфіскувати смартфон.

    Якщо пристрій усе ж забрали, юристи радять не вступати у фізичний конфлікт, за можливості повідомити близьких про своє місцеперебування та звернутися до адвоката.

    Також необхідно вимагати пояснення правової підстави вилучення та належного документального оформлення відповідних дій.

    Якщо складають процесуальні документи, перед підписанням варто уважно ознайомитися з їхнім змістом і письмово зафіксувати заперечення.

    Скарги на можливі незаконні дії можна подавати до поліції, Державного бюро розслідувань, прокуратури або суду залежно від обставин.

    Не менш актуальним залишається питання відеознімання представників ТЦК.

    Сам по собі запис можливої неправомірної поведінки посадових осіб не є загальною законодавчою забороною. Водночас необхідно враховувати режим конкретного об’єкта та обмеження на оприлюднення інформації, яка може розкрити розташування військових підрозділів, техніки чи інших чутливих об’єктів.

    Тому важливо розрізняти створення запису для захисту своїх прав і його подальше публічне поширення.

    Окремо постанова №560 передбачає фото- та відеофіксацію під час вручення повісток уповноваженими особами.

    Отже, під час мобілізаційних заходів громадяни повинні виконувати законні вимоги щодо перевірки документів, але це не позбавляє їх конституційного права на приватність.

    Якщо посадові особи вимагають доступу до особистих даних або вилучають телефон, такі дії повинні мати конкретну законну підставу та відповідати встановленій процедурі.

  • Військовий 57 ОМПБр спалив автомобіль колишньої дівчини через образу

    Військовий 57 ОМПБр спалив автомобіль колишньої дівчини через образу

     

    Військовослужбовець 57-ї окремої мотопіхотної бригади (ОМПБр) вчинив підпал автомобіля своєї колишньої дівчини після того, як вона ухвалила рішення розірвати стосунки. Причиною розриву, за наявними даними, стала тривала відсутність бійця на позиціях та брак уваги з його боку.

    Деталі інциденту та перебіг подій:

    • Мотив та правопорушення: Не погодившись із розривом стосунків, військовий уночі прибув до населеного пункту, маючи при собі канистру з бензином. Він облив транспортний засіб колишньої обраниці легкозаймистою речовиною та підпалив його.
    • Спроба втечі: Після вчинення підпалу зловмисник зник із місця злочину на мотоциклі, намагаючись повернутися до розташування підрозділу.
    • Затримання та наслідки: Правоохоронні органи швидко встановили особу підпалювача та затримали його. Наразі вирішується питання щодо оголошення йому підозри в умисному знищенні майна шляхом підпалу. За скоєне правопорушення бійцю загрожує кримінальна відповідальність та реальний термін ув’язнення.

    Контекст

    Інцидент підкреслює гостроту проблеми психологічної напруги та правопорушень серед військовослужбовців у тилу. За фактом умисного пошкодження майна розпочато досудове розслідування, затриманому загрожує позбавлення волі.

     

  • Передача майна АРМА: Елітна нерухомість доньки ексдепутата Матвеєва переходить під управління держави

    Передача майна АРМА: Елітна нерухомість доньки ексдепутата Матвеєва переходить під управління держави

    Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) готується оголосити конкурс на обрання управителя для трьох арештованих об’єктів нерухомості Одеси загальною площею понад 3 200 м².

    Майно належить доньці ексобласного депутата та фігуранта резонансних антикорупційних розслідувань Олександра Матвеєва — Наталії. Арешт відбувся в межах розслідування справи про масштабні розкрадання комунальної власності Одеси.

    Яку саме нерухомість передають в управління:

    • Пентхаус у ЖК GRAF: Оселя площею 347 м² із власною терасою та панорамним видом на Чорне море.
    • Історична будівля: Об’єкт на вул. Старопортофранківській площею 2 011 м², частина якого має статус пам’ятки архітектури.
    • Комерційні площі: Офісно-торговий комплекс на вул. Семена Палія площею 883 м².

    Контекст розслідування та діяльність родини

    1. Незаконне збагачення: За даними розслідувачів «Антикорупційного виміру» та матеріалами НАЗК, сукупна вартість статків Олександра Матвеєва та його родини за 2021–2024 роки перевищила 81 мільйон гривень, що має чіткі ознаки незаконного збагачення.
    2. Будівельні скандали: Дочка ексдепутата Наталія у 2021 році намагалася звести 6-поверховий будинок біля Міського саду під виглядом «реконструкції». ДАБК двічі відмовляв у видачі дозволів через порушення містобудівного законодавства та загрозу пам’ятці архітектури.
    3. Екстрадиція та запобіжний захід: Напередодні Матвеєва було екстрадовано з Румунії до України. Після внесення застави у розмірі 600 тисяч гривень він вийшов на свободу під особисті зобов’язання на час слідства.

    Наразі фахівці АРМА оцінюють майнові комплекси та готують конкурсні умови для залучення комерційного управителя, а кошти від використання об’єктів спрямовуватимуть до державного бюджету.

     

  • Заперечення евакуації: Посольство РФ в Ірані спростовує чутки про виведення фахівців з АЕС «Бушер»

    Заперечення евакуації: Посольство РФ в Ірані спростовує чутки про виведення фахівців з АЕС «Бушер»

    Посольство РФ у Тегерані оприлюднило офіційне спростування інформації про нібито термінову евакуацію російських фахівців та дипломатів з території атомної електростанції «Бушер».

    У дипломатичному відомстві заявили, що робота на об’єкті триває в штатному режимі, а повідомлення про виведення персоналу є свідомою дезінформацією.

    Ключові тези заяви посольства:

    • Штатний режим: Співробітники посольства РФ та російські фахівці «Росатома», які задіяні на АЕС «Бушер», продовжують виконувати свої обов’язки і залишаються на своїх місцях.
    • Звинувачення в дезінформації: Дипломатичний корпус назвав чутки про евакуацію спрямованою інформаційною атакою, джерело якої, за їхніми словами, «добре відоме».

    Контекст та передісторія

    Заява посольства з’явилася на тлі високої регіональної напруженості на Близькому Сході та періодичних повідомлень про ризики для критичної інфраструктури в Ірані:

    1. Етапність робіт: «Росатом» веде будівництво другої та третьої черг АЕС «Бушер». Раніше, навесні 2026 року, частина цивільного персоналу та сімей вже проходила планову чи вимушену ротацію через загострення безпекової ситуації в регіоні.
    2. Безпека об’єкта: Попри періодичні коливання рівня загрози, іранські та російські офіційні особи регулярно запевняють у забезпеченні належного рівня охорони як самого атомного об’єкта, так і іноземних спеціалістів.

     

  • Замах у Тайпеї: Тайванського коміка Хуана І-хао, який висміював Сі Цзіньпіна, збив автомобіль

    Замах у Тайпеї: Тайванського коміка Хуана І-хао, який висміював Сі Цзіньпіна, збив автомобіль

    Тайванський стендап-комік Хуан І-хао (Huang Yi-hao) потрапив до лікарні після того, як його збив автомобіль у Тайпеї. Як повідомляє видання The Guardian з посиланням на джерела в правоохоронних органах та спецслужбах Тайваню, наїзд мав ознаки умисного замовного злочину, організованого структурами, пов’язаними з КНР.

    Гуморист відомий своїми гострими сатиричними виступами, у яких регулярно висміював політику Пекіна та особисто генерального секретаря ЦК КПК Сі Цзіньпіна.

    Деталі інциденту та перебіг розслідування:

    • Обставини наїзду: Водій транспортного засобу збив коміка на пішохідному переході та втік із місця події. Згодом підозрюваного затримали місцеві правоохоронці.
    • Слід КНР: За даними тайванської поліції, затриманий міг діяти за вказівкою або за фінансову винагороду від посередників, пов’язаних із китайськими спецслужбами чи пропекінськими угрупованнями на острові.
    • Попередні погрози: Незадовго до інциденту Хуан І-хао публічно повідомляв про численні погрози, які надходили на його адресу в соціальних мережах після чергового гучного виступу з критикою китайського режиму.

    Реакція та контекст

    Тайванська влада та правозахисні організації висловили занепокоєння через можливу активізацію підривної діяльності та замовних нападів КНР на території острова, спрямованих проти активістів, діячів культури та критиків пекінського режиму.

    Офіційні представники Пекіна наразі відкидають будь-які звинувачення у причетності до інциденту.

     

  • «Обстріли на заході — темрява в столиці»: У ДТЕК пояснили простими словами, як працює енергосистема

    «Обстріли на заході — темрява в столиці»: У ДТЕК пояснили простими словами, як працює енергосистема

    Українці нерідко ставлять запитання: чому після російських атак на енергетичні об’єкти в західних чи центральних областях екстрені та стабілізаційні відключення світла застосовують у Києві та інших віддалених регіонах?

    Енергетична компанія ДТЕК надала роз’яснення щодо фізичних принципів функціонування енергомережі.

    Головні причини, чому це відбувається:

    1. Енергосистема України — це єдиний «живий» організм:Електроенергія не виробляється виключно «місцево» для конкретного міста чи області. Вона циркулює спільною високовольтною мережею по всій країні. Якщо руйнується елемент в одному регіоні, дефіцит або дисбаланс відчуває вся система.
    2. Удар по підстанціях та «магістралях»: Ворог часто цілить не лише по самих електростанціях (ГЕС, ТЕС), а й по ключових високовольтних підстанціях та вузлах передачі. Коли пошкоджується підстанція на заході чи центрі України, лінія «перебивається», і струм просто фізично не може дійти до Києва або інших промислових центрів.
    3. Захист від тотального блек-ауту (захисні автоматичні відключення):Щоб запобігти масштабній аварії через раптовий дефіцит потужності або перевантаження вцілілих ліній, диспетчери НЕК «Укренерго» віддають команду негайно знизити споживання. Саме тому в Києві та області вимушено застосовують аварійні чи стабілізаційні відключення — це єдиний спосіб зберегти цілісність всієї енергосистеми.

    Аналогія від енергетиків:

    Уявіть собі залізничну мережу країни: якщо вибухнув міст чи залізничний вузол умовного Рівного чи Житомира, потяг із вантажем не зможе доїхати до Києва, навіть якщо всі залізничні колії в самому Києві абсолютно цілі.

    Енергетики закликають із розумінням ставитися до вимушених обмежень та помірно споживати електроенергію в години пікових навантажень.

     

  • Масштабні перебої зі світлом та удари по промислових об’єктах у РФ та в Криму

    Масштабні перебої зі світлом та удари по промислових об’єктах у РФ та в Криму

    Останні події свідчать про чергову хвилю системних проблем із критичною та промисловою інфраструктурою на території РФ та на тимчасово окупованих територіях України.

    Блекаут у Криму та Ростові-на-Дону

    • Передумови та вибухи: У тимчасово окупованому Криму, а також у Ростові-на-Дону та частині Ростовської області стався масштабний блекаут. Відключенням світла, за повідомленнями місцевих жителів та ЗМІ, передувала серія вибухів та робота засобів ППО.
    • Наслідки: Без електроенергії, а також зі збоями у роботі водопостачання та мобільного зв’язку/інтернету опинилися цілі райони. Окупаційні адміністрації пояснюють ситуацію «аварійними відключеннями» та проблемами у високовольтній мережі енергосистеми.

    Пожежі на підприємствах у Тольятті (Самарська область)

    • Атаки по промисловості: У Тольятті було зафіксовано влучання безпілотників із подальшою масштабною пожежею на стратегічних хімічних підприємствах (зокрема, атаки зазначав хімкомбінат «Тольяттикаучук» та об’єкти, пов’язані з ВПК).
    • Значення об’єктів: Хімічні та машинобудівні заводи Тольятті відіграють важливу роль у забезпеченні оборонно-промислового комплексу РФ (компоненти для ракетного палива, гумотехнічні вироби та військова техніка).
  • Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Мільярдні хабарі від кол-центрів: САП вимагає 100 мільйонів гривень застави для фігуранта гучної справи прокурорів Івана Тимошенка

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить суд взяти під варту колишнього посадовця Офісу генпрокурора Івана Тимошенка з альтернативою внесення застави у 100 мільйонів гривень. Натомість сторона захисту наполягає на суттєвому пом’якшенні — цілодобовому домашньому арешті або заставі у розмірі 2 мільйонів гривень. Судовий розгляд відбувається в межах масштабної антикорупційної операції «Карфаген», що викрила системне «кришування» шахрайських кол-центрів високопосадовцями прокуратури.

    За даними слідства, Тимошенко був активним учасником злочинної організації, яку очолював інший експосадовець ОГП Сергій Кропива. Підозрюваний безпосередньо координував фінансову логістику угруповання: скеровував кур’єрів до пунктів обміну валют для отримання неправомірної вигоди готівкою та її подальшої тіньової конвертації у криптовалюту. Проаналізувавши рух коштів, детективи НАБУ оцінили загальний обсяг тіньового грошового обігу в цій справі приблизно в один мільярд гривень. Частину цих активів учасники схеми встигли легалізувати через придбання елітної нерухомості та коштовностей.

    Цей безпрецедентний корупційний скандал уже спричинив серйозні кадрові наслідки на найвищому рівні. У вересні на тлі розслідування парламент відправив у відставку генерального прокурора Руслана Кравченка. Водночас Вищий антикорупційний суд вже відправив до СІЗО головного фігуранта Сергія Кропиву (із заставою 120 млн грн), а також його родичів та довірених осіб, причетних до відмивання грошей.