Категорія: Події

  • Екснардепу Долженкову знов оголосили підозру

    Екснардепу Долженкову знов оголосили підозру

    НАБУ та САП повторно повідомили про підозру колишньому народному депутату від фракції «Опозиційного блоку» Олександру Долженкову в незаконному одержанні понад 700 тисяч грн компенсації за оренду житла в Києві. Раніше підозру скасував суд.

    Про це повідомляє «Слово і діло».

    Як відомо, антикорупційний суд скасував підозру екснардепу Долженкову. Однак детективи НАБУ і прокурори САП вирішили повторно вручити підозру політику. Його викликали до органів для вручення повідомлення про підозру, проте Долженков не з’явився у зв’язку із хворобою. Тому документ вручили йому заочно.

    До того ж, колишнього депутата викликали до НАБУ на 24, 25, 26 і 29 січня для допиту в якості підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу.

    Нагадаємо, у січні 2023 року НАБУ і САП завершили розслідувати справу екснардепа Долженкова. За версією слідства, вказана особа з квітня 2015 по грудень 2018 року незаконно одержувала із бюджету Апарату Верховної ради компенсацію за винайм житла, яку призначали народним депутатам, які не мали власних помешкань у столиці. Депутат приховав наявність власної квартири на Печерську і за майже два з половиною роки незаконно отримав на картку 700,28 тис. гривень. Лише після виходу журналістського розслідування програми «Схеми» депутат відмовився від одержання цих виплат.

  • Обвинувачення “Запоріжелектротрансу”: розтрата 640 тисяч гривень – що відомо

    Обвинувачення “Запоріжелектротрансу”: розтрата 640 тисяч гривень – що відомо

    Директор “Запоріжелектротрансу” викликав обурення, видаючи наказ своїм підлеглим демонтувати трамвайні рейки на власний кошт комунального підприємства, навіть при наявності окремих коштів з договору субпідряду. Інформація про цей інцидент стала відомою через Єдиний державний реєстр судових справ.

    На початку минулого року керівництво КП, включаючи колишнього гендиректора Юрія Папача та його заступників, було офіційно оголошено підозрюваним у розтраті суми в 640 тисяч гривень.

    За даними слідства, Папач та його заступники, в порушення законодавства, винуватили підлеглих у безкоштовному демонтажі трамвайних колій на вулицях Солідарності та Шевченка на Зеленому яру, хоча працівники повинні були отримати відповідну оплату.

    Керівництво передало кошти, призначені на цей ремонт, сторонній компанії ТОВ “Будреконструкція”. Внаслідок цього та через невиплачені зарплати та витрати на пальне, “Запоріжелектротранс” зазнав збитків у розмірі 639,4 тисяч гривень.

    Слідчі вимагали застосувати цілодобовий домашній арешт для трьох обвинувачених, але суд відмовився, визнаючи особисте зобов’язання достатнім.

  • Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Прокурори подали заяву про продовження утримання Коломойського в СІЗО

    Шевченківський районний суд Києва вирішив продовжити тримати бізнесмена Ігоря Коломойського під вартою до 2 березня.

    Однак він має можливість вийти з СІЗО, якщо внесе заставу у розмірі 2,65 мільярда гривень. Це рішення було прийнято під час засідання від 22 січня. Прокурори клопотали про продовження утримання Коломойського у СІЗО протягом проведення досудового розслідування, тоді як адвокати наполягали на зміні запобіжного заходу з вартового арешту на домашній арешт у селі Микільське-на-Дніпрі Дніпропетровської області. Вони аргументували свою вимогу “незадовільним станом здоров’я бізнесмена”. Суд також відмовив щодо передачі Коломойського під поруки.

    У вересні 2023 року, Ігор Коломойський був підозрюваний у шахрайстві згідно з матеріалами Служби безпеки України та Бюро економічної безпеки. За звинуваченням, протягом 2013-2020 років, Коломойський незаконно легалізував понад півмільярда гривень шляхом їх передачі за кордон, скориставшись фінансовою інфраструктурою, яка перебувала під його контролем.

    В подальшому, Коломойському був застосований превентивний захід у вигляді тримання під вартою протягом 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі понад 509 мільйонів гривень.

    У вересні 7-го Ігорю Коломойському була пред’явлена підозра. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вжили заходів для забезпечення арешту його активів.

    15 вересня правоохоронці оголосили йому нову підозру за трьома статтями у справі, в якій йдеться про зловживання 5,8 мільярда гривень. Наступного дня Шевченківський районний суд змінив розмір застави на три мільярди 891 мільйон гривень. 10 листопада Шевченківський районний суд відхилив клопотання адвокатів Ігоря Коломойського щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

    21 грудня Київський апеляційний суд вирішив продовжити тримати під вартою Ігоря Коломойського до 26 січня 2024 року. Крім того, суд зменшив розмір застави з 3,891 млрд грн до 2,650 млрд грн. Варто зазначити, що Коломойський передав свої корпоративні права в медіахолдингу на управління трудовому колективу під керівництвом генерального директора Ярослава Пахольчука.
    Ігор Коломойський надав український паспорт у Шевченківському районному суді Києва для посвідчення особи.
  • Розслідування скандалів із Bihus.Info та Ніколовим: поліція розповіла про етапи слідства

    Розслідування скандалів із Bihus.Info та Ніколовим: поліція розповіла про етапи слідства

    Останнім часом в Україні відзначається серією скандалів, пов’язаних із журналістами. Напередодні вломилися до квартири Юрія Ніколова, а Bihus.Info оприлюднили компромат та стежили за їхніми журналістами. Глава Національної поліції, Іван Вигівський, на брифінгу 22 січня представив стадію розслідування цих справ. Зазначивши, що розпочато слідства щодо Bihus.Info та ідентифіковано фігурантів у справі Ніколова.

    “Четверо представників Bihus.Info звернулися до нас, і ми розпочали чотири розслідування за статтею 182, що стосується порушення недоторканності приватного життя. Ці справи були відкриті вихідними, у п’ятницю та суботу (19-20 січня)”, – повідомив Вигівський, додаючи про заплановані слідчі дії.

    Відзначивши слова засновника Bihus.Info Дениса Бігуса, Вигівський повідомив, що СБУ вже провела деякі слідчі дії, а самі правоохоронці також планують узгоджувати свої кроки. Відносно “аматорського” стеження, він зауважив, що час і слідство визначать його характер, утримуючись від висловлювань.

    Щодо атаки на квартиру журналіста Юрія Ніколова, Вигівський пояснив, що поліція встановила чотирьох ймовірних фігурантів, які розклеювали листівки з загрозами. Голова Нацполіції наголосив, що правоохоронні органи реагують однаково на будь-які заяви, зокрема щодо тиску на журналістів, і обіцяв об’єктивно розслідувати кожне кримінальне провадження.

    Журналіст Юрій Ніколов відомий своїми розслідуваннями, зокрема щодо корупції в закупівлях для ЗСУ. Атака на його квартиру викликала реакцію правоохоронців, які розслідують цей випадок. Щодо справи Bihus.Info, то журналісти отримали компромат під час корпоративного заходу, який містив наркотичні речовини. Глава проєкту Денис Бігус підтвердив факт вживання операторами заборонених речовин та їхнє звільнення. Журналісти також стверджують, що стежило принаймні 30 осіб, а підготовка спостережень і прослуховувань була масштабною спецоперацією.

  • Інформація про трагедію на донецькому ринку, де загинули десятки людей

    Інформація про трагедію на донецькому ринку, де загинули десятки людей

    У відомостях, що надійшли в неділю, повідомляється про трагічні події на ринку “Меркурій” у Донецьку. За заявами окупаційної влади, 27 осіб загинули, а щонайменше 25 отримали поранення внаслідок серії вибухів.

    Московська адміністрація, яка вважається призначеною Росією, стверджує, що ринок став об’єктом артилерійського обстрілу, залишаючи Україну винною у цьому інциденті.

    Українська армія відкидає відповідальність за атаку, заявляючи, що не здійснювала жодних військових дій в даному напрямку.

    Ринок “Меркурій” знаходиться на південно-західній околиці Донецька, на невеликій відстані від лінії фронту, що робить цей інцидент особливо напруженим у відносинах між конфліктуючими сторонами.

    За інформацією лідера самопроголошеної “Донецької Народної Республіки” (ДНР) Дениса Пушиліна, четвертого кварталу Донецька нанесли поєднаний удар ствольною артилерією калібром 152 мм і 155 мм, як відзначається, з напрямків Курахівського та Красногорівського.

    Повідомляється про загибель двох дітей серед жертв та двох дітей серед поранених. За словами Пушиліна, серед постраждалих є особи із важкими пораненнями в області життєво важливих органів та випадками травматичної ампутації кінцівок.

    Фотографії показують розбиті вітрини магазинів та тіла на вулицях. За даними AFP, місцева мешканка Тетяна повідомила місцевим ЗМІ, що почула снаряд над головою і сховалася під прилавком, спостерігаючи за хаосом та панікою навколо.

    Міністерство закордонних справ Росії вважає події “варварським терористичним актом проти мирного народу Росії” з боку українських військових. За їхніми заявами, українські силовики використали “надану Заходом зброю”.

    Українські військові оприлюднили заяву, в якій відкидають причетність до стрілянини на ринку у Донецьку.

    “Операційно-стратегічне угруповання “Таврія”, яке діє на східному фронті та підпорядковується ОСГВ “Таврія”, відповідально стверджує, що його сили не вели бойових дій у цьому напрямку з використанням засобів поранення”, — йдеться в заяві, оприлюдненій у вечірній час в неділю.

    Українські військові підкреслили свою прив’язаність до тези “Донецьк — це Україна!” і додали, що Росія буде притягнута до відповідальності за втрати життів українців.

    Місто Донецьк та прилеглі райони на сході України потрапили під контроль російських сил у 2014 році, і з того часу частково перебувають під владою Москви. Місто розташоване за близько 20 км від лінії фронту, і в районах біля Донецька, включаючи Мар’їнку та Авдіївку, ведуться інтенсивні бої.

    Хоча майже два роки минуло з того часу, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, за останні місяці вона зафіксувала обмежений прогрес. У суботу повідомили, що село Крохмальне на північному сході України у Харківській області захоплено російськими силами. Хоча українські військові підтвердили виведення своїх сил з цього району, вони вказали, що територія не має важливого військового значення. Раніше Москва також повідомила про контроль над селищем Веселе в Донецьку, але Київ не підтвердив цю інформацію.

  • Романа Гринкевича затримали на кордоні

    Романа Гринкевича затримали на кордоні

    У Одесі правоохоронці затримали Романа Гринкевича, сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого вважають п’ятим членом злочинної організації, винної у поставці Збройних Сил України неякісного одягу на суму 1 млрд гривень. Про це повідомив генеральний прокурор Андрій Костін під час брифінгу.

    За результатами слідства, молодший Гринкевич прибув до Одеси приблизно 17 січня та планував виїхати за межі України, готуючись до незаконного перетину кордону. 19 січня суд, реагуючи на клопотання прокурорів, видав дозвіл на його затримання. В даний час розглядається питання про обрання запобіжного заходу.

    Директор ДБР Олексій Сухачов додав, що Роман Гринкевич намагався домовитись про незаконний перетин кордону України для подальшого приховування в одній із країн Європейського Союзу.

    Директор ДБР також підкреслив, що батько Романа Гринкевича, який є приватним підприємцем, став об’єктом підозр у вказаній кримінальній справі, пов’язаній з організацією групи, що незаконно привласнилася бюджетними коштами.

    Члени цієї злочинної організації укладали угоди з Міністерством оборони України на постачання військового одягу. Проте, згідно з результатами експертизи, поставлені товари не відповідали технічним вимогам угод через свою низьку якість. Збитки для Міністерства оборони України від цих операцій становлять понад 934 млн гривень.

    Інші чотири підозрюваних у цьому кримінальному провадженні перебувають під вартою.

    Ігор Гринкевич отримав дві підозри, перша з яких була оголошена ще у грудні 2023 року. Це стосувалося епізоду, в якому йому приписували намагання надати хабар у розмірі 500 тисяч доларів одному з керівників ДБР.

    Друга підозра пов’язана із створенням злочинної організації. Представники ДБР стверджують, що підприємець “заснував злочинну організацію для неправомірного привласнення бюджетних коштів”, укладаючи угоди з Міністерством оборони на постачання неякісного військового одягу. Це, за їхніми словами, призвело до збитків для бюджету України на понад мільярд гривень.

    Після виникнення скандалів, Міністерство оборони прийняло рішення розірвати угоди з компаніями, пов’язаними з сім’єю Гринкевичів, які є одними з основних постачальників. Роман Гринкевич, син бізнесмена, виразив переконання, що діяльність його сім’ї відбувалася в межах законодавства.

    Відомо, що син формально є власником компанії, яка мала контракти з Міноборони, тоді як його батько вже вийшов з формального володіння підприємствами раніше.

  • День Соборності в Україні: святкування та його історичне значення

    День Соборності в Україні: святкування та його історичне значення

    Сьогодні в Україні відзначають День Соборності, який припадає на 22 січня. Це свято пов’язане із проголошенням Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році.

    День Соборності визнаний офіційним святом з 1999 року через його велике політичне та історичне значення – об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної української держави. Акт Злуки визначав соборницькі прагнення українців з обох частин країни та став основою для українського державотворення.

    Важливим моментом було також проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, яке визначило сучасну історію держави. Перше святкування Дня Соборності відбулося у 1939 році у Карпатській Україні, але трапилося суто символічно через подальші події, такі як окупація Києва та інших регіонів.

    Згодом українці вшановували День Соборності різними заходами, зокрема “живими ланцюгами”, які символізують єдність нації. Це свято стало важливою підтримкою національної єдності, особливо в умовах зовнішньої агресії, коли сучасна Російська федерація намагається підорвати українську державність.

  • Горілчаний магнат Євген Черняк, який знаходиться під слідством за фінансування держави-агресора, в перші дні війни намагався незаконно вивезти з України 1.8 мільйона доларів готівкою

    Горілчаний магнат Євген Черняк, який знаходиться під слідством за фінансування держави-агресора, в перші дні війни намагався незаконно вивезти з України 1.8 мільйона доларів готівкою

    Останні дні в митно-податковій тусовці активно обговорюють злив фрагменту відповіді митниці на запит НАБУ щодо вивезення грошей за межі України без декларування.

    Якщо дані правдиві, то іформація дуже цікава, адже детективи НАБУ чітко зафіксували перелік українців, які з перших днів вторгнення до вересня 2022 року вивозили готівку в розмірі більше 100 тисяч євро.

    При цьому ці «персони» не декларували гроші «на вивіз», а лише заявляли про це митниці суміжних країн. Такі собі “патріотичні” втікачі.

    Спираючись на ці данні, а саме відповіді-країн партнерів, митниця та НАБУ і сформували перелік людей, фрагмент якого зараз будоражить суспільство.

    Перелік достатньо великий, адже в опублікованій сторінці фігурують номера від 73 до 120.
    І це фактично за кілька днів вторгнення.
    Я так розумію що повний перелік може бути в кілька тисяч людей які вивозили сотні тисяч та мільйонів доларів та євро.

    Головну увагу в опублікованому фрагменті привернув податковий генерал часів Януковича Юрій Атаманюк, який мав вплив як на роботу податкової, так і самої митниці.
    В перші дні війни Атаманюк вивіз з України без декларування три мільйони доларів.

    Також в переліку горілчаний бізнесмен Євген Черняк, який приховав вивезення 1.8 млн доларів

    Інші прізвища в переліку відомі менше, але вони чітко дають розуміння масштабу вивезення готівки з країни після 24.02.2022.
    Лише за 4 дні, з 7 по 11 березня 2022, «патріотами», які тікали від війни, без декларування, було вивезено майже 19 млн доларів. Загальний обсяг може сягати кількох мільярдів.

    Цікаво було б проаналізувати весь перелік, тому, якщо в моїх читачів з НАБУ та ДМСУ він є, прошу скинути. Буду вдячен, адже люди, які грабували країну, а потім тікали з цим за кордон, мають бути відомі суспільству.

    01 uqidqhiqudiddxant

    17.01.2024 - різне

  • Скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому

    Скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому

    Виявилося, що скандальний підприємець Ігор Гринкевич був помічений на махінаціях під час виконання тендерів ще 15 років тому, але весь цей час він залишався поза увагою правоохоронців.

    У 2009 році фірма Гринкевича реставрувала Вірменський собор у Львові, але “кинула” громаду на гроші, — пише «Про Львів».

    У червні 2008 року Львівська міськрада провела тендер на ремонтно-реставраційні роботи і перемогла в ньому будівельна компанія «Верховина». Фірма стала переможцем тендеру від Львівської міської ради на виконання складних реставраційних робіт, не маючи фахівців і не володіючи технологіями.

    За пів року організація отримала майже 2,5 млн гривень, водночас майже ніяких робіт у соборі не виконали. Реальні роботи обмежилися однією викопаною траншеєю для укріплення фундаменту огорожі дворика Вірменського собору та вкрученням однієї лампочки.

    “Останні кілька днів та ночей відбувається небачене досі розкрадання Вірменського собору у Львові. Чи то підрядники, чи субпідрядники вдень встановлюють мідний дах на дзвіниці Собору, а вночі самі ж його розкрадають, імітуючи пограбування”, — заявляв тоді депутат Львівської міської ради Вардкес Арзуманян.

    Пізніше правоохоронці заявили, що фірма підробила документи. Проти Ігоря Гринкевича, як директора та засновника «Верховини», прокуратура Галицького району розпочала кримінальне провадження.

    Потім підприємство “Будівельна компанія “Верховина” було визнано банкрутом. Львівський апеляційний господарський суд 15 квітня 2013 року відхилив скаргу ДПІ у Залізничному районі міста Львова і залишив без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 19 березня 2013 року про банкрутство підприємства.
    Скарга податківців була мотивована тим, що вони не провели позапланову виїзну перевірку боржника.

    Все це не заважало Ігорю Гринкевичу вести підприємницьку діяльність. Ба більше, навіть отримувати замовлення від Львівської міської ради та вибивати гроші в судах.

  • Ексгендиректор Одеського облцентру екстреної меддопомоги і медкатастроф розтратив майже 500 тисяч гривень на закупівлі медматеріалів

    Ексгендиректор Одеського облцентру екстреної меддопомоги і медкатастроф розтратив майже 500 тисяч гривень на закупівлі медматеріалів

    Викрито ексгендиректора Одеського облцентру екстреної меддопомоги і медкатастроф: розтратив майже 500 тисяч гривень на закупівлі медматеріалів

    Чоловіку повідомили про підозру. За розтрату чужого майна у великих розмірах йому загрожує до восьми років ув’язнення.

    Слідчі відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Одеській області спільно з працівниками Управління СБУ в Одеській області встановили, що фігурант, будучи призначеним виконувачем обов’язків генерального директора комунального підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» у 2022 році свідомо уклав договір з фізичною особою підприємицею, що займалась оптовою торгівлею фармацевтичними товарами, на закупівлю медичних матеріалів, вартість яких була значно вища за ринкову.

    Понад 800 тисяч гривень посадовець заплатив за гемостатичні бинти та компресійні гемостатичні губки, переплативши на закупівлі майже 500 тисяч гривень.

    Зібравши достатньо доказів, слідчі обласної поліції під процесуальним керівництвом Одеської обласної прокуратури повідомили фігуранту про підозру у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій у великих розмірах, в умовах воєнного стану. Цей злочин кваліфікується за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України. Наразі поліцейські клопочуть про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Правопорушнику загрожує покарання позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.