Категорія: Цікаве

  • Україна в обіймах тривалої війни: які дії має розглядати Захід?

    Україна в обіймах тривалої війни: які дії має розглядати Захід?

    “Під час святкування Нового року, коли багато людей відзначали його феєрверками, гарним настроєм та компанією рідних, українці стали свідками масованих авіаударів з боку російських військових. Ці атаки призводять до зруйнування їхніх домівок та втрат серед близьких, повідомляє британський історик і письменник Тімоті Гартон Еш у своїй авторській колонці для The Financial Times.

    “Володимир Путін має намір перемогти та знищити незалежну Україну, яка в свою чергу готова вистояти. Проте питання, яке ставить Гартон Еш, стосується того, чого бажають інші демократичні країни світу в цьому епічному протистоянні”, – пише автор.

    За його словами, відповідь, яку світ подасть у 2024 році, буде визначальною для майбутнього Європи і важливою для розуміння сил демократії та автократії на початку XXI століття. Гартон Еш вважає, що наразі не існує підстав для замороженого конфлікту в Україні або вирішення питання шляхом переговорів з Росією, як це може наївно виглядати на Заході.

    “Ми перебуваємо всередині тривалої та складної війни, яка, ймовірно, триватиме принаймні до 2025 року, якщо не довше”, – зауважує він. – Навіть одна зі сторін може вийти переможницею, але обидві, ймовірно, не піддадуться.”

    Путін використовує всі свої переваги, такі як масштаб, безжальність і диктаторський стиль управління в РФ, і має підтримку інших подібних режимів за кордоном, зокрема в Ірані, Північній Кореї та Китаї.

    Україна стоїть перед важливим вибором, зокрема, чи має вона взяти на себе зобов’язання призвати до військової служби багато молодих чоловіків для відновлення “своїх втомлених і виснажених сил”. Проте вирішальним фактором, на думку історика, буде вибір, який зроблять демократії, що підтримують Київ, тобто його західні союзники, у найближчі місяці.

    Зараз, на його переконання, західні країни роблять достатньо, щоб Україна уникла поразки, але недостатньо, щоб допомогти їй здобути перемогу. “У 2024 році ми могли б надати Києву інструменти для повернення більшої кількості територій та переконати Росію, що вона не зможе перемогти. Це єдиний шлях до міцного миру”, – вважає автор статті.

    Він також висловлює думку, що необхідно негайно посилити протиповітряну оборону України та постачити більше ракет дальнього радіуса дії, зокрема німецьких Taurus та американських ATACMS. Це, за його словами, допоможе Україні відступити Чорноморський флот Путіна і спрямовуватися проти “його стратегічної та символічної твердині в Криму”.

    Однак, за висновками останнього дослідження Міністерства оборони Естонії, довгостроковим фактором успіху для Києва стане інтенсивна підготовка українських військ та невідкладне істотне збільшення промислового виробництва зброї та боєприпасів, повідомляє Тімоті Гартон Еш.

    Автор зазначає, що з одного мільйона артилерійських снарядів, які Європейський союз обіцяв постачити Україні до березня, наразі отримано менше третини. Відзначається, що відмінності між демократіями і диктатурами полягають у тому, що демократії не можуть діяти за командою, а їхня політична система вимагає від лідерів узгодження чітких стратегічних цілей і переконання виборців та парламентів схвалити необхідні заходи.

    Навіть у світлі можливої кризи, зумовленої другим терміном Дональда Трампа, стає очевидним, що США, ураховуючи кризу демократії власної країни, не поспішають приймати такі рішення.

    Таким чином, на думку історика, відповідальність за ці кроки лежить на Європі, оскільки йдеться про захист європейської країни в кінцевому рахунку.

    Гартон Еш розглядає новорічні звернення європейських лідерів і надає їм порівняльний аналіз.

    Британський прем’єр-міністр Ріші Сунак не включив у своє звітування про успіхи свого уряду згадку про війну в Україні, що, ймовірно, пов’язано із проведенням цьогорічних парламентських виборів.

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц лише мимохідь згадав про конфлікт, переходячи до основної теми економіки своєї країни.

    Новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск взяв під себе завдання присвятити свою промову відновленню демократії в своїй країні.

    Президент Франції Еммануель Макрон зосередився на темі французької гордості і висловив ідею “переозброїти європейський суверенітет”, зокрема з метою “зупинити Росію та підтримати українців”.

    Найвагомішим, на думку історика, було звернення президента Фінляндії Саулі Нійністе: “Європа повинна прокинутися”.

    Данська прем’єрка Метте Фредеріксен висловила прямолінійну позицію, нагадавши, що Україні не вистачає боєприпасів, і Європа не надає необхідної допомоги.

    “Ми зосереджені на збільшенні європейського виробництва. Це є нагальною потребою. Данські F16 скоро знову злетять у небо. Війна в Україні – це також війна за Європу, яку ми знаємо”, – відзначила вона.

    Гартон Еш вважає, що саме такий різноманітний підхід важливий у дані часи. Говорячи про воєнний лідерінг, він нагадав вислів Вінстона Черчилля про необхідність “крові, праці, сліз і поту”, але зауважує, що в даному випадку Україна вже вносить важливий внесок, і те, що потрібно від інших – це чіткість думки, рішучість та розумне розподілення ресурсів.

  • Використання Росією ракет з Північної Кореї в Україні: виклики для ППО

    Використання Росією ракет з Північної Кореї в Україні: виклики для ППО

    Сполучені Штати заявили, що Північна Корея передала Росії партію балістичних ракет і пускових установок, які, за їхніми словами, вже використовувалися для атак на Україну. Цю інформацію підтвердив представник Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, характеризуючи подію як “значну й тривожну ескалацію” зі сторони Північної Кореї, яка, за його словами, пов’язана з підтримкою Росією.

    Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати висунуть це питання на розгляд у Раді Безпеки ООН та введуть додаткові санкції проти тих, хто сприяє постачанню зброї. У той час як Росія відкидає будь-які звинувачення у збройних угодах з Північною Кореєю.

    Лише за кілька годин після заяви Білого дому, лідер Північної Кореї, Кім Чен Ін, виступив із закликом до розширення виробництва ракет-носіїв у своїй країні. Зазначимо, що в вересні він відвідав Росію для обговорення можливої військової співпраці.

    У телеінтерв’ю речник повітряних сил Юрій Ігнат зазначив, що Україна наразі не може підтвердити використання ракет з Північної Кореї, і триває розслідування уламків.

    “Іноді ми чекаємо на інформацію, чи були вони вдарені за допомогою С-400 чи “Іскандером М”, але не можемо встановити це. Ракета летить – це як цятка на радарах, вона летить, виконує балістику, падає, вибухає і розлітається на маленькі шматочки. Встановити, чим саме вони були вдарені, складно. Ми точно не маємо даних, які ракети були використані”, – зазначив він.

    США вперше поділилися докладними деталями щодо звинувачень в адресу Північної Кореї у постачанні Росії зброї, заявивши про передачу балістичних ракет. Ці ракети стають серйозним викликом для української протиповітряної оборони через їхню складну траекторію, самонаведення та здатність літати на великі відстані (до 900 км) зі стаціонарних і мобільних пускових установок.

    Заявник Юрій Ігнат зазначив, що Україна може протистояти цим ракетам лише за допомогою сучасних західних систем, таких як PATRIOT та SAMP/T, які обмаль представлені. Джон Кірбі з Білого дому вважає, що закупівля Росією цих ракет у Північної Кореї порушує резолюції Ради Безпеки ООН, і США вимагатимуть відповідальності.

    Крім того, США вважають, що Росія мала намір придбати балістичні ракети в Ірану, але поки не здійснила цього. Велика Британія також осудила використання Росією балістичних ракет, отриманих від Північної Кореї, у нападах на Україну.

    Представник міністерства закордонних справ Британії заявив, що Північна Корея вже переживає суворі санкції, і обіцяв продовжувати співпрацювати з партнерами для покарання Північної Кореї за підтримку Росії в українській війні.

    Джон Кірбі в своєму виступі також закликав Конгрес США негайно затвердити додаткове фінансування для України, вказуючи на необхідність підтримки країни в забезпеченні протиповітряної оборони та іншої військової техніки. Переговори щодо подальшої військової допомоги зішли на тупик у Конгресі через розбіжності стосовно підтримки з боку республіканців, які наголошують на необхідності захисту кордону США й Мексики.

    Україна попередила, що її зусилля на фронті та фінансова стійкість можуть бути під загрозою, якщо не отримає додаткову допомогу в найближчому майбутньому.

    За висновками аналітиків Інституту дослідження війни (ISW), Росія активно докладає зусиль для отримання балістичних ракет з-за кордону, вважаючи їх більш ефективними для ураження цілей в Україні. Російські війська регулярно використовують балістичні ракети малої дальності для атак на українські міста, що розташовані ближче до лінії фронту. Ці ракети, за словами військових аналітиків, ефективніше обходять українські системи протиповітряної оборони.

    Українська протиповітряна оборона зуміла перехопити 149 з 166 російських крилатих ракет під час інтенсивних атак у грудні 2023 року, проте лише кілька балістичних ракет були зупинені. ISW вказує, що російські війська переорієнтовують ракети ППО С-300 і С-400 для ударів по наземних цілях в Україні, оскільки українська ППО важко протистоїть цим нестандартним ракетним атакам.

    Ефективність російських балістичних ракет частково залежить від конфігурації протиповітряної “парасольки” в Україні, основна частина якої все ще ґрунтується на застарілих радянських системах, неспроможних протистояти балістиці. Тільки системи PATRIOT і SAMP/T можуть ефективно збивати балістичні ракети.

    Аналітики підкреслюють, що успіх російських військ у використанні балістичних ракет в поєднанні з крилатими ракетами та безпілотниками може спонукати Росію активніше шукати їх закордоном. Зазначається, що російська оборонно-промислова база, можливо, не в змозі виробляти балістичні ракети в необхідних масштабах для тривалої ударної кампанії в Україні, що може спонукати Росію до їх постачання з-за кордону.

  • В Україні відбулася презентація освітнього ініціативного проєкту для сімей та партнерів військовослужбовців і ветеранів

    В Україні відбулася презентація освітнього ініціативного проєкту для сімей та партнерів військовослужбовців і ветеранів

    В Україні презентували новий освітній ініціативний проєкт під назвою “Близькі”, спрямований на родини та партнерів військовослужбовців і ветеранів. За інформацією, розміщеною на сторінці проєкту в Instagram, головною метою ініціативи є надання нових знань, ідей та місця, де учасники можуть вивчати щось нове для себе.

    Представники “Близьких” висловлюють намір сформувати спільноту, в якій учасники матимуть можливість отримати нову професію, вивчити нові навички та знайти свій шлях у менеджменті, бізнесі та творчих сферах.

    Проєкт планує анонсувати найближчим часом програми, спрямовані на кар’єрний ріст та відпочинок у спільноті для близьких військових і ветеранів. Партнерки та партнери військових також зможуть знайти спільноту, де люди розуміють та діляться їхніми переживаннями. Мами дітей військовослужбовців отримають можливість знаходження занять для своїх дітей та відводження часу на власну самоосвіту.

    Представники проєкту обіцяють надавати знання та допомогу, а в разі потреби готові взятися за вирішення будь-яких труднощів. Засновниця школи комунікацій Bazilik, Марина Батуринець, яка стала ініціаторкою ідеї, зазначає, що концепція народилась під час проведення курсу “Комунікації” для близьких воїнів і ветеранів у Veteran hub. Спільно з іншими співорганізаторками, вони об’єднали зусилля і запустили ініціативу “Близькі”.

    Наразі у проєкту вже є міні-команда, розроблено перший календар подій на січень, який включає у себе заняття з написання текстів, вивчення англійської мови, розробку бізнес-планів, а також запуск нового потоку курсу “Комунікацій”, повідомляє Марина Батуринець.

  • Розробка нової функції в Дії: онлайн-розмитнення автомобілів

    Розробка нової функції в Дії: онлайн-розмитнення автомобілів

    Міністерство цифрової трансформації працює над вдосконаленням законопроєкту для впровадження онлайн-системи розмитнення автомобілів із метою забезпечення безкорупційного процесу. Про це повідомив Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації.

    Банік вказав, що служба з розмитнення авто онлайн має бути введена протягом поточного року, хоча точний місяць запуску поки що важко визначити через об’єм робіт над титанічною реформою, яку вони впроваджують спільно з митницею.

    Ця електронна послуга визначається як ефективний інструмент для боротьби з корупцією, якої часто зазнають громадяни на митниці. При використанні застосунку “Дії”, користувачам буде необхідно ввести дані про своє авто, такі як рік виробництва, марка, модель і об’єм двигуна, а також “певні додаткові критерії, які є незмінними”. Система автоматично розрахує вартість розмитнення, і гроші можна буде сплатити онлайн.

    Банік підкреслив, що цей інноваційний підхід спростить процес розмитнення, усуне можливості для корупції на цьому етапі та автоматизує передачу інформації до відповідних державних органів. Він також зауважив, що ініціатива готова до швидкого запуску після ухвалення відповідного законопроєкту Верховною Радою.

  • Україна як глобальний лідер у цифровізації культурних цінностей

    Україна як глобальний лідер у цифровізації культурних цінностей

    Україна, зокрема Київ, стає світовим лідером у цифровому туризмі, і експертка з віртуального туризму, Олена Чернега, розповідає про те, що можуть вивчити країни Європи з українського досвіду та на що варто звернути увагу.

    Україна займає високі позиції в світі щодо цифрової трансформації культурної спадщини, і її досягнення вже перевищують європейські стандарти. Зокрема, за короткий період українські експерти змогли створити цифрові продукти, які зацікавили музеї та експертів за кордоном.

    Упродовж пандемії в Україні активно розвивалися цифрові продукти для віртуальних турів, які привертали увагу туристів із звичкою фізично відвідувати музеї. Проєкти, такі як “Війна впритул” з документуванням наслідків ворожої агресії, стали частиною історичної документації в цифровій формі.

    Олена Чернега вказує на те, що Європа може взяти на увазі кращий підхід України до цифрової трансформації туристичних локацій. Вона вказує на такі приклади як цифрові колекції Лувру та оцифровані артефакти археології, які можуть бути корисні для українських туристичних проєктів.

    Порівнюючи, Чернега відзначає, що Україна вже розвиває власні цифрові продукти, такі як оцифровані туристичні маршрути, онлайн-музеї, спецпроєкти про культурне надбання та історію, квест-екскурсії. Зазначається, що в Україні є унікальні проекти з оцифрування культурних та історичних об’єктів, які можуть послужити прикладом для інших регіонів.

    Чернега висловлює переконання, що після війни та перемоги Україна зможе конкурувати у світовому туризмі та залучати більше туристів. Вже зараз відвідувачі можуть віртуально оглядати українські музеї та інші цікаві місця, а цифрові технології активно розвиваються в різних регіонах країни.

  • Цифровий медичний додаток введено для працівників МВС

    Цифровий медичний додаток введено для працівників МВС

    Починаючи з січня, введено в дію медичний додаток у системі Міністерства внутрішніх справ, який сприятиме відображенню потреб правоохоронців. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у розмові з «Єдиними новинами».

    “З 1 січня МВС розпочинає процес цифрового переходу у сфері медичного обслуговування, зокрема в рамках військово-лікарських комісій МВС. Цей крок дозволить нам визначити, коли наші військові чи поліцейські отримали поранення, де вони отримували лікування, і якої реабілітації та відпочинку вони потребують”, – заявив він.

    Додаток буде заповнюватися відповідними медичними службами Нацполіції, Державної прикордонної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій і Нацгвардії, які входять до складу системи МВС.

    Згідно з Ігорем Клименком, цифрова трансформація системи медичного забезпечення МВС дозволить належним чином враховувати потреби в ресурсах для супроводження військовослужбовців та працівників відомства.

  • Плати або служи: нові перспективи мобілізації та їх потенційні наслідки від влади

    Плати або служи: нові перспективи мобілізації та їх потенційні наслідки від влади

    Українська влада розглядає нові зміни до правил мобілізації, спрямовані на звільнення від служби чоловіків з високими зарплатами та регулярними податковими внесками. Незважаючи на відсутність публічних обговорень, ця ініціатива вже викликала обурення та породила хвилю негативних коментарів. Економісти розглядають її як спробу влади одночасно вирішити проблеми з мобілізацією та забезпечити фінансування бюджету. Проте, існує ризик, що замість розв’язання наявних проблем, ця ініціатива може породити нові, особливо в контексті вже наявних обвинувачень у дискримінації та спроби поділу громадян на класи, де лише бідні повинні служити.

    Український Forbes повідомив про можливі плани влади щодо встановлення права на бронювання для тих громадян, які щомісяця сплачують приблизно 6 тис. гривень податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Остаточна версія законодавчих змін ще не узгоджена, але розглядаються кілька можливих варіантів.

    Зазначено, що зазначена сума відповідає офіційній зарплаті приблизно 33,4 тис. гривень, що перевищує середню зарплату по Україні більш ніж вдвічі, відповідно до даних Пенсійного фонду. Також це на 65% перевищує середню зарплату в Києві, згідно з ресурсом Work.ua.

    Також розглядається варіант виключити з обов’язкової мобілізації тих, для кого роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі близько 14,5 тис. гривень (відповідає зарплаті у 66 тис. гривень).

    Для працівників IT-сектору, яких звільнять від обов’язкової служби, розглядається мінімальний поріг зарплати у еквіваленті 3200 доларів.

    Принцип “плати податки або служи” планують застосовувати також до фізичних осіб-підприємців, хоча конкретної схеми наразі не уточнено.

    Джерело ВВС Україна, з близькими зв’язками до офісу президента, підтвердило, що такі плани обговорюються. Зазначається, що в українській економіці існують великі проблеми, і необхідно якось утримувати її на плаву.

    Однак співрозмовник додає: “Але я за те, щоб, якщо це робити, то брати 15 мільйонів – стільки, скільки виплачується за загиблого”.

    Такі зміни можуть внести в значний законопроєкт про нові правила мобілізації, який презентував голова уряду Денис Шмигаль перед Новим роком. Цей проєкт вже викликав інтенсивну дискусію і отримав численні критичні відгуки. Заплановано обговорення законопроєкту на комітеті 10 січня та голосування на першому читанні 12 січня.

    Складна ситуація: нові виклики для мобілізації у грудні президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування планує призвати майже пів мільйона новобранців у поточному році.

    Це значуща цифра, особливо враховуючи проблеми, з якими стикається мобілізація протягом останнього року.

    Президент підкреслив, що вартість такого призову становитиме 500 млрд гривень, а також додав, що один солдат призову – це еквівалент шести платників податків у тилу. З метою вирішення цієї проблеми в Верховній Раді було внесено законопроєкт, який передбачає зниження віку призову до армії з 27 до 25 років, спрощення військового обліку та мобілізації військовозобов’язаних, а також введення жорстких санкцій за саботаж призову.

    Хоча законопроєкт ще не пройшов голосування навіть в першому читанні, очевидно, що його обговорення в парламенті вже зараз обіцяє стати об’єктом напруженого протистояння.

    З іншого боку, утримання армії під час війни, і особливо новий призов, вимагає значних фінансових зусиль. Економіка України вже серйозно постраждала від російського вторгнення.

    Дефіцит бюджету на 2024 рік становить 20% ВВП країни. Практично всі внутрішні заробітки витрачаються на потреби армії. Заплановані видатки на військо на 2024 рік складають 1,6 трлн гривень, що становить половину всіх витрат, затверджених у бюджеті.

    Решта коштів, призначених на медицину, освіту та соціальні виплати, традиційно надходять від західних партнерів. Однак у цьому році ситуація ускладнилася, оскільки США та ЄС ще не схвалили багатомільярдні програми фінансової допомоги на наступний рік.

    Найімовірніше, кошти від США та Євросоюзу прийдуть, але точні строки та обсяги залишаються невизначеними. Міністр фінансів України, Сергій Марченко, наголосив на тому, що ситуація зараз ще гірша, ніж на початку вторгнення, і закликав до обережності.

    Якщо через скорочення міжнародної допомоги у бюджеті буде недоставати 5-10 млрд, ситуація стане складною, але розв’язаною. Однак закрити більшу “діру” стане справжньою викликальною задачею.

    Все це ставить владу перед непростим вибором – вживати болісні та непопулярні заходи, ризикуючи своїми рейтингами та популярністю, чи ставити під загрозу позиції України у війні з Росією.

    Напружена дилема: Мобілізація та соціальна справедливість

    Остання ініціатива Банкової спричинила розгортання обговорення серед економістів, які розглядають цей крок як бажання провести мобілізацію, зберігаючи при цьому найбільш ефективних платників податків і навіть залучити нових.

    Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський у своєму Facebook назвав це “найкращим стимулом для легалізації зарплат в історії країни”. Економіст Павло Кухта розцінює це як “демонстрацію грамотного підходу влади” у війні економік на виснаження. Фінансист Сергій Фурса, в коментарі для ВВС Україна, вважає це кроком до ефективного ведення війни.

    Фурса пояснює: “Держава, визначаючи, хто має служити, а хто має залишатися в тилу, повинна виходити з чітких критеріїв. Один з них – чи платить людина податки, бо з податків також фінансується армія”. За його словами, це також буде стимулювати людей виходити з тіні, оскільки багато людей не платять податки, хоча заробляють значно більше.

    Проте, вже в перший день, коли стало відомо про ініціативу, у соцмережах з’явилося багато обурених коментарів. Нинішні військовослужбовці, багато з яких вирішили йти на фронт добровольцями, відмовившись від високих зарплат чи власних бізнесів, особливо гостро відреагували.

    Противники вважають, що ініціатива – “удар по добровольцям”, що вона дискримінує за майновою ознакою, розділяючи суспільство на тих, хто може “відкупитись” від армії, і тих, хто не може, створюючи підґрунтя для соціального невдоволення.

    Мобілізація та соціальна справедливість зараз є особливо чутливими питаннями для українців, враховуючи складні обставини. Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, зауважує: “Наша влада намагається вирішити стратегічні проблеми, не втрачаючи при цьому популярності. Таке завдання вкрай складне”.

    Американський досвід та справедливість у мобілізації: дискусія українського суспільства

    У минулому в США існували різні методи для демонстрації справедливості призову та одночасного поповнення бюджету. Наприклад, під час Громадянської війни проводили лотерею для мобілізації до війська. Багаті призовники мали можливість офіційно відкупитися від служби за велику суму грошей або знайти собі заміну. В порівнянні з цією практикою, не мобілізувати особи з високими доходами може бути “технологічно ефективним”, але це може суперечити уявленню справедливості в українському суспільстві.

    Володимир Паніотто, соціолог і гендиректор КМІС, вказує, що хоча цей метод може бути ефективним з технологічної точки зору, він може бути сприйнятий як несправедливий в українському суспільстві, де існує опозиція до того, щоб багаті отримували певні переваги.

    Фінансист Сергій Фурса вказує, що конфлікт між справедливістю і ефективністю виникає у цьому питанні. Він вважає, що, хоча такий крок може викликати суперечку, він залежить від того, як розуміти справедливість, і вказує, що несправедливість також полягає в тому, якщо люди не виконують свої податкові зобов’язання.

    Економіст Анатолій Амелін з Українського інституту майбутнього вважає, що основна проблема владної ініціативи – її несистемність та відсутність комплексної стратегії мобілізації. Він підкреслює, що такий підхід має викликати невизначеність та метушню серед суспільства.

  • Інноваційна українська платформа, що автоматизовано підбирає роботу: принципи роботи

    Інноваційна українська платформа, що автоматизовано підбирає роботу: принципи роботи

    Нова система ШІ нового покоління змінює підхід до пошуку вакансій та кандидатів, уникаючи звичайних ключових слів, як це роблять інші платформи. Замість цього, вона аналізує конкретні навички особи.

    Представники компанії вказали, що раніше отримували велику кількість неактуальних пропозицій від рекрутерів. Основною проблемою було те, що існуючі системи, такі як системи пошуку роботи або LinkedIn, базувалися на ключових словах під час відбору. Це послужило стимулом для створення нової платформи. Таким чином, розробники впровадили ШІ, щоб покращити функціонал підбору і ефективно використовувати час користувачів.

    DecisionWanted володіє вражаючою здатністю точно визначати, наскільки вакансія відповідає конкретній особі. Це подібно до порівняння пошуку в Google з запитом до чату GPT. У першому випадку користувач отримує багато посилань, і лише окремі з них є суттєвими. У другому випадку надається конкретна відповідь на задане питання. За словами представників компанії, цей підхід значно полегшує життя.

    Для розпочатку пошуку роботи або кандидата вам слід зареєструватись на веб-сайті DecisionWanted.com та детально вказати свої вміння чи вимоги до кандидатів.

    Коли на платформі з’являється вакансія, система автоматично відбирає кандидатів, які відповідають вказаним критеріям, та пропонує їм можливість прийняти участь у співбесіді. У розгляд беруться як навички, так і зарплатні очікування, формат роботи та інші деталі.

    Платформа гарантує конфіденційність і передає контактні дані обом сторонам лише тоді, коли вони підтверджують зацікавленість у подальшій співпраці.

    За словами розробників, система вже продемонструвала свою ефективність, особливо враховуючи деякі унікальні вимоги, що стосуються деяких вакансій. На сучасному етапі в Україні зауважується збільшення кількості незвичайних вакансій, оскільки компанії утримуються від традиційних проєктів через високі ризики на ринку.

  • В Україні випустили партію спецавтомобілів на базі пікапа Peugeot Landtrek

    В Україні випустили партію спецавтомобілів на базі пікапа Peugeot Landtrek

    Завод Спецтехніки “Техкомплект” успішно завершив виробництво та передав замовнику ще одну партію спеціалізованих пікапів Peugeot Landtrek 4×4, як повідомляє пресслужба компанії.

    У своєму повідомленні виробник вказує, що цей проєкт був реалізований завдяки співпраці із партнером та дилером Peugeot в Україні – автосалоном “Автосвіт Миколаїв” (офіційний дилерський центр PEUGEOT у Миколаєві та Миколаївській області).

    Зазначається, що на даний момент пікапи будуть використовуватися енергетиками для трьох виїзних бригад, а в 2024 році планується подвоїти їхню кількість в автопарку “Миколаївобленерго”.

    Раніше аналогічні пікапи від TM Peugeot вже були спеціалізовані для рятівних служб Херсонщини та Донеччини.

    Українським споживачам доступний пікап Peugeot Landtrek у версіях з бензиновим або дизельним двигуном. Дизельний HDi об’ємом 1,9 літра та потужністю 150 к.с. поєднується із 6-ступінчастою механічною коробкою передач, а бензиновий двигун об’ємом 2,4 літра та потужністю 210 к.с. працює з 6-ступінчастою автоматичною коробкою передач. Ціни на ці автомобілі стартують від 1 300 700 гривень.

  • Український проєкт VRNow: революція у реабілітації та зменшенні фантомного болю у людей з ампутованими кінцівками

    Український проєкт VRNow: революція у реабілітації та зменшенні фантомного болю у людей з ампутованими кінцівками

    Навесні 2022 року, через три місяці після російського вторгнення в Україну, студія розробки додатків віртуальної та доповненої реальності Advin представила новий соціальний проєкт – реабілітаційний VR-симулятор під назвою VRNow. Цей інноваційний продукт призначений для допомоги людям із ампутованими кінцівками та пацієнтам із травмами опорно-рухової системи у подоланні фантомних болей за допомогою вправ у віртуальному просторі.

    Після тривалих тестів, виконаних протягом кількох місяців, проєкт VRNow встановив перший тренажер у реабілітаційному центрі в Дніпрі. Компанія планує встановити впродовж 2024 року ще 100 симуляторів в різних медичних закладах.

    Артем Чигиринський, керівник Advin, розповів про початок проєкту VRNow та його фінансування. Зазначивши, що це 100% розробка Advin, він розкрив деталі інвестицій, зазначивши, що компанія вклала 128 000 євро станом на кінець третього кварталу 2023 року. В команді працює 11 осіб, включаючи менеджера проєкту, UX-дизайнера, QA-інженера та розробників Unity та Unreal Engine.

    Чигиринський поділився, що продукт проходив тестування на реальних пацієнтах, включаючи тих, хто має різні порушення опорно-рухового апарату та втратив кінцівки. Він також підкреслив важливість включення реабілітологів і психологів у процес розробки, щоб постійно враховувати їхні терапевтичні настанови та покращувати продукт з часом. Зазначено, що VRNow отримав сертифікат відповідності від МОЗ, що дозволяє використовувати його у медичних закладах, і попит на такі технології в Україні зростає, зокрема серед реабілітаційних центрів.

    Наш ринок охоплює реабілітаційні центри, як державні, так і приватні. Після успішного запуску тренажера VRNow ми проводимо навчання для всього медичного персоналу, яке працює з пацієнтами, з нагляду за обслуговуванням та ефективним управлінням комплексом. Загалом, VRNow включає 18 вправ у чотирьох віртуальних середовищах. Головна мета – продемонструвати можливості цих вправ лікарям, щоб вони могли самостійно вибирати порядок і виконання вправ враховуючи особливості травми пацієнта.

    Наразі обладнання вже встановлено в реабілітаційному центрі “Шлях здоров’я” в Дніпрі після отримання сертифікації у вересні. Планується встановлення наступного тренажера у січні або лютому 2024 року. Це лише початок впровадження продукту, і до кінця  року має бути встановлено сотні таких тренажерів в реабілітаційних центрах України.

    Щодо фінансування, компанія планує співпрацювати з приватними реабілітаційними центрами, які мають грантові програми та донорів для покриття витрат. Для державних реабілітаційних центрів також розглядається можливість привертання донорських коштів. Важливо відзначити, що технологія вже розроблена, тому кошти ідуть лише на закупівлю обладнання.

    Локації у тренажері охоплюють чотири простори, включаючи кімнати, спортивну залу і кухню. Планується розширення віртуальних локацій, включаючи річку, сад і магазин, що додасть нові можливості для пацієнтів.

    Важливим елементом реалізації проєкту є використання власної розробки в області програмного забезпечення, а також використання високоякісної апаратури, такої як окуляри віртуальної реальності Valve Index та трекери HTC. Компанія забезпечує повне обладнання кабінету та навчання лікарів для ефективного використання технології в реабілітаційних центрах.

    Так, ви правильно розумієте, що середня тривалість курсу є дуже індивідуальною. Наша програма є інструментом для реабілітолога, аналогічним до умовної шведської стінки. Лікар самостійно визначає пропорції використання програми у реабілітаційному курсі. Зазвичай, середня тривалість курсу складає 15 сесій протягом трьох тижнів. Однак ми рекомендуємо, щоб пацієнт не користувався окулярами більше 45 хвилин поспіль, оскільки це може впливати на вестибулярний апарат.

    Наша технологія має найбільший потенціал у роботі з фантомним болем, особливо у випадках ампутацій. Трекери, прикріплені до ампутованих кінцівок, дозволяють пацієнтові бачити свій 3D-аватар від першої особи віртуального середовища. Це включає імітацію рухів ампутованої частини тіла, що сприяє нейропластичності мозку і зменшенню рівня фантомного болю. Ми замінюємо техніку дзеркальної терапії, вводячи в оману мозок через візуальне імпульсування.

    Наші подальші плани включають постійний розвиток нових вправ та віддалене оновлення програмного забезпечення. Ми також плануємо вивчати можливості доповненої реальності з виходом на ринок AR-окулярів від Apple. Наприклад, це може включати застосування AR для вправ з м’ячем, де його зображення інтегрується у реальне оточення пацієнта.